Рішення

від 19.12.2024 по справі 510/1764/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1764/24

Провадження 2/510/1331/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.24 року Ренійський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу та позбавлення її батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що з самого початку спільного сімейного життя стосунки з відповідачкою погіршились, з часом зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали часто виникати сварки, втрачені почуття любові та поваги один до одного. Після припинення спільного мешкання однією сім`єю, малолітня дитина залишилась проживати із позивачем та його батьками та знаходиться на повному утриманні позивача. З моменту припинення фактичного мешкання, відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться життям і здоров`ям дитини, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує її, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Відповідачка займається виключно своїм життям. Вона фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та позбавлення її батьківських прав.

Позивач до судового засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позову, просила справу розглянути у її відсутності.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у судове засідання не з`явився, направив до суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справу просив розглянути у її відсутності, не заперечує проти задоволення вимог.

Судом в ході судового розгляду справи були дослідженні: свідоцтво про народження ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , серія НОМЕР_1 від 25.07.2017; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/008611967 від 19.07.2024 р.; витяг № 1336 про зареєстрованих у житловому будинку АДРЕСА_1 ; акт обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; довідка Ренійського ліцею № 2 Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 01-21/201 від 23.07.2024 р.; клопотання сімейного лікаря ОСОБА_4 від 29.07.2024 р.; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.07.2024 р.; виписка з ЄДРЮОФОПГФ; довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про поточний стан рахунку ОСОБА_1 ; довідка про проходження ОСОБА_1 попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактитвних речовин № 294377 від 24.07.2024 р. ; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/00208367 від 28.02.2024 р.; витяг з реєстру територіальної громади № 2024/000417946 від 14.01.2024 р.; свідоцтво про шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу - « ОСОБА_2 », серія НОМЕР_2 від 23.03.2024 р.; паспорт громадянина України ОСОБА_2 , № НОМЕР_3 від 24.01.2024 р.; паспорт громадянина України ОСОБА_1 , № НОМЕР_4 від 17.02.2023 р.; рішення виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 15.11.2024 р. № 237 про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ; висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що 25.04.2017 р. Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_2 », актовий запис N928. У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З самого початку спільного сімейного життя стосунки з відповідачкою погіршились, з часом зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали часто виникати сварки, втрачені почуття любові та поваги один до одного. Кожен з подружжя живе окремим життям, своїми інтересами, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, відповідачка мешкає за іншою адресою, тобто фактично сім`я припинила своє існування, тому подальше спільне життя і збереження шлюбу позивач вважає неможливим.Шлюб носить суто формальний характер. Позивач не бажає зберегти шлюб, примирення не можливе, тому подальшого сенсу у збереженні шлюбу немає.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У відповідності до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалась остаточно, примирення неможливе, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню, а також враховує фактичні обставини справи і інтереси кожного з подружжя, між якими втратилися почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально - правові підстави шлюбу.

Після припинення спільного мешкання однією сім`єю, малолітня дитина залишилась проживати із позивачем та його батьками та знаходиться на повному утриманні позивача. Позивач повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про нього, займається вихованням, слідкує за розвитком та його станом здоров`я. Дитина відвідує Ренійський ліцей №2 Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та навчається у 2-Б-А класі. Згідно довідки №01-21/201 від 23.07.2024 року, виданої директором Ренійського ліцею №2 вбачається, що мати дитини не приймає участі в житті та вихованні сина, не приводить та не забирає сина зі школи, не відвідує батьківські збори, які проводяться у закладі, позашкільні заходи, в яких приймає участь її син і, взагалі, не спілкується і не цікавиться життям сина, вихованням дитини займається тільки батько.

З моменту припинення фактичного мешкання, відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться життям і здоров`ям дитини, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує її, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Відповідачка займається виключно своїм життям. Вона фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Позивач повністю віддає дитині свою любов і турботу, велику увагу приділяє його розвитку. Позивачем створені найкращі умови для дитини, у сина є свій дитячий куточок, де він грається, виконує домашнє завдання, є спальний куточок, де він відпочиває, син забезпечений іграшками та іншими речами для розвитку. Позивач любить свого сина, і має змогу забезпечити його всім необхідним. Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного уповноваженими представниками Служби у справах дітей Ренійської міської ради вбачається, що дитина мешкає спільно з позивачем та його батьками за адресою: АДРЕСА_1 , без матері, умови проживання задовільні.

Позивач постійно слідкує за станом здоров`я дитини, у разі необхідності або хвороби своєчасно або невідкладно звертається до сімейного лікаря для обстеження дитини. З довідки сімейного лікаря від 29.07.2024 вбачається, що позивач звертається за медичною допомогою у разі необхідності, виконує усі рекомендації та обстеження до одужання дитини, він завжди на зв`язку з сімейним лікарем.

Квартира АДРЕСА_1 , в якому мешкає позивач з сином, належить батькам позивача.

Позивачу на правах власності належить житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Наразі в будинку ведуться ремонтні роботи, після закінчення яких позивач планує переїхати мешкати в будинок разом з сином.

Позивач займається підприємницькою діяльністю, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Він має постійний та стабільний дохід, який є достатнім для утримання дитини, та він в змозі забезпечити його усім необхідним.

Я на обліку у нарколога та психіатра позивач не значиться, в розшуку не перебуває, судимість відсутня.

У відповідачки відсутні житлові умови, які були б нормальними та достатніми для проживання, розвитку і виховання для дитини.

На сьогоднішній день дитина достатньо розуміє те, що його мати не цікавиться його життям, позивач самостійно піклується та виховує його.

За таких обставин, позивач вважає, що свідоме і тривале ухилення та нехтування матір`ю дитини (відповідачкою) своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком її винної поведінки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

На підставі ч. ч. 2-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав лише з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного Кодексу України». Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення: не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від вихованням дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція) наголошує на тому, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, що передбачено ч. 4 ст. 19 СК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку затвердженого рішенням виконкому Ренійської міської ради від 15.11.2024 № 237 орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це буде відповідати інтересам дитини. У вказаному висновку зазначено, що 08 листопада 2024 року комісією у складі начальника і головного спеціаліста ССД Ренійської міської ради, фахівця із соціальної роботи КУ «ЦНСП» РМР, було проведено обстеження умов проживання: за адресою: АДРЕСА_1 , про що складений відповідний акт. В ході рейду встановлено: за вказаною адресою проживають члени родини, які вказані у витязі №1336; житло розміщене на 1-му поверсі двоповерхового будинку і складається з двох житлових кімнат, коридору, кухні, туалету в квартирі. Умови проживання задовільні. Наявні електро-, водо, -газопостачання. Батько ОСОБА_1 із малолітнім сином ОСОБА_3 користуються окремою кімнатою, яка облаштована належним чином для дитини. Крім цього, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з ДРРП на нерухоме майно та РПВН від 18 липня 2024 року №387339860. 08 листопада 2024 року від ОСОБА_2 до служби у справах дітей Ренійської міської ради надійшла заява про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як в неї нова сім`я та її новий чоловік заперечує проти проживання з ними хлопчика. Їхня родина проживає по АДРЕСА_3 і умов для проживання дітей не має.

В розумінні положень цивільно-процесуального законодавства України, висновок органу опіки та піклування є одним з видів та способів доказування.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку вищевказаному висновку, суд погоджується із доцільністю позбавлення батьківських прав відповідачки по відношенню до її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,оскільки це буде відповідати інтересам дитини. На даний час дитина мешкає разом з батьком ОСОБА_1 та знаходяться на його утриманні. Відповідачка життям сина не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні, не підтримує матеріально.На сьогоднішній день вихованням сина займається батько, піклується про його здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, забезпечує усім необхідним.

Відповідно до ст. 164 СК України, підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Якщо національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49), у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачці виконувати свої обов`язки по вихованню сина, а тому її поведінка розцінюється судом як ухилення від виховання дитини та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі повного і всебічного з`ясування обставин справи, аналізу доказів, досліджених в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про позбавлення відповідачки батьківських прав мають бути задоволені.

Позивач просив судові витрати, пов`язані із розглядом справи за даною позовною заявою, з відповідачки не стягувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 53, 58, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 24, 110, 112-114, 141, 150, 155, 164, 165 СК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 25.04.2017 року Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 28.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін