Рішення

від 26.12.2024 по справі 500/6690/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6690/24

26 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №UA403030/2024/000037/2 від 27.05.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (далі - Підприємство, ТОВ "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН") звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000218.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте, Тернопільською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства, за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесені картки відмови у прийнятті митних декларацій та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що відповідачем, в оскаржуваних рішеннях не наведено достатніх обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

29.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу, а також, транспортування товару, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного Кодексу. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, митним органом прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих Позивачем до митної декларації, Відповідачем було прийнято Рішення №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024 про коригування митної вартості товарів до рівня 5,1787 Євро/кг.

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення та картка відмови у прийнятті митної декларації прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

04.12.2024 представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив, у якому стверджує, що при митному оформлені товару надані належні і достатні докази, які підтверджують заявлену митну вартість, у тому числі її складові. Такі не містили розбіжностей, а тому підстав витребовувати додаткові документи у відповідача не було, як і в подальшому коригувати митну вартість товару.

Ухвалою суду від 19.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті спору на адресу суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН", зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності « 12.00 Виробництво тютюнових виробів», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Для здійснення такого виду діяльності, позивачем у Державній податковій службі України отримано ліцензію на виробництво тютюнових виробів №990111202000007 (термін дії до 30.06.2025).

26.12.2023 між Товариством (покупець) та компанією Aurora Trading Solutions GmbH (продавець, зареєстрованою згідно з законодавством Республіки Австрія) укладено контракт №6-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.

За умовами Контракту (п. 1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення Покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.2.).

Пункт 3.1. Контракту встановлює, що вартість продукції вказана в Специфікаціях до цього Контракту. Ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи евро та зазначається Продавцем в рахунку чи проформі-інвойсі.

Відповідно до п. 3.4. та 3.7. Контракту оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації1), на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Оплата за поставлену продукцію може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству ОАЄ (зарахування зустрічних вимог / переведення боргу, тощо).

Поставка товару здійснена на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.) (п. 4.5.).

З урахуванням вказаних умов договору, сторонами складено та підписано Cпецифікацію №202404-007 від 29.04.2024 р., відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю зазначений товар, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна. Продавцем виставлено рахунок №202404-007 від 29.04.2024.

06 травня 2024 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Дохват В.М., було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA403030005616U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою,теплового сушіння врожай 2023 р.: необроблений LCV тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки від світло-жовтого до світло-кричневого кольору. Торгова марка: нема даних. Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS.».

До МД, як вбачається із інформації, що міститься в гр.44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подані наступні документи:

- сертифікат якості № б/н від 29.04.2024;

- пакувальний лист № 1-108 від 29.04.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № 1000000416 від 29.04.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) № 202404-007 від 29.04.2024;

- автотранспортна накладна № б/н від 29.04.2024;

- фітосанітарний сертифікат № 1605407 від 26.04.2024;

- сертифікат про походження товару № 0000237281 від 29.04.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 6-2023 від 26.12.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №202404-0007 від 29.04.2024;

- внутрішній договір (контракт) доручення № 09/04/2024 від 29.04.2024;

- договір про надання послуг митного брокера № 29042024 від 29.04.2024;

- ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11396493;

- інші некласифіковані документи гарантійний лист № 03-04/117 від 29.04.2024;

- інші некласифіковані документи сертифікат фумігації від 20.04.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, АСМО "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:

"000 Інформаційне повідомлення",

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів",

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";

« 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»;

« 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів

спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості»;

« 118-3 Здійснення контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД спеціалізованим підрозділом митниці для прийняття рішення про визначення коду товару»;

«202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»;

« 905-3 Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

В подальшому, 30.05.2024, митний орган направив декларанту електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором 9угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково було надано наступні документи:

- копію митної декларації країни відправлення № 24BG003009A10139B2 від 29.04.2024;

- лист опис товару від виробника від 14.04.2024;

- комерційну пропозицію від 12.04.2024;

- прайс-лист від 27.02.2024.

Листом від 24.05.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що додаткові документи підтверджуючі митну вартість задекларованого товару надані та просив прийняти рішення і оформити митну декларацію.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024, у гр. 33 якого зазначено:

«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом 24.05.2024 надіслано повідомлення та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», зареєстрована в Об`єднаних Арабських Єміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно п 3.4 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Однак, відповідно до інвойсу від 29.04.2024 №1000000416 Покупець AVRORA TRADING- FZCO повинна здійснити оплату за товар GLOBAL TOBACCO LTD «Продавець» в термін 30 днів. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо здійсненого розрахунку за товар. Поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010). (п 4.5). В Специфікації від 29.04.2024 №202404-0007 вказано умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл., а згідно інвойсу від 29.04.2024 №1000000416 та експортної декларації країни відправлення зазначено умови поставки СРТ Тернопіль. Також в експортній декларації зазначено, що перевезення та страхування оплачено до Тернополя. Копія митної декларації країни відправлення від 29.04.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення. Декларантом в гр. 31 митної декларації від №24UA403030005616U2 заявлено, що Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS, а в електронному інвойсі зазначено- Виробник: немає даних. До митного оформлення подано два сертифікати якості DEVI TOBACCO EXPORTS від 14.04.2023 та GLOBAL TOBACCO LTD від 29.04.2024. Також в сертифікаті якості GLOBAL TOBACCO LTD відсутня інформація якого року урожай тютюну. Наданий прас-лист від 12.04.2024 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с.Острів, Тернопільська обл, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прас-листом для необмеженого кола покупців. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 15.05.2024 №UA806070/2024/003119 на рівні 5,1787 Євро/ кг. (товар - 1. Листовий тютюн з Індії: SG 4INFLB7ST India Flue Cured Virginia StripsРік врожаю: 2022;- SG 2INFML4ST India Flue Cured - Virginia Strips Рік врожаю: 2023. Тютюн з відділеною середньою жилкою листа, типу Вірджинія теплового сушіння. Комерційна назва «Стрипсований тютюн з Індії Вірджинія трубо-вогневого сушіння». В процесі трубо-вогневого (теплового) сушіння контакту тютюну з відкритим вогнем немає. Використовується для виробництва тютюнових виробів., умови поставки CPT). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Тернопільською митницею одночасно з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000218.

Позивач, з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Водночас, із відмовою відповідача у прийнятті первинної митної декларації та проведеному коригуванні митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено контракт №6-2023 від 26.12.2023 про поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн" (покупець) зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, (продавець) зареєстрованим у Республіці Австрія, специфікацію №202404-007 від 29.04.2024.

Відповідно до специфікації до цього контракту позивачу поставлено такий товар: тютюн необроблений LCV стріпсований (урожай 2023 року) у кількості 21 600.00 кг за ціною 3.30 Євро за кг, загальною вартістю 71280.00 Євро.

Документи на підтвердження заявленої митної вартості подані відповідно до тих, що визначені у частині другій статті 53 МК України, а саме:

контракт №6-2023 від 26.12.2023, Специфікація №202404-007 від 29.04.2024 на виконання пункту 2 вказаної норми;

рахунок компанії Aurora Trading-FZCO №202404-007 від 29.04.2024 на виконання пункту 3 частини другої статті 53 МК України;

документи стосовно оплати товару (як передбачає пункт 4 частини другої статті 53 МК України) не подавалися, бо відповідно до умов контракту визначено відстрочення платежу;

інші платіжні документи згідно з пунктом 5 частини другої статті 53 МК України - інвойс вантажовідправника Global Tobacco Ltd №1000000416 від 29.04.2024;

витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались щодо пункту 6 частини другої статті 53 МК України;

ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020 та гарантійний лист №03-04/117 від 29.04.2024 - на виконання пункту 7 частини другої статті 53 МК України;

страхування товару не здійснювалось, документи не надавались на виконання пункту 8 частини другої статті 53 МК України.

Декларантом позивача також надавалися до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості від 14.04.2023; сертифікат якості від 29.04.2024; сертифікат походження №0000237281; сертифікат фумігації №6; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/1605407; автотранспортна накладна (CMR) від 29.04.2024; експортна декларація 24BG003009A10139B2 від 29.04.2024; листи з зазначенням ціни на товари від 27.02.2024 р., 12.04.2024 як додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

Однією із підстав відмови відповідача у прийнятті митної декларації є зазначення у прайс-листі виключно Позивача та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, то суд із такими твердженнями відповідача не погоджується.

Суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. З ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Відображена у прайс-листі від 12.04.2024 р. вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у специфікації та інвойсі.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс- листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданому до митного оформлення специфікації та інвойсі.

З огляду на наведене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого Продавцем товару з зазначенням умов поставки, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №UA403030/2024/05616 від 06.05.2024 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №202404-007 від 29.04.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни паперу цигаркового подані позивачем документи не містять.

Стосовно твердження відповідача, що поданий до митного оформлення прайс-лист від від 12.04.2024 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с.Острів, Тернопільська обл, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, а тому не взято до уваги суд зазначає, що згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, Якість товару (за необхідності), одиниці виміру (Штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що інформація, яка міститься у прайс-листі від 12.04.2024 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, а саме: рахунку (інвойсу), експортній митній декларації країни відправлення, то ціни, вказані у прайс-листі продавця є актуальними на час здійснення замовлення покупцем щодо поставки партії товару.

Також суд вважає слушними пояснення позивача, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, Підприємство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.

У свою чергу, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Щодо подання двох сертифікатів якості та не зазначення в сертифікаті якості року урожаю тютюну, то такі розбіжності не можуть бути підставою, яка впливає на митну вартість товару.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Виходячи з названого, сертифікати якості на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та не яким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Як вбачається з матеріалів справи, сертифікат якості на товар, виданий 14.04.2023 DEVI TOBACCO EXPORTS підтверджує, що саме DEVI TOBACCO EXPORTS є виробником даного товару. Відповідно країна походження є Індія.

Країна походження зазначена у всіх наданих до митного оформлення документах також надано державним органом сертифікат походження на даний товар.

Продавець, GLOBAL TOBACCO LTD, видав сертифікат якості на проданий товар із зазначенням, що країна походження є Індія та підтвердженням якості даного товару.

У даному сертифікаті якості чітко зазначено, що останні виданий за Інвойсом №1000000416 від 29.04.2024 року. В даному інвойсі зазначено про рік врожаю тютюну.

Щодо відсутності інформації щодо здійснення розрахунку за товар та неподання експортної декларації, то відповідно до п. 3.4. Контракту №6-2023 від 26 грудня 2023 року оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу.

Сторонами щодо зазначеної поставки було обумовлено у Контракті саме відстрочення платежів на термін до 365 днів.

При здійсненні митного оформлення був поданий Інвойс №202404-007 від 29.04.2024 на оплату продукції.

Враховуючи означене, на дату оформлення МД, оплата по виставленому Інвойсу не проводилась, оскільки у Покупця, відповідно до умов Контракту є 365 днів з дня оформлення митної декларації, на його оплату, що є істотною умовою договору.

Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Стосовно підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості товару зводяться до того, що відповідно до Специфікації №202404-007 від 29.04.2024 до контракту №6-2023 від 26.12.2023 товар поставляється на умовах поставки DAP Ostriv, а згідно інвойсу від 29.04.2024 №1000000416 зазначено умови поставки СРТ Тернопіль, то з цього приводу суд бере до уваги пояснення позивача, а також ті, що подавалися до митного органу декларантом Товариства про те, що товар придбавається не у виробника безпосередньо, а через посередника, який забезпечує транспортування. Усі витрати щодо транспортування включені у загальний рахунок на товар. Такі обставини узгоджуються та відповідають умовам контракту про те, що поставка товару здійснюється продавцем на територію України. Тому для визначення митної вартості товару ті недоліки (розбіжності) в умовах поставки, на які вказує Тернопільська митниця не мають жодного значення та не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів. Представник відповідача, звертаючи увагу на цю обставину у заявах по суті справи, не надав пояснень з приводу того, як саме цей недолік впливає на митну вартість імпортованого товару та які її складові неможливо підтвердити, обмежившись лише загальними фразами. При цьому з поданих документів та пояснень декларанта Товариства достеменно зрозуміло, що транспортні витрати включені до фактурної вартості товару, транспортування товару здійснював продавець до пункту призначенні в Україні, відтак надати договір перевезення позивач не може, бо такий не укладався.

Отже, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

При цьому суд враховує, що відповідно до умов Контракту №6-2023 від 26.12.2023 про поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції, сторонами обумовлено порядок оплати на умовах відстрочки платежу на строк 365 календарних днів, з огляду на що, підстави надання банківських платіжних документів митному органу відсутні.

Також, відповідно до умов Контракту №6-2023 від 26.12.2023 (пункту 4.5. Контракту), поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі №810/3295/17, від 23.11.2022 у справі №810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та картку відмови №UA403030/2024/000218, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжної інструкції №631 від 08.11.2024 позивачем за подання до суду відповідного позову сплачено 8674,84 грн. судового збору.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8674,84 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000037/2 від 27.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації. митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000218.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8674 (вісім тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7,с. Острів,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43264239);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576);

Головуючий суддяОсташ А.В.