КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2024 року № 320/37952/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастро ном» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гастро ном» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833, прийняту Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з постановою про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833, оскільки незатвердження та не оприлюднення на веб-сайті відповідача уніфікованої форми акта в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику є процедурним (процесуальним порушенням) під час проведення перевірки позивача, що тягне за собою наслідок у вигляді незаконності результатів такої перевірки, зокрема спірної постанови. Позивач вказує, що під час перевірки відповідачем не було надано позивачу Наказу на проведення перевірки. Зазначає, що відповідач визначив рівень ризику продукції як середній або вищий, оскільки в разі, коли оцінка ризику вказує на низький рівень загрози, органи ринкового нагляду не повинні вживати обмежувальних заходів. Позивач зазначає, що порушення, зокрема відсутність інформації на пакуванні про кількість циклів вимикання та інші характеристики продукції, не є порушенням, яке б відповідало середньому чи високому ризику відповідно до Методики. На підставі цієї Методики, рівень ризику порушення позивача має бути визначений як низький. Тому Відповідач мав керуватись п. 15 Методики і не застосовувати обмежувальних заходів до позивача, а тому вважає, що оскаржувана постанова є незаконною через процесуальні порушення і підлягає скасуванню.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/37952/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача.
Таким чином недоліки позову усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/37952/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастро ном» про забезпечення позову, та забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833, прийнятої Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/37952/24.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
21.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відповідач жодним чином не порушив процесуальний порядок проведення перевірки, тому Постанова про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833 винесена законно та правомірно, а твердження позивача щодо незаконності її винесення є помилковими та не підтвердженими доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
06.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАСТРО НОМ» отримало від Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві Вимогу 06.4/7309 від 03.07.2024 з додатками (далі - Вимога), в якій повідомлялося про проведення позапланової перевірки характеристик продукції у ТОВ «ГАСТРО НОМ» за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Одним з доданих документів до Вимоги було Направлення на проведення заходу №290-1775 від 02.07.2024 (далі - Направлення), в якому зазначалося, що позапланова перевірка триватиме з 04.07.2024 по 09.07.2024. Предметом перевірки була світлодіодна лампа ТМ «EUROELECTRIC», LED-A60-15274 (EE), E27, 1335Lm, 4000K, 15W, AC 220-240V, 50/60 Hz (біле світло), 8114/122020, ш/к 4260484999672, країна виробник: Німеччина.
09.07.2024 ТОВ «ГАСТРО НОМ» надіслало на електронну пошту та подало через канцелярію відповідача Лист за вих. № 09/2 від 09.07.2024 з додатками, що стосуються предмету перевірки.
25.07.2024 представник ТОВ «ГАСТРО НОМ» отримав від відповідача:
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 30.05.2024 №04.1-01-233, в якому було передбачено обмежувальний захід у вигляді приведення продукції у відповідність до встановлених вимог з терміном виконання до 30.07.2024;
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 30.05.2024 №04.1-01-234, в якому було передбачено обмежувальний захід у вигляді тимчасової заборони надання продукції на ринку з терміном виконання до 30.07.2024;
Постанову про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833 (далі - Постанова), сума штрафу по якій становить 102 000 (сто дві тисячі) грн 00 коп.
Позивач не погоджується з постановою відповідача, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 2 вересня 2015 р. № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Основними завданнями Держпродспоживслужби є:
1) реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері;
2) здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);
3) здійснення контролю за виконанням фітосанітарних заходів;
4) здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності;
5) здійснення метрологічного нагляду;
6) здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Керівники самостійних структурних підрозділів територіальних органів Держпродспоживслужби, на які покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечують виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головних державних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу.
Згідно з пп. 7 п. 4 Положення, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, зокрема:
проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);
приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;
вживає у порядку, визначеному законом, заходів до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог.
Згідно з Постановою Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану від 13 березня 2022 р. № 303 було вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.
Так, відповідно до п. 5 Постанови: припинити проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, крім здійснення заходів державного ринкового нагляду зокрема щодо побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2294), і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2678).
Закон України 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» поширює свою дію на відносини щодо:
здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті;
здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.
Відповідно до ст. 1 Закону, державний контроль продукції - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах повноважень, визначених законом, з метою забезпечення додержання вимог законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції cтосовно продукції, що ввозиться на митну територію України (далі - контроль продукції).
Відповідно до ст. 4 Закону, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Згідно зі ст. 15 Закону, Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:
а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;
3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.
Судом встановлено, що на підставі оперативних сповіщень, які надійшли з Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві за ланцюгом постачання та винесених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.05.2024 року (Nє 04.1-01-182, Nє 04.1-01-183, Nє 04.1-01-184, Nє 04.1-01-185, Nє 04.1-01-186, Nє 04.1-01-187, Nє 04.1-01-188, Nє 04.1-01-189, Nє 04.1-01-190, Nє 04.1-01-191, Nє 04.1-01-192, Nє 04.1-01-193, Nє 04.1-01-194, Nє 04.1-01-195, Nє 04.1-01-196, Nє 04.1-01-197, Nє 04.1-01-198, Nє 04.1-01-199), отриманих через національну інформаційну систему державного ринкового нагляду, Головне управління видало наказ «Про проведення позапланового заходу» від 01.07.2024 №1775.
З урахуванням наданих Головному управлінню повноважень, був створений Наказ на проведення позапланового заходу від 01.07.2024 року Nє1775 та Направлення на проведення перевірки від 02.07.2024 року Nє290-1775 у ТОВ «ГАСТРО НОМ», з терміном перевірки з 04.07.2024 по 09.07.2024 року. Позапланова перевірка характеристик продукції проводилася за місцезнаходженням органу ринкового нагляду за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 12, каб. 2, у відповідності до вимог законодавства.
Предметом перевірки були наступні світлодіодні лампи:
Світлодіодна лампа ТМ «EUROELECTRIC», LED-A60-15274 (EE), E27, 1335Lm, 4000K, 15W, AC 220-240V, 50/60 Hz (біле світло), 8114/122020, ш/к 4260484999672, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», біле світло, 12W, E27, 4000K, 1200Lm, ш/к 4260484008682, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 10W, E27, 4000K, 920Lm, A60, ш/к 4260484998583, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 10W, біле світло, E27, 4000K, LED-A60-10274(A), ш/к 42604849940101, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», біле світло, 6W, свіча E14, 4000K, С37, ш/к 4260484996541, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 12W, E27, 4000K, 1200Lm, A60, ш/к 4260484008682, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 8W, Ecological series, E14, AC 175-250V, 3000K, 680Lm, Ra 80, LED-CL08143(P), тепле світло, ш/к 4260484998569, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 6W, Ecological series, E14, AC-175-265V, 3000K, 520Lm, Ra 80, LED-CL06143(P), тепле світло, ш/к 4260484996480, країна виробник: Німеччина;
LED лампа «EUROLAMP», 12W, тепле світло, E27, 3000K, MLP-LED-A60-12273 (3), ш/к 4260484991607, країна виробник: Німеччина;
Світлодіодна лампа ТМ «EUROLAMP», Ecological series, 7W, біле світло, E27, 4000K, 600Lm, LED-A50-07274 (Р), д.в 04/2021, ш/к 4260484996596, країна виробник: Німеччина.
Крім цього, контролюючим органом було запропоновано надати копії документів і матеріалів на вказану продукцію.
На підставі результатів перевірки у ТОВ «ГАСТРО НОМ», проведеної спеціалістами Головного управління, був складений акт перевірки характеристик продукції від 09.07.2024 року №1775.
У акті зафіксовано порушення щодо світлодіодної лампи ТМ «EUROELECTRIC», LED-A60-15274 (EE), E27, 1335Lm, 4000K, 15W, AC 220-240V, 50/60 Hz (біле світло), 8114/122020, ш/к 4260484999672, країна виробник Німеччина, що реалізується ТОВ «ГАСТРО НОМ». Було встановлено невідповідність продукції вимогам технічних регламентів, що поширюються на неї. Зокрема, на упаковці відсутня інформація про лампу, яка повинна бути видимою для кінцевого споживача перед придбанням товару. Не зазначена кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, що є порушенням, зафіксованим у акті перевірки від 09.05.2024 року №308/40, складеному ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, та в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду під номерами P-2354-2024, P-2346-2024 від 23.05.2024.
Суб`єкт господарювання надав наступні документи:
Лист-повідомлення №15109/06-06.0 від 09.07.2024 року;
Копія декларації про відповідність вимогам технічних регламентів з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого від 16 грудня 2015 року, №1077;
Копія декларації про відповідність вимогам технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого від 16 грудня 2015 року, №1067;
Копія декларації про відповідність технічному регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019, №734;
Копія декларації про відповідність технічному регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2018, №804 (обліковий номер UA.TR.D.23-0661 від 18.10.2023);
Копія довіреності представника;
Копія договору поставки №30 від 01.07.2020 року;
Копія протоколу випробувань;
Копія вантажних митних декларацій.
За результатами розгляду справи та матеріалів перевірок: Акту перевірки характеристик продукції від 09.07.2024 року №1775, Протоколу про виявлені порушення від 10.07.2024 року №49 та інших матеріалів, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві відносно позивача було прийнято Постанову про накладення штрафу від 25.07.2024 року №61/4833.
Відповідно до цієї постанови до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАСТРО НОМ» застосовано штраф у розмірі шести тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне порушення, загальна сума штрафу складає 102 000 грн 00 коп.
Стосовно доводів позивача щодо порушення відповідачем Закону № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає, що цей Закон не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного нагляду в різних сферах, зокрема, у сфері космічної діяльності, енергетики, транспорту, безпеки використання ядерної енергії тощо, тому не застосовується до відносин, що виникли між сторонами.
Стосовно доводів позивача на те, що під час перевірки відповідачем не було надано позивачу Наказу на проведення перевірки, суд зазначає що відповідно до статті 7 Закону 2375-VI, суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:
1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;
2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;
3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;
4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;
5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;
6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;
7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;
8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;
9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;
11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду;
12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
Таким чином суд відхиляє доводи позивача в даній частині.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2735-VI, обмежувальні (коригувальні) заходи запроваджуються рішеннями органів ринкового нагляду. Згідно з частиною 2 цієї статті, такі рішення можуть бути прийняті:
за результатами перевірок характеристик продукції, проведених органами ринкового нагляду (окрім перевірок за статтею 26 цього Закону), зокрема на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини 6 статті 38 цього Закону;
за результатами моніторингу ефективності запроваджених обмежень на ринку, відповідно до частини 10 статті 34 цього Закону;
на основі повідомлень суб?єктів господарювання про продукцію, що становить ризик, відповідно до вимог технічних регламентів;
на основі повідомлень про продукцію, що не відповідає вимогам безпечності, наданих відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Суд зазначає, що оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Відповідно до статті 28 Закону №2735-VI, Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку. Продукція не може вважатися такою, що становить серйозний ризик, за тих лише підстав, що існують можливості для досягнення більш високого рівня безпечності продукції або на ринку пропонується інша продукція, що становить менший ступінь ризику.
Орган ринкового нагляду повідомляє про продукцію, що становить серйозний ризик, та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо неї, органам з оцінки відповідності, що виконували процедури оцінки відповідності цієї продукції. Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею.
Такими обмежуваними заходами є:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції.
Відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення від 14 серпня 2019 р. № 734, Технічний регламент встановлює вимоги до екодизайну побутових ламп неспрямованого випромінення, у тому числі тих, які не призначені для побутового використання або є частиною інших виробів. Цей регламент також визначає вимоги щодо інформації про виріб для ламп спеціального призначення.
Відповідно до п. 6 Технічного регламенту №734 перевірка відповідності ламп неспрямованого випромінення вимогам цього регламенту під час державного ринкового нагляду проводиться згідно з вимогами, зазначеними в додатку 3.
Згідно з Актом перевірки від 09.07.2024 року №1775, позивач порушив п. 3 додатку 2 Технічного регламенту №734, а саме вимоги щодо інформації про лампи.
Перевіркою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та іншими матеріалами перевірок встановлено порушення Технічного регламенту. Позивач вже поставив продукцію на ринок з порушенням.
Якщо під час перевірки характеристик продукції виявлені порушення, пов?язані з відсутністю необхідного маркування на продукції (знак відповідності технічним регламентам), супровідної інформації щодо найменування виробника, імпортера та їх адресних даних, інструкції та інформації про безпечність, Головним управлінням приймаються рішення про обмеження продукції на ринку та усунення невідповідності.
Враховуючи порушення, викладені в Протоколі № 49, відповідач правомірно застосував до позивача заходи обмежувального впливу за порушення встановлених вимог.
Крім того, щодо тверджень позивача про Методику вжиття обмежувальних заходів №1407, суд зазначає, що вказана застосовується під час обрання органами ринкового нагляду обмежувальних (корегувальних) заходів у випадках, передбачених частиною першою статті 28 та частиною четвертою статті 29 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, для запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам. Так, при прийнятті рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, Головне управління не врахувало положення частини першої статті 28 та частини четвертої статті 29 Закону №2735.
Судом встановлено, що Протокол №49 від 10.07.2024, складений за результатами невиїзної перевірки характеристик продукції (Додаток 1.1, Акт №1775 від 09.07.2024), засвідчує невиконання рішень про вжиття обмежувальних заходів від 16.06.2024 року (№04.1-01-234 та №04,1-01-233, IT НРН Р-2501-2024 та Р-2502-2024 від 31.05.2024), що стосуються обмеження надання продукції на ринку: «приведення продукції у відповідність до встановлених вимог» і «тимчасова заборона надання продукції на ринку». Зокрема, це стосується світлодіодної лампи ТМ «EUROELECTRIC», LED-A60-15274 (EE), E27, 1335Lm, 4000K, 15W, AC 220-240V, 50/60 Hz (біле світло), 8114/122020, ш/к 4260484999672, країна виробник: Німеччина, яка не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №734, та Технічного регламенту щодо визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2018 р. №2804.
Зокрема, на упаковці цієї продукції відсутня інформація про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, що є порушенням вимог згідно з пунктом 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач не порушив процесуальні правила проведення перевірки, і тому Постанова про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833 була винесена правомірно.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінює.
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, твердження позивача не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи, а отже адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гастро ном» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити;
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124080545 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Парненко В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні