Постанова

від 09.12.2024 по справі 451/1698/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 451/1698/23 Головуючий у 1 інстанції: Патинок О.П.

Провадження № 22-ц/811/1983/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

секретар Салата Я.І.

з участю: представника Львівської обласної прокуратури прокурора Сенів О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №451/1698/23 за апеляційною скаргоюТовариства зобмеженою відповідальністю«Агро ЛВЛімітед» нарішення Радехівськогорайонного судуЛьвівської областівід 30травня 2024року усправі запозовом керівникаЧервоноградськоїокружної прокуратуриЛьвівськоїобластів інтересахдержавивособі РадехівськоїміськоїрадиЛьвівської областідо ОСОБА_1 ,Товариствазобмеженою відповідальністю«АгроЛВЛімітед» провитребуванняізнезаконного володіння,користуванняірозпорядження земельноїділянки,-

в с т а н о в и в:

Керівник Червоноградської окружної прокуратури Львівської області В. Купецький в інтересах держави в особі Радехівської міської ради Львівської області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» про витребування з чужого незаконного володіння, користування та розпорядження земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Радехівського районного суду Львівської області від 13.07.2021 - ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Рішенням Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29.07.2020 рада вирішила: «Надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га (із земель запасу) з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, які розміщені в селі Розжалів Радехівського району Львівської області». Рішенням Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 01.12.2020 рада вирішила: «Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства (землі с/г призначення - рілля) в селі Розжалів Радехівського району Львівської області та передати безоплатно у власність із земель комунальної власності гр. ОСОБА_1 , жительці с.Розжалів Радехівського району Львівської області земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки - 4623984600:01:001:0083) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Розжалів Радехівського району Львівської області». Вказані рішення сесії Розжалівської сільської ради від 29.07.2020 та 01.12.2020 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його затвердження та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , прийняті в умовах конфлікту інтересів. На підставі вищевказаного рішення сесії Розжалівської сільської ради від 01.12.2020 ОСОБА_1 17.12.2020 зареєструвала право власності на земельну ділянку кадастровий № 4623984600:01:001:0083 площею 1,0000 га в с.Розжалів Радехівського району Львівської області, про що державним реєстратором Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області внесено запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2255456446239). Враховуючи зазначене, прокурор вважає, що рішення Розжалівської сільської ради від 29.07.2020 та 01.12.2020 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, його затвердження та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 прийняті в умовах конфлікту інтересів, а відтак підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Крім того, зазначає, що відповідач ОСОБА_1 як власник земельної ділянки - кадастровий № 4623984600:01:001:0083 площею 1,0000 га в с. Розжалів Радехівського району Львівської області передала 17.12.2020 строком на 7 років до 17.12.2027 в оренду відповідачу ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» дану земельну ділянку. Просить суд витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 та незаконного користування і розпорядження відповідача ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» на користь Радехівської міської територіальної громади в особі Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 4623984600:01:001:0083, що знаходиться за адресою: Львівська область, Червоноградський район (Радехівська ОТГ), с. Розжалів та стягнути з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури - 2684 гривні сплаченого судового збору.

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 та незаконного користування і розпорядження ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» на користь Радехівської міської територіальної громади в особі Радехівської міської ради Львівської області земельну ділянку площею 1,0 га, кадастровий номер 4623984600:01:001:0083, що знаходиться за адресою: Львівська область, Червоноградський район (Радехівська ОТГ), с.Розжалів.

Стягнуто з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» на користь Львівської обласної прокуратури з кожного по 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні сплаченого судового збору.

Рішення оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед». В апеляційній скарзі зазначає, що категорично не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що прокурор не довів належними доказами право на звернення до суду в інтересах держави, зокрема відсутні будь-які реагування з боку прокуратури на нездійснення Радехівською міською радою захисту прав та інтересів територіальної громади. Зокрема прокуратурою не притягались до відповідальності винні особи міської ради у нездійсненні права на захист, відсутні звернення до правоохоронних органів щодо нездійснення радою своїх повноважень, тому вважає, що прокуратура у цій справі не має повноважень на звернення до суду з позовом. Процесуальні порушення полягають у тому, що суд прийняв уточнення предмету позову від представника прокуратури в усному вигляді та ухвалено рішення за уточненою позовною вимогою . Стверджує, що порушення порядку прийняття рішення (процедури реалізації права розпорядження землями комунальної власності) не свідчить про те, що таке рішення прийнято без волі територіальної громади, оскільки саме орган місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями розпоряджатися землями громади, розпорядився земельною ділянкою. При укладенні договору оренди відповідач 3 не порушив жодної норми чинного законодавства та розумів, що на законних підставах набув в оренду земельну ділянку. Щодо конфлікту інтересів зазначає, що голос відповідача 2 не був вирішальним при прийнятті рішення ради. Можливість скасування в судовому порядку за зверненням відповідного органу рішення, прийнятого з порушенням ст.67 ЗУ «Про запобігання корупції» потребує надання судом оцінки тому, наскільки допущене порушення вимог цього закону впливає на правомірність прийняття рішення. Факт вчинення відповідачем 2 корупційного правопорушення , невиконання заборони на прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів , не є достатньою підставою для скасування у судовому порядку оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування. Просить рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення,яким позов залишити без задоволення.

22 липня 2024 року Львівська обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Звертає увагу, що Радехівська міська рада як компетентний орган , будучи обізнаною про порушення прав територіальної громади протягом розумного строку не вжила жодних заходів на їх захист, а тому наявні підстави для подання позову прокурором в порядку ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». Вказує, що жодних доповнень до предмету спору прокурор не висловлював, а лише уточнив в чию користь необхідно витребувати земельну ділянку, а тому ні зміни предмета позову, ні підстав позову не відбулося. Судом правильно встановлено, що в результаті незаконних рішень Розжалівської сільської ради, які прийняті в умовах конфлікту інтересів спірна земельна ділянка вибула з володіння власника територіальної громади поза її волею, а тому повинна бути повернута у власність Радехівської міської ради. Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем , а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника , тому при наявності підстав для витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 існують підстави для її витребування від особи якій вона передана в оренду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Сенів О.П. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено такі обставини.

Рішенням 35 сесії 7 демократичного скликання Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29.07.2020 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га (із земель запасу) з метою передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, які розміщені в селі Розжалів Радехівського району Львівської області» (а.с.36, Т.1).

Рішенням 38 сесії 7 демократичного скликання рішенням Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 01.12.2020 рада затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства (землі с/г призначення - рілля) в селі Розжалів Радехівського району Львівської області. Кадастровий номер земельної ділянки - 4623984600:01:001:0083 та вирішено передати безоплатно у власність із земель комунальної власності гр. ОСОБА_1 , жительці с.Розжалів Радехівського району Львівської області земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки - 4623984600:01:001:0083) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Розжалів Радехівського району Львівської області» (а.с.37, Т.1).

Рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання № 33 Радехівської міської ради від 11.12.2020 почато процедуру реорганізації Розжалівської сільської ради шляхом припинення її діяльності та приєднання до Радехівської міської ради». Село Розжалів ввійшло у склад Радехівської міської територіальної громади. Згідно п.2 вказаного рішення правонаступником всього майна, прав та обов`язків Розжалівської сільської ради є Радехівська міська рада (а.с.38-39, Т.1).

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 13.07.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 грн. Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, який виник перед голосуванням за рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1 », рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_2 », рішенням «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », рішенням «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (а.с.30-32, Т.1).

Постановою Радехівського районного суду від 13.07.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн. Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявилося у голосування «за» рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 », рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1 », рішенням «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_2 », рішенням «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (а.с. 33-35, Т.1).

17.12.2020 між ТОВ «АГРО ЛВ ЛІМІТЕД» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,00 га з кадастровим номером 4623984600:01:001:0083. Орендодавець ОСОБА_1 , орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед». (а.с.52-53, Т.1).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.11.2023, № 353715927 встановлено, що земельна ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер: №4623984600:01:001:0083 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , на вказаний об`єкт нерухомості зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, виданий 17.12.2020 ТзОВ «ЛВ Лімітед»/ ОСОБА_1 , орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед», код ЄДРПОУ:34943719 (а.с.40-41, Т.1).

28.09.2023 керівник Червоноградської окружної прокуратури В.Купецький звернувся із запитом (в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» про надання інформації та документальних матеріалів) №14.58/03-22-4521 ВИХ.23 до Радехівської міської щодо вжиття ними заходів про витребування земельної ділянки кадастровий номер якої 4623984600:01:001:0083 з чужого незаконного володіння, користування та розпорядження (а.с.42-44, Т.1).

Згідно відповіді Радехівської міської ради №2344 від 05.10.2023, остання, не зверталась до суду із позовною заявою про витребування земельної ділянки кадастровий номер якої 4623984600:01:001:0083 з чужого незаконного володіння, користування та розпорядження. Крім того, Радехівська міська рада повідомила, що не заперечує, щодо звернення Червоноградською окружною прокуратурою з такою позовною заявою до суду в її інтересах (а.с.45-46, Т.1).

Згідно повідомлення керівника Червоноградської окружної прокуратури В.Купецького від 22.11.2023 №14.58/03-22-45395 ВИХ -23 - Червоноградська окружна прокуратура повідомила Радехівську міську раду про прийняте ними рішення представництва інтересів Радехівської міської ради та звернення до Радехівського районного суду Львівської області з позовом про витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 та незаконного користування і розпорядження ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» на користь територіальної громади Радехівської міської ради Львівської області земельної ділянки площею 1,0 га, кадастровий номер 4623984600:01:001:0083 (а.с.50, Т.1).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду . Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Такий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункти 38, 39, 40).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при зверненні із вказаним позовом, прокурор дотримався порядку передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки Радехівська міська рада Львівської області протягом розумного строку, після отримання повідомлення, самостійно не звернулася до суду з позовом в інтересах держави, а тому існують достатні підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною другою статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

За змістом частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17).

Так, згідно постанов Радехівського районного суду Львівської області від 13 липня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області, не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявилось у голосуванні «за» рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. « ОСОБА_1 », «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. « ОСОБА_3 ». ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП, ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата ОСОБА_1 у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Тому, прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29 липня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.« ОСОБА_1 » та від 01 грудня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр.« ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки такі прийняті з порушенням законодавства про запобігання корупції та місцеве самоврядування в Україні, а також прийняті в умовах конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за його прийняття, при цьому інші депутати не вчинили жодних дій для врегулювання конфлікту.

Положеннями частини п`ятої статті 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з частиною восьмою статті 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (частина п`ята статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Виключно на пленарних засіданнях сільської ради відповідно до закону приймаються рішення щодо відчуження комунального майна та вирішуються питання регулювання земельних відносин (пункти 30 і 34 статті 26 вказаного Закону).

Воля територіальної громади як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. (Постанова від 24 січня 2024 року справа № 379/818/22 провадження № 61-15064св23).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15, від 25 січня 2017 року у справі № 916/2131/15, а також постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 916/2130/15.

Розжалівська сільська рада була уповноважена діяти від імені та в інтересах територіальної громади с. Розжалів як власника земельної ділянки виключно відповідно до закону, тобто у визначених ним спосіб і межах, враховуючи обмеження та заборони, зокрема ті, що передбачені ЗК України.

Встановивши, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади незаконно, зокрема, у зв`язку із прийняттям рішення в умовах конфлікту інтересів, на підставі яких за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, такі дії не можуть бути оцінені як вираження волі територіальної громади, тому відчужене таким чином майно земельна ділянка, підлягає поверненню на підставі статей 387-388 ЦК України.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України). Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у цій справі пов`язані з вибуттям земельної ділянки з власності територіальної громади та становлять суспільний інтерес.

Оцінюючи наявність підстав для втручання у право відповідача ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», як орендаря земельної ділянки, суд першої інстанції враховуючи, що Розжалівська сільська рада розпорядилася належною територіальній громаді земельною ділянкою з порушенням вимог закону, дійшов правильного висновку, що звернення прокурора із зазначеним позовом відповідає суспільним інтересам та полягає у відновленні законності при вирішенні вибуття з власності територіальної громади земельних ділянок та їх повернення у власність держави для задоволення потреб територіальної громади.

Вказане узгоджується із Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.08.2020 року у справі № 299/2739/17).

Згідно з частиною першою статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Також судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що ТОВ «АГРО ЛВ ЛІМІТЕД» як орендар спірної земельної ділянки має право ставити питання про порушення умов договору перед орендодавцем та не позбавлений права укласти договір оренди земельної ділянки з Радехівською міською радою.

ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Власник із дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, провадження №14-208цс18).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що в результаті того, що Розжалівська сільська рада прийняла незаконні рішення, спірні земельні ділянки вибули з володіння власника територіальної громади поза її волею, водночас, Радехівська міська рада як правонаступник прав та обов`язків Розжалівської сільської ради відповідного реагування не вчиняла.

Враховуючи вищенаведене,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновку про наявність правових підстав для витребування спірної земельної ділянки у порядку статті 388 ЦК України і що спірна земельна ділянка повинна бути повернута у власність Радехівської міської ради, оскільки рішення Розжалівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 29 липня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр.« ОСОБА_1 » та від 01 грудня 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр.« ОСОБА_1 » є незаконними, оскілки прийняті в умовах конфлікту інтересів, а відтак ОСОБА_1 неправомірно набула у власність земельну ділянку кадастровий № 4623984600:01:001:0083, площею 1,0000 га в с.Розжалів, Радехівського району Львівської області.

Вищезазначене не позбавляє права ОСОБА_1 повторно звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про надання їй дозволу на розробку технічної документації та подальшу передачу їй у власність вказаної земельної ділянки, оскільки встановлене вище порушення при прийнятті оскаржуваного рішення не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання із дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оскільки орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника, тому при наявності підстав для витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що існують також підстави для її витребування від особи, якій вона передана в оренду ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед».

Доводи апеляційної скарги про те, що факт вчинення відповідачем 2 корупційного правопорушення , невиконання заборони на прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів , не є достатньою підставою для скасування у судовому порядку оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування є безпідставними, оскільки для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1;375; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро ЛВ Лімітед» залишити без задоволення.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 30 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І. Приколота

Р.В. Савуляк