Ухвала

від 26.12.2024 по справі 280/7348/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

26 грудня 2024 року Справа № 280/7348/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву позивача про відмову від позову у справі

за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд. 65; код ЄДРПОУ 38625593)

до Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 4; код ЄДРПОУ 20517550)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 39-Б, код ЄДРПОУ 37573094)

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Запорізької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (далі - третя особа) відповідно до якого позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Запорізької області, розташованих за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 4, встановивши судом рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Запорізької області повністю зупинити експлуатацію приміщень гімназії за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

Ухвалою суду від 21.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/7348/21.

26.12.2024 до суду від позивача надійшла заява вх. №59691 про відмову від позову відповідно до ст. 189 КАС України та повернення п`ятдесяти відсотків судового збору. В обгрунтування заяви посилається на те, що проведеною 19-20.12.2024 перевіркою відповідача встановлено, що порушення пожежної безпеки, які залишались не виконаними відповідачем, та були підставою для адміністративного позову, наразі усунуті. Заяву просить розглянути за його відсутності.

Представник відповідача та третьої особи у підготовче засідання також не прибув.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про відмову від позову, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч.6 ст.47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів осіб та наявні підстави для її прийняття.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо повернення судового збору, слід зазначити наступне.

Так, частиною першою статті 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зокрема, положеннями частини другої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зрештою, у контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб`єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.

Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (стаття 140 КАС України).

Частиною першою статті 142 КАС України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`'єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб`єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 КАС України) про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати,окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.

Вказане узгоджується з позицією КАС ВС, викладеною у постанові від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем у даному спорі є суб`єкт владних повноважень, заява про повернення 50% судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.47, 142, 189, 238, 241, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області від позову.

Провадження у справі №280/7348/21 за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Фортечна, буд. 65; код ЄДРПОУ 38625593) до Запорізького академічного ліцею №31 Запорізької міської ради Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 4; код ЄДРПОУ 20517550), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 39-Б, код ЄДРПОУ 37573094) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, - закрити.

В іншій частині заяви, - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Я. Максименко