Рішення

від 05.11.2024 по справі 440/6255/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа №440/6255/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Лазебної А.В.

та представника відповідача Зубарєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та незаконним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (надалі - УДМС України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправним та незаконним рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 25.04.2024 про відмову прийняті заяви про продовження строку на перебування на території України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 про продовження строку на перебування на території України.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність відмови територіального органу міграційної служби у прийнятті заяви громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 про продовження строку перебування на території України.

2. Позиція відповідачів.

Представник УДМС України в Полтавській області у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 66-68/. Свою позицію мотивував посиланням на не надання позивачем до органу міграції документів, що у своїй сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для продовження строку перебування на території України.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 19.06.2023 суд призначив справу №440/6255/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочав спочатку, з проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 10.09.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 05.11.2024 представник відповідача проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

ОСОБА_1 (тут та надалі суд зазначає прізвище позивача відповідно до нотаріального перекладу паспорта громадянина США - а.с. 29, зі звороту), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Сполучених Штатів Америки, що підтверджено копією паспорта тип Р, № НОМЕР_1 /а.с. 28/.

29.12.2023 позивач прибув в Україну /а.с. 26/ та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією договору оренди /а.с. 21/.

В Україні проживає брат позивача - ОСОБА_2 , який є громадянином України.

27.03.2024 позивач особисто прибув до Шевченківському відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області з метою подання заяви про продовження терміну перебування на території України на підставі того, що він захворів та те, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , впродовж декількох років має тривалий психічній розлад, сильно хворіє і не завжди може усвідомлювати свої дії, а тому потребує стороннього догляду.

Однак позивачу було відмовлено у прийняті заяви про продовження терміну перебування на території України, про що повідомлено листом від 25.04.2024 за № 5312-942/5312-24 /а.с. 87-88/.

За твердженням відповідача, станом на 26.03.2024 гр. ОСОБА_3 перебував на території України 89 днів. Після вивчення пред`явлених документів та результатів обчислення дозволеного строку перебування, позивачу було роз`яснено підстави, умови, період продовження строку перебування та перелік документів, що подається разом із відповідною заявою, в тому числі документів, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця в Україні, або відповідних гарантів від приймаючої сторони, а також сплату адміністративного збору або документів про звільнення від його сплати, а також вимоги пункту 5 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150.

Не погодившись з позицією органу міграції, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з Протоколом №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб (пункти 1-3 статті 2).

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон №3773-VI), у частині третій статті 3 якого закріплено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 4 указаного Закону визначено перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Зокрема, відповідно до частини шістнадцятої цієї статті іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Частиною третьою статті 9 Закону №3773-VI установлено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3773-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування в Україні на період існування обґрунтованих підстав для подальшого перебування.

Для продовження строку перебування в Україні подаються такі документи: 1) заяви іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України. У разі пропуску іноземцем або особою без громадянства строку подання заяви з підстав, що унеможливлюють їх виїзд з території України, іноземцеві або особі без громадянства може бути продовжено строк перебування в Україні, за умови подання підтверджувальних документів. Якщо при цьому іноземець або особа без громадянства порушили встановлені строки перебування в Україні, питання продовження строку перебування може бути вирішене лише після притягнення цих осіб та приймаючої сторони до відповідальності згідно із законом; 2) документи, що підтверджують наявність підстав для подальшого перебування на території України; 3) паспортний документ іноземця або особи без громадянства; 4) паспорт (паспортний документ) приймаючої сторони (фізичної особи) або представника приймаючої сторони (юридичної особи); 5) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

Згідно з частиною шостою указаної статті Закону №3773-VI продовження строку перебування та тимчасового проживання на території України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Порядку продовження строку перебування та тимчасового проживання, продовження та скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 №979) (надалі - Порядок №150), передбачає, що іноземці а особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

Пунктом 4 Порядку №150 визначено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України (крім осіб, які відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 16 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства звільняються від реєстрації або реєструються у МЗС та його представництвах), продовжується ДМС, її територіальними органами за наявності обґрунтованих підстав (лікування, пологи, догляд за хворим членом родини, вимушена зупинка на території України у зв`язку з надзвичайними обставинами, оформлення спадщини, наявність підстав для оформлення посвідки на постійне чи тимчасове проживання, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, а також інші обставини, що унеможливлюють виїзд іноземця або особи без громадянства) та за умови подання підтвердних документів - на період існування таких підстав.

Відповідно до пункту 5 Порядку №150 заява про продовження строку перебування на території України за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) подається особисто повнолітнім дієздатним іноземцем або особою без громадянства чи законним представником повнолітньої недієздатної особи та приймаючою стороною територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС за місцем перебування іноземця або особи без громадянства не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення встановленого строку перебування на території України.

Згідно з пунктом 6 Порядку №150 для продовження строку перебування в Україні разом із заявою подаються такі документи: 1) документи, що підтверджують наявність підстав для подальшого перебування на території України; 2) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства; 3) паспорт (паспортний документ) приймаючої сторони (фізичної особи) або представника приймаючої сторони (юридичної особи); 4) документи, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони; 5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.

Пунктами 7, 8 Порядку №150 передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони перевіряє повноту поданих документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для продовження строку перебування, наявність візи, відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС інформує іноземця або особу без громадянства та приймаючу сторону про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони відмова надається у письмовій формі.

У силу підпункту 1 пункту 16 Порядку №150 рішення про продовження строку перебування або про відмову в продовженні строку перебування приймає керівник територіального органу ДМС або уповноважена ним особа стосовно іноземців або осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - на строк до 180 днів з дати останнього в`їзду.

Відповідно до пункту 21 Порядку №150 рішення про продовження строку перебування чи про відмову в продовженні строку перебування приймається протягом трьох робочих днів з дати прийняття документів за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в продовженні строку перебування на період існування обставин, підтверджених документально.

Згідно з пунктом 25 Порядку №150 у продовженні строку перебування в Україні відмовляється в разі: 1) відсутності достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони; 2) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні; 3) коли іноземець або особа без громадянства не подали відповідного підтвердження підстав для подальшого перебування на території України; 4) коли дані, отримані з відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів державних органів, не підтверджують подану іноземцем або особою без громадянства інформацію; 5) подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 6) коли виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою (включаючи витрати, пов`язані з видворенням або реадмісією), фізичними або юридичними особами, або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду в Україну; 7) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 8) необхідності охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності відмови територіального органу міграції у прийнятті заяви громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 про продовження строку перебування на території України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За обставин справи, що розглядається, громадянин Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.12.2023 в`їхав на територію України з метою догляду за неповнорідним братом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі слів позивача, його брат ОСОБА_2 не має інших близьких осіб на території України та з огляду на тяжкі захворювання потребує стороннього догляду.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом березня, квітня 2024 року позивач не одноразово звертався до органів ДМС України щодо продовження строку перебування на території України /а.с. 70-75, 84-91, 117-119/.

Зокрема, зі слів позивача 27.03.2024 він особисто прибув до Шевченківському відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Героїв України, 30, з метою подання заяви про продовження терміну перебування на території України на підставі того, що він захворів, а також, що його рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , впродовж декількох років має тривалий психічній розлад, сильно хворіє і не завжди може усвідомлювати свої дії, а тому потребує стороннього догляду.

Відповідач не заперечує факт звернення позивача до територіального органу міграції, зазначаючи, що співробітниками органу міграції йому було роз`яснено підстави, умови, період продовження строку перебування та перелік документів, що подається разом із відповідною заявою, в тому числі документів, що підтверджують наявність достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов`язаних із перебуванням іноземця в Україні, або відповідних гарантів від приймаючої сторони, документа про сплату адміністративного збору або документів про звільнення від його сплати, а також вимоги пункту 5 Порядку №150.

03.04.2024 УДМС України в Полтавській області отримано та зареєстровано за вх.№1026/5312-24 заяву громадянина США ОСОБА_1 від 27.03.2024 про продовження терміну перебування на території України /а.с. 88, зі звороту - а.с. 91/.

У заяві позивач просив, зокрема: надати йому оформлену належним чином відмову у письмовій формі щодо неприйняття його заяви від 27.03.2024 та документів для продовження строку перебування на території України Шевченківським відділом у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області; продовжити термін перебування на території України на 90 днів, про що зробити відмітку у паспортному документі.

Разом із заявою позивач надав згоду на обробку персональних даних /а.с. 91, зі звороту/, а до заяви долучив документи, що свідчать про наявність родинних зв`язків з ОСОБА_2 , медичні діагнози останнього та перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, копію договору оренди житлового приміщення, свідоцтва про здобуття в Україні базової загальної середньої освіти та атестата про повну загальну середню освіту /а.с. 92-116/.

Шевченківський відділ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області, що є структурним підрозділом УДМС України в Полтавської області без окремого статусу юридичної особи, листом від 25.04.2024 вих.№5312-942/5312-24 надав позивачу роз`яснення підстав та строків перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а також продовження строку перебування на території України шляхом цитування змісту Закону №3773-VI та Порядку №150 /а.с. 205/.

Заява позивача про продовження строку перебування на території України розглянута не була.

Представник відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні 05.11.2024 зазначила, що подана ОСОБА_1 до органу міграції заява не відповідала формі, затвердженій Порядком №150, а тому не підлягала розгляду по суті.

Суд визнає такі доводи надуманими, оскільки зміст заяви від 27.03.2024 давав змогу достовірно встановити зміст порушеного автором звернення питання, внаслідок чого оформлення такої заяви не у відповідності до зразка, затвердженого Порядком №150, не перешкоджало її розгляду по суті.

Відмовивши у прийнятті такої заяви до розгляду орган міграції допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, зокрема права на розгляд його звернення про продовження строку перебування на території України.

Стосовно доводів представника відповідача про відсутність приймаючої сторони, наявність якої є обов`язковою умовою для прийняття заяви іноземця про продовження строку перебування на території України, суд звертає увагу на таке.

Позивач у заяві від 27.03.2024, а також у позовній заяві наголошував, що його неповнорідний брат ОСОБА_2 є єдиною особою в Україні, яка може виступати приймаючою стороною, оскільки ані позивач, ані його брат не мають інших близьких осіб на території України.

При цьому позивач пояснив, що ОСОБА_2 страждає на тяжкі психічні розлади, неодноразово примусово поміщався до закладів охорони здоров`я з метою лікування /а.с. 43-46/, а тому не здатен до самообслуговування та потребує стороннього догляду.

Листом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області від 02.08.2023 вих.№60-151/аз повідомлено, зо за даними Інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" 03.10.2022 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся із заявою щодо втрати паспорта громадянина України, виданого на його ім`я до Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області /а.с. 42/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №440/10192/23, що набрало законної сили 19.01.2024, визнано протиправним та скасовано рішення УДМС України в Полтавській області від 27.05.2022, яким скасовано рішення УДМС України в Полтавській області від 08.05.2020 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_2 .

Про вищенаведені обставини позивач повідомив орган міграції у заяві від 27.03.2024, а до заяви додав підтверджуючі документи.

Факт несплати адміністративного збору за звернення із заявою про продовження строку перебування на території України, за твердженням позивача, мав місце через ненадання співробітником територіального органу міграції реквізитів для його сплати на прохання заявника.

Відповідач у ході розгляду справи не надав доказів виконання уповноваженою особою територіального органу міграції вимог пункту 8 Порядку №150, а саме - інформування позивача 27.03.2024 про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови.

Лист Шевченківського відділу у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області від 25.04.2024 вих.№5312-942/5312-24 лише містить посилання на цитовані норми законодавства без зазначення підстав відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 27.03.2024 про продовження строку перебування на території України.

При цьому такий лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні, вжитому у КАС України, як помилково вважав позивач.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач мав прийняти та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 про продовження строку перебування на території України разом з доданими до неї документами відповідно до положень Порядку №150; фактична відмова у прийнятті вказаної заяви до розгляду свідчить про допущення протиправної бездіяльності.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для повного та ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.

Так, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов`язано з публічно-правовим характером спірних відносин та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів, порушення яких встановлено судом.

Отож, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність УДМС України в Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви громадянина США ОСОБА_1 про продовження строку перебування на території України, зобов`язавши відповідача прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 (вх. від 03.04.2024 №1026/5312-24) про продовження строку перебування на території України з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи те беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 56, 57/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду по суті заяви позивача про продовження строку перебування на території України, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області щодо не розгляду по суті заяви громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 про продовження строку перебування на території України.

Зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.03.2024 (вх. від 03.04.2024 №1026/5312-24) про продовження строку перебування на території України з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (паспорт громадянина Сполучених Штатів Америки тип НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37829297; вул. Юліана Матвійчука, 63, м. Полтава, Полтавська область, 36039).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.

СуддяОлександр КУКОБА