Ухвала

від 26.12.2024 по справі 120/17214/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

26 грудня 2024 р.Справа № 120/17214/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс-К" про забезпечення позову, подану до пред`явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс-К" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Так, заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 16.12.2024, оформленого протоколом №37 про тимчасове припинення дії Сертифіката МВС №000937 від 23.08.2017 навчальному закладу ТОВ «Автоплюс-К» та заборони Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях вчиняти будь-які інші дії по реалізації такого рішення, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що рішенням акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 16.12.2024, оформленим протоколом №37, тимчасово припинено дію Сертифіката про державну акредитацію серії МВС №000937 від 23.08.2017 навчальному закладу ТОВ «Автоплюс-К» терміном на 17 діб, тобто до 02.01.2025. Вказане рішення прийнято у зв`язку з тим, що у складі атестованих спеціалістів навчального закладу ТОВ «Автоплюс-К» протягом 2020-2022 років перебував гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був задіяний у навчальному процесі з практичної підготовки водіїв транспортних засобів у наступних групах: №237 (навчання з 28.09.2020 по 30.11.2020), №241 (навчання з 02.12.2020 по 03.02.2021), №251 (навчання з 08.02.2021 по 12.04.2021), №257 (навчання з 14.04.2021 по 16.06.2021), №264 (навчання з 23.06.2021 по 26.08.2021), №274 (навчання з 31.08.2021 по 02.11.2021), №281 (навчання з 03.11.2021 по 05.01.2022), №288 (навчання з 18.01.2022 по 22.03.2022), №306 (навчання з 14.06.2022 по 16.08.2022), №320 (навчання з 05.09.2022 по 30.09.2022), однак, згідно інформації порталу національної поліції України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Зазначені порушення підпадають під п. 17 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №490 (зі змінами), яким визначено, що дія сертифіката про державну акредитацію тимчасово припиняється згідно з рішенням акредитаційної комісії в разі встановлення документально підтвердженого факту порушення закладом вимог законодавства у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв. Заявник наголошує, що тимчасове припинення діяльності автошколи несе низку негативних наслідків як для самої автошколи, так і її учнів (фінансові втрати, втрата клієнтів, погіршення репутації). Враховуючи наведене, заявник наполягає, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких він звернеться до суду.

Ч. 1 ст. 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розгляд заяви про забезпечення позову здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Отже, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

Суд також зауважує, що при вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Мотивами звернення заявника до суду із заявою про забезпечення позову є протиправність, на його думку, протиправність рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 16.12.2024, оформленого протоколом №37 про тимчасове припинення дії Сертифіката МВС №000937 від 23.08.2017 навчальному закладу ТОВ «Автоплюс-К».

В контексті наведеного, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі №826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 року у справі №640/16242/19, щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду.

У вказаних постановах Верховним Судом зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Слід зауважити, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 16.12.2024, оформленого протоколом №37, оскільки таке встановлення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 року у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Суд наголошує, що станом на момент вирішення заяви про забезпечення позову, відсутні підстави вважати, що рішення акредитаційної комісії РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 16.12.2024, оформлене протоколом №37 про тимчасове припинення дії Сертифіката МВС №000937 від 23.08.2017 навчальному закладу ТОВ «Автоплюс-К», має очевидні ознаки протиправності.

Суд також враховує, що вищевказаним рішенням дію сертифіката заявника припинено до 02.01.2025, водночас заявник просить зупинити дію цього рішення до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі, однак позовна заява до Вінницького окружного адміністративного суду не подана.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоплюс-К" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

СуддяМаслоід Олена Степанівна