Постанова

від 26.12.2024 по справі 317/5273/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.12.2024 Справа № 317/5273/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 317/5273/24 Головуючий у І інстанції: Ткаченко М.О.

Провадження №22-ц/807/2154/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26грудня 2024року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Гончар М.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2024 року про відмову у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, боржник - ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надану послугу з централізованого водопостачання,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2024 року КП «Облводоканал» Запорізькоїобласної радизвернулось до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надану послугу з централізованого водопостачання з ОСОБА_1 .

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, КП «Облводоканал» ЗОР подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького районногосуду Запорізькоїобласті від10жовтня 2024рокупро відмову у видачі судового наказу, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги підприємствозазначає, що подана ним до суду першої інстанції заява про видачу судового наказу відповідала вимогам статті 163 ЦПК України, а тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у видачі судового наказу, не врахувавши норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Ухвалою Запорізького апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Надано учасникам справи строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що в силу ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, тому що до заяви про видачу судового наказу не додано договору, укладеного в письмовій формі між заявником як виконавцем комунальної послуги та боржником як споживачем, за яким пред`явлено вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення. Також суд першої інстанції зазначив, що сума боргу не доведена належними доказами всупереч вимогам п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, зокрема, п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Приписами ст. 163 ЦПК України встановлені вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Суддя відмовляє у видачі наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 ЦПК України або якщо з поданої заяви не вбачається виникнення чи порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву (пп.1 та 8 ч.1ст.165 ЦПКУкраїни).

Так, у п.п. 9, 13 роз`яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 за № 14, ідеться про обов`язок довести фактичне надання послуг. Так, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне їх надання та отримання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 13 Закону визначений порядок укладання договорів про укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 13 Закону з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Згідно з пп.3 та 4 ч.3ст.163 ЦПКдо заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (у тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Водопостачання і водовідведення здійснюється на умовах типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Так, матеріалами справи підтверджено, що КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради просило суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надану послугу з централізованого водопостачання за період з 01.08.2023 до 31.08.2024.

До заяви додано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, підписану ОСОБА_1 14.08.2024, довідку на особовий рахунок, рішення Виконавчого комітету Кушугумської селищної ради № 107 від 22.06.2023, копію паспорта ОСОБА_1 , копію ліцензії на здійснення централізованого водопостачання та водовідведення, копію статуту КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію постанови Запорізького апеляційного суду та платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Таким чином, матеріали справи не містять копії індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який, за твердженням КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, знаходиться на офіційному сайті підприємства, та укладений зі споживачем ОСОБА_1 .

Копія заяви-приєднання ОСОБА_1 до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 14.08.2024 є підтвердженням факту приєднання споживача до публічного договору, але, за відсутності самого договору, не може бути належним доказом підтвердження безспірності заборгованості за період, заявлений до стягнення: з 01.08.2023 до 31.08.2024.

Так, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, проте наказне провадження, в порядку якого заявник звернувся за вирішенням своєї вимоги до боржника, є документарною процедурою захисту майнових прав та інтересів кредитора, вимоги якого до боржника щодо стягнення грошових коштів ґрунтуються на безспірних документах, яке здійснюється за відсутності спору шляхом видачі судового наказу.

Вимоги заявника повинні бути безспірними та обґрунтованими.

Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами. У зв`язку з цим вони повинні мати певні характеристики, а саме:

- докази мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов`язків боржника;

- відсутність необхідності їх публічного дослідження і аналізу;

- докази, що подаються заявником повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні;

- процес доказування для стягувача закінчується з прийняттям заяви про видачу судового наказу.

З огляду на вищевикладене, правильним є висновок суду першої інстанції про необхідність відмови у видачі судового наказу в цій справі, оскільки недолучення до заяви про видачу судового наказу копії індивідуального договорупро наданняпослуг зцентралізованого водопостачаннята централізованоговодовідведенняє порушенням вимог ст. 163 ЦПК України та не відповідає загальним положенням законодавства, яким регулюється здійснення наказного провадження.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у відповідності дост. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленомуцим розділом, після усунення її недоліків. А також звернення з тими ж вимогами в порядку позовного провадження.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми процесуального права.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те що, відмовивши у видачі судового наказу у цій справі, суд першої інстанції жодним чином не порушив норм процесуального права, висновки суду першої інстанції є правильними та обґрунтованими, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу Комунального підприємства«Облводоканал» Запорізькоїобласної радислід залишити без задоволення, а ухвалу Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 10жовтня 2024року без змін.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 355, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 26 грудня 2024 року.

Головуючий:

Судді: