Рішення

від 24.12.2024 по справі 240/13046/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/13046/24

категорія 111031200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25.06.2024 за №0160650406, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" застосовано штрафні санкції на суму 13530,47 грн. та пеню у сумі 78229,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку щодо порушення строків сплати (перерахування) податку орендна плата за землю юридичних осіб. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення №0160650406 від 25.06.2024 про застосування штрафу у розмірі 10% за порушення строків сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 1350304,70 грн. визначеного пунктом 54.1 статті 54, пунктом 57.1 ст. 57, пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 31.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

16.08.2024 через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що штраф відповідачем був застосований вірно, з огляду на те, що позивачем несвоєчасно сплачено податкове зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, а правопорушення доведена наявністю податкового повідомлення-рішення. Враховуючи наведене просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

21.08.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податку орендна плата за землю з юридичних осіб.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складно акт №13165/06-30-04-06 від 31.05.2024.

В результаті проведення камеральної перевірки встановлено, що в порушення п.287.3 ст.287 розд. XII Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) податку з орендної плати з юридичних осіб несвоєчасно сплачено суму податкового зобов`язання. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку з орендної плати з юридичних осіб, передбачена п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0160650406 від 25.06.2024, згідно якого штрафні санкції застосовані в розмірі 10%, що складає 135 304,70 грн. за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податку орендна плата за землю з юридичних осіб, визначеного пунктом п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 розд. ХІІ Податкового кодексу України, на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, за затримку на 1401, 1323, 1353, 1231, 1412, 1262, 1170, 1292, 1384, 1200, 2677, 3238, 2677, 2804, 2827, 3010, 2586, 3079, 2917, 2883, 3004, 3079, 3779, 2913, 3066, 3072, 3100, 3165, 3194, 2929, 2981, 3017, 3255, 3238, 2646, 1612, 1642, 1666, 1704, 1650, 1705, 1613, 1637, 1611, 1671, 1258, 1168, 1183, 1095, 1096, 1195, 1191, 1224, 1294, 1301, 1198, 1232, 1035, 1210, 1240, 1134, 1209, 1239, 1194, 1228, 1197, 1241, 1252, 1285, 1216, 1330, 1258, 1345, 1221, 128, 1733, 1702, 1705, 1736, 1414, 1427, 1443, 1447, 1164, 1163, 1161, 1474, 1128, 1096,1035, 1443, 1474, 1736, 1715, 1241, 1223, 1216, 1345, 1301, 1251 календарних днів сплати грошового зобов`язання.

Позивач, вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Житомирській області протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із вимогами п.76.1 ст.76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 36 Податкового кодексу України визначає сутність податкового обов`язку. Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом, у відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Стаття 286 Податкового кодексу України визначає порядок обчислення плати за землю.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Стаття 287 Податкового кодексу України встановлює строк сплати плати за землю.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на підставі акту камеральної перевірки №13165/06-30-04-06 від 31.05.2024, ГУ ДПС у Житомирській області прийняте податкове повідомлення-рішення №0160650406 від 25.06.2024, згідно якого штрафні санкції застосовані в розмірі 10%, що складає 135 304,70 грн. за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податку орендна плата за землю з юридичних осіб, визначеного пунктом п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 розд. ХІІ Податкового кодексу України, на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, за затримку на 1401, 1323, 1353, 1231, 1412, 1262, 1170, 1292, 1384, 1200, 2677, 3238, 2677, 2804, 2827, 3010, 2586, 3079, 2917, 2883, 3004, 3079, 3779, 2913, 3066, 3072, 3100, 3165, 3194, 2929, 2981, 3017, 3255, 3238, 2646, 1612, 1642, 1666, 1704, 1650, 1705, 1613, 1637, 1611, 1671, 1258, 1168, 1183, 1095, 1096, 1195, 1191, 1224, 1294, 1301, 1198, 1232, 1035, 1210, 1240, 1134, 1209, 1239, 1194, 1228, 1197, 1241, 1252, 1285, 1216, 1330, 1258, 1345, 1221, 128, 1733, 1702, 1705, 1736, 1414, 1427, 1443, 1447, 1164, 1163, 1161, 1474, 1128, 1096,1035, 1443, 1474, 1736, 1715, 1241, 1223, 1216, 1345, 1301, 1251 календарних днів сплати грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 124.1 цієї статті ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього (п. 113.1 ст. 113 ПК України).

Позивач не заперечує те, що податкове зобов`язання з орендної плати за землю, зазначене в акті перевірки, були сплачені з порушенням визначених законодавством строків. Поряд з цим протиправність спірного податкового повідомлень-рішень позивач аргументує тим, що штрафні санкції були застосовані контролюючим органом поза межами граничних термінів, встановлених ст. 102 ПК України та в період дії пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, який звільняє від відповідальності за порушення податкового законодавства.

Оцінюючи такі мотиви ТОВ "Чиста Криниця" з точки зору їх достатності для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, суд враховує наступне.

Нормами ст. 102 ПК України врегульовано питання строків давності та їх застосування. Так, п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В спірних правовідносинах платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань, а податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі.

В свою чергу, зі змісту ст. 124 ПК України встановлено, що розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Специфіка застосування штрафної санкції відповідно до приписів ст. 124 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, як стверджує позивач.

До такого ж висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 липня 2023 року у справі №821/850/18, в якій відступила від своїх попередніх правових позиції зі спірного питання та зазначила, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 27 червня 2024 року у справі №200/5428/23.

Крім того, перебіг дії строку, визначеного ст. 102 Кодексу зупиняється на період з 18.03.2020 року до 01.08.2023 року, враховуючи наступне.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (11 абзац пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану дію пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, при цьому ст. 102 доповнено п. 102.9: "на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Законом України від 30.06.2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023 року, п.102.9 ст. 102 Кодексу виключено.

Відповідно до акту камеральної перевірки №13165/06-30-04-06 від 31.05.2024 дата фактичної сплати сум податку/грошового зобов`язання - це 2021-2023 роки. Отже, відповідачем нараховано штрафну санкцію в строки, що відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені в ході проведення камеральної перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, та відповідно, не заперечення у даному випадку позивачем проти виявлених контролюючим органом порушень, суд вважає, що твердження, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, як на єдину підставу для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є процедурними порушеннями.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 зазначено, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №816/4605/15 викладена позиція про те, що допущені контролюючим органом процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку.

Водночас, позивачем фактично не оспорюється встановлене контролюючим органом правопорушення, оскільки не надано до суду доказів добросовісного виконання власного податкового обов`язку.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на процедурні порушення проведення відповідачем камеральної перевірки, як на єдину підставу для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає, що приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0160650406 від 25.06.2024, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" (вул. Карастоянової, 22, м. Бердичів, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13312. РНОКПП/ЄДРПОУ: 30617758) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

24 грудня 2024 р.

24.12.24