Рішення

від 05.12.2024 по справі 946/5259/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/5259/24

Провадження № 2/946/2783/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Вітенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2024 року ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.08.2023 року між ПрАТ «СК «Уніка» (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 . 14.01.2024 року в м.Ізмаїлі Одеської області сталася ДТП за участю автомобілю «BMW 330 XD», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , що був застрахований ПрАТ «СК «Уніка» за Договором добровільного страхування транспортного засобу №829001/4605/0000320. Згідно постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2024 року (справа №946/331/24) ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР. На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі Закону України «По страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 307275,83 грн., з яких: 253894,83 грн. перераховано страхувальнику (ПД №43046 від 14.02.2024 року), 53381,00 грн. утримано рахунок майбутніх страхових платежів залік (бух.довідка №026201 від 14.02.2024 року). Згідно витягу з центральної бази даних МТСБ, поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП на транспортний засіб «BMW 330 XD», д.н.з. НОМЕР_2 , не укладався (не діяв). Таким чином, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 14.02.2024 року. З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної внаслідок ДТП у розмірі 307275,83 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 4609,14 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 30000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, в тому числі, через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, про причину неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.01.2024 року о 08.00 годині у м. Ізмаїл по вул. Європейська,26 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 330 XD», д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважний, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 (водій - ОСОБА_2 ), від чого автомобіль «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , відкинуло на сусідній припаркований автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT , д.н.з. НОМЕР_3 .

Дані обставини встановлені постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2024 року (справа №946/331/24). Відповідно до вказаної постанови суду дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог ПДР. У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що призвело до завдання матеріальних збитків. Постанова суду набрала законної чинності 09.04.2024 року (а.с.55-56).

Згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 власником транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .

Отже, з вини ОСОБА_1 завдана шкода власнику транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди діяв Договір добровільного страхування транспортного засобу «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , №829001/4605/0000320, укладений між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 24.08.2023 року (а.с. 14-15).

На підставі заяви потерпілої особи ОСОБА_2 , Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі Закону України «По страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт, відповідно до якого визначено розмір страхового відшкодування в сумі 307275,83 грн. (а.с. 10, 12).

Відповідно до платіжного доручення №143046 від 14.02.2024 року з вказаної суми 253894,83 грн. перераховано страхувальнику ОСОБА_2 (а.с.7), та згідно бухгалтерської довідки №026201 від 14.02.2024 року 53381,00 грн. утримано в рахунок майбутніх страхових платежів (а.с.8-9).

Згідно витягу з центральної бази даних МТСБ, поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП на транспортний засіб «BMW 330 XD», д.н.з. НОМЕР_2 , не укладався (не діяв) (а.с.57).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, аналогічні положення закріплені також у ст. 993 ЦК України.

Таким чином, зважаючи на викладене вище до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання від винної особи, ОСОБА_1 , компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Porsche Cayenne», д.р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 14.01.2024 року в м.Ізмаїлі.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов`язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за ст.1194 ЦК України.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, а отже, на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» підлягає стягненню з ОСОБА_1 сума шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 307275,83 грн.

Вирішуючи вимоги в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи, суд виходить з положень ст.133 ЦПК України, відповідно до яких, до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.

Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п.95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Позивач на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу (правову) допомогу надав суду копію договору доручення №1 ВНМ на правові послуги від 01.11.2023 року, договір №2/23ю про надання правової допомоги від 02.11.2023 року, акт прийому передачі наданих послуг від 10.06.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.58-59, 61, 65, 67).

Однак, позивачем на підтвердження суми витрат на правничу допомогу не надано суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Згідно із ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторонипід часрозгляду справи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно дост. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом обсягу робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони.

За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 31.05.2024 року № 005051 (а.с.6) позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4609,14 грн.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4609,14 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11-16, 22, 979, 990, 993, 1166, ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.1, 2, 3, 13, 19, 42, 43, 48, 49, 59, 76-81, 82, 89, 95, 102, 106, 110, 141, 209, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», адреса місцезнаходження юридичної особи: 04112, м.Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. «В», до ОСОБА_1 , зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку місця проживання не значиться, про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533, суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 307275,83 (триста сім тисяч двісті сімдесят п`ять гривень вісімдесят три копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», код ЄДРПОУ 20033533, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 (дві тисячі гривень нуль копійок) гривень та судовий збір у розмірі 4609,14 (чотири тисячі шістсот дев`ять гривень чотирнадцять копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко