Ухвала

від 26.12.2024 по справі 120/17114/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

26 грудня 2024 р. Справа № 120/17114/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства енергетики України (02000, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства енергетики України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду його запиту від 15 серпня 2024 року, а тому вважає, що відповідача слід зобов`язати розглянути поданий запит на інформацію від 15 серпня 2024 року та надати копії запитуваних документів та запитувану інформацію.

Водночас у позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору з підстав відсутності будь-яких доходів, що розцінюється судом як відповідна заява. В підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем до позову долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 червня 2024 року за період з 01 кварталу 2023 року по 04 квартал 2023 року.

Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, зважаю на таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).

Отже, в силу приписів Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору за умови наявності підстав, що визначені частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI.

Водночас визначення майнового стану особи залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо майновий стан особи не дозволяє їй сплатити судовий збір в належному розмірі, то в такому випадку наявні підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

В підтвердження неможливості сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 гривень позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 червня 2024 року, із яких слідує, що позивачем протягом 01 кварталу 2023 року - 4 кварталу 2023 року отримано дохід у вигляді благодійної допомоги, яка передбачена (надана) міжнародними благодійними організаціями, в сумі 13320 гривень; вартість безоплатно наданого вугілля, вугільних та торф`яних брикетів, що в грошовому виразі становить 23657,96 гривень; додаткове благо в сумі 401,91 гривень.

Варто зауважити, що, незважаючи на зазначення у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 червня 2024 року, інформації про вартість безоплатно наданого позивачу вугілля, вугільних та торф`яних брикетів, проте, на переконання суду, розмір таких виплат не може враховуватися при обрахунку розміру річного доходу позивача за 2023 рік в контексті визначення наявності/відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, адже такі кошти є грошовою допомогою саме для купівлі вугілля, вугільних та торф`яних брикетів, а тому не можуть бути використані позивачем в якості сплати судового збору.

Відтак сукупний дохід позивача за 1 квартал 2023 року - 4 квартал 2023 року складає 13 721,91 гривень (13320 гривень+401,91 гривень), а тому слід дійти висновку про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI, адже розмір судового збору, що належить сплатити за звернення до суду з цим позовом, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Відтак заява про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений процесуальним законом. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Водночас позивач у позовній заяві просить розглядати адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що розцінюється як відповідне клопотання.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (частини 1, 2 статті 260 КАС України).

Водночас слід врахувати приписи пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України, якими передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в тому числі й справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 259, 260, 263 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що подане позивачем клопотання підлягає задоволенню, а тому розгляд справи слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 12, 160, 161, 168, 171, 263 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Клопотання позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін задовольнити. Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Відповідачу направити також копію позовної заяви з додатками.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович