Рішення

від 23.12.2024 по справі 686/229/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/229/24

Провадження № 2/686/1878/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді Продана Б.Г., при

секретарі Боднар А.П., за участю представника позивача Кушніра Д.В., розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за

позовною заявою керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в

особі Лісовогринівецької селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Черевичник», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2

про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2024 року до суду звернувся керівник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лісовогринівецької селищної ради, Хмельницького району, Хмельницької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , приватного підприємства «Черевичник», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , в якому просить витребувати у приватного підприємства «Черевичник» та ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області земельну ділянку, площею 2 га., кадастровий номер 68250884000:04:008:0240 яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області та стягнути з відповідачів на користь Хмельницької окружної прокуратури судовий збір.

Позов мотивує тим, що на час отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок. Тому вважає, що земельна ділянка, яку в подальшому на підставі договору купівлі-продажу отримали ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та передали її в оренду ПП «Черевичник», має бути повернута у власність держави в особі територіальної громади.

11.01.2024 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.

12.02.2024 року від третьої особи, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, надійшли письмові пояснення щодо позову, вказує, що ОСОБА_2 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не скористався, у зв`язку із чим наказом №22-23731-СГ від 15.11.2017 було затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність останньому спірну земельну ділянку.

16.02.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вказує, що він є добросовісним набувачем земельної ділянки, а тому не може бути позбавлений зареєстрованого в передбаченому законом порядку права власності на належне йому майно. Задоволення позовних вимог призведе до покладання на нього, як добросовісного набувача надмірного тягаря, що є не допустимим.

Просить також застосувати строк позовної давності, оскільки наказ, яким було надано спірну земельну ділянку ОСОБА_2 був виданий 15.12.2017 року, тоді і розпочався строк перебігу позовної давності, а з позовом прокурор звернувся лише 05.01.2024 року, тобто, поза межами трирічного строку позовної давності.

23.02.2024 року прокурором надано відповідь на відзив, вказує, що в разі задоволення позову, відповідачі не будуть нести надмірний тягар, оскільки не позбавлені права компенсувати кошти сплачені за договором купівлі-продажу земельної ділянки шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_2 . Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстровано на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, оскільки рішення про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тоді як визнання наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області незаконним та його скасування, є неефективним способом захисту згідно правової позиції Верховного Суду.

Щодо застосування строків позовної давності, то вважає, що таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відомості про порушення закону, що стали підставою для заявлення позову, стали відомі в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України від 08.06.2023 р., яке було закрито 01.11.2023 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду у зв`язку із закінченням строків давності на підставі клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні визнав свою вину. Отже, строк позовної давності не було пропущено.

26.02.2024 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів, на виконання ухвали суду надійшла копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою суду провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 щодо витребування частини належної йому земельної ділянки, закрито у зв`язку із його смертю, оскільки ОСОБА_3 помер ще до звернення позивача із даним позовом.

29.03.2024 року справу призначено до слухання по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просить його задоволити із зазначених підстав.

В судове засідання представник відповідачів, ОСОБА_1 та ПП «Черевичник», адвокат Керницька О.В., подала заяву про слухання справи у її відсутності, проти позову заперечила в повному обсязі, просила відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.

Представник третьої особи, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, в судове засідання не з`явився, у поданих запереченнях просив слухати справу у його відсутності на підставі поданих пояснень.

Третя особа, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не направляв.

За таких обставин суд вважає за можливе слухати справу за даної явки учасників процесу на підставі зібраних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.12.2017 №22-23731-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га, розташованої на території Стуфчинецької сільської ради (на даний час Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади), кадастровий номер 6825088400:04:008:0240, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. Копія наказу додається.

На підставі зазначеного наказу ОСОБА_2 зареєстрував право власності на дану земельну ділянку.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2018 за №120, ОСОБА_2 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по частки кожному та нотаріусом було зареєстровано право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (1/2 частки у кожного) на земельну ділянку.

В подальшому, 22.06.2018 р., на підставі договору оренди, земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0240 передано у користування ПП «Черевичник» строком на 10 років (право оренди зареєстровано 11.09.2018).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Таким чином, предметом позову є витребування частини земельної ділянки, що зареєстрована за ОСОБА_1 та передана в оренду ПП «Черевичник».

Також судом встановлено, що у 2016 році ОСОБА_2 вже отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6822184500:06:007:0107 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 №22-30244-СГ, та зареєстрував право власності на неї.

Тобто, станом на 15.12.2017 року, ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з межах норм безоплатної передачі для даного виду використання.

Дані обставини об`єктивно підтверджуються копіями письмових доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно із ч.4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст.1 16 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Проте, ОСОБА_2 скористався своїм правом, передбаченим ст.116 Земельного кодексу України, повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку, а тому земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0240 набув у власність незаконно та не мав права її відчужувати.

Зважаючи на викладене, наявні підстави для витребування спірної земельної ділянки у порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України у добросовісних набувачів прав на землю.

За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (п .4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи та інтереси позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право та інтерес мають бути захищені у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Серед способів захисту порушених прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння. Такий спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову.

В силуч.1ст.387ЦК Українивласник маєправо витребуватисвоє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 зроблено висновок, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.ст. 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Як встановлено, ОСОБА_2 , незважаючи на те, що у 2016 році вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за межами іншого населеного пункту Хмельницької області, повторно подав до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області заяву від 30.07.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність та не повідомив, що скористався таким правом раніше.

З огляду на викладені обставини, земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:008:0240 вибула із державної власності неправомірно на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 15.12.2017 № 22-23731-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», прийнятого всупереч вимог ч. 4 ст. 116, ч. 1 ст. 121 ЗК України.

Спірна земельна ділянка вибула з державної власності внаслідок порушення закону (ст.116, 118, 121 ЗК України) не лише набувачем земельної ділянки ОСОБА_2 , який повторно використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду цільового призначення, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Головним управлінням Держгеокадастру в області, яке, маючи доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, не перевірило наявність у нього у власності земельної ділянки даного виду призначення та площі, набутої раніше в порядку безоплатної приватизації землі.

Крім того, ні Держгеокадастр, ні Головне управління Держгеокадастру в області, їх посадові особи не вправі самостійно скасувати спірний наказ, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності, бо це суперечитиме вимогам ч. 1 ст. 154 ЗК України.

Визнання наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області незаконним та його скасування згідно усталеної судової практики є неефективним способом захисту порушеного права. Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом.

Відповідно до п. 52 постанови ВП ВС 922/614/19 від 11.02.2020, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Також, у п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 зазначено, що для витребування майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16, від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.

Крім того, у п. 10.10 постанови Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №924/454/20 зазначено, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.

Якщо позивачвважає,що йогоправо порушенетим,що правовласності зареєстрованеза відповідачем,то належнимспособом захистує віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, пункти 84-86 у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20).

Така практика Великої Палати Верховного Суду є сталою.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень», державній реєстрації підлягають як право власності, так і речові права похідні від права власності - право оренди земельної ділянки.

Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування - земельною ділянкою, тому земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

У пункті 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до ст. 33 ЦПК України за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У постановіВерховного Судувід 17.11.2021у справі№672/386/20зазначено,що власникземельної ділянкиможе витребуватиїї уособи,яка неюлише користуєтьсяна підставіправочину,укладеного іздобросовісним набувачем,без попередньоговизнання такогоправочину недійсним,оскільки утакому разівитребування спірноїземельної ділянкилише удобросовісного набувачане будеефективним способомзахисту порушеногоправа,оскільки поновившисвоє правовласності власникне зможейого реалізувати.Майно підлягаєвитребуванню уостаннього набувачабез необхідностівизнання недійснимиостанніх правочинівщодо такогомайна.При цьомувитребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Таким чином, частина спірної земельної ділянки підлягає витребуванню в порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України у ОСОБА_1 і ПП «Черевичник».

Статтею 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відноситься передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі за № 6-92цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, то суд приходить до висновку, що таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відомості про порушення закону, що стали підставою для звернення прокурора із даним позовом, стали відомі в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України від 08.06.2023 р., яке було закрито 01.11.2023 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду у зв`язку із закінченням строків давності на підставі клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні визнав свою вину. Таким чином, прокурор звернувся до суду в межах строків позовної давності.

Також суд критично оцінює заперечення відповідача на позов з підстав їх необґрунтованості, оскільки викладені позивачем обставини, повністю знайшли своє підтвердження під час слухання справи, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позов є підставним, обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, слід Витребувати у приватного підприємства «Черевичник» та ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області частину земельної ділянки, кадастровий номер 6825088400:04:008:0240, яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 2684 грн. судового збору та 1342 грн. судового збору за заяву про забезпечення позову (яка була подана до подачі позовної заяви), в рівних частинах з кожного.

Керуючись ст.. ст.. . 2, 5, 12, 13, 264, 265 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.. ст. 116, 118, 121 ЗК України, ст.ст. 56, 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задоволити.

Витребувати у приватного підприємства «Черевичник (с. Пашківці, Хмельницького

району, код ЄДРПОУ, тел.. 62 70 00), ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 ) на користь територіальної громади в

особі Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області

(код ЄДРПОУ 04403717) земельної ділянки, площею 2 га., кадастровий номер

6825088400:04:008:0240 яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради

Хмельницького району, Хмельницької області.

Стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури (код

ЄДРПОУ 02911102, рахунок и А188201720343120002000002814 Держказначейська служба України, МФО 820172) 2684 грн. судового збору та 1342 грн. за заяву про його

забезпечення.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.12.2024 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького

апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Суддя: