Рішення

від 26.12.2024 по справі 280/10533/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року Справа № 280/10533/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (вул. Яценка, буд. 14-а, кв. 37, м. Запоріжжя, 69000) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 09 вересня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем вже надсилав в адресу позивача вимогу із порядковим номером 2346-0801, але від 13 червня 2023 року, від 08 вересня 2023 року та від 10 червня 2024 року. Оскільки сума ЄСВ, визначена ГУ ДПС у Запорізькій області у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 13 червня 2023 року, від 08 вересня 2023 року та від 10 червня 2024 року відповідно до п. 4 Розділу VI Інструкції в повному обсязі не погашена, та відсутні підстави для відкликання цієї вимоги №Ю-2346-0801 від 13 червня 2023 року, передбачені п. 6 Розділу VI Інструкції, то вважає надіслання відповідачем нової вимоги від іншої дати, але з одним і тим самим порядковим номером як і у попередньої є безпідставним та протиправним. Зазначає також, що складання відповідачем чотирьох вимог про сплату боргу (недоїмки) з одним й тим саме номером від різних дат є намаганням вчетверте стягнути одні й ті самі суми ЄСВ, які безпідставно містяться у інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС. Також вказує, що жодної документальної перевірки позивача з питань своєчасності та повноти нарахування та сплати єдиного внеску відповідачем не проводилося, акту перевірки не складалося та не направлялося на адресу підприємства. Вважає оскаржувану вимогу протиправною та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 15.11.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судовий розгляд призначений без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.12.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) у зв`язку з наявністю у позивача недоїмки з єдиного внеску була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 від 09 вересня 2024 року на суму 151198,15 грн., яка 20.09.2024 була отримана позивачем. Сума заборгованості по єдиному внеску, зазначена у вимозі №Ю-2346-0801 від 09 вересня 2024 року на суму 151198,15 грн., складається з самостійно нарахованих сум єдиного внеску згідно поданих Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період з I кварталу 2022 року по ІІ квартал 2024 року, які відображені в інтегрованій картці платника позивача. Позивач не відноситься до осіб, які на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільняються від сплати єдиного внеску. Посилається також на те, що у разі наявності у платника недоїмки зі сплати єдиного внеску і вже була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки), то у випадку, якщо сума недоїмки зросла або частково зменшилась, формується нова вимога про сплату боргу (недоїмки) з тим самим порядковим номером, але вже від нової дати та з іншою сумою (зменшеною або збільшеною) визначеною у ній. Вимога ж з новим номером, формується лише у тому випадку, коли після повного погашення сум боргу у платника знову наявна недоїмки. Тому, вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Станом на 26.12.2024 інших заяв по суті справи від сторін до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач з 12.11.1992 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області.

Як зазначає відповідач, станом на 05.05.2022 в інтегрованій картці платника податків ПВКФ «ВРЕМЯ» по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) обліковувалась переплата в сумі 237257,01 грн.

Сума заборгованості по єдиному внеску, зазначена у вимозі №Ю-2346-0801 від 09 вересня 2024 року на суму 151198,15 грн., складається з самостійно нарахованих сум єдиного внеску згідно поданих Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Податковий розрахунок) за період з I кварталу 2022 року по ІІ квартал 2024 року, які відображені в інтегрованій картці платника Приватної виробничо-комерційної фірми «Время», а саме:

- 397022,52 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за I квартал 2022 року №9048777033 вiд 27.04.2022 по терміну сплати 10.05.2022;

- 164526,85грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за ІІ квартал 2022 року № 9146582273 вiд 02.08.2022 по терміну сплати 09.08.2022;

- 93 872,93 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за IІІ квартал 2022 року № 9212545984 вiд 15.10.2022 по терміну сплати 09.11.2022;

- 50 967,94 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за IV квартал 2022 року № 9304856359 вiд 05.02.2023 по терміну сплати 09.02.2023;

- 69 348,85 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за І квартал 2023 року № 9084675316 вiд 18.04.2023 по терміну сплати 10.05.2023;

- 83 739,71 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за IІ квартал 2023 року № 9191956618 вiд 02.08.2023 по терміну сплати 09.08.2023;

- 91 209,48 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за IІІ квартал 2023 року № 9287972309 вiд 30.10.2023 по терміну сплати 09.11.2023;

- 85 438,27 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за IV квартал 2023 року № 9381842888 вiд 07.02.2024 по терміну сплати 09.02.2024;

- 65 873,93 грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за I квартал 2024 року №9113999707 вiд 01.05.2024 по терміну сплати 10.05.2024;

- 65 588,89грн. нарахована згідно поданого Податкового розрахунку за ІІ квартал 2024 року № 9210688809 вiд 27.07.2024по терміну сплати 09.08.2024;

Платником протягом травня 2022 - серпня 2024 року сплачено суми єдиного внеску у розмірі 779134,21 грн.

Станом на 06.12.2024 року сума заборгованості по єдиному внеску Приватної виробничо-комерційної фірми «Время» (ЄДРПОУ 13637549) за кодом БК 7101000 складає 169360,13 грн.

Через наявність у позивача заборгованості з єдиного внеску 13.06.2023 відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на суму 231317,19 грн. Ця вимога була оскаржена позивачем в судовому порядку й рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №280/6272/23, яке набрало законної сили 29.07.2024, у задоволенні вимог позивача було відмовлено.

У зв`язку зі зміною розміру заборгованості з єдиного внеску 08.09.2023 відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на суму 174277,72 грн. Ця вимога була оскаржена позивачем в судовому порядку й рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №280/10299/23, яке набрало законної сили 11.06.2024, у задоволенні вимог позивача було відмовлено.

У зв`язку зі зміною розміру заборгованості з єдиного внеску 10.06.2024 відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на суму 120781,02 грн.

У зв`язку зі зміною розміру заборгованості з єдиного внеску 09.09.2023 відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на суму 151198,15 грн. Позивачем було оскаржено цю вимогу в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 18.10.2024 №31337/6/99-00-06-02-01-06 скарга залишена без задоволення, а вимога залишена без змін.

Вважаючи вимогу відповідача від 09.09.2024 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд висновує наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Отже, у розумінні Закону №2464-VI позивач, як роботодавець, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 ст.8 Закону №2464-VI встановлено, що Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При цьому, згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до ч.ч.2, 3 та абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Згідно з абз.6 ч.4 ст.25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) (далі - Інструкція №449).

Абзацом другим пункту 2 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Судом встановлено, що 13.06.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-2346-0801 на загальну суму недоїмки 231317,19 грн., натомість, вимогу від 08.09.2023 №Ю-2346-0801 сформовано на суму недоїмки 174277,72 грн, вимогу від 10.06.2024 №Ю-2346-0801 сформовано на суму недоїмки 120781,02 грн, а вимогу від 09.09.2024 відповідачем сформовано на суму недоїмки 151198,15 грн. Тож, спірну вимогу було направлено у зв`язку зі зростанням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску.

У зв`язку з викладеним, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що ГУ ДПС у Запорізькій області вже надсилало на адресу ПВКФ ВРЕМЯ вимогу із таким же порядковим номером, оскільки такі дії контролюючого органу не суперечать вищезазначеним положенням Інструкції №449.

Слід також зазначити, що пунктами 4 та 5 розділу VI Інструкції №449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Так, відповідач здійснив нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на підставі даних інформаційної системи ДПС щодо сплати єдиного внеску без проведення документальної перевірки.

Верховний Суд вже робив висновок щодо застосування норм Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, зокрема в постанові від 10.12.2019 у справі №826/25425/15 за позовом ПАТ Київський річковий порт до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки). Верховний Суд вказав, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

При цьому положеннями законодавства не передбачено обов`язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.

Аналогічних висновків про те, що проведення перевірки та складення акту перевірки не є обов`язковою передумовою прийняття контролюючим органом вимоги про сплату недоїмки за єдиним внеском дійшов Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2018 року у справі №826/11623/16, від 03 грудня 2020 року у справі №440/1256/19, від 11 лютого 2021 року у справі №160/4023/19, від 18 лютого 2021 року у справі №320/6585/18 від 25 березня 2021 року у справі №807/921/16, від 10 грудня 2021 року у справі №640/7479/20.

Твердження позивача про те, що складання відповідачем чотирьох вимог з однаковим номером від різних дат є намаганням податкового органу вчетверте стягнути одну й ту саме суму ЄСВ, суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки в силу приписів п. 7 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Аналіз встановлених обставин справи та норм матеріального закону свідчить про те, що винесення оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) за єдиним внеском на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу відповідає положенням Закону №2464-VІ.

Враховуючи проаналізовані обставини та норми чинного законодавства, суд висновує, що при формуванні спірної вимоги податковим органом було дотримано вимоги, передбачені Інструкцією №449 та Закону №2464-VI. Тому, підстави для скасування вимоги №Ю-2346-0801 від 09 вересня 2024 року відсутні.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (вул. Яценка, буд. 14-а, кв. 37, м. Запоріжжя, 69000) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «26» грудня 2024 року.

СуддяР.В. Кисіль