Рішення

від 13.09.2024 по справі 160/18222/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 рокуСправа №160/18222/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року;

- зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 12 квітня 2021 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у фіксованій величині 4 426,48 грн в місяць;

- зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 квітня 2021 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення , відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у фіксованій величині 4 426,48 грн в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідачем в порушення приписів Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі Порядок №1078), індексація грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року нарахована та виплачена не у повному обсязі, оскільки у якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення було помилково взято замість правильного - січень 2008 року інший місяць, крім того, за період з 01 березня 2018 року по 12 квітня 2021 року не було застосовано щомісячну фіксовану індексацію, передбачену абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, у розмірі 4 426,48 грн в місяць.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року прийнято вказану позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18222/24 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 15.08.2024 року та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Також ухвалою суду від 15.07.2024 року витребувано у Відділу урядового фельд?єгерського зв?язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі:

- довідку про виплату або невиплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із зазначенням базового місяця, що був використаний при розрахунку такої індексації, у разі її нарахування;

- довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року із зазначенням всіх складових цього грошового забезпечення та із зазначенням які його складові не мають разового характеру;

- довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року із зазначенням всіх складових цього грошового забезпечення та із зазначенням які його складові не мають разового характеру;

- інформацію щодо суми можливої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у березні 2018 року.

31.07.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що з 01.01.2016 року ОСОБА_1 було призначено на нову посаду в зовсім іншому державному органі (у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі), присвоєно нове звання та встановлено новий (вищий) посадовий оклад. При цьому до 01.01.2016 року позивач проходив службу на посадах осіб середнього начальницького складу в органах внутрішніх справ, мав спеціальне звання внутрішньої служби та перебував на спеціальному обліку МВС України і його посадовий оклад визначався не Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №1294), а обраховувався відповідно до спільного Наказу Мінтрансзв`язку та МВС України від 06.092010р. №647/420 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб начальницького складу Державної фельд`єгерської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.1.2010р. за №885/18180 (далі Наказ №647/420). Водночас, відповідно до приписів Порядку №1078 якщо працівника прийнято на роботу на новостворену посаду, базовим місяцем для нього буде місяць створення нової посади (її ведення до штатного розпису), адже саме в цьому місяці штатний розпис затверджено, отже, став відомим розмір посадового окладу за цією посадою, водночас, для працівників, прийнятих за існуючою посадою, базовий місяць місяць підвищення окладу за посадою. Таким чином, «базовий» місяць для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача - січень 2016 року. Крім того, Мінсоцполітики у відповідь на запит Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України своїм листом №930/0/14-16/15 від 22 січня 2016 року роз`яснило, що для осіб рядового і начальницького складу Держспецзв?язку та осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, які проходять службу в Державній фельд`єгерській службі України, яких буде прийнято на відповідні посади військовослужбовців Держспецзв?язку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем підвищення окладів за посадами, які вони будуть займати з січня 2016 року. Тобто, позивачу при призначенні на новостворену посаду було встановлено підвищений посадовий оклад, а тому право на отримання індексації у нього виникло з січня 2016 року за умови, що величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, до наступного підвищення посадового окладу. Крім того, відповідачем зазначено, що нарахування та виплата грошового забезпечення у фіксованій величині не передбачена ані пунктом 5 Порядку №1078, ані будь-яким іншим пунктом цього Порядку. Також відповідачем зазначено про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

01.08.2024 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2024р. надано витребувані докази.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 29.05.2021 року проходив військову службу у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі.

Так, згідно з наказом Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України №423-ОС від 18.12.2015р. ОСОБА_1 з 01.01.2016р. був прийнятий на військову службу до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі за контрактом про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах офіцерського складу та призначений на посаду старшого офіцера фельдзв`язку Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Дніпрі.

Наказом начальника Відділу УФЗ Держспецзв`язку в м. Дніпрі №10-ОС від 20.03.2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду старшого офіцера, а 06.04.2018р. з позивачем укладено новий контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах офіцерського складу строком до 29.05.2021р.

Відповідно до витягу з наказу начальника Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі №7-ос від 12.04.2021 року майора ОСОБА_1 , старшого офіцера звільнено з військової служби згідно з п.п. «а» ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади, 29.05.2021 року.

05.03.2024 року позивач звернувся до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі з заявою, в якій просив надати йому розрахунок індексації грошового забезпечення та копію довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 11.03.2024 відповідач надав відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якій повідомлено, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 29.05.2021 року нараховане та виплачене згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, з урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Відділ не має у своєму розпорядженні розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з визначенням базових місяців, які зазначено в запиті. Разом з тим, надіслано довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 29.05.2021 року.

Судом встановлено, що відповідно до довідок Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з січня 2016 року по березень 2018 року індексація грошового забезпечення позивача нараховувалась та виплачувалась: за період січень 2016 року лютий 2018 року із застосуванням базового місця для нарахування індексації січень 2016 року та фактично була виплачена за грудень 2016 року, за 2017 рік (щомісячно) та за січень-лютий 2018 року, а за березень 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась.

Також судом встановлено та сторонами не заперечується, що відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась позивачеві індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року у фіксованій величині 4426,48 грн.

Крім цього, як слідує з відзиву на позовну заяву та долучених до нього копії наказу №423-ОС від 18.12.2015р. і довідок Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з січня 2016 року по березень 2018 року, при прийнятті позивача на військову службу до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, останньому з 01.01.2016 року було встановлено посадовий оклад у розмірі 850,00грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №1294), який збільшився у березні 2018 року та склав 5640,00грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі Постанова №704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Не погоджуючись із застосованим відповідачем базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення січень 2016 року, а також із не нараховуванням та не виплатою індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року у фіксованій величині 4426,48 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав законну силу 01 січня 2016 року.

Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 1 Порядку №1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року №1013.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Законом №1194-VII від 09.04.2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» викладено в новій редакції Закон України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України», який набрав чинності з 17.05.2014р., а також підпункт 1 пункту 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після слів «Державної спеціальної служби транспорту» доповнено словами «Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України».

Відтак, з 17.05.2014 року дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (2011-XII) стала поширюватись на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

При цьому абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова №1013).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.

Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року, висновується, що місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отож, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі Постанова №1294) було затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п.13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вищевказана Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою було затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Проаналізувавши Постанову №1294 в період її дії з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, тобто протягом періоду, який охоплює період спірних правовідносин, суд встановив незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців в цей період, що відповідачем також не заперечується.

Таким чином, враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови №1294, в тому числі, розміру посадового окладу, місяць січень 2008 року, в якому відбулось вказане підвищення посадового окладу військовослужбовців, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові у справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що при прийнятті позивача на військову службу до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, останньому з 01.01.2016 року було встановлено посадовий оклад у розмірі 850,00грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», який був визначений на такому рівні з січня 2008 року та не змінювався. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою установлені нові розміри посадових окладів осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Відтак, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., а також щодо того, що в 2016 році відбулося збільшення розміру грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, в тому числі і позивача, свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли, при цьому, як зазначалося вище, в силу норм Порядку №1078, а також з урахуванням постанови КМУ №704, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів) осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а тому, відповідно до п.5 Порядку №1078, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., включно, бо посадовий оклад, що виплачувався позивачеві за період служби з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., був встановлений на тому ж рівні, що з січня 2008 року, та не змінювався.

Таким чином, твердження відповідача про те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації є січень 2016 року, як місяць, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, є безпідставними. З цього приводу слід зазначити те, що підставою для встановлення іншого «базового місяця» при проведенні індексації є підвищення посадових окладів, а не збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання. Отже, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі і позивача, підвищилось внаслідок збільшення розміру премії, у той час, як їх посадові оклади, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, залишилися незмінними, то відсутні підстави стверджувати про те, що січень 2016 року є «базовим місяцем» для індексації грошового забезпечення. Вказане стосується і нової посади, яку обіймав позивач з січня 2016 року, оскільки отримання останнім окладу за новою посадою не пов`язано із збільшенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, у зв`язку з прийняттям Урядом нормативно-правового акту про таке збільшення. Доказів того, що посада, яку позивач обіймав з 01.01.2016р., є саме новоствореною, відповідачем надано не було.

Отже, к встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем здійснено розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно, без врахування січня 2008 року, як базового місяця для цього розрахунку, що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, бо за цей період ним у якості базового місяця застосовано січень 2016 року, що, в свою чергу, призвело до неправильного розрахунку розміру нарахованої та виплаченої індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, відтак, з огляду на вищенаведене, у даному випадку бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно, є протиправною, тому, з метою поновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, та, відповідно задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправної бездіяльності Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі щодо ненарахування та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року, включно, відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 розглядаючи питання наявності умов у особи на отримання індексації-різниці, виходив з наступного.

Верховний Суд зауважив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд у справі №400/3826/21 звернув увагу на таке.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами.

Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року воно складається:

Посадовий оклад - 850,00 грн.

Оклад за військовим званням - 120,00 грн.

Надбавка за вислугу років 339,50 грн.

Надбавка за таємність 85,00 грн.

Надбавка за особливі умови роботи - 654,75 грн.

Матеріальна допомога на оздоровлення 9954,25 грн,

Премія 7905,00 грн.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 9954,25 грн,

Компенсація прибуткового податку 5451,41 грн

Індексація 422,88 грн.

та становить разом 35737,04грн.

При цьому матеріальна допомога на оздоровлення 9954,25 грн, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 9954,25 грн, а також компенсація прибуткового податку з цих матеріальних допомог 3583,53 грн. ((9954,25 грн. х 2) / 18%) не враховуються у суму грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, бо є такими складовими грошового забезпечення, які мають лише разовий характер, відтак, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року (за виключенням вказаних разових складових грошового забезпечення) становить 12245,01 грн. (35737,04грн. - 9954,25 грн. - 9954,25 грн. - 3583,53 грн.).

Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача за березень 2018 року воно становить 13154,05 грн. та складається з:

Посадовий оклад - 5640,00 грн.

Оклад за військовим званням - 1270,00 грн.

Надбавка за вислугу років - 3109,00 грн.

Надбавка за таємність 564,00 грн.

Премія 564,00 грн.

Компенсація прибуткового податку 2006,55 грн.

Таким чином, розмір підвищення доходу в березні 2018 року склав: 13154,05 грн. - 12245,01 грн. = 909,04 грн.

При цьому, як вказано вище, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 01.01.2018р. - 1762,00грн., з 01.07.2018р. 1841,00грн. та з 01.12.2018р. 1921,00грн.

Таким чином, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року, становить 1762,00грн.

Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року становить - 253,30%.

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає: 1762,00грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року) х 253,30% (величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року) /100 = 4463,15грн.

Так, відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачеві індексації-різниці з березня 2018 року до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби розраховується як різниця між сумою можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року, а саме: 4463,15 грн. 909,04 грн. = 3554,11грн.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 909,04грн., що не перевищує суму можливої індексації, відтак, позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці з 01.03.2018 року.

Таким чином, відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, починаючи з березня 2018 року, позивачеві мала бути нарахована та виплачена індексація-різниця у розмірі 3554,11грн. щомісячно до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня його звільнення, а, враховуючи, що у цьому випадку позивач звільнився 29.05.2021 року і до цього дня наступного підвищення посадового окладу не відбулося, то вказана індексація-різниця мала нараховуватися і виплачуватися йому і до 12.04.2021р., як просить позивач у позовних вимогах.

До аналогічних висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов також Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 року у справі №520/6243/22.

Як встановлено судом і не заперечується відповідачем, за період з березня 2018 року по 12.04.2021р. індексація грошового забезпечення позивача не нараховувалась та не виплачувалась взагалі.

З урахуванням викладеного, позивач має право на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині 3554,11грн. на місяць за період з 01.03.2018р. по 12.04.2021 року, включно, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, отже, бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачеві в повному розмірі такої індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний період у фіксованій величині 3554,11грн. на місяць згідно з абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 є протиправною.

Обираючи належний спосіб захисту, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21 в частині того, що такий спонукаючий спосіб захисту як зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, є належним та ефективним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, адміністративний суд не обмежений в обранні способу захисту порушеного права особи, яка звернулася з позовом до суду, а його застосування залежить, зокрема як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

При обранні належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд звертає увагу, що стягнення з відповідача недоплаченої індексації грошового забезпечення, як просив позивач, можливе лише в разі, якщо такий розмір виплати був нарахований, але протиправно не виплачений.

Разом з тим, у розглядуваному випадку відповідачем не було проведено нарахування індексації грошового забезпечення позивача в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення.

Відтак, для захисту порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року, включно,у розмірі 3554,11грн. щомісячно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Разом з цим, позовні вимоги в частині виплати позивачу індексації саме у фіксованій величині 4426,48 грн задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджено, що індексація різниця складає саме 3554,11грн.

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити присуджену індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.

Так, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п.3 цього Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пп. 4, 5 цього Порядку).

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та належать задоволенню.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, частина п`ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв`язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.

Водночас, частина п`ята статті 122 КАС України є загальною нормою у розв`язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст.233 КЗпП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, ст.233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч.5 ст.122 КАС України у спорах щодо виплати заробітної плати.

З урахуванням внесених змін до ст.233 КЗпП України, з 19 липня 2022 року строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. В той же час, до 19 липня 2022 року особа мала право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.

Оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022 року, позивач має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.

З наведених підстав, доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду відхиляються судом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу урядового фельд?єгерського зв?язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі (код ЄДРПОУ 01183346, місцезнаходження: вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49070) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно.

Зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року, включно, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, у фіксованій величині 3554,11грн. на місяць.

Зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.04.2021 року, включно, у розмірі 3554,11грн. щомісячно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.М. Турова