Рішення

від 26.12.2024 по справі 520/28843/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р. № 520/28843/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить суд:

1. дії Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6) з виконання не у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 520/36426/23, які полягають у безспірному списанні на користь судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошових коштів суми недоплаченої суддівської винагороди за листопад 2023 року з рахунку боржника Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) у сумі меншій за вказану у резолютивній частині зазначеного рішення та у виконавчому листі визнати протиправними;

2. зобов`язати Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6) у повному обсязі виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 520/36426/23 на підставі виконавчого листа по адміністративній справі № 520/36426/23 і заяви про його виконання від 04.06.2024 року, про стягнення з Вищого антикорупційного суду на користь ОСОБА_1 грошових коштів недоплаченої суддівської винагороди за листопад 2023 року у сумі 45.042,75 гривень, шляхом здійснення безспірного списання грошових коштів з рахунків боржника Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) на користь судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у частині не стягнутої суми суддівської винагороди у розмірі 8.783,34 гривні.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідача що невиконання у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі №520/36426/23, які полягають у безспірному списанні на користь позивача грошових коштів суми недоплаченої суддівської винагороди за листопад 2023 року з рахунку боржника Вищого антикорупційного суду у сумі меншій за вказану у резолютивній частині зазначеного рішення та у виконавчому листі є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача - Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), 05.11.2024 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України. При цьому, зазначив, що після вжиття Казначейством заходів, передбачених пунктами 24-32 Порядку № 845, безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа, виданого 01.05.2024 судом у справі № 520/36426/23 на користь ОСОБА_1 здійснено у повному обсязі відповідно до вимог Податкового кодексу України, зокрема: на рахунок позивача перераховано 36259,45 грн суддівської винагороди та на рахунки Державного бюджету України зараховано 8107,70 грн податку на доходи фізичних осіб і 675,64 грн військового збору.

У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначив, що перерахування стягувачу суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення та свідчить про порушення принципу належного виконання в частині належного предмету виконання, а посилання відповідача на необхідність застосування норм Податкового кодексу України та практику Верховного Суду є безпідставними та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі №520/36426/23 частково задоволено позов позивача до Вищого антикорупційного суду та вирішено: визнати протиправними дії Вищого антикорупційного суду з нарахування та виплати судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 гривень; стягнути з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року у розмірі 45 042,79 грн (сорок п`ять тисяч сорок дві гривні 79 копійок).

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі №520/36426/23 набрало законної сили 30.03.2024.

01.05.2024 року позивачем отриманий виконавчий лист по справі № 520/36426/23 щодо стягнення з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року у розмірі 45 042,79 грн (сорок п`ять тисяч сорок дві гривні 79 копійок).

05.06.2024 року вказаний виконавчий лист позивачем пред`явлений для примусового виконання до Державної казначейської служби України (був направлений поштою 04 червня 2024 року і отриманий Державною казначейською службою України 05 червня 2024 року).

28.06.2024 року на картковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 36 259,45 гривень із зазначеним призначенням платежу (коментар: «Vyshchyi antykoruptsiinyi sud 0 851010,2113, stiahnennia zh. vykonavch.lysta Kharkiv.okr uzhnyi a/s vid 01.05.2024r. po spravi № 520/36426/23 +36 259.45»), що підтверджується платіжною інструкцією від 17.06.2024 № 478495570.

Позивач, вбачаючи протиправність в діях Державної казначейської служби України з виконання не у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 520/36426/23, які полягають у безспірному списанні на користь позивача грошових коштів суми недоплаченої суддівської винагороди за листопад 2023 року з рахунку боржника Вищого антикорупційного суду у сумі меншій за вказану у резолютивній частині зазначеного рішення та у виконавчому листі, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідного до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 Закону України № 1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон України № 4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На виконання вимог Закону України № 4901-VI постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014р. № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок № 440).

Згідно з п. 20 Порядку № 440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі №520/36426/23 частково задоволено позов позивача до Вищого антикорупційного суду та вирішено, зокрема: стягнути з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року у розмірі 45 042,79 грн (сорок п`ять тисяч сорок дві гривні 79 копійок).

01.05.2024 року позивачем отриманий виконавчий лист по справі № 520/36426/23 щодо стягнення з Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року у розмірі 45 042,79 грн (сорок п`ять тисяч сорок дві гривні 79 копійок).

05.06.2024 року вх.№ Т-11-1762 вказаний виконавчий лист надійшов для примусового виконання до Державної казначейської служби України.

Суд зазначає, що механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника встановлений Пунктами 24-32 розділу «Безспірне списання коштів з рахунків боржника» Порядку № 845.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з виконавчим листом боржником є Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259), який обслуговується безпосередньо в Казначействі.

Пунктом 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Водночас, згідно з пунктом 28 Порядку № 845, у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, після надходження на виконання виконавчого листа, Казначейством для здійснення безспірного списання коштів відповідно до пункту 29 Порядку №845 скеровано до Вищого антикорупційного суду лист (запит) від 07.06.2024 № 12-06-06/12643.

Також, вищевказаним листом повідомлено Вищий антикорупційний суд про те, що операції на рахунках боржника зупинені (відповідно до пункту 30 Порядку № 845).

Вищий антикорупційний суд, розглянувши запит Казначейства, листом від 14.06.2024 №03.13-01/89/2024 повідомив код програмної класифікації видатків 0851010 та код економічної класифікації видатків 2113 «Суддівська винагорода», за яким має проводитися безспірне списання суми суддівської винагороди на підставі виконавчого листа.

Водночас боржник, посилаючись на підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі ПК України), повідомив, що Вищий антикорупційний суд є податковим агентом позивача, та в силу приписів пункту 167.1 статті 167 ПК України доходи у вигляді заробітної плати підлягають оподаткуванню у визначеному законодавством розмірі.

Також, Вищий антикорупційний суд надав Казначейству такий розподіл суми, що підлягає стягненню з боржника згідно з виконавчим листом:

- 36259,45 грн сума суддівської винагороди за період з 01 по 30 листопада 2023 року, що підлягає перерахуванню на рахунок позивача;

- 8107,70 грн сума податку на доходи фізичних осіб;

- 675,64 грн військовий збір.

Перерахування вищевказаних сум здійснено Казначейством згідно з платіжними інструкціями: від 17.06.2024 № 478495570 (36259,45 грн суддівської винагороди шляхом безспірного списання з рахунків Боржника); від 14.06.2024 № 798 (8107,70 грн податку на доходи фізичних осіб) та № 799 (675,64 грн військового збору), що були надані безпосередньо Вищим антикорупційним судом на виконання виконавчого листа в частині стягнення (сплати) визначених законодавством податків і зборів.

З огляду на вищевикладене, після вжиття Казначейством заходів, передбачених пунктами 24-32 Порядку № 845, безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа, виданого 01.05.2024 Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/36426/23, на користь позивача здійснено у повному обсязі, зокрема, на рахунок позивача перераховано 36259,45 грн суддівської винагороди та на рахунки Державного бюджету України зараховано 8107,70 грн податку на доходи фізичних осіб і 675,64 грн військового збору.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.07.2018 у справі №359/10023/16-ц про те, що усі виплати включаються в розрахунок заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Тобто суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем під час виконання відповідного судового рішення, та відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час виплати працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 523/14396/19 виснував, що оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівникові, внаслідок чого виплачена йому на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.

Аналогічний правовий висновок також зроблений Верховним Судом у постановах від 16.11.2020 у справі № 607/3509/17, від 25.03.2021 у справі № 185/2109/18-ц, від 03.11.2021 у справі № 645/2856/18, від 23.12.2021 у справі № 607/1429/17.

Таким чином, у межах спірних правовідносин суд не вбачає в діях Казначейства протиправності щодо невиконання у повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі №520/36426/23 по безспірному списанню на користь позивача грошових коштів суми недоплаченої суддівської винагороди, адже присуджена сума коштів включала в себе податки і збори, котрі підлягали перерахуванню до відповідного бюджету.

До того ж, Казначейство в межах справи №520/36426/23 не було стороною по цій справі, а лише вживає заходи, передбачені пунктами 24-32 Порядку № 845, щодо безспірного списання коштів на виконання вказаного вище виконавчого листа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Казначейство вжило всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання рішення суду на користь позивача у порядку та спосіб, визначені законодавством України, не допускаючи порушення прав і законних інтересів позивача, отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко