Ухвала

від 23.12.2024 по справі 678/1129/24

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1129/24

Провадження №2-678-389/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А. В.,

при секретарі судового засідання Непийвода Л. Д.,

представника позивача Сухорук О. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про повернення земельної ділянки у комунальну власність,

встановив:

У провадженні Летичівського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовною заявою керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Хмельницька обласна військова адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про повернення земельної ділянки у комунальну власність.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача Сухорук О В. заявила письмове клопотання (заяву) за №53-637-24 від 17 грудня 2024 року, в якій просить суд прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у справі №678/1129/24, в обґрунтування якої посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 року у справі №204/6085/20 зроблено висновок, що: «відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 року у справі №910/18389/20). Крім того, подала заяву про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін по справі, суд приходить до наступного.

Згідност.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі N 234/11607/20 (провадження N 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Встановлено, що після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у справі дійсно необхідно вчинити ряд процесуальних дій, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання, а тому доводи представника позивача є слушними.

Що стосується заяви представника позивача про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі, суд зазначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із частиною 1 статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Так, представник позивача подала клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі № 53-5142вих-24 від 17 грудня 2024 року, в обґрунтування якого зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6823081600:03:002:0007, площею 2 га., перебуває в оренді ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491) відповідно до договору оренди земельної ділянки б/н, укладеного 01.10.2021 між ОСОБА_3 та ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП». Про вказані обставини окружній прокуратурі стало відомо з листа №12-390 вих-24 від 11.12.2024 Хмельницької обласної прокуратури, якою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017241010000046 від 05.12.2017 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області та відділу Держгеокадастру у Хмельницькій області своїм службовим становищем, шляхом передачі земельних ділянок державної форми власності, законсервованих під заліснення, площею 60,2008 га, у приватну власність громадян, а також долученого до нього Протоколу огляду документів та вищевказаного Договору оренди. В той же час, предметом вказаного позову є лише вимога позивача про повернення спірної земельної ділянки ОСОБА_3 , який незаконно її набув у власність, що не призведе до поновлення прав Летичівської селищної територіальної громади та не є ефективним способом захисту її порушених прав. Окрім цього, незалучення ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» до участі у справі як співвідповідача призведе до порушення його процесуальних прав.

Крім того, представником позивача подано заяву про зміну предмету позову № 53-5141вих-24 від 17 грудня 2024 року, в обґрунтування якого зазначає, що у спірних правовідносинах орендні правовідносини є приватноправовими. Задоволення позовних вимог прокурора щодо повернення земельної ділянки лише незаконним власником - ОСОБА_3 , без повернення її незаконним орендарем ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» фактично призведе до того, що повернення земельної ділянки - територіальній громаді в особі Летичівської селищної ради у повній мірі не відбудеться з можливістю власника як користуватися нею, так і розпоряджатися. Рішення суду про задоволення позову лише щодо власника не є підставою для зміни чи скасування запису про похідне право право оренди щодо майна, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки набула право на вказане майно з порушенням вимог законодавства. Окрім цього, слід зазначити, що спірна земельна ділянка взагалі не могла бути передана в оренду ТОВ «ОЛМА АГРОГРУП» та використовуватись для ведення особистого селянського господарства, оскільки була законсервована шляхом заліснення. У зв`язку з чим просить прийняти зміну предмету позову (п.1) в наступній редакції: «зобов`язати ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491), юридична адреса: вул. Проскурівського Підпілля, б.25, кв.153, м.Хмельницький, ін. 29000, повернути у комунальну власність територіальної громади Летичівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6823081600:03:002:0007.» Інші вимоги - залишити без змін.

Таким чином, оскільки подана заява про зміну предмету позову відповідає вимогам ЦПК України, подана правомірно, суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної редакції заяви про зміну предмету позову.

При цьому, за цих обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває в оренді, тому рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки орендаря щодо її використання.

Враховуючи прийняття до розгляду заяви та клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст. ст. 12, 43, 84, 189, 200, 263, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Повернутися до розгляду справи № 678/1129/24 у підготовчому провадженні.

Підготовче засідання відкласти на 09 годину 00 хвилин 15 січня 2025 року.

Заяву про зміну предмету позову прийняти до розгляду. Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Запропонувати відповідачам у строк протягом семи днів з дня вручення ухвали суду подати письмові пояснення по суті спору із урахуванням заяви про зміну предмету позову разом з доказами надіслання таких пояснень позивачу.

Залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛМА АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 37825491), юридична адреса: вул. Проскурівського Підпілля, б.25, кв.153, м. Хмельницький, ін.29000, як співвідповідача до справи № 678/1129/24.

Копію позовної заяви з додатками направити співвідповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко