Рішення

від 25.12.2024 по справі 620/13965/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/13965/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "ФЛЕШ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Фермерського господарства "ФЛЕШ" (далі також ФГ "ФЛЕШ", позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.10.2024 №1962, яким включено ФГ "ФЛЕШ" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платнику податку; зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити ФГ "ФЛЕШ" з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірне рішення податкового органу прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача виключити ФГ «ФЛЕШ» з переліку ризикових платників податків.

04.11.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що в рамках кримінальних проваджень №42023272150000027 від 13.06.2023 та № 42023272180000054 від 14.06.2023, на вимогу Чернігівської обласної прокуратури, податковим органом перевірено позивача на відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податків, за результатами чого прийнято рішення про включення ФГ "ФЛЕШ" до переліку ризикових платників податків за п. 8 Критеріїв. Зазначає, що внесення до АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності Фермерського господарства «ФЛЕШ» критеріям ризиковості платника податку, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що нормами Порядку № 1165 рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас оскаржуваному рішенню Комісії не передували дії ФГ "ФЛЕШ" щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної. Отже, оскаржуване рішення прийняте не за наслідками дій ФГ "ФЛЕШ" щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної, а на виконання вимог, викладених Чернігівською обласною прокуратурою в листі від 09.04.2024 №3998/вих12, що суперечить положенням Порядку №1165 та є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.

ФГ "ФЛЕШ" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.05.2012 та перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Чернігівській області. Видами економічної діяльності є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт.

В рамках розгляду інформації Чернігівської обласної прокуратури, викладеної у листі від 09.04.2024 № 3998/вих 12, 29.05.2024 Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- комісія) прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 966 про відповідність ФГ "ФЛЕШ" критеріям ризиковості платника податку.

У графі «підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165)» зазначено: «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У графі «податкова інформація» рішення № 966 вказано, що підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку є те, щоплатник податку задіяний у ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості (код УКТЗЕД 1005, 100 11, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова 68.20).

Позивачем до контролюючого органу подані пояснення щодо рішення № 966 та вказано, що комісією недотримано вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішення. У рішенні не ідентифіковано конкретні ризикові операції та або податкові накладні, в яких були зафіксовані такі операції. Рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства. Винесення рішення з порушенням норм Порядку №1165 та всупереч ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і правовим висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20. від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20. від 14.03.2023 у справі № 908/41722 (908/398/22) не може вважатись законним. Наведена у рішенні інформація є неточною і не знаходить свого законного підтвердження, а тому ФГ просить Комісію виключити ФГ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

15.10.2024 комісією прийнято рішення № 1962, в якому зазначено:

У графі «підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165)» зазначено: «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

У графі «податкова інформація» спірного рішення вказано, що ( код УКТЗЕД 1005, 100 11, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова 68.20).

Позивач вважає, що рішення комісії № 966 від 29.05.2024 втратило чинність у зв`язку з прийняттям рішення № 1962 від 15.10.2024, тому саме останнє рішення є предметом оскарження у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України.

Відповідно до пп.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК Україниконтролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом61.1 ст. 61 ПК Українивизначено, що податковий контрольсистема заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пп.62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК Україниподатковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК Україниінформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органівкомплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із пунктами74.1,74.3 ст. 74 ПК Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (даліІнформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст. 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податкупродавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладнихвід 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліПорядок №1165, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (даліРеєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в Реєстрі (далікомісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиківсукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавстваймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктуаабобпункту 185.1 статті 185, підпунктуаабобпункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10 статті 201 ПК Україниза наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (даліплатник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно із п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (даліплатник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово - господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податкуюридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із п.26 Порядку №1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

За змістом п. 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Пунктом 43 Порядку №1165 встановлено, що матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

За приписами п.44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до п. 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із додатком 4 Порядку №1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.

У Додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно або за проханням іншого органу державної чи виконавчої влади ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише за наявності інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком №1165 не передбачено.

На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.

Водночас в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретних податкових накладних/розрахунків коригування, складених позивачем та поданих ним на реєстрацію в ЄРПН, в яких були зафіксовані ризикові операції, і реєстрація яких була зупинена, що стало підставою для вирішення питання відповідності платника податку - позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

З такого формулювання підстав для віднесення позивача до ризикових платників податків неможливо зрозуміти, які конкретно господарські операції та за якими податковими накладними стосуються прийнятого рішення.

Отже, передбачений Порядком №1165 обов`язок щодо розшифрування, яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідних рішень, відповідач у цьому випадку не виконав.

Такий обов`язок контролюючого органу щодо розшифрування податкової інформації, кореспондується з правом платника податку подати перелік документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, яке передбачено п.6 Порядку №1165.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

За відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача неможливо визнати обґрунтованими, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2ст.2 КАС України.

Відтак спірне рішення прийняте у зв`язку із наявною податковою інформацією, що отримана під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації.

Враховуючи наведене вище, на переконання суду, розгляд комісією питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дій контролюючого органу.

Оскаржуване рішення також не містить будь-яких посилань на те, які саме документи мають бути надані позивачем для спростування висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд наголошує, що відповідач у спірному рішенні не наводить господарські операції, які підпадають під ризиковість (договори, номера накладних тощо), за якими операціями зупинено реєстрація накладних, документи первинного обліку, які позивач має надати для прийняття відповідного рішення за конкретними операціями. Без наведення конкретних господарських операцій ризиковість яких встановив контролюючий орган, позивач позбавлений можливості подати документи для виключення його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідач у відзиві не зазначив, яким чином діяльність контрагента позивача, та віднесення його до переліку ризикових впливає на позивача при реалізації або придбанні продукції. Податковим органом не наводиться норми чинного законодавства, яка забороняє здійснення господарської діяльності з господарським товариством ґрунтуючись на основній діяльності такого підприємства та віднесення його до переліку ризикових.

З оглядуна обставини справи на наявніу ній докази, суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Покладені в основу відзиву на позовну заяву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття спірного рішення, неможливо перевірити за відсутності в обґрунтування цього доказами.

В адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.

Доказів, на підставі яких можна зробити висновок про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.

Слід зазначити, що діючим законодавством України не передбачено та не покладається обов`язок платника податків перевіряти своїх контрагентів (в тому числі постачальників та покупців) на предмет того, відповідають вони критеріям ризиковості платника податків або ні. Більше того, не існує відповідного правового механізму, яким чином суб`єкт господарювання може здійснити таку перевірку.

Одним з принципів, яким керується податкове законодавство є принцип індивідуальної відповідальності платника податку. Зміст даного принципу полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентом податкових зобов`язань.

Вказуючи, що поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

У Постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

З огляду на викладене, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованим, тобто прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій суд також вважає необґрунтованими, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначенихПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, тому при прийнятті рішень про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всуперечКонституції Українита чинному законодавству України.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не довів, що існують підстави для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим оскаржуванерішення від 15.10.2024 № 1962 є протиправним та підлягає скасуванню.

Слід врахувативисновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача виключити ФГ "ФЛЕШ" з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ч. 3ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Приписамист. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

За приписами ч. 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини№3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справіЧуйкіна проти України(заява №28924/04) констатував:50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілюєправо на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справіГолдер проти Сполученого Королівства(пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримативирішенняспору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справахМултіплекс проти Хорватії, заява №58112/00, п. 45, від 10.07.2003, таКутіч проти Хорватії, заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Таким чином, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивачає саме зобов`язання відповідача виключити ФГ «ФЛЕШ»з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскарженого у цій справі рішення про віднесення позивача до цього переліку.

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення неможливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом у межах цієї справи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як спростовуються змістом ч. 2ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у цьому випадку, і є предметом спору.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Водночас відповідач не довів належними та достовірними доказами правомірність спірного рішення.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 4844,80 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.10.2024 №1962.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Фермерське господарство "ФЛЕШ" з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства "ФЛЕШ" судовий збір у розмірі 4844,80 грн (три тисячі двадцять вісім гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 23.08.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Фермерське господарство "ФЛЕШ" вул. Гавриша, 57,с. Вікторівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,16670 код ЄДРПОУ 37915768.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 25 грудня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко