Вирок

від 26.12.2024 по справі 465/8267/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8267/23

1-кп/465/724/24

Вирок

Іменем України

26.12.2024 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 серпня 2023 року за №12023141370000745, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,українця,уродженця с.Рекіти. Межгірського району, Закарпатської області,який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2023 за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу в ромірі півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500,00 грн.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 - ч.4 ст.186 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , 23.08.2023 року, близько 21 год. 09 хв., перебуваючи в приміщенні магазину "Близенько" (ПП "Мережа-Сервіс Львів"), який розташований за адресою: м.Львів, вул. Сахарова. 8, усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, діючи умисно, відкрито викрав 1 (одну) пляшку горілки "Гетьман" об`ємом 0,7 л. - вартістю 113 грн. 35 коп. та 1 (одну) ковбасу "Забіяка Салямі Фінська" ваг. 0,234 кг. - вартістю 29 грн. 48 коп., загальною сумою 142 грн. 83 коп., однак був зупинений працівником магазину, а відтак, з причин, які не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.4 ст.186 КК України не визнав. Показав суду, що він перебував на зупинці громадського транспорту (адресу не запам`ятав), в той момент, на нього напали двоє невідомих йому осіб чоловічої статі та викликали поліцію, підозрюючи його у викраденні майна. В подальшому, вони викликали працівників поліції, після приїзду яких його посадили в автомобіль і примушували підписати протокол затримання в порядку статті 208 КПК. З приводу відеозапису протоколу затриманння пояснив, що на відео не він, чому невідома йому особа представилась його анкетними даними не знає, однак припускає, що це пов`язано з тим, що він приїхав до Львова з іншої області. Також пояснив, що працівники поліції застосовували до нього фізичну силу, підробили його підпис, він був одягнутий в інший одяг, ніж особа на відео, органом досудового розслідування порушено його право на захист, оскільки під час затримання йому не надали захисника, не відкрито матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК, не проведено ряд слідчих дій та ін., про що ним зазначено у численних заявах, які ним подані до суду. У зв`язку із вказаним, просив постановити виправдувальний вирок відносно нього.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями представника потерпілого, свідків, протоколами слідчих та процесуальних дій, іншими документами, які досліджено безпосередньо у судовому засіданні та які суд вважає належними та допустимими доказами.

Показами представника потерпілого ПП «Мережа-Сервіс Львів» ОСОБА_8 , який в судовому засіданні показав суду, що очевидцем подій вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, він не був, однак ним було переглянуто відеозаписи з камер зовнішнього спостереження, з яких встановлено, що 23.08.2023 року близько 21 год. 00 хв. невідома особа намагалась викрасти товар з магазину "Близенько", який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8, однак не довів свого умислу до кінця, оскільки був затриманий працівниками вказаного магазину.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що є охоронцем магазину "Близенько", який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8. 23.08.2023 року, близько 21:00 год. він помітив, що у відділі, де розташовані алкогольні напої знаходилась особа, яка обирала товар у вказаному відділі та якій він вказав, що алкоголь на той момент вже не продається. В подальшому, вказаний невідомий йому чоловік попрямував до виходу з товаром, а саме пляшкою горілки та ковбасою, внаслідок чого йому довелось проводити дії з затримання даної особи. Після затримання він разом з адміністратором магазину викликали працівників поліції та очікували їх приїзду. В судовому засіданні показав суду, що у залі судового засідання знаходиться особа, яку він затримував при спробі викрадення із магазину товару та вказав на овинуваченого ОСОБА_5 . Щодо товару, який був викрадений обвинуваченим вказав, що при спробі втечі обвинувачений викинув товар (пляшку горілки та ковбасу) у смітник біля магазину, внаслідок чого пляшка була розбита.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав суду, що являється адміністратором магазину "Близенько", який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8. Знаходячись на задньому дворі магазину, до нього підбіг працівник їхнього магазину та повідомив, що особа намагалась здійснити викрадення товару, після чого він вибіг на вулицю та помітив, що охоронець магазину ОСОБА_9 здійснював спробу затримання особи, яка намагалась викрасти товар із магазину. В подальшому, він також побіг за вказаною особою разом з охоронцем ОСОБА_9 . Затримавши особу, яка намагалась здійснити викрадення товару, разом із охоронцем тримали вказану особу, очікуючи прибуття працівників поліції. Після цього, із відеозаписів з камер відеоспостереження йому стало відомо, що товар був викинутий у смітник біля магазину, відтак пляшка із горілкою була розбита. У судовому засіданні вказав, що особа, яка намагалась викрасти товар із магазину це обвинувачений ОСОБА_5 .

Окрім зазначених показів, вина ОСОБА_5 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду відеозапису від 23.08.2024, а саме DVD-R диску, на якому містяться відеозаписи із камер внутрішнього відеоспостереження, які ведуться у магазині "Близенько", що за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8. Зокрема, на такому зафіксовано, що особа чоловічої статі, одягнена у чорну шкіряну куртку, під якою футболка білого кольору з білими полосами, чорні штани та білі кросівки, заходить в торгову залу та прямує до відділу, де розташовані продукти, де в подальшому бере пляшку горілки та ковбасу, після чого прямує до виходу. В подальшому, вказана особа біля касової зони намагається покинути магазин, не розрахувавшись за товар та починає вибігати з приміщення магазину, однак був помічений та зупинений працівником магазину;

- протоколом огляду місця події від 23.08.2023 року, із застосуванням відеокамери Panasonic HC-V 260, та фототаблицею до такого, а саме ділянки місцевості, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Сахарова, 8 з фототаблицею до такого, в ході якого виявлено та вилучено уламки скла від пляшки алкоголю "Гетьман", об`ємом 700 мл. в поліетиленовому пакеті та ковбасу салямі напівкопчену "Салямі Фінська" вагою 0,234 кг. В подальшому, вилучені речові докази запаковані у відповідні спецпакети. Вказаний протокол огляду місця події підписаний понятими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за участю спеціаліста-криміналіста лейтенанта поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП ОСОБА_14 .

Відеозапис огляду місця події переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.08.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_5 затримано у момент вчинення та на місці вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, з фототаблицею до такого та відеозаписом.

Відеозапис затримання переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.

- довідкою адміністратора магазину "Близенько" (ПП "Мережа-Сервіс Львів" №54) ОСОБА_10 про вартість товару, який викрадено, відповідно до якого 23.08.2023 року о 21 год. 10 хв. з торгового залу магазину "Близенько", що за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8, викрадено товару на суму у закупівельних цінах без ПДВ - 142,83 грн., у роздрібних цінах з ПДВ - 254,96 грн., а саме: - горілка "Гетьман" 40%, 0,7 л. - 1 шт., закупівельна вартість без ПДВ за 1 шт. - 113,35 грн., роздрібна вартість з ПДВ за 1 шт. - 206,99 грн.; - ковбаса "Забіяка Салямі Фінська" н/к 1с. (1/2) вагою 0,234 кг., закупівельна вартість без ПДВ за 1 кг. - 126,00 грн. (закупівельна вартість без ПДВ за 0,234 кг. - 29,48 грн.), роздрібна вартість з ПДВ за 1 кг. - 205,00 грн. (роздрібна вартість з ПДВ за 0,234 кг. - 47,97 грн.);

- актом часткової інвентаризації групи товарів магазину "Близенько" (ПП "Мережа-Сервіс Львів" №54) у м.Львові по вул.Сахарова, буд.8;

- видатковими накладними, згідно яких нестача внаслідок викраденого товару, у закупівельних цінах без ПДВ складає 142,83 грн., у роздрібних цінах з ПДВ - 254,96 грн.;

- протоколом проведення слідчого експерименту, проведеним слідчим ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 28.09.2023 року за участі свідка ОСОБА_9 , з відеозаписом до такого. Свідок показав, що 23.08.2023 року, близько 21:00 год. у магазині «Близенько», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, 8, де він працює охоронцем, помітив, що у відділі, де розташовані алкогольні напої знаходилась особа, яка обирала товар у вказаному відділі та якій він вказав, що алкоголь продається лише до 21:00 год. В подальшому, вказаний чоловік взяв одну пляшку горілки «Гетьман», ємністю 0,7 л. та попрямував до виходу з товаром, після чого чого він затримав вказану особу, оскільки він намагався втекти. Після затримання він разом з адміністратором магазину викликали працівників поліції та очікували їх приїзду.

Відеозапис слідчого експерименту переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.

- протоколом проведення слідчого експерименту, проведеним слідчим ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 03.10.2023 року з свідком ОСОБА_10 , з відеозаписом до такого. Свідок показав, що 23.08.2023 близько 21:00 год. він знаходився на задньому дворі магазину "Близенько", який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8, після чого до нього підбіг працівник їхнього магазину та повідомив, що особа намагалась здійснити викрадення товару. Касир повідомила його, що вищевказаної особи в приміщенні магазину вже немає, оскільки він вийшов на вулицю. В подальшому, він вибіг на вулицю та помітив, що охоронець магазину ОСОБА_9 здійснював спробу затримання особи, яка намагалась викрасти товар із магазину. В подальшому, він також побіг за вказаною особою разом з охоронцем ОСОБА_9 . Затримавши особу, яка намагалась здійснити викрадення товару, разом із охоронцем тримали вказану особу, очікуючи прибуття працівників поліції.

Відеозапис слідчого експерименту переглянуто безпосередньо у судовому засіданні, невідповідностей не виявлено.

- речовим доказом - ковбаса "Забіяка Салямі Фінська" н/к 1с. (1/2) вагою 0,234 кг.

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

- заяву адміністратора магазину "Близенько" (ПП "Мережа-Сервіс Львів" №54) ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 23.08.2023 року;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості до якого внесені 23.08.2023 року за №12023141370000745, у зв`язку з тим, що 23.08.2023 року о 21:09 год. невідома особа, перебуваючи у приміщенні магазину "Близенько", що по вул.Сахарова, буд.8 у м.Львові відкрито, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, здійснила крадіжку товарно-матеріальних цінностей, однак з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця;

- доручення заступника начальника СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 від 24.08.2023 року про проведення досудового розслідування кримінального провадження №12023141370000745;

- постанову заступника начальника управління поліції - начальника слідчого відділу ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_17 від 24.08.2023 року про призначення слідчої групи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370000745 від 23.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України;

- постанову заступника керівника Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_18 від 24.08.2023 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370000745 від 23.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України;

- постанову слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_19 від 24.08.2023 року про визнання речовими доказами уламків скла від пляшки алкоголю "Гетьман" об`ємом 0,700 мл. та ковбаси салямі напівкопченої "Салямі фінська" вагою 0,234 кг.;

- постанову та протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 24.08.2023 року, якими здійснено зняття відеозаписів з приладів відео фіксації приміщення магазину "Близенько", що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8 та які підтверджують факт грабежу 23.08.2023 року у проміжку часу з 20:50 год. по 21:55 год. за адресою: м.Львів, вул.Сахарова, буд.8.

При наданні оцінки належності та допустимості доказів, наявних у матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Стаття 84 КПК Українивизначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно статей85та86 КПК Україниналежними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК Українивизначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями10,22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, статей84,85,86,89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.

Зокрема, твердження обвинуваченого про те, що ним не підписувався протокол затримання, його підпис є підробленим спростовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, долученим до протоколу затримання від 23.08.2023 року, з якого вбачається, що підписи в протоколі затримання поставив саме ОСОБА_5 . Твердження обвинувачеого ОСОБА_5 в судовому засіданні, що на фотосвітлині, долученій до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.08.2023 та на долученому відеозаписі не він, а інша особа, суд розцінює, як спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскількі такі твердження спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, показами свідків, які безпосередньо затримали обвинуваченого на місці вчинення злочину та вказали на нього під час надання показів в судовому засіданні, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, інформацією зафіксованою на відео-диску з камер відеоспостереження в магазині та під час проведення затримання ОСОБА_5 . Вказані відео є чіткими, належної якості, будь-яких доказів, що на відео не обвинувачений стороною захисту суду не надано.

З приводу зауважень обвинуваченого про порушення його права на захист у зв`язку з відсутністю під час затримання захисника, то такі суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 КПК уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Так, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відео-диску, долученого до протоколу затриманння від 23.08.2023 слідчий в телефонному режимі повідомив орган,уповноважений закономна наданнябезоплатної правовоїдопомоги про затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; повідомлення зареєстроване за №0130000828.

Окрім того, як вбачається з оглянутого в судовому засіданні відеозапису та протоколу затримання від 23.08.2023, слідчий з`ясував в ОСОБА_5 чи бажає він продовжувати проведення процесуальної дії без участі захисника, на що ОСОБА_5 не заперечив та поставив свій власноручний підпис у відповідній графі протоколу затримання. В подальшому, захиснику ОСОБА_6 вручено протокол затримання, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу затримання від 23.08.2024.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.07.2024 у справі №678/428/23 навіть сам факт відсутності протоколу про затримання особи у матеріалах кримінального провадження жодним чином не свідчить про недопустимість всіх отриманих у подальшому доказів у цьому провадженні або ж про недопустимість слідчих дій. Означене порушення прав особи, яке виразилося у нескладанні протоколу про затримання, несвоєчасному складанні протоколу про затримання або ж про затримання особи раніше, аніж це зазначено у протоколі затримання може бути усунуте шляхом констатації судом того часу затримання, коли воно реально відбулося.

З приводу тверджень сторони захисту, що результати експертизи слід визнати «плодами отруйного дерева» через недопустимість такого докаазу, як протокол затримання від 23.08.2023, то слід зазначити, що жодних висновків експертів, матеріали справи не містять, а протоколу затримання від 23.08.2023 судом надано оцінку, як належному та допустимому доказу.

Щодо тверджень ОСОБА_5 , що слідчим не пред`явлено його для впізнанння в порядку ст. 228 КПК, слід зазначити, що рішення про необхідність проведення такої слідчої (розшукової) дії, як пред`явлення особи для впізнання, вилучення особистих речей (одягу) приймає слідчий, який відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності та вказане є його правом, а не обовязком.

Твердження сторони захисту про нероз`яснення ОСОБА_5 його прав, також спростовується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом затримання ОСОБА_5 , зокрема час на відео 16 хв. 50 сек.

Щодо доводів обвинуваченого про визнання недопустимими речових доказів, а саме: битої пляшки горілки "Гетьман" 40%, 0,7 л. - 1 шт. та ковбаси "Забіяка Салямі Фінська" н/к 1с. (1/2) вагою 0,234 кг., з оглялу на те, що огляд місця події не фіксувався на відео, на спецпакеті в який було поміщено ковбасу "Забіяка Салямі Фінська» стоять лише підписи понятих, однак не зазначені їхні прізвища та прізвище слідчого, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті237КПКз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до змісту частини 10 статті236КПКта частини 1 статті107КПКобшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (частина 2 статті104КПК).

Згідно із частиною 6 статті107КПКнезастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Аналізуючи зазначені вище норми кримінального процесуального законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Вимоги, передбачені частиною 10 статті236КПК, частиною 2 статті104КПК, частинами 1 та 6 статті107КПК, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування, зокрема коли до протоколів слідчих дій вноситься недостовірна інформація про докази, отримані під час їх проведення.

З огляду на зміст частини 6 статті107КПКнегативні наслідки у виді визнання процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів недійсними можуть наступати лише у разі незастосування технічних засобів фіксування.

Проте, навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, огляду недопустимими, оскільки частиною 6 статті107КПКпередбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути «переборені» консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази).

Отже, ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація огляду не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення не надала в суді відеозапис як обов`язковий додаток до протоколу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 23.08.2023 слідчим у кримінальному провадженні було проведено огляд місця вчинення злочину за адресою: м.Львів, вул. Сахарова, 8, під час якого було виявлено та вилучено речові докази. З протоколу слідчої дії слідує, що хід огляду фіксувався технічними засобами, зокрема відеокамерою «Panasonic HCV 260». У зв`язку із запереченнями обвинуваченого, що вказана слідча дія фіксувалась на відео, прокурором долучено для огляду диск із відеофіксуванням зазначеної слідчої дії. Таке відео суд не бере до уваги, як доказ на підтвердження того, що саме ОСОБА_5 скоєно даний злочин, а лише, як підтвердження того, що фіксування на відео відбувалось під час огляду місця події та вилучення речових доказів.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати про порушення вимог частин 1 і 6 статті107КПК.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі№ 334/5670/18.

Стаття 357 КПК України передбачає, що речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.

В судовому засіданні, як стороною захисту, так і стороною обвинувачення заявлено клопотання про дослідження речових доказів, яке судом задоволено.

Листом від 18.12.2024 за підписом т.в.о.начальника майора поліції ОСОБА_20 повідомлено суд, що згідно книги обліку речових доказів у ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області не поступало та не зареєстровано в книзі обліку речових доказів.

Разом з тим, листом від 20.12.2024 листом за підписом начальника ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_21 надано прокурору спец-пакет у кримінальному провадженні №12023141370000745 «Національна поліція України» №INZ2007661 у якому знаходиться ковбаса «Салямі фінська».

В судовому засіданні судом оглянутий вказаний речовий доказ, досліджено цілісність спец-пакета, у який був запакований речовий доказ, звірено з кодом на фотосвітлинах, які долучені до протоколу огляду місця події від 23.08.2023 року, невідповідностей не виявлено.

З приводу тверджень обвинуваченого, що на спец-пакеті, хоча і стоять підписи понятих, однак не вказані їх прізвища та слідчого є підставою для визнання речового доказу недійсним, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

В судовому засіданні досліджено протокол огляду місця події від 23.08.2023 з якого вбачається, що такий проводився за участю понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , слідчого ОСОБА_14 , спеціаліста-криміналіста ОСОБА_22 та ОСОБА_5 . У відповідних графах протоколу зазначені прізвища, ініціали та проставлені підписи всіх учасників зазначеної слідчої дії. Окрім того, на кожній сторінці протоколу огляду місця події від 23.08.2023 проставлені підписи понятих, в т.ч. під інформацією щодо виявленого та вилученого під час огляду та поміщення речових доказів у спец-пакети. Зважаючи на заперечення обвинуваченого ОСОБА_5 щодо фіксування зазначеного на відео, прокурором на спростування вказаного надано для огляду відео-диск, на якому зафіксовано проведення вказаної слідчої дії.

Щодо ненадання суду для огляду в судовому засіданні речового доказу «уламки скла від пляшки алкоголю «Гетьман», об`ємом 0,7 мл.», слід зазначити, що судом не взято до уваги такий речовий доказ, як підтвердження вини у скоєному ОСОБА_5 .

Однак, стороною захисту і не обґрунтовано того, як міг вплинути на кінцевий висновок у цій справі факт огляду речового доказу «уламки скла від пляшки алкоголю «Гетьман», об`ємом 0,7 мл.» безпосередньо судом. Не зазначено можливості встановлення? ?жодних нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими підтверджуючими доказами у справі, зокрема: показаннями свідків, інформацією зафіксованою на відео-диску з місця події від 23.08.2023, протоколом огляду місця події від 23.08.2023 з долученою фототаблицею вилучених речових доказів за участі слідчого, спеціаліста-криміналіста, понятих та самого ж підозрюваного про що свідчать їхні підписи, проставлені у відповідних графах протоколу без будь-яких зауважень, постановою про визнання речовими доказами від 24.08.2023, які досліджувалися судом та визнані належними, допустимими і у своїй сукупності, доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.

Аналогічні за змістом положення , викладені в постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021?року у справі № 653/1023/16-к.

Також, суд не бере до уваги покликання обвинуваченого на те, що під час завершення досудового розслідування він був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з підстав того, що слідчий та прокурор відмовили йому в праві на ознайомлення з такими, виходячи з наступного.

Як вбачається з повідомлення прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про завершення досудового розслідування та повідомлення слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 від 17.10.2023 про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів ОСОБА_5 ознайомився з такими та двічі проставив власноручно свій підпис та час, протягом якого ОСОБА_5 ознайомлювався з матеріалами досудового розслідування, у відповідних графах протоколу.

Як вбачається з протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.10.2023 захисник ознайомився з речовими доказами та матеріалами досудового розслідування, про що свідчить його підпис у відповідних графах вказаного протоколу. (а.с. 150, т.2).

Також, як вбачається з протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.10.2023 обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_5 ознайомився з речовими доказами та матеріалами досудового розслідування, про що свідчить його підпис, який двічі власноручно ним проставлений у відповідних графах вказаного протоколу. Окрім того, зазначено час, протягом якого ОСОБА_5 ознайомлювався з матеріалами досудового розслідування. (а.с. 153, т.2).

Разом з тим, як слідує з цього ж таки протоколу про надання доступу до матеріалів досудового рослідування від 17.10.2023 року ОСОБА_5 зазначено «не надали можливість ознайомитись належним чином, ограничив мене в часі, а саме слідчий».

Для з`ясування зазначених обставин, судом допитано в якості свідка слідчого ОСОБА_15 про обставини надання доступу (відкриття матеріалів) до матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_5 від 17.10.2023 року. Так, ОСОБА_15 показав суду, що при завершенні досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_5 останньому було відкрито матеріали даного кримінального провадження у приміщенні ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області. До цього, слідчий мав намір здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження у приміщенні ДУ "Львівська установа виконання покарань (№19)», однак ОСОБА_5 надав список копій документів, які йому необхідні, а відтак у приміщенні установи попереднього ув`язнення зробити це виявилось неможливим. Відтак, ОСОБА_5 був доставлений в подальшому до ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, де йому та його захиснику у кімнаті для проведення слідчих дій у приміщенні ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області відкрили всі без виключення матеріали досудового розслідування та слідчий надав додатково в копіях документи, які просив підозрюваний. Будь-яких дій по примушуванні ОСОБА_5 підписати протокол про надання доступу до матеріалів досудового рослідування від 17.10.2023 ніким не вчинялось, ознайомлення відбувалось в присутності захисника та в спеціальній кімнаті, яка обладнана відеофіксацією.

Судом не встановлено, що ОСОБА_5 примушували підписувати вказані документи, жодних заяв про те, що на нього чинився тиск та примушування до підписання від нього чи його захисника під час досудового розслідування не надходило. Окрім того, після скерування даного кримінального провадження до суду, прокурором, повторно, за клопотанням обвинуваченого надано для ознайомлення відповідні матеріали кримінального провадженя, що не заперечується самим обвинуваченим.

Згідно з постановою Верховного суду від 06.12.2018 у справі №521/2542/14-к за самим змістом ч. 2ст. 290 КПК Українипрезюмується, що відкриття має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право на час бути готовими до проведення змагального процесумати заперечення на доводи сторони обвинувачення та навпаки.

Крім того, під час підготовчого судового засідання, яке відбулось 26.10.2023, та в подальшому під час судового розгляду, ОСОБА_5 неодноразово, повторно, звертався з заявами про надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, після чого йому така можливість надавалась судом.

Частиною 9 ст. 290 КПК України, передбачено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Виконання стороною обвинувачення вищезазначених вимог ст. 290 КПК України підтверджується протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.10.2023, з яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_23 отримали такий доступ та можливість ознайомитись з усіма зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, при цьому, після ознайомлення із вищезазначеними матеріалами підписали дані протоколи.

Слід зазначити, що КПК України не встановлено необхідну кількість часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а зауваження підозрюваного «не надали ознайомитись належним чином, ограничив в часі слідчий», з огляду на наявність власноручно проставлених двіччі підписів у відповідних графах протоколу та проведення такого ознайомлення за участі захисника, спростовує на думку суду твердження обвинуваченого про невідкриття йому матеріалів досудового розслідування та порушення порядку ст. 290 КПК органом досудового розслідування.

Крім того, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_5 підтвердив, що обвинувачений ознайомився з матеріалами кримінального провадження під час завершення досудового розслідування, проте в останнього виникло бажання повторно ознайомитись з деякими з них, що також свідчить про надання стороною обвинувачення доступу до матеріалів даного кримінального провадження та речових доказів стороні захисту та безпосередньо самому обвинуваченому ОСОБА_5 .

З приводу покликань обвинуваченого на те, що речові докази усупереч вимог ст.290 КПК України не відкривалися стороні захисту,? є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими доказами) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

Слід звернути увагу, що на орган досудового розслідування покладено обов`язок? ?надати сторонам майбутнього судового розгляду реалізувати? їх можливість ознайомитися із речовими доказами (у разі виявлення ними бажання), однак він не зобов`язаний здійснювати таке ознайомлення в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони.? ?

Із протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17 жовтня 2023 року встановлено,?що стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування. Як захисником, так і підозрюваним ОСОБА_5 у відповідній графі протоколу поставлено підписи про те, що «факт надання доступу до речових доказів та матеріалів досудового розслідування підтверджую». Крім того, стороні захисту вручався реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому, зокрема, було зазначено про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів. Обвинувачений не був позбавлений права, у разі необхідності,?? ознайомитися із цими речовими доказами.

Зважаючи на викладене, порушень вимог ст. 290 КПК України не встановлено.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що підпис в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17 жовтня 2023 року він поставив під примусом та залякуванням «близько пів райвідділу осіб» не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи в суді.

Так, статтею 22 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Відтак, жодних доказів на підтвердження зазначеного стороною захисту суду надано не було.

Окрім того, на думку суду, покази обвинуваченого в цій частині є суперечливими, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 одночасно вказує суду на те, що він підписав протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування під примусом та залякуванням працівниками поліції, однак, в той самий час у даному протоколі обвинувачений зазначив про ненадання йому достатнього часу для ознайомлення. Вказані покази обвинуваченого не узгоджуються між собою та спростовують позицію обвинуваченого щодо будь-якого примусу чи залякування ОСОБА_5 зі сторони працівників поліції під час надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Окрім цього, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_5 щодо того, що під час досудового розслідування працівники поліції наносили йому тілесні ушкодження та катували його з метою визнання ним своєї вини, сфабрикували матеріали кримінального провадження шляхом підробки його підпису, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу.

Відтак, враховуючи вимоги щодо безпосереднього сприйняття показань обвинуваченого під час судового засідання, визнання чи невизнання ОСОБА_5 своєї вини під час досудового розслідування даного кримінального провадження жодного правового значення для суду не має.

Також, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.12.2023 року доручено Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Львові провести дослідження фактів, викладених у заяві ОСОБА_5 від 20.11.2023 року стосовно застосування до нього фізичного насильства з боку працівників поліції під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141370000745 від 23.08.2023 року; зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань,розташоване ум.Львові повідомити Франківський районний суд м.Львова про прийняте процесуальне рішення в розумні строки.

30.01.2024 року до суду від слідчого управління ГУНП у Львівській області надійшов лист №1572/16/02-24 від 23.01.2024 року, відповідно до якого у слідчому управлінні розглянуто в межах компетенції ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 05.12.2023 року, яка надійшла із ТУ ДБР, розташованого у м.Львові.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 18.03.2024 витребувано у слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області висновок за результатами перевірки фактів, зазначених ОСОБА_5 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141370000745.

Згідно Доповідної записки від 22.01.2024 про результати розгляду ухвали Франківського районного суду м.Львова від 05.12.2023 у справі №465/8267/23, складеної старшим слідчим в ОВС ОМВ СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_24 проведеною, у межах компетенції, перевіркою факти, наведені ОСОБА_5 про застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадження №12023141370000745, нанесення слідчим СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області тілесних ушкоджень, з метою визнання ним вини, підроблення підпису ОСОБА_5 в протоколі затримання, свого документального підтвердження не знайшли; не встановлено фактів вчинення слідчими СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській областідисциплінарних проступків, поняття яких визначено ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому підстав для призначення та проведення службового розслідування не вбачається.

Відтак, судом здійснено всі можливі та необхідні заходи з метою перевірки викладених у заявах ОСОБА_5 обставин, однак такі не знайшли свого підтвердження під час проведення перевірки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчинення злочину, рівень суспільної небезпеки обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності.

Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога відповідно до довідки №1198 від 19.09.2023 року не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Суд не визнає обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, яка зазначена в обвинувальному акті, як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , оскільки ні у викладі фактичних обставин справи, ні у висунутому обвинуваченні, стороною обвинувачення не зазначено, як обвинувачений ОСОБА_5 використав умови воєнного стану при вчиненні злочину.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 67 КК України, суд має право, залежно від характеру вчиненого кримінального правопорушення, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Відтак, обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, також не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Враховуючи особу ОСОБА_5 ,який,будучи ранішесудимим,належних висновківдля себене зробив,на шляхвиправлення нестав тавчинив умиснийтяжкий злочин,суд приходитьдо висновкупро необхідністьпризначення обвинуваченомуза ч.3ст.15-ч.4ст.186КК Українипокарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, за наявності встановлених судом обставин, з врахуванням особи винного та обставин вчинення злочину, ступінь його суспільної небезпеки, його тяжкість та спосіб вчинення, суд переконаний, що виправлення обвинуваченого можливе за умови призначення найменш суворішого покарання, яке передбачено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України.

Частинами першою, третьою статті 68 КК України передбачено, що при призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннямистатей 65-67цього Кодексу,враховує ступіньтяжкості вчиненогоособою діяння,ступінь здійсненнякримінально протиправногонаміру тапричини,внаслідок якихкримінальне правопорушенняне булодоведено докінця. За вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Зважаючи на відсутність пом`якшуючих обставин, підстав для застосування с.69, 75 КК України суд не вбачає.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2023 за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу в ромірі півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500,00 грн.

Відповідно до ч.3ст.72 КК Україниосновні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відтак, на підставі ч.3ст.72 КК України, вирок Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2023 слід виконувати самостійно.

Оскільки, судом призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Згідно з п.2 ч.4ст.374 КПКу резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема, рішення про залік досудового тримання під вартою. За змістомст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення»попереднє ув`язнення відповідно до кримінально-процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Крім того, відповідно до ч.5ст.72 КК Українипопереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2ст.197 КПК Українистрок тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Отже, початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід обчислювати з 23.08.2023 - моменту фактичного затримання, відповідно до ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 25.08.2023, та на підставі ч.5ст.72 КК України, у строк покарання слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 23.08.2023 до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити, в порядкуст. 100 КПК України.

Керуючись ст.370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 8 (вісім) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 23.08.2023 року.

Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2023, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу в ромірі півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500,00 грн. виконувати самостійно.

Речові докази - уламки скла від пляшки алкоголю "Гетьман" об`ємом 0,700 мл. - знищити.

Речовий доказ - ковбаса салямі напівкопчена "Салямі фінська" вагою 0,234 кг. - повернути потерпілому ПП "Мережа-Сервіс Львів".

Речовий доказ - DVD-R диск, вилучений в порядку ст.245-1 КПК України із камер зовнішнього відеоспостереження, які фактично зберігаються у приміщенні магазину "Близенько" (ПП "Мережа-сервіс Львів" за фактичною адресою: м.Львів, вул. Сахарова, буд.8) за період часу з 21:00-21:10 год. 23.08.2023 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1