Ухвала

від 26.12.2024 по справі 520/35243/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 520/35243/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

26 грудня 2024 р. м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, яка полягає у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р. по справі №820/148/18.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 69510,0грн. (шістдесят дев?ять тисяч п?ятсот десять грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000,0грн. (сто тисяч грн.. 00 коп.).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року по справі № 820/148/18 адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання путівки на санаторно - курортне лікування у 2017 році.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 року по справі №820/148/18 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/148/18 залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/148/18 залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі № 820/148/18 адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №820/148/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 року по справі № 820/148/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 путівки на санаторно-курортне лікування у 2016 році.

Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, код ЄДРПОУ 03196647) щодо ненадання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), інваліду 2 групи з дитинства, путівки на санаторно-курортне лікування у 2016 році.

Зобов`язано (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, код ЄДРПОУ 03196647) Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання путівки на санаторно-курортне лікування у 2016 році.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі № 820/148/18 залишено без змін.

В позовній заяві зазначено, що відповідачем до теперішнього часу рішення судів, що набрали законної сили не виконано, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р. по справі №820/148/18.

Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Зміст позовної заяви свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом слугував факт виконання відповідачем рішення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р. по справі №820/148/18, тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вказані позовні вимоги в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р. по справі №820/148/18 в порядку статті 382 КАС України, а також подати до суду заяву про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання вказаного рішення суду в порядку статті 383 КАС України. При цьому, звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Щодо вимог позивача стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 69510,0 грн. (шістдесят дев?ять тисяч п?ятсот десять грн. 00 коп.) та стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000,0 грн. (сто тисяч грн.. 00 коп.), суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд зазначає, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (зокрема, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень).

Велика палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №803/3/18 дійшла висновку, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Отже, вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою щодо вирішення публічно правового спору. У іншому випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, огляду на положення статей 2, 4, 16 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №638/14694/18, від 26.06.2019 у справі №263/5125/18, прийнятих у подібних правовідносинах.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 69510,0грн. (шістдесят дев?ять тисяч п?ятсот десять грн. 00 коп.) та стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000,0грн. (сто тисяч грн.. 00 коп.)

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про закриття провадження в частині вимог визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, яка полягає у невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 р., залишеного без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 р. по справі №820/148/18, то інших вимог щодо вирішення публічно-правового спору (визнання протиправними дій/бездіяльності чи рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, відсутність вимоги вирішити публічно-правовий спір унеможливлює розгляд вимог про стягнення матеріальної шкоди в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення грошової допомоги та моральної шкоди не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Слід також зазначити, що за частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 170, 241, 248, 256, 294, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Бідонько А.В.