Рішення

від 16.12.2024 по справі 947/27636/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27636/24

Провадження № 2/947/5370/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючогосудді Петренка В.С.

за участю секретаряТоргонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 року ПАТ АБ «Південний» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором AF2017-01772 від 12.05.2017 року у розмірі 1850390,58 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 1120000,00 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 730390,58 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що міжПАТ АБ «Південний» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір AF2017-01772 від 12.05.2017 року, відповідно до умов якого, останній отримав кредит у розмірі 1920000,00 грн. та зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів за кредитним договором, який є невід`ємною частиною кредитного договору, не пізніше 12.05.2027 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,9% процентів річних.

Порушення відповідачем зобов`язань по укладеному кредитному договору AF2017-01772 від 12.05.2017 року щодо погашення кредиту зумовило звернення ПАТ АБ «Південний» до суду із відповідним позовом.

Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед Банком за кредитним договором AF2017-01772 від 12.05.2017 року, ПАТ АБ «Південний» уклав із ОСОБА_2 договір поруки б/н від 12.05.2017 року, відповідно до умов якого остання зобов`язалася відповідати перед Банком за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань позичальника ОСОБА_1 , що виникли з кредитного договору AF2017-01772 від 12.05.2017 року.

Свої зобов`язання з погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до умов кредитного договору та договору поруки відповідачі не виконали, заборгованість у встановлені строки не сплатили.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 05.09.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

27.09.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотанняпро направлення справи за підсудністю до Першотравневого районного суду м. Чернівці, посилаючись на те, що це буде відповідати зареєстрованому місцю проживання відповідачів по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2024 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про направленняза підсудністюцивільної справи№947/27636/24за позовомПублічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Південний»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором доПершотравневого районногосудум.Чернівці було залишено без задоволення.

12.11.2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотанняпро направленнясправи запідсудністю доПершотравневого районногосуду м.Чернівці,посилаючись нате,що цебуде відповідатизареєстрованому місцюпроживання відповідача ОСОБА_1 , який є позичальником за основним зобов`язанням.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.11.2024 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про направленняза підсудністюцивільної справи№947/27636/24за позовомПублічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Південний»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором доПершотравневого районногосудум.Чернівці було залишено без задоволення.

В підготовчому засіданні 25.11.2024 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.12.2024 року від представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, а саме в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 року заяву представника позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Південний» про залишення позовної заяви без розгляду подану по цивільній справі №947/27636/24 за позовом Публічного акціонерноготовариства Акціонернийбанк «Південний»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромбуло задоволено. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромзалишено без розгляду.

У судове засідання 16.12.2024 року представник позивача не з`явилася, однак 25.11.2024 надала заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу, за якою він зареєстрований, та яке було отримане ним, що підтверджується повідомленням (накладною) кур`єрської служби та є належним повідомленням, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ст.ст.280,281 ЦПК Україниза згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи тавстановлено судому судовомузасіданні,12.05.2017р.між Публічнимакціонерним товариствомАкціонерним банком«Південний» тавідповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № AF2017-01772 від 12.05.2017 року.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати Боржнику кредит у розмірі 1920000,00 грн., а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит згідно графіку платежів за кредитним договором, який є невід`ємною частиною кредитного договору, не пізніше 12.05.2027 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 21,9% процентів річних.

Банк прийняті на себе зобов`язання щодо надання Боржнику грошових коштів в обумовленій в Кредитному договорі сумі виконав повністю.

Відповідно до вимог п.1.1 Кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит згідно графіку платежів за кредитним договором, який є невід`ємною частиною кредитного договору та міститься у Додатку до даного кредитного договору не пізніше 12.05.2027 року.

В порушення даного пункту кредитного договору позичальник не дотримувався встановлених строків та внесення сум платежів по кредитному договору, в результаті чого у позичальника перед Банком виникла прострочена заборгованість за тілом кредиту, що станом на 07.05.2024 року склала 528000,00 грн., при цьому прострочено оплату чергових платежів за кредитом за період з березня 2021 року по квітень 2024 року.

Крім того, у відповідності із п.3.2.3 кредитного договору позичальник зобов`язався сплатити банку проценти за кредитом згідно до п.п. 1.1., 2.3., 2.4., 2.8 кредитного договору.

В порушення цієї умови позичальником не сплачені проценти за користування кредитом, в результаті чого виникла прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, що станом на 07.05.2024 року складала 648630,59 грн., при цьому оплата процентів за користування кредитними коштами прострочена за період з 29.10.2021 року по 01.05.2024 року.

Керуючись п.3.3.4 кредитного договору позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою усунути порушення основного зобов`язання, а саме достроково повернути заборгованість у повному обсязі, яку було направлено на адресу останнього, яка зазначена у кредитному договорі, однак була повернена до банку, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується копією листа з відміткою про повернення та витягом з сайту Укрпошти за результатами пошуку за штриховим ідентифікатором №6505906597183.

Враховуючи викладене, вимога банку про дострокове погашення заборгованості є належним чином врученою 10.05.2024 року та, відповідно, останнім днем виконання вимоги банку про дострокове погашення є 09.07.2024 року, а строк погашення заборгованості за кредитним договором є таким, що настав 10.07.2024 року.

Судом встановлено, що станом на 28.08.2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором складає 1850390,58 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1120000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 730390,58 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вищезазначеному договору зумовило звернення ПАТ АБ «Південний» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умоввідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк(термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові коштиабоінші речі,визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право наодержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики . Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1, 2ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка станом на 28.08.2024 року, становить 1850390,58 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1120000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 730390,58 грн.

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимогст. 81 ЦПК України, суду не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором AF2017-01772 від 12.05.2017 року у розмірі 1850390,58 грн., в тому числі простроченої заборгованості за кредитом в сумі 1120000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 730390,58 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, відсутні підстави у застосуванні положень ч.7 ст.30 ЦПК України, про які зазначено в поясненнях ОСОБА_2 , оскільки ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2024 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» в частині заявлених позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговоромзалишено без розгляду.

Щодо вимог ПАТ АБ «Південний» про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Ч.8 ст.141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16 зазначила наступне.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогуце гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

КС зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституціїпокладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу

При цьому, Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, роз`яснила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2018 року між АБ «Південний» та Адвокатським об`єднанням «Юрпрайм» було укладено договір №1/6-18 про надання правової допомоги та додаткові угоди до договору про надання правової допомоги.

Представник позивача зазначає, що вартість послуг за складання позовної заяви складає 3000,00 грн., за складання відповіді на відзив складає 2500,00 грн., за складання пояснення, заяви 2500,00 грн., за участь в суді першої інстанції (щонайменше 3 засідання) 7500,00 грн., гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5% від суми вимог 92519,52 грн.

У Постанові ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначено, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (Постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

З урахуванням викладеного, а також ненадання представником позивача документально підтверджених витрат, а саме детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вказана вимога підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача гонорару за прийняття рішення на користь замовника 5% від суми вимог у розмірі 92519,52 грн.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також витрати по сплаті судового збору у розмірі 22032,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) заборгованість за кредитним договором AF2017-01772 від 12.05.2017 року, яка станом на 28.08.2024 року складає 1850390,58 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в сумі 1120000,00 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 730390,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» (місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, код ЄДРПОУ 20953647) витрати на правову допомогу у розмірі 92519,52 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 22032,99 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. С. Петренко