Рішення

від 20.12.2024 по справі 320/16254/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року справа №320/16254/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (далі відповідач, ВІТІ ім. Героїв Крут), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.11.2010 по 31.12.2015;

- зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут нарахувати та виплатити з урахуванням виплачених сум ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.11.2010 по 31.12.2015 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом відповідача від 06.08.2021 № 158 позивач виключений із списків особового складу інституту з 06.08.2021, звільнений у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я). Позивач звернувся до ВІТІ ім. Героїв Крут із заявою про надання інформації щодо нарахування грошового забезпечення, у відповідь на яку листом ВІТІ ім. Героїв Крут від 24.12.2021 № 190/4515 позивача повідомлено про те, що вся інформація про його грошове забезпечення міститься у картках особового рахунку військовослужбовця, та надано картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 3 карток особового рахунку військовослужбовця позивачу стало відомо, що нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося у заниженому розмірі, а саме у період з 12.11.2010 по 31.12.2015 позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у повному обсязі.

Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, і її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, позивач зазначає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців є січень 2008 року, оскільки місяць, в якому відбувалось підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що в період з 12.11.2010 по 31.12.2015 індексація грошового забезпечення виплачена позивачу відповідно до норм та правил, визначених Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідач повідомив, що за вказаний період виплачувалася індексація грошового забезпечення із різними базовими місяцями нарахування.

Також відповідач звернув увагу суду на те, що до 14.12.2015 в редакції постанови КМУ №1078 від 17.07.2003 діяла норма, яка вимагала вважати базовим місяцем проведення індексації місяць у якому здійснювалось підвищення виплати грошового забезпечення у тому числі здійснення доплат та надбавок або збільшення їх розмірів, а саме «У разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації».

Крім того, відповідач наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, встановленого частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 від 20.11.2019, орган, що видав 8029.

У період з 12.11.2010 по 27.04.2019 ОСОБА_1 проходив військову службу у ВІТІ ім. Героїв Крут на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу (розвитку інформаційних систем) наукового центу зв`язку та інформатизації.

Наказом командувача Військ Зв`язку та кібербезпеки Збройних Сил України від 19.06.2021 №45 позивач звільнений у запас, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «б» (за станом здоров`я).

Згідно витягу із наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації (по стройовій частині) від 06.08.2021 №158 позивача виключено із списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення з 06.08.2021.

Отже у спірний період з 12.11.2010 по 31.12.2015 позивач проходив військову службу у ВІТІ ім. Героїв Крут.

Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 12.11.2010 по 31.12.2015, наданого відповідачем, вбачається, що у спірний період позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у березні 2011 року у розмірі 16,94 грн., у квітні 2011 року у розмірі 17,28 грн., у травні 2011 року у розмірі 39,36 грн., у червні 2011 року у розмірі 52,80 грн., у липні 2011 року у розмірі 58,80 грн., у травні 2014 року у розмірі 34,10 грн., у червні 2014 року у розмірі 75,52 грн., у липні 2014 року у розмірі 124,24 грн., у серпні 2014 року у розмірі 124,24 грн., у вересні 2014 року у розмірі 143,72 грн., у жовтні 2014 року у розмірі 143,72 грн, у листопаді 2014 року у розмірі 193,66 грн., у грудні 2014 року у розмірі 227,77 грн., у січні 2015 року у розмірі 254,56 грн., у лютому 2015 року у розмірі 299,63 грн., у березні 2015 року у розмірі 345,91 грн., у квітні 2015 року у розмірі 428,74 грн., у травні 2015 року у розмірі 606,56 грн., у червні 2015 року у розмірі 862,34 грн., у липні 2015 року у розмірі 908,63 грн., у серпні 2015 року у розмірі 908,63 грн., у вересні 2015 року у розмірі 1027,99 грн., у жовтні 2015 року у розмірі 1027,99 грн., у листопаді 2015 року у розмірі 1027,99 грн., у грудні 2015 року у розмірі 1027,99 грн. Всього у спірний період позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 9973,11 грн.

В інші проміжки часу спірного періоду: листопад 2010 року - лютий 2011 року, серпень 2011 року - квітень 2014 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу не здійснювалась.

Незгода позивача із протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення не в повному обсязі за період проходження військової служби у ВІТІ ім. Героїв Крут за період з 12.11.2010 по 31.12.2015, зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - Закон №2011-XII).

Приписами статті 9 Закону № 2011-XIIвстановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Згідно із статтею 2 Закону №1282-ХІІіндексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в ред. чинній на момент виникнення спірних правовідносин), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка з 2003 по 2015 роки, та починаючи з 01.01.2016 - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до п.5 Порядку № 1078 у первинній редакції - що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Отже у нормах Порядку № 1078 було запроваджено правило, у силу якого календарний місяць підвищення розміру мінімальної заробітної плати та календарний місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) є подією, котра припиняє раніше розпочату процедуру нарахування індексації наростаючим підсумком і ця процедура розпочинається знов лише у наступному календарному місяці.

Відповідно до п.5 Порядку № 1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 № 690у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 № 170, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З приписів наведених положень Порядку №1078 вбачається, що правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) залишалось одночасно і правовою підставою для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, і правовою підставою для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.

Постановою КМУ від 13.06.2012 № 526 пункт 101 Порядку №1078 було доповнено новим положенням, згідно з яким обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Водночас із цим, цією ж самою постановою відбулось доповнення Порядку №1078 і п.102, відповідно до якого для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Окрім того, згідно з абз.3 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Постанова КМУ від 13.06.2012 №526 набрала чинності з 21.06.2012.

Таким чином, з 21.06.2012 було введено у дію нове спеціальне нормативне правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.

Відтак, усі наймані працівники у цілях застосування процедури індексації Порядком №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2012 №526були поділені законодавцем на дві категорії: 1) ті, хто вже працював станом на 21.06.2012 (для цих осіб залишилось у силі старе правило визначення місяця початку процедури індексації); 2) ті, хто був прийнятий на роботу (службу) після 21.06.2012 (для цих осіб було запроваджено нове правило визначення місяця початку процедури індексації - календарний місяць працевлаштування та діяло старе правило).

Суд звертає увагу, що вказаним вище було саме доповнено правила визначення індексації (Постанова КМУ від 12.03.2008 № 170, так і Постанова КМУ від 13.06.2012 № 526).

У подальшому (з 01.12.2015) правила проведення індексації знову були змінені.

Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку.

Постанова КМУ від 09.12.2015 №1013набрала чинності з 01.12.2015.

Отже з 01.12.2015 введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічне до змісту абз. 2 п.5 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013правило було запроваджено і п.10-2 Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та/або місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Отже позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 12.11.2010 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця січень 2008 року (період в межах вимог та доводів позивача) задоволенню не підлягають, оскільки позивач помилково просить застосувати приписи Порядку №1078, у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013, до спірних правовідносин, які виникли до 01.12.2015.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 із встановленням базового місяця січень 2008 року, суд зазначає таке.

Відповідач у відзиві зазначає, що відсутні підстави визначення січня 2008 року як базового місяця для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження служби, зокрема, по грудень 2015 року включно. Вказує, що індексація грошового забезпечення позивачу виплачена відповідно до вимог нормативно-правових актів, які діяли на той час, з урахуванням місяців підвищення доходу, у тому числі січень 2014.

Згідно інформації про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.11.2010 по 31.12.2015, надану відповідачем, зокрема, у грудні 2015 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 1027,99 грн., з урахуванням місяця підвищення доходу січень 2014 року.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства України, після грудня 2015 року місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

З січня 2008 року по травень 2017 року посадовий оклад позивача не змінювався.

Вказана вище постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Отже, враховуючи положення Порядку №1078, суд дійшов висновку про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 по 31.12.2015.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.

Так, у ході судового розгляду не встановлено та відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року із урахуванням базового місяця - січень 2008 року, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не здійсненні позивачу перерахунку індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 31.12.2015 із урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, зокрема, за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з и дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Винятки з цієї норми за частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ не підлягають поширенню на спірні правовідносини.

Із набранням 19 липня 2022 року чинності Законом №2352-ІХ, частини перша та друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції, й аналізуючи положення цієї статті у часових межах існування її юридичних норм (тобто як у її редакції, чинній до 19 липня 2022 року, так і в чинній її редакції) у зіставленні з нормами пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, згідно із якими під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 29 листопада 2023 року в справі №990/233/23, обставини якої є аналогічними до обставин справи №520/31889/23, необхідно зазначити таке:

- норми частини п`ятої статті 122 КАС України є загальними нормами для правовідносин з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відносно норм іншого закону, які встановлюють інший строк звернення до суду у спорах, що виникають з цих правовідносин (публічної служби);

- стаття 122 КАС України, зокрема частина п`ята цієї статті, не містить норм, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебували (перебувають) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці;

- строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заробітної плати визначений у статті 233 КЗпП України, норми якої є для цих (спірних) правовідносин спеціальними відносно приписів частини п`ятої статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату;

- з 19 липня 2022 року для звернення з таким позовом, як цей, до адміністративного суду передбачено тримісячний строк (частина перша статті 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності Законом №2352-ІХ;

- відтак тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 19 жовтня 2022 року, проте на підставі пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України був продовжений до 30 червня 2023 року.

З приводу «продовженого» строку до 30 червня 2023 року для звернення до суду, то необхідно зазначити, що карантин на всій території України був установлений Постановою КМУ №211, за пунктом 1 якої (у первинній редакції) карантинні обмеження були запроваджені з 12 березня до 03 квітня 2020 року. З того часу дія карантину безперервно і неодноразово продовжувалася. Згідно з Постановою КМУ №651 карантин припинив дію з 30 червня 2023 року.

У пункті 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України йдеться саме про продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, й у вимірі обставин цієї справи це має означати, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину, якщо строк, установлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього, закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору. Для його поновлення, як умову для відкриття провадження у справі, заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.

Таким чином, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не положення пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року. Протягом усього цього періоду (з 19 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) позивач мав право - у межах строку - звернутися до суду з позовом щодо невиплати йому у повному обсязі грошового забезпечення за період з 12.11.2010 по 31.12.2015.

Наведена позиція суду узгоджується із практикою Верховного суду, зокрема ухвалою від 07.12.2023 по справі №990/242/23, від 11.12.2023 по справі №990/235/23.

Перелічені правові позиції Верховного Суду є останніми у часі стосовно тлумачення змісту ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ і тому підлягають поширенню на спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, а також звертаючи увагу на те, що з цим позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 22.02.2023 (підтверджується копією конверту з відміткою поштового відділення), тобто в межах встановленого нормами Кодексу законів про працю України строку, доводи відповідача в частині пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до вимог 2 другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015.

3. Зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (ідентифікаційний код 24978555; адреса: 01011, м. Київ, вуд. Князів Острозьких, 45/1) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.