Рішення

від 10.12.2024 по справі 503/1790/24

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1790/24

Провадження № 2/503/519/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2 після його смерті. В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат його матері ОСОБА_2 . Позивач являється єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2 , але своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Причину пропуску вважає поважною, вказуючи, що не звернувся до нотаріальної контори через відсутність доказів родинних відносин із спадкодавцем, до того ж, він є особою похилого віку, важко хворіє, через що перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому не мав змоги оплатити витрати на оформлення спадщини, крім того, зауважує те, що вплинула широкомасштабна агресія російської федерації, яка відбулась під час спливу строку на прийняття спадщини. У зв`язку з цим, позивач просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , як між дядьком та племінником та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В підготовче засідання позивач не з`явився та надавши до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в підготовче засідання також не з`явився, надавши до суду заяву, в якій визнав позов у повному обсязі та просив розглянути цивільну справу у його відсутність.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2022 року (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належний йому земельний пай.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. я1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала.

Відповідно до ч. 3 ст.1272ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцю з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правила ч. 3 ст.1272ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

В п. 24 Постанови №7від 30травня 2008р."Просудову практикуу справахпро спадкування" Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17Закону України"Провиконання рішеннязастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , як між дядьком та племінником, оскільки відсутні документи, які б підтверджували даний факт.

Зокрема, родинні відносини між позивачем та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , як між дядьком та племінником підтверджується схемою родинних відносин, посвідченою старостою с. Грабове Подільського району Одеської області (а.с.7) і заявами мешканців с. Грабове подільського району Одеської області та які засвідчені старостою с. Грабове Подільського району Одеської області та заявами мешканців села Грабове подільського району Одеської області, а саме : ОСОБА_3 (а.с.16), ОСОБА_4 (а.с.19), ОСОБА_5 (а.с. 23).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт родинних відносин, який просить встановити позивач, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Відповідно дост.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 7 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 31березня 1995року «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Пунктом 18 постанови від31березня 1995року №5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ст.1262ЦК України рідні брати та сестри спадкодавця мають право на спадкування у другу чергу.

Таким чином, від встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 як між дядьком та племінником залежить можливість реалізації позивачем права на спадщину за законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 та п.1 ч.1 ст. 315ЦПК України в судовому порядку може бути встановлено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.2Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Крім того, відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що з урахуванням положень ч.4 ст.206 ЦПК України, надає суду підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінником ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк у 6 (шість) місяців, з моменту набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова