Рішення

від 26.12.2024 по справі 300/7320/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2024 р. справа № 300/7320/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця товариства з обмеженою відповідальністю «Калушметалбуд» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушметалбуд» (надалі ТОВ «Калушметалбуд», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (надалі ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі ДПС України, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406;

визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про помилковість висновків контролюючого органу щодо не дотримання граничних строків реєстрації розрахунків коригування, оскільки «зменшуючі» розрахунки коригування складаються постачальником, реєструються покупцем (отримувачем), а термін реєстрації починається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). При цьому, у виниклих правовідносинах ТОВ «Калушметалбуд» зареєстровано розрахунок коригування (надалі РК) від 28.04.2022 №14 до ПН від 15.12.2021 №14 та РК від 28.04.2022 №7 до ПН від 06.04.2022 №3 у день їх отримання від постачальника товарів (ТОВ «АВ-ЕКСІМ»), а тому, на думку позивача, ГУ ДПС в Івано-Франківській області протиправно застосовано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції за невчасну їх реєстрацію.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

05.11.2024 представник відповідача 1 подала суду відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти позову. Представник зазначає, що у ході проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області виявлено порушення ТОВ «Калушметалбуд» граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, зокрема, РК №7 від 28.04.2022 зареєстровано 19.04.2023, термін реєстрації 15.07.2022, протерміновано 279 днів та РК №14 від 28.04.2022 зареєстровано 27.04.2023, термін реєстрації 15.07.2022, протерміновано 287 днів. Відмічено, що Податковим кодексом України не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування до податкової накладної. Тому, з метою недопущення невідповідностей при складанні податкової звітності та уникнення неточностей при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, доцільно здійснювати реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Щодо тверджень позивача про несвоєчасне отримання від постачальника розрахунків коригування, представник ГУ ДПС в Івано-Франківській області вказала, що у випадку ненадання продавцем РК на зменшення покупець має можливість подати до податкової декларації з ПДВ, зокрема звітного (податкового) періоду, в якому таким покупцем зменшено податковий кредит, заяву зі скаргою на такого продавця (додаток 7 (Д7)) та копії відповідних документів згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, що буде підставою для проведення документальної позапланової перевірки зазначеного продавця. Право на подання заяви зі скаргою має також продавець у випадку порушення покупцем граничних строків реєстрації РК на зменшення в ЄРПН (а.с. 95-100).

08.11.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що посилання у відзиві є суб`єктивними твердженнями представника та власним трактуванням вимог податкового законодавства. Також зауважено, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області, приймаючи оскаржуване рішення при наявності скарги та при наявності потенційних сумнівів щодо дотримання ТОВ «Калушметалбуд» визначених термінів реєстрації РК, не провело документальну позапланову перевірку, як того вимагає п. 78.1.15 Податкового Кодексу України. Крім того, реєстрація РК від 28.04.2022 №14 до ПН від 15.12.2021 №17 та РК від 28.04.2022 №7 до ПН від 06.04.2022 №3 в ЄРПН не була зупинена (РК не були заблоковані), оскільки така реєстрація була проведена Покупцем (ТОВ «Калушметалбуд») в той же день, коли ці РК було складені Постачальником та надані Покупцю. Тобто, на думку позивача, ТОВ «Калушметалбуд» (Покупець) дотримано вимоги ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 106-109).

12.11.2024 представник відповідача 2 подала суду відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти позову. Представник зазначає, що позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406, оскаржував його в адміністративному порядку до ДПС України. Так, на адресу ДПС України надійшла скарга ТОВ «Калушметалбуд» від 22.03.2024 №24/03-014 (вх. ДПС від 26.03.2024 №11511/6) на вказане податкове повідомлення-рішення. ДПС за результатами розгляду скарги ТОВ «Калушметалбуд» прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги від 10.04.2024 №10285/6/99-00-06-03-01-06, яке направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та в подальшому, прийнято рішення від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406, а скаргу без задоволення. Рішення направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Представником відповідача 2 звернуто увагу на той факт, що рішення ДПС про результати розгляду скарги від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 не може бути предметом оскарження, оскільки не є тим рішенням, яке несе будь-які правові наслідки для позивача, а є рішенням, прийнятим за результатами адміністративного оскарження рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області. Таким чином, враховуючи вказане, ДПС вважає, що рішення від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне право шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак таке рішення про результати розгляду скарги безпосередньо не створює будь-яких наслідків та не порушує права та інтереси позивача (а.с. 114-118).

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ТОВ «Калушметалбуд» зареєстроване як юридична особа 25.08.2020, перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Івано-Франківській області.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Калушметалбуд» (код ЄДРПОУ 43767582), за результатами якої складено акт 09.01.2024 №391/09-19-04-06/43767582 (а.с. 18-19).

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, а саме РК №7 від 28.04.2022 зареєстровано 19.04.2023, термін реєстрації 15.07.2022, протерміновано 279 днів та РК №14 від 28.04.2022 зареєстровано 27.04.2023, термін реєстрації 15.07.2022, протерміновано 287 днів.

На підставі акта 09.01.2024 №391/09-19-04-06/43767582 ГУ ДПС України в Івано-Франківській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 №0053620406, яким застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК ЄРПН на суму 52 968,54 грн відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 21-22).

Отримавши податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 №0053620406 на лист-вимогу від 19.03.2024 №19/03 (а.с. 25), ТОВ «Калушметалбуд», керуючись п. 56.2 ст. 56 ПК України, направлено 25.03.2024 до Державної податкової служби України скаргу від 22.03.2024 №24/03-01, (а.с. 26-29).

ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «Калушметалбуд» прийнято рішення від 10.04.2024 №10285/6/99-00-06-03-01-06 про продовження строку розгляду скарги, яке направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 121, 124).

Надалі, ДПС України за результатами розгляду скарги ТОВ «Калушметалбуд» прийнято рішення від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406, а скаргу без задоволення (а.с. 122-123). Вказане рішення направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 125-126).

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406, а також рішення ДПС України від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 за результатами розгляду скарги ТОВ «Калушметалбуд», позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати такі рішення.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Калушметалбуд».

За результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «Калушметалбуд» складений акт про результати камеральної перевірки 09.01.2024 №391/09-19-04-06/43767582.

При цьому, позивачем порядок проведення камеральної перевірки не оскаржується.

Спірним у даній справі є питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації розрахунків коригувань в ЄРПН.

Так, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010.

Правила складання податкової накладної регламентуються статтею 201 ПК України. Зокрема, за приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації спірних РК), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних. Реєстрація таких у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею ст. 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, відповідно до 120-1.1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Також пунктом 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307) передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу, у строк протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Правова позиція у подібних правовідносинах (щодо можливості зареєструвати розрахунки коригування за умови виконання постачальниками свого обов`язку надіслати складені ними розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу) викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №818/1447/16, від 24.09.2021 у справі №805/1761/17-а.

Як встановлено судом, розрахунки коригування, які зазначені в акті перевірки від 09.01.2024 №391/09-19-04-06/43767582, передбачали зменшення суми компенсації вартості товарів та, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, підлягали реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів (позивачем) у передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України п`ятнадцятиденний строк після того, як будуть складені і надіслані постачальником товарів.

Таким чином позивач мав можливість зареєструвати такі розрахунки коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складені ним розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

Судом з матеріалів справи з`ясовано, що розрахунки коригування зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного строку для їх реєстрації, були несвоєчасно надіслані постачальником позивачу, а саме:

- розрахунок коригування від 28.04.2022 №14 до ПН від 15.12.2021 №17 складено постачальником ТОВ «АВ-ЕКСІМ» 28.04.2022 (а.с. 12), надіслано через електронний кабінет платника податків Покупцю та отримано Покупцем (ТОВ «Калушметалбуд») 27.04.2023 о 08:46 (а.с. 15), подано позивачем до реєстрації 27.04.2023 о 14:46 (а.с. 17);

- розрахунок коригування від 28.04.2022 №7 до ПН від 06.04.2022 №3 складено постачальником ТОВ «АВ-ЕКСІМ» 28.04.2022 (а.с. 10), надіслано через електронний кабінет платника податків Покупцю та отримано Покупцем (ТОВ «Калушметалбуд») 19.04.2023 о 14:10 (а.с. 16), подано позивачем до реєстрації 19.04.2023 о 18:59 (а.с. 17).

Таким чином, судом встановлено, що вищевказані розрахунки коригування зареєстровані позивачем з дотриманням вимог абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної.

Положеннями статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому, отримувач (позивач) має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов`язку надіслати складений ним розрахунок-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.

Таким чином, не можуть бути застосовані до позивача (покупця) штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якщо продавець не виконав свого обов`язку з надсилання розрахунку-коригування отримувачу. Такі обставини унеможливлюють реєстрацію позивачем розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З рахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем некоректно обчислено граничний термін реєстрації розрахунків коригувань в ЄРПН з дати їх складання, а не з дати їх отримання позивачем, оскільки це передбачено приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Оскільки судом встановлено і підтверджено матеріалами справи отримання позивачем розрахунків коригування від постачальника із запізненням та вчасну їх реєстрацію після отримання, суд вважає, що позивачем вчинено усіх залежних від нього заходів про недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, тому відсутньою є вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації розрахунків коригування.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові 818/1447/16 від 06.08.2018, яка в силу приписів частини 2 статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Суд зауважує на хибності та помилковості доводів ГУ ДПС в Івано-Франківській області про те, що ПК України не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування, складеного до податкової накладної, тому, з метою недопущення невідповідностей при складанні податкової звітності та уникнення неточностей при обрахунку в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Перевищення), доцільно реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України та п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення ПК України.

З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі, як презумпція правомірності рішень платника податку, який передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі №380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Натомість, у межах спірних правовідносин відповідач керувався власним переконанням щодо «доцільності» реєстрації розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг до податкових накладних здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, що суперечить, як діючий нормі (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України) щодо реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а також не відповідає вимогам пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податку та уникнення правової невизначеності.

Відтак, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 №0053620406, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 52 968,54 грн за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПС України від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, то суд зазначає таке.

Судом встановлено, що в межах спірних правовідносин, позивач, скориставшись правом на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу (податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 №0053620406), передбаченого п. 56.2 ст. 56 ПК України, подав до Державної податкової служби України скаргу від 22.03.2024 №24/03-01 (а.с. 26-29).

За наслідком розгляду вказаної скарги, ДПС України прийняло рішення від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 26.02.2024 №0053620406, а скаргу ТОВ «Калушметалбуд» без задоволення (а.с. 122-123). У вказаному рішенні вказано, що воно, відповідно до пунктів 56.10, 56.17, 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та визначаються виключною компетенцією органу, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на відповідне рішення.

Належність такого висновку підтверджується змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, у якій наголошено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може оцінювати повноту розгляду ДПС України скарги позивача та вмотивованість і обґрунтованість рішення про результати її розгляду, з огляду на положення конституційного принципу розподілу влади, який заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Отже, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд зауважує, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення, прийнятого вищим податковим органом за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2019 по справі №826/7961/16, а також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2020 по справі №810/101/16, від 06.02.2020 по справі №620/228/19, від 26.03.2019 по справі №810/1710/16 та від 11.06.2019 по справі №826/24656/15.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення ДПС України від 22.05.2024 №15069/6/99-00-06-03-01-06 не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, таке рішення про результати розгляду скарги безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

За приписами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у спірному випадку ГУ ДПС в Івано-Франківській області діяло не на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 №0053620406.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Калушметалбуд» частину сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Калушметалбуд» (код ЄДРПОУ 43767582, вул. Шахтарська, 6, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77300) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від26.02.2024 №0053620406.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Калушметалбуд» (код ЄДРПОУ 43767582, вул. Шахтарська, 6, м.Калуш, Івано-Франківська обл., 77300) частину сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Позивачу та відповідачам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.