Рішення

від 04.12.2024 по справі 480/10912/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Справа № 480/10912/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,

представника позивача - Моісеєнко В.В.,

представника відповідача - Колодуба О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/10912/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛІС ЕКСПОРТ» до Головного Управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЛІС ЕКСПОРТ» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України , в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9015933/41410012 від 19.06.2023 щодо податкової накладної № 16 від 31.03.2023.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 16 від 31.03.2023, складену ТОВ "БУДЛІС ЕКСПОРТ", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 11.04.2023.

Свої вимоги мотивує тим, що оскільки господарська операція документально підтверджена, про що свідчать первинні документи та дані бухгалтерського обліку, що підтверджують поставку та вирощування гороху жовтого, документи, що підтверджують реальність ведення діяльності підприємства та наявності необхідних потужностей для ведення цієї господарської діяльності, а отже, відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій товариства із контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Ухвалою від 10.10.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву (а.с.119-124,135-140), в яких, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що у повідомленні №8952886/41410012 від 07.06.2023р. про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів ГУ ДПС у Сумській області було чітко зазначено про необхідність надання, серед інших документів, платіжного доручення, виписки банку, засвідчених підписом відповідальної особи та печаткою банку.

Проте, виписка з рахунку банку від 31.03.2023р., що надавалася позивачем на розгляд Комісії регіонального рівня та якою підтверджувалась «перша подія» - попередня оплата за «горох жовтий», не відповідала вимогам Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», оскільки в ній були відсутні ряд обов`язкових реквізитів, зокрема: посада особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні банківської операції.

Саме тому, контролюючий орган прийняв рішення від 19.06.2023р. №9015933/41410012 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 31.03.2023р. відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги ТОВ «БУДЛІС ЕКСПОРТ» про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №16 від 31.03.2023р., зазначає, що суд не може зобов`язати орган владних повноважень до прийняття конкретного рішення, оскільки в такому випадку це є фактичним втручанням в реалізацію дискреційних повноважень колегіальним органом.

16.11.2023р. представником позивача подано відповіді на відзив (а.с.145-148,159-162), відповідно до яких з огляду на п.7, п. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг", затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022р. № 163, п.2, п.43, п.62, п.63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписка з особистого рахунку як первинний документ бухгалтерського обліку має містити, серед іншого, або особистий підпис особи, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта, або печатку банку, про що свідчить коса риска між цими двома умовами визнання виписки первинним документом.

Проте, платіжна інструкція № 3721 від 31.03.2023, як і виписка банку по особовому рахунку ТОВ "БУДЛІС ЕКСПОРТ" за 31.03.2023, містять печатку установи банку, що в свою чергу, виключає необхідність обов`язкового проставляння на такому документі підпису уповноваженої особи банку, що є достатніми ідентифікуючими ознаками, використовуючи які, контролюючий орган вправі пересвідчитися в справжності вказаного документа та наявності умов для складання податкової накладної.

Платіжна інструкція та виписка банку оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, виготовлені позивачем через електронну систему «Клієнт-банк» та є належними документами, які підтверджують факт оплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 1289166,67 грн. в якості часткової оплати за товар (горох жовтий).

Крім того, податковим органом не спростовано того факту, що господарська операція оплачена у встановленому чинним законодавством порядку.

Заперечення представника відповідачів в частині позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, представник позивача вважає також безпідставними, оскільки у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Ухвалою від 23.11.2023р. підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання, яке відкладалося за клопотанням представника позивача та внаслідок оголошення "Повітряної тривоги" на території Сумської області з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" зареєстровано у червні 2017 року, з 01.08.2017 є платником податку на додану вартість, з 01.01.2021 є платником єдиного податку 4 групи. Основним видом господарської діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11.).

За результатами господарської діяльності позивачем була складена податкова накладна № 16 від 31.03.2023, яка була направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та в автоматичному режимі перевірялася на відповідність ознакам безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, що перелічені у пункті 3 Порядку.

За результатами автоматизованої перевірки вищевказаної податкової накладної контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію від 11.04.2023, у якій зазначено: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 31.03.2023№16 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 0713, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами) ТОВ «БУДЛІС ЕКСПОРТ» з метою розблокування зупиненої податкової накладної №16 від 31.03.2023 на розгляд Комісії ГУ ДПС у Сумській області подано Повідомлення №1 від 26.05.2023 з додатками у 48 файлах.

Згідно з Протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 06.06.2023року №217 було розглянуто Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН №16 від 31.03.2023, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено.

Так, Комісією встановлено відсутність ряду документів, підтверджуючих господарську операцію.

Таким чином, позивачу було надіслано Повідомлення №8952886/41410012 від 07.06.2023р. про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів.

Також у вищевказаному повідомленні заповнено графу «Додаткова інформація», в якій зазначено про необхідність надання наступних документів: «Документи щодо вирощування гороху: - документи на оранку; посів, догляд за посівами, збирання та транспортування {,подорожні листи тракториста, акти списання ПММ); документи на доробку насіння гороху (договори, акти послуг, рахунки, акти очистки); розрахункові документи (платіжне доручення, виписки банку, засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою банку)».

ТОВ «БУДЛІС ЕКСПОРТ», скориставшись можливістю надання додаткових пояснень та копій документів, та в межах встановленого законодавством строку, 12.06.2023р. надіслано Повідомлення №1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з додатками у 7 файлах.

За результатами розгляду Повідомлення №1 від 12.06.2023 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на засіданні Комісії Головного управління ДПС у Сумській області, прийнято рішення від 19.06.2023р. №9015933/41410012 про відмову у реєстрації податкової накладної №16 від 31.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з: «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У графі «Додаткова інформація» зазначено документи, зокрема: «первинні документи щодо перерахування коштів (1 подія) оформлені з порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг , затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 М163 (виписка баку не засвідчена підписом уповноваженої особи банку та печаткою банку)».

Не погоджуючись з рішенням комісії ГУ ДПС у Сумській області №9015933/41410012 від 19.06.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 31.03.2023 року, ТОВ "БУДЛІС ЕКСПОРТ" 29.06.2023 була подана до комісії центрального рівня скарга на рішення комісії регіонального рівня (до якої було додано виписки банку засвідчені підписом уповноваженої особи банку та печаткою банку), яка рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55566/41410012/2 від 10.07.2023 залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін з підстав: ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання /придбання токарів /послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам представників сторін, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час вчинення сторонами по справі відповідних дій та ухвалення відповідачами відповідних рішень).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

До критеріїв ризиковості здійснення операцій пунктом 1 віднесено обставини того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520, у редакції, чинній на момент вчинення сторонами у справі дій або ухвалення відповідачами відповідних рішень).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520, у редакції, чинній з 08.03.2023 на момент розгляду документів позивача, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

З тексту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.03.2023р. №16 слідує, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала її відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій проте жодних доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали.

Суд зазначає, що у спірному рішенні контролюючий орган відмовляє у реєстрації податкової накладної від 31.03.2023 № 16 з огляду на: «наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У графі «Додаткова інформація» зазначено: «Первинні документи щодо перерахування коштів (1 подія) оформлені з порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022р. №163 (виписка баку не засвідчена підписом уповноваженої особи банку та печаткою банку)».

Надаючи оцінку підставам відмови у реєстрації податкової накладної як «виписка баку не засвідчена підписом уповноваженої особи банку та печаткою банку», суд вказує контролюючому органу на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Так, представник відповідачів стверджує, що виписка, надана позивачем, не може вважатися первинним документом ґрунтується на її невідповідності приписам Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 (далі - Постанова №75)

Проте, суд вважає безпідставним посилання представника відповідачів на Постанову №75, оскільки відповідно до п. 2 розділу І положення - це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Тобто, положення стосується лише організації бухгалтерського обліку в банках, у той час як позивач не є банком, відповідно до позивача вказане положення не має жодного стосунку.

Більш того, щодо відсутності на вказаному документі відбитку печатки банківської установи, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи;4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Отже, виписка з особистого рахунку як первинний документ бухгалтерського обліку має містить, серед іншого, або особистий підпис особи, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта, або печатку банку, про що свідчить коса риска між цими двома умовами визнання виписки первинним документом.

Так, виписка за особовим рахунком позивача (а.с.77) містить у нижньому правому кутку відбиток штампу з назвою банківської установи, а у верхньому лівому куті - ідентифікаційний код та МФО банку, що, на переконання суду, є достатніми ідентифікуючими ознаками, використовуючи які, контролюючий орган вправі пересвідчитися в справжності вказаного документа та наявності умов для складання податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ця виписка оформлена відповідно до вимог чинного законодавства та є належним документом, який підтверджує факт оплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 1289 166грн.67коп. в якості часткової оплати за товар (горох жовтий), а тому контролюючий орган безпідставно не прийняв до уваги вказаний документ.

Тобто, виписка має містити або підпис особи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

При цьому неспроможність податкового органу встановити таку особу не дає йому права вважати виписку такою, що складена з порушенням закону.

Відповідно до підпункту 15 пункту 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ №75 від 04.07.2018р., регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Згідно з пунктом 57 зазначеного Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до пункту 59 зазначеного Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.

Пунктом 62 зазначеного Положення передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Банківські виписки самі по собі не є розрахунковими документами, натомість, вони є регістрами обліку операцій, які фіксують та підтверджують виконані за день операції клієнта банку. При цьому у банківській виписці зазначаються реквізити розрахункових документів, за якими було проведено банківські операції.

Отже, виписка банку у розумінні Закону № 996 не може визнаватися первинним документом, оскільки не містить відомостей про господарську операцію.

З цих підстав суд визнає хибним покликання представника відповідачів на невідповідність виписки, яка не є первинним документом, вимогам, які висуваються саме до первинних документів згідно з приписами Закону № 996 та Положення №88.

Окрім того, ГУ ДПС у Сумській області залишено без дослідження питання подання позивачем виписки, отриманої з банку в електронному вигляді.

Як пояснив представник позивача стосовно наданої паперової копії банківської виписки, ТОВ «Будліс Експорт» обслуговується в АТ «Державний ощадний банк України» відповідно до договору (а.с.203-209), за умовами якого рух коштів за рахунком відбувається в дистанцій системі клієнт-банк CorpLight. Всі операції (в тому числі й надсилання банківських виписок) відбуваються в електронній системі клієнт-банк.

Такий спосіб проведення банківських, розрахункових операцій цілком відповідає положенням і вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а надана позивачем паперова копія банківської виписки, як копія електронного документу повністю відповідає вимогам цього Закону.

Так, згідно зі статтею 5 вказаного Закону електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За змістом частини 3 статті 7 Закону, якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Частинами 4 і 6 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Разом з цим суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія виписки із банківського рахунку платника податків, зміст якої підтверджує дійсну обставину отримання позивачем в безготівковій формі коштів як часткову оплату за товар (а.с.77).

Більш того, факт часткової оплати товару та отримання коштів продавцем за жовтий горох контролюючим органом не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, для реєстрації податкової накладної позивачем було подано не лише банківську виписку, а й платіжну інструкцію №3721 від 31.03.2023р. на суму 1289166 грн. 67коп. (а.с.12, зворотній бік, а.с.76), на яку міститься посилання у виписці.

Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

При цьому суд зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом виключно під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.

Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.

З огляду на наведене, суд погоджується із доводами представника позивача про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9015933/41410012 від 19.06.2023 щодо податкової накладної № 16 від 31.03.2023.

Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки - зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано її відповідність критеріям ризиковості господарської операції, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 16 від 31.03.2023, складену ТОВ "БУДЛІС ЕКСПОРТ", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 11.04.2023р.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керується також і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області у сумі 2684грн.00коп., оскільки саме його рішенням порушено права позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛІС ЕКСПОРТ» до Головного Управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9015933/41410012 від 19.06.2023 щодо податкової накладної № 16 від 31.03.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 16 від 31.03.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" (вул. Нова, 12,с. Стягайлівка, Сумська обл., Шосткинський р-н, 41023, код ЄДРПОУ 41410012), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 11.04.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛІС ЕКСПОРТ" (вул. Нова, 12,с. Стягайлівка, Сумська обл., Шосткинський р-н, 41023, код ЄДРПОУ 41410012) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдемсят чотири) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.12.2024 р.

Суддя О.О. Осіпова