Ухвала

від 23.12.2024 по справі 683/1960/23

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1960/23

2/683/36/2024

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Завадської О.П.

секретаря Поважнюк О.Б.

з участю прокурора Баклана Г.В.

представника співвідповідача ОСОБА_1 адвоката Залевського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові Хмельницької області цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО СТАР 2006» про витребування земельної ділянки,

встановив:

У червні 2023 року заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО СТАР 2006» (далі - ТОВ «АГРО СТАР 2006») про витребування земельної ділянки площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0354.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42021242210000015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, було встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0354, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (на даний час територія Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області) без відповідних правових підстав.

Прокурор вказує, що на підставі рішення сесії Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (далі Губчанська сільська рада) №18 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності. В подальшому рішенням № 20 від 11 червня 2020 року Губчанська сільська рада затвердила проект землеустрою та передала у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8044 га, кадастровий номер 6824289100:05:025:0354, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області (на даний час територія Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області).

В подальшому, на підставі договору оренди землі №20 від 16 липня 2020 року ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в оренду ТОВ «АГРО СТАР 2006» строком дії до 31 грудня 2030 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Оскільки спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, тому позивач просить витребувати її на підставі ст.387ЦК України у ОСОБА_1 та на підставі ст.388ЦК України у орендаря ТОВ «АГРО СТАР 2006» у комунальну власність Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

В судовому засіданні представник співвідповідача ОСОБА_1 адвокат Залевський В.В. заявив клопотання про закриття провадження, посилаючись на те, що вбачає предметом у справі оскарження рішень колишньої Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, а отже це немайновий спір, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що позов пред`явлений для захисту права власності держави на землю.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, просили справу розглядати без їхньої участі.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2ст. 16 ЦК України). Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження є рішення сесії Губчанської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №18 від 17 лютого 2020 року, за яким ОСОБА_1 отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, та рішення № 20 від 11 червня 2020 року Губчанська сільська рада, яким затверджено проект землеустрою та передано її у приватну власність ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування відповідно доЗакону № 280/97-ВРнаділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема у сферах бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Разом з тим відповідно до частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першоїстатті 4 цього Кодексу). З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, аналіз змістустатті 19 ЦПК Українитастатті 19 КАС Україниу сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове, приватне право, яке могло належати особі як до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства (стаття 19 ЦПК України) у спосіб, характерний для приватноправових відносин.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Оскільки всі заявлені позивачем вимоги спрямовані на захист цивільного права держави в особі уповноважених нею органів та з огляду на характер правовідносин і суб`єктний склад сторін спору ця справа в цілому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст.260-261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника співвідповідача ОСОБА_1 адвоката Залевського Віталія Володимировича про закриття провадження у справі за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО СТАР 2006» про витребування земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя