Рішення

від 26.12.2024 по справі 483/1069/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1069/24

Провадження № 2/483/420/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Долгової Л.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданн взалі судув режимівідеоконференції зприміщення Центральногорайонного судум.Миколаєва заправилами загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та встановлення факту місця відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2024 року адвокат Долгова Л.В., яка є представником позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом до Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, предметом якого є: встановлення факту постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом із батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, на день відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення факту, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є місце його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову представник позивачки зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , після смерті якого залишилася спадщина, яка складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,27 га з кадастровими номерами 4825184800:01:000:1109, 4825184800:03:000:0522, 4825184800:01:000:0953, 4825184800:01:000:0398, 4825184800:03:000:0107, що розташована в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, право власності спадкодавця на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 015530, що виданий на підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 194 від 20 травня 2004 року. 05 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В., з метою оформлення своїх спадкових прав за законом після смерті батька ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки. Однак позивачка отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 153/02-31, якою їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадкове майно, оскільки нею нотаріусу не було надано документи, які б підтверджували постійне проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а також через сплив 6 місячного строку для прийняття спадщини. Батько позивачки ОСОБА_2 до 2016 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак за рішенням Очаківського мiськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2011 року справа 2-114/11 був знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Про існування вказаного рішення суду батько позивачки не знав, оскільки з 2012 року він постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із матірю ОСОБА_3 , у зв`язку з хворобою останньої. За вказаною адресою разом з батьком ОСОБА_2 проживала донька позивачка ОСОБА_1 . Посилаючись на викладене, а також, що прийняти спадщину за законом в установленому законом порядку позивачка позбавлена можливості, представник позивачки просила про задоволення позову. Крім того, представник позивачки посилаючись на п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013р. № 24-753/0/4-13 та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України 3 7 «Про судову практику в спорах про спадкування» від 30 травня 2008 року, обґрунтувала звернення до суду з даною заявою в порядку позовного провадження, зазначивши, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір та у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ухвалою від 23 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23 вересня 2024 року було витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округа Пеклах О.В. інформацію щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за наявності копію спадкової справи.

29 жовтня 2024 року на запит суду надано інформацію щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 12 листопада 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Долгова Л.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити. Судові витрати просили віднести на рахунок позивачки.

Відповідач Чорноморська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, секретарем ради надано до суду заяву, в якій остання просила розглянути справу без участі їх представника.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Статтею 4ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом приписів ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений устатті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність або відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 015530, що виданий 20 травня 2004 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010402100798, є власником земельної ділянки загальною площею 6,27 га, що складається з земельних ділянок площею 0,04 га кадастровий номер 4825184800:01:000:1109, площею 0,33 га кадастровий номер 4825184800:03:000:0522, площею 0,31 га кадастровий номер 4825184800:01:000:0953, площею 0,69 га кадастровий номер 4825184800:01:000:0398, площею 4,90 га кадастровий номер 4825184800:03:000:0107, що розташовані в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 січня 2011 року в цивільній справі позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням було задоволено та визнано ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_2 (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Позивачка ОСОБА_1 ,народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_6 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 14).

Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання Департамента з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 з 21 серпня 2013 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . (а.с 10).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є рідною донькою спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В., з метою оформлення своїх спадкових прав за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 153/02-31 приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадкове майно, оскільки нею нотаріусу не було надано документи, які б підтверджували постійне проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а також через сплив 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (а.с. 21-22).

Частиною 1статті 315ЦПК України визначений перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судами. Цей перелік не містить встановлення таких фактів як проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менше 5 років.

Однак, згідно частини 2 цієї статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

З наданоїна запитсуду інформаціїприватного нотаріусаМиколаївського міськогонотаріального округаПехлак О.Ввбачається,що післясмерті ОСОБА_2 спадкова справане заводилась (а.с. 63-65).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно зі ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно дост.2Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами 2 та 6 статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Отже, зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Частина 3статті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Згідно з частиною 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, спадкоємцю, факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, потрібно доводити за допомогою сукупності доказів, які свідчать про те, що спадкоємець спільно проживав зі спадкодавцем та був пов`язаний з ним спільним побутом, і мав взаємні права та обов`язки, зокрема, ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність спільного постійного проживання.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_1 познайомилась 13 років тому назад, вона проживала за адресою : АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_2 . Вони були родиною, ОСОБА_1 піклувалась про батька, оскільки він хворів. Роки чотири назад помер батько ОСОБА_1 , який до останнього часу проживав з донькою за вказаною вище адресою, помер, донька займалась його похованням.

Суд вважає показання свідка достовірними, оскільки свідок тривалий час знайома з позивачкою та була знайома її батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з акту ПП «ЖЕК-10» від 17 грудня 2012 року мастера ОСОБА_8 , який також підписано сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , було встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 в зв`язку з хворобою матері ОСОБА_3 з травня 2012 року (а.с.15).

Актом від 30 листопада 2021 року сусіди ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , підтвердили факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 з батьком ОСОБА_2 з січня 2012 року по день смерті останнього в квартирі АДРЕСА_3 (а.с.16).

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає надані позивачкою докази достатніми для підтвердження факту її постійного проживання на день відкриття спадщини зі спадкодавцем та, що місцем відкриття спадщини є місце постійного проживання ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_1 , а тому за таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати суд відносить на рахунок позивачки за клопотанням останньої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини та встановлення факту місця відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на день відкриття спадщини разом із батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є місце його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивачки.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2024 року.

Головуючий: