Рішення

від 12.12.2024 по справі 686/11552/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/11552/24

Провадження № 2/686/4029/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницький справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача гаражний кооператив «Дубово» про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача гаражний кооператив «Дубово», в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила визнати за нею право власності на частину гаража, блок АДРЕСА_1 , загальною площею 37,0 кв.м, як на частку у спільному майні подружжя, та право власності на частку гаража, блок НОМЕР_1 , бокс НОМЕР_2 , який розташований у Гаражному кооперативі «Дубово» по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,0 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку прийняли вона, як дружина померлого та ОСОБА_2 , як донька померлого. Вона разом з донькою здійснили поділ спадкового майна, відповідно до якого їй було передано у власність в порядку спадкування квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:26:002:0182 блок 7 бокс 14 загальною площею 0,0021 кв.м яка передана для будівництва індивідуальних гаражів та розташована на території гаражного кооперативу «Дубово» за адресою: АДРЕСА_2 . У власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 0,06 га, кадастровий номер 6810100000:35:001:1204, яка передана для індивідуального садівництва та розташований на цій земельній ділянці садовий будинок, площею 144,5 кв.м.

Зазначила, що на виділеній ОСОБА_3 земельній ділянці для будівництва індивідуальних гаражів номер 6810100000:26:002:0182 блок 7 бокс 14 загальною площею 0,0021 кв.м у 1979 році, за спільні кошти подружжя останній побудував гараж площею 37,0 кв.м. З того часу їх сім`я користувалася вказаним гаражем та після смерті чоловіка цим гаражем вона продовжила користуватися. Оскільки за життя ОСОБА_3 не оформив своє право власності на цей гараж у встановленому порядку, нотаріус відмовилася видавати їй свідоцтвом про право власності на це майно із посилання на відсутність відповідних правовстановлюючих документів.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представником позивача подане клопотання, в якому остання просила розглянути справу за її відсутності. Позов підтримала у повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду письмову заяву, в якій позов ОСОБА_1 визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення. Просила справу розглядати за її відсутності.

Представник Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився. Просив розглядати справу за його відсутності, про що зазначив у поданому відзиві на позов. У поданому відзиві відповідач Хмельницька міська рада проти задоволення позову заперечила, посилаючись на недоведеність позовних вимог. Зазначено, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували факт введення в експлуатацію спірного гаража та державної реєстрації права власності на нього.

Представник третьої особи ГК «Дубове» в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечував.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити у справі рішення на підставі наявних матеріалів.

Фактичні обставини встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.12.1970 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 .

Згідно архівного витягу з рішення Хмельницького міськвиконкому від 28.08.1980 року №210 вирішено виділити ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва гаража в районі АДРЕСА_4 .

Згідно представленого технічного паспорту, який виготовлений станом на 17 грудня 2014 року у гаражному кооперативі «Дубово» на земельній ділянці блок АДРЕСА_5 побудований гараж загальною площею 37,0 кв.м. Рік побудови гаража 1979 рік.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження гаража блок 7 бокс НОМЕР_2 , який розташований в гаражному кооперативі «Дубове» по АДРЕСА_2 , складеного 17.04.2024 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації вказаний гараж відповідає вимогам ДБН В.2.3-15:2007, ДБН Б.2.2-12:2019, знаходиться у задовільному стані та придатний для подальшої експлуатації.

Згідно витягу з протоколу постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради №01 від 22.01.20156 року ОСОБА_3 надано дозвіл на збереження самочинного будівництва гаража в гаражному кооперативі «Дубово» по АДРЕСА_6 . Також цим рішенням встановлено, що вказаний гараж був побудований ОСОБА_3 у 1979 році.

Рішенням п`ятдесятої сесії Хмельницької міської ради №26 від 27.05.2015 року надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва індивідуального гаражу з кадастровим номером 6810100000:26:002:0182 за адресою: АДРЕСА_2 , гаражний кооператив «Дубово», блок НОМЕР_1 , бокс НОМЕР_2 .

Згідно довідки №101 від 28.01.2015 року, яка видана головою гаражного кооперативу «Дубово» ОСОБА_3 дійсно є членом вказаного гаражного кооператива по АДРЕСА_7 і за ним рахується гараж блок 7 бокс 14.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що відділом ДРАЦС у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 15.12.2021 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дружина ОСОБА_1 (позивач у справі) та донька померлого ОСОБА_2 . На підставі поданих вказаними особами заяв Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №405/2022 щодо майна померлого ОСОБА_3 .

20.10.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про поділ спадщини за яким сторони погодили поділити спадкове майно наступним чином: ОСОБА_1 у власність передано: кватира АДРЕСА_8 та земельна ділянка блок 7, бокс НОМЕР_2 загальною площею 0,0021 га, кадастровий номер 6810100000:26:002:0182, передана для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована: гаражний кооператив «Дубово», АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 у власність передано земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 6810100000:35:001:1204, яка передана для індивідуального садівництва та розташований на цій земельній ділянці садовий будинок, площею 144,5 кв.м.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Сімейні відносини, станом на час їх виникнення, регулювалися КпШС УРСР.

Так, відповідно до ст.22 КпШС УРСР майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Статтею 28 КпШС УРСР визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу. Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу, власністю кожного з них.

Відповідно до роз`яснень, які були надані Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що: внесені подружжям в період шлюбу пайові внески, а після повного внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя. Визначаючи розмір часток подружжя в спільній власності на пай і гараж, суд бере до уваги вкладення на це майно, зроблені ким-небудь із подружжя за рахунок роздільної власності.

Як встановлено із матеріалів справи рішення Хмельницького міськвиконкому від 28.08.1980 року №210 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку для будівництва гаража в районі АДРЕСА_9 , площею 21 кв.м блок 7 бокс 14.

На вказаній земельній ділянці у 1979 році ОСОБА_3 збудував гараж блок 7 бокс 14.

Відповідно достатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертоюстатті 3 зазначеного Законуречові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинностіЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першоїстатті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами першою та другоюстатті 5 Цивільного кодексу Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення»(втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції Українивід 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Оскільки спірний гараж був побудований ОСОБА_3 та введений в експлуатацію у 1979 році, таке будівництво здійснювалося в період зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за спільні кошти (доказів протилежному матеріали справи не містять ), а саме будівництво ним було проведено на підставі відповідного рішення місцевої ради на виділеній для цих цілей земельній ділянці, а також зважаючи на те, що відповідно до діючого на той час законодавства виникнення права власності на споруди не залежало від державної реєстрації, у останніх ( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) виникло право спільної власності на вказаний гараж згідно вимог діючого на час завершення будівництва законодавства. При цьому суд зазначає, що таке право власності у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникло у рівних частках, виходячи із презумпції рівності часток подружжя.

Статтею 1218ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Так, відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України слідує, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено з матеріалів справи гараж блок 7, бокс НОМЕР_2 , загальною площею 37,0 кв.м, що розташований у гаражному кооперативі «Дубово» за адресою: АДРЕСА_2 був набутий ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у 1979 році у спільну сумісну власність. Належні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частки у праві власності на цей гараж, зважаючи на презумпцію рівності часток подружжя, становлять по частка кожному відповідно.

ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 (є його дружиною) та прийняла спадщину після померлого чоловіка у встановленому законом порядку. Іншим спадкоємцем, який прийняв спадщину після померлого ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2 . Також, суд звертає свою увагу на те, що згідно укладеного між спадкоємцями померлого ОСОБА_3 договору останні поділили спадкове майно, за умовами якого земельна ділянка земельна ділянка блок НОМЕР_1 , бокс НОМЕР_2 загальною площею 0,0021 га, кадастровий номер 6810100000:26:002:0182, передана для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована: гаражний кооператив « ІНФОРМАЦІЯ_4 та на якій фактично розташований спірний гараж була передана у власність ОСОБА_1 .

Оформити право власності на спірне майно у нотаріальному порядку позивач не має можливості, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірний гараж, який би посвідчував право власності на це майно за спадкодавцями.

З урахуванням вищевказаних норм права, вчасного звернення позивача до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, доведеністю набуття права власності на вказане майно відповідно до норм, які діяли станом на час його набуття, поданий ОСОБА_1 позов підлягає задоволенню та за останньою слід визнати право власності на частку частку гаража, блок НОМЕР_1 , бокс НОМЕР_2 , який розташований у Гаражному кооперативі «Дубово» по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,0 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1296, 1297, 1268, 1299 ЦК України, та ст.ст. 212-215, 256 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на частку гаража, блок 7, бокс НОМЕР_2 , який розташований у Гаражному кооперативі «Дубово» по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,0 кв.м, як на частку у спільному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на частку гаража, блок 7, бокс НОМЕР_2 , який розташований у Гаражному кооперативі «Дубово» по АДРЕСА_2 , загальною площею 37,0 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 12.12.2024 року.

Суддя: