Ухвала

від 26.12.2024 по справі 484/7150/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/7150/24

Провадження № 2-о/484/322/24

Ухвала

про відмову у відкритті провадження

26.12.2024 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А. дослідивши матеріали заяви у цивільній справі окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунальне некомерційне підприємство «Первомайська центральна міська Багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради про встановлення факту родинних відносин

в с т а н о в и в

25.12.2024 року в інтересах заявника звернулась адвокат Єрмоленко А.В. до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме: що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви, зазначається, що документи які підтверджують родинні стосунки з ОСОБА_3 втрачені. Отримати дублікат свідоцтва про народження ОСОБА_3 не вбачається можливим, у зв`язку з тим, що вона народилась в Читинській області, російської федерації, та в Державному реєстрі актів цивільного стану щодо народження відсутня інформація щодо її народження. ОСОБА_3 має психічне захворювання та потребує лікування в стаціонарному відділенні спеціалізованої психіатричної лікарні на що потрібна згода родичів.

Дослідивши матеріли справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлено під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд зазначає, що норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. У разі відмови заявнику в прийнятті певних документів, якими він підтверджує наявність відповідних обставин чи в прийнятті певного рішення, заявник має право оскаржити такі дії чи рішення до суду. А суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання. Тобто, вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ про оскарження дій чи рішень щодо відмови компетентних органів у наданні соціальної пільги або незабезпечення соціальними гарантіями тощо, а не в окремому провадженні за правилами цивільного судочинства.

Як вказано в узагальненні Верховного Суду України від 01.01.2013 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено що при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Вимогами ч. 4 ст. 294 ЦПК України зафіксовано, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме:

- тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов`язки;

- якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення») та інше.

Факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

- прокурор також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Натомість, заявник ОСОБА_1 у своїй заяві про встановлення факту родинних відносин конкретного факту, який безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника поданням такої заяви не вказав.

Визначивши мету встановлення факту родинних відносин як поміщення до спеціалізованої психіатричної лікарні заявник не вказав, який саме орган порушив його права та у зв`язку з чим встановлення такого факту сприятиме врегулюванню відповідного питання.

Зазначивши в якості заінтересованих осіб у справі Комунальне некомерційне підприємство «Первомайська центральна міська Багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради, заявник факту невизнання ними його родинних зв`язків з ОСОБА_3 не навів та відповідних доказів не надав.

Водночас, як вбачається зі змісту заяви, заявником не додано відповідних письмових доказів, які б підтверджували неможливість одержання або відновлення ним документів, що посвідчують факт, який заявник просить встановити, та неможливість вирішення даного питання в позасудовому порядку, зокрема у відповідному відділі реєстрації актів цивільного стану.

Таким чином, судом встановлено, що заявлені вимоги не породжують для заявника юридичних наслідків.

Крім того, порядок госпіталізації особи на лікування до психіатричного закладу визначений ЗУ «Про психіатричну допомогу», де зазначено, що особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою.

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що вимоги заявника про встановлення факту родинних відносин не мають юридичного характеру, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 315 ч. 4 ЦПК України,

у х в а л и в:

відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: