Рішення

від 26.12.2024 по справі 240/11024/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/11024/24

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

встановив:

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якому просить:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн, накладений рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 26.02.2024 року №0101 до Державного бюджету.

В обґрунтування позову вказує, що на підставі матеріалів, що містяться у справі встановлено, що відповідач розповсюджує внутрішню рекламу електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, торговельної марки, чим порушив вимоги абзац/ четвертого частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу». Окрім того, сюжет реклами містить зображення електронних сигарет (наповнені рідинами, що використовуються в електронних сигаретах) та, в сюжеті присутня дівчина з електронною сигаретою в процесі вживання, чим порушено вимоги абзацу першого частини 5 статті 22 Закону України «Про рекламу». Також, сюжет реклами містить фрази на недержавній мові, чим порушено вимоги частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу». Звертає увагу, що вказана реклама суб`єктом господарювання розповсюджується на одному із центральних проходів ТЦ «Глобал» (з метою привернення уваги громадян) проте, на дату розгляду даної справи ФОП ОСОБА_1 не надано доказів усунення виявлених порушень. У зв`язку з наявністю вказаних вище обставин, 28 лютого 2024 року було прийнято рішення від 26.02.2024 №0101, яке направлено на адресу відповідача, та вручено за довіреністю 27 березня 2024 року. Згідно з вимогами пункту 19 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб`єкту реклами або його представнику. Позивач також зазначає, що оскільки відповідачем не було сплачено штраф у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення штрафної санкції з ФОП ОСОБА_1 . Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 11.06.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали направлено на адресу відповідача, що вказана у позові, однак повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зауважує, що згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Станом на дату розгляду адміністративної справи, відзив на позовну заяву не надходив, а тому в силу вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У період із 01.07.2024 по 19.07.2024, із 19.08.2024 по 02.09.2024, із 17.10.2024 по 30.10.2024 та із 06.12.2024 по 25.12.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 02.02.2024 було складений протокол про порушення законодавства про рекламу № 001 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з розповсюдженням внутрішньої реклами, із недотриманням встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

У протоколі зафіксовано: "Рекламоносії знаходиться на торговому обладнанні, де здійснюється діяльність суб`єктом (торгівельне місце в ТЦ "Глобал"), у вигляді наклеєних плакатів із рекламною інформацією, а саме: на одному рекламному носії прописано: «VАРЕ SHOP ZT « Електронні цигарки * Рідини * Тютюн для кальяну ¦ Кальяни » Аксесуари для кальянів « Катриджи * Оренда кальянів * Доставка по місту всіх товарів (24/71». На рекламоносію, що знаходиться поруч, зображено дівчину з електронною сигаретою в процесі вживання, а далі в сюжеті на задньому плані розташований кальян. Підсумовує цей сюжет зображення електронних сигарет ELF BAR різноманітних кольорів (для споживача це пояснюється тим, що кожен колір відповідає певному смаку), а також дрібними літерами прописаним текстом: MAKE IT ELF, ENJOY YOURSELF. Разом з тим, для підвищення візуального сприйняття споживачами реклами фон рекламоносіїв створений з використанням жовтого, білого та чорного кольорів. Рекламний контент з переліком рекламованих товарів розповсюджується з метою привернення уваги споживачів реклами або заохочувати до їх вживання.

Водночас, Законом України «Про рекламу» встановлено вимоги щодо особливостей рекламування, зокрема: забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, у тому числі - засобами внутрішньої реклами.

Реклама будь-яких товарів або послуг не повинна: містити зображення тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних иробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням або процесу їх куріння, використання або заохочувати до вживання, або формувати негативне ставлення до утримування від їх вживання.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу» - мовою реклами^ є державна мова.

Статтею 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено: «Мовою реклами в Україні є державна мова».

Реклама, що розповсюджується фізичною особою-підприемцем ОСОБА_1 з інформацією про особу, ідею та/або товар. розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт- плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару (зокрема, діяльності вказаного суб`єкта в ТИ «Глобал» по АДРЕСА_1 ), з метою привернення уваги громадян до таких особи чи товару, а її дія спрямована на невизначене коло осіб - споживачів реклами.

Внутрішня реклама, яка розповсюджується ФОП ОСОБА_1 містить ознаки порушення законодавства про рекламу, а саме:

- абзацу четвертого частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», яка містить пряму заборону пюдо розповсюдження внутрішньої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані з їх вживанням, трав`яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням:

- абзацу першого частини 5 статті 22 Закону України «Про рекламу», зокрема, реклама будь-яких товарів або послуг не повинна: містити зображення тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕШ за допомогою підігрівана з електронним управлінням або процесу їх куріння, використання або заохочувати до їх вживання, або формувати негативне ставлення до утримування від їх вживання;

- частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу», зокрема в частині розповсюдженої реклами на недержавній мові.

Відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Належними доказами підтверджується, що 05 лютого 2024 року позивачем прийнято рішення №001 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернулось до ФОП ОСОБА_1 з вимогою від 07.02.2024 №Вих-386/05-04/-СГ, в якому вимагав надати у термін до 14.02.2024 наступні документи: копію виписки про державну реєстрацію суб`єкта господарювання, ліцензію; достовірну інформацію про вартість розповсюдженої реклами з підтверджуючими документами (копії платіжних документів, договір з іншим суб`єктом, макет реклами, вартість друку, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок-фактура або інші документи, які підтверджують вартість розповсюдження тощо), письмові пояснення. Повідомило, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 14 лютого 2024 року о 11:00 годині в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за адресою: м. Житомир, вул. Вороного Юрія, 55, кабінет 47

Вимога була направлена 22.11.2023 на електронну адресу відповідача zolotychmaksim.@icloud.com та направлено засобами поштового зв`язку.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, відповідь на вказану вимогу не надійшла.

Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області звернувся до відповідача з вимогою від 15.02.2024 №Вих-462/05-04/-СГ, в якій повторно вимагав надати у термін до 26.02.2024 наступні документи: копію виписки про державну реєстрацію суб`єкта господарювання, ліцензію; достовірну інформацію про вартість розповсюдженої реклами з підтверджуючими документами (копії платіжних документів, договір з іншим суб`єктом, макет реклами, вартість друку, акт приймання-передачі виконаних робіт, рахунок-фактура або інші документи, які підтверджують вартість розповсюдження тощо), письмові пояснення. Повідомлено, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 26.02.2024 о 11:00 годині в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за адресою: м. Житомир, вул. Вороного Юрія,55, кабінет 47.

Відповідь на вказаний лист не надійшла.

Як вбачається з протоколу №002 від 26.02.2024 засідання по справі про порушення законодавства про рекламу, вирішено рекламодавця ФОП ОСОБА_1 визнати винним у порушенні вимог абзаце 4 ч. 1, абз. 1 ч. 5 ст. 22 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про рекламу" та накласти на відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 299 нмдг.

На засіданні з розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відповідач або його представники не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області було прийнято рішення №001 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на підставі матеріалів справи та протоколу засідання №002 встановлено порушення абзацу четвертого частини 1 статті 22, абзацу першого частини 5 статті 22, частини 1 статті 6 Закону України "Про рекламу", у зв`язку з чим за порушення встановлених законом вимог щодо змісту реклами на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 5 083,00 грн.

Вказане рішення та припис направлено 28.02.2024 за місцезнаходженням відповідача рекомендованим поштовим відправленням.

У зв"язку з несплатою штрафу у загальному розмірі 5083,00грн, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (надалі Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогоспода

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №160, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

В силу вимог абзацу 4 підпункту 8 пункту 4 цього Положення, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України Про рекламу та Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення в межах наданих повноважень; здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Згідно з підпунктом 22 пункту 6 цього ж Положення, Головне управління має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.

Статтею 3 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" (надалі - Закон №270/96-ВР) встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною першою статті 6 Закону №270/96-ВР встановлено, що мовою реклами є державна мова.

Абзацом четвертим частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», визначено пряму заборону щодо розповсюдження внутрішньої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, предмети, пов`язані їх вживанням, трав"яні вироби для куріння, електронні сигарети, заправні контейнери, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управління.

За приписами абз. 1 ч. 2 ст. 22 22 Закону України «Про рекламу», реклама будь-яких товарів або послуг не повинна містити зображення тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням або процесу їх куріння, використання або заохочувати до їх вживання, або формувати негативне ставлення до утримування від їх вживання;

Мовою реклами є державна мова (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до приписів частини 1 статті 26 Закону №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Згідно з приписами частини 2 цієї ж статті Закону, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Частиною першою статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону №270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За приписами частини 7 статті 27 Закону №270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693).

Відповідно до пункту 2 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Згідно з пунктами 16, 17, 19, 20, 21, 22 Порядку №693, у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб`єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб`єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб`єкту реклами або його представнику.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України Про адміністративну процедуру, або у судовому порядку.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.

Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.

Так, судовим розглядом встановлено, що 26.02.2024 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області прийнято рішення №001 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.

Доказів скасування рішення №001 від 26.02.2024 та/або добровільної сплати суми штрафу, накладеної цим рішенням, відповідач суду не надав.

Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №001 від 26.02.2024 відповідачем у визначені у ньому строки не оскаржено, штраф у добровільному порядку не сплачений, а факт вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена статтею 27 Закону України "Про рекламу", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що викладені у позовній заяві доводи позивача та сформульовані позовні вимоги є обґрунтованими.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (вул. Вороного Юрія, 55,м. Житомир, Житомирська область, Житомирський район,10002, ЄДРПОУ: 40346926) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083 (п`ять тисяч вісімдесят три) грн 00 коп, накладений рішенням Головного управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області від 26.02.2024 №001, до Державного бюджету України (ГУК у Житомирській обл./ТГ м.Житомир/21081100, код ЄДРПОУ 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA228999980313090106000006797, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету (Адміністративні штрафи та інші санкції).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

26.12.24