Рішення

від 26.12.2024 по справі 620/18221/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 року Чернігів Справа № 620/18221/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:

-визнати незаконним нарахування не в повному обсязі ОСОБА_2 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період проходження ним служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.04.2022 по 31.12.2022;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 01.04.2022 по 31.12.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Поліщук Л.О. від 18.12.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законодавстві. Підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у ІНФОРМАЦІЯ_2 за спірний період відсутні (від керівника підрозділу охорони державного кордону не надходили). У матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази щодо виконання Позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій. Виконання даних заходів не підтверджується відомостями з журналу бойових (службово бойових) дій, оскільки в ньому зазначено лише виконання службових обов`язків (виконання певних завдань) позивачем в певну кількість днів, а не виконання ним певних дій (бойового ураження, ведення бою тощо) з відсічі збройній агресії рф відповідно до наказів Адміністрації Держприкордонслужби України №№392, 628.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій стверджує, що витяги із робочого зошита начальника відділу прикордонної служби підтверджують те, що позивач залучався до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій. Крім того витяги із рапортів вказують на право позивача отримати додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. Витяг із журналу бойових дій за грудень 2022 року вказує, що позивач брав участь в бойових діях в грудня 2022 року . Отже журналу бойових дій або витяг з нього є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди незалежно від подання чи неподання відповідачем відповідного рапорту.

На підставі розпорядження керівника апарату Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 № 294 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» дану справу, у зв`язку з відпусткою судді Поліщук Л.О. для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

16.04.2024 зазначену справу, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано на розгляд судді Падій В.В.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 01.05.2024 прийнято справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, до свого провадження.

Ухвалою суду від 01.05.2024 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду по справі №200/493/23.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 залишено в силі.

Ухвалою суду від 21.10.2024 провадження по справі поновлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України з 06.07.2016 та зокрема, з 09.12.2022 на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії начальником другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с.36).

З витягів з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 за період, з 30.04.2022 по 31.08.2022 та книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) та книги прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) за період, з 31.08.2022 по 31.12.2022 слідує, що позивач здійснював охорону та оборону державного кордону у таких нарядах: робоча група на кордоні (РГК), сторожовий пост (СП), пост спостереження (ПС) (а.с.19-24).

Начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 рапортами, поданими начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковнику ОСОБА_4 , клопотав про виплату позтвачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:

- від 05.05.2022 №Вх.№р-4456 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.25);

- від 06.06.2022 №Вх.№р-5693 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та в розмірі 70 000 грн за період, з 01.04.2022 по 04.04.2022 (а.с.27);

- від 02.07.2022 №Вх.№р/6-106 у розмірі 70 000 грн за період, з 05.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.269;

- від 02.07.2022 №Вх.№р/6-103 у розмірі 70 000 грн за період, з 01.06.2022 по 30.06.2022 (а.с.26);

- від 01.09.2022 №Вх.№р/6-342 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.08.2022 по 31.08.2022 (а.с.30);

- від 01.10.2022 №Вх.№р/6-376 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.09.2022 по 30.09.2022 (а.с. 31;)

- від 01.11.2022 №Вх.№р/6-442 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 32;)

- від 30.11.2022 №Вх.№р/6-576 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 33);

- від 19.12.2022 №Вх.№р-4/499 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с.34) .

Згідно витягу з журналу бойових (службово-бойових) дій ІНФОРМАЦІЯ_7 (з м. д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 (з м. д АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2022 №4.5/29 слідує, що позивач в період, з 02.12.2022 по 31.12.2022, виконував бойові завдання в районі автомобільного мосту в наряді «СП» та «ПС» (а.с.37-38).

На думку позивача, в період проходження ним служби, з 01.04.2022 по 31.12.2022, він не отримав всіх належних сум грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн за місяць.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., № 259/2022 від 18.04.2022 р., № 341/2022 від 17.05.2022 р., № 573/2022 від 12.08.2022 р., № 757/2022 від 07.11.2022 р. та № 58/2023 від 06.02.2023 р., строк дії воєнного часу продовжувався та триває і на даний час.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на 07.03.2022) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Надалі до Постанови №168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 08.10.2022 № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався.

Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».

Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

31.03.2022 Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі Наказ № 164-АГ).

Пунктом 1 Наказу №164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Наказу №164-АГ визначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі

створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);

здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів

ведення бойових дій);

виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;

виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

У пункті 3 Наказу № 164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 5 наказу № 164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

30.07.2022 Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 Постанови № 168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», який був уведений в дію з 01.08.2022.

Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн пропорційно часу участі у розрахунку на місяць його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

У пункті 4 наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).

Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

З 01.12.2022 був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у таких бойових діях або заходах.

Згідно з пунктом 1 Наказу № 628/0/81-22-АГ військовослужбовцям, які проходять службу в органах охорони державного кордону (далі - органи Держприкордонслужби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 Наказу № 628/0/81-22-АГ визначено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

Пунктом 3 Наказу № 628/0/81-22-АГ передбачено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно - вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

З системного аналізу змісту наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ, від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ слідує, що в них виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови №168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України, на період дії воєнного стану, щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

З наведеного Суд дійшов висновку, що виконання військовослужбовцем завдань, пов`язаних із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою №168.

Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Суд зауважує, що спірні правовідносини склалися щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, встановленої Постановою №168, за період, з 01.04.2022 по 31.12.2022, у зв`язку з відсутністю документального підтвердження такої участі.

Позивач наполягає, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, також за період, з 01.04.2022 по 31.12.2022, стверджуючи, що він брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідач посилається на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що у спірний період позивач виконував обов`язки військової служби на ділянці державного кордону України, суміжного з Республікою Білорусь. В період з 05.04.2022 по 31.12.2022 на даній ділянці державного кордону України жодних військових (бойових) дій, вогневих сутичок, обстрілів, порушень державного кордону України з боку Республіки Білорусь не відбувалось та підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у ІНФОРМАЦІЯ_2 за спірний період відсутні, оскільки від керівника підрозділу охорони державного кордону не надходили.

Судом у цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України з 06.07.2016 та зокрема, з 09.12.2022 на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії начальником другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (а.с.36).

З витягів з робочого зошита начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 за період, з 30.04.2022 по 31.08.2022 та книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) та книги прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_5 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) за період, з 31.08.2022 по 31.12.2022 слідує, що позивач здійснював охорону та оборону державного кордону у таких нарядах: робоча група на кордоні (РГК), сторожовий пост (СП), пост спостереження (ПС) (а.с.19-24).

Начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 рапортами, поданими начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковнику ОСОБА_4 , клопотав про виплату позивачу додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:

- від 05.05.2022 №Вх.№р-4456 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.25);

- від 06.06.2022 №Вх.№р-5693 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та в розмірі 70 000 грн за період, з 01.04.2022 по 04.04.2022 (а.с.27);

- від 02.07.2022 №Вх.№р/6-106 у розмірі 70 000 грн за період, з 05.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.269;

- від 02.07.2022 №Вх.№р/6-103 у розмірі 70 000 грн за період, з 01.06.2022 по 30.06.2022 (а.с.26);

- від 01.09.2022 №Вх.№р/6-342 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.08.2022 по 31.08.2022 (а.с.30);

- від 01.10.2022 №Вх.№р/6-376 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.09.2022 по 30.09.2022 (а.с. 31;)

- від 01.11.2022 №Вх.№р/6-442 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 32;)

- від 30.11.2022 №Вх.№р/6-576 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 33);

- від 19.12.2022 №Вх.№р-4/499 у розмірі 30 000 грн за період, з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с.34) .

Згідно витягу з журналу бойових (службово-бойових) дій ІНФОРМАЦІЯ_7 (з м. д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 (з м. д АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2022 №4.5/29 слідує, що позивач в період, з 02.12.2022 по 31.12.2022, виконував бойові завдання в районі автомобільного мосту в наряді «СП» та «ПС» (а.с.37-38).

За період з квітня 2022 року по грудень 2022 року позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача за період з 01.02.2022 по 31.10.2023 (а.с.14).

За спірний період матеріали справи містять три рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 , поданого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковнику ОСОБА_4 про клопотання щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн - від 06.06.2022 №Вх.№р-5693 у розмірі 70 000 грн за період, з 01.04.2022 по 04.04.2022 (а.с.27), від 02.07.2022 №Вх.№р/6-106 за період, з 05.04.2022 по 30.04.2022 (а.с.29), від 02.07.2022 №Вх.№р/6-103 за період, з 01.06.2022 по 30.06.2022 (а.с.26).

З матеріалів справи слідує, що позивач, за період, з 01.04.2022 по 04.04.2022 в червні отримав додаткову винагороду у розмірі до 100 000,00 грн на місяць пропорційно, в сумі 9333,33 грн, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача за період з 01.02.2022 по 31.10.2023 (а.с.14).

З пояснень представника відповідача рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 , поданого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковнику ОСОБА_4 про клопотання щодо виплати позивачу додаткової винагороди від 02.07.2022 №Вх.№р/6-103 та №Вх.№р/6-106 у розмірі 70 000 грн за періоди, з 05.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 30.06.2022 залишилися не реалізованими, оскільки до цього рапорту не було надано підтверджуючих документів про участь військовослужбовця у виконанні конкретних бойових завдань.

Суд зауважує, що такі документи, як бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконані бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах - оформлюються командиром підрозділу, в якому проходить службу військовослужбовець.

Суд вважає, що зі змісту наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 31.03.2022 № 164-АГ, від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ слідує, що за загальним правилом найнебезпечніші і найтяжчі умови несення військової служби в умовах, запровадженого з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, припадають на випадок захисту Батьківщини військовослужбовцем, відносно якого кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі незмінно було визначено знаходження військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, тобто безпосередня участь у вогневих сутичках з ворогом або знаходження під вогнем ворога.

З огляду на запроваджений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права, невід`ємним елементом якого є справедливість, суд доходить до переконання про те, що виплата додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн іншим категоріям військовослужбовців має відповідати саме означеному критерію.

Суд зауважує, що усі перелічені вище накази Адміністрації Держприкордонслужби України містять однакові по суті правила підтвердження особистої та безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме вказівки на те, щодо переліку таких документів належать: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість; 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

При цьому суд доходить до переконання про те, що лише підтверджена сукупністю документів, а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на журнал бойових (службово-бойових) дій ІНФОРМАЦІЯ_7 (з м. д. АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 (з м. д АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.12.2022 №4.5/29, та ще раз наголошує, що згідно наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» лише за наявності сукупності документів, а саме: бойового наказу (бойового розпорядження), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапорту командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, та лише за виконання бойових завдань, перелічених у вищевказаному наказі спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі.

Крім того з вказаного журналу не вбачається, що позивач приймав участь у бойовому зіткненні з ворогом, а лише підтверджується, що позивач виконував службові обов`язки по охороні державного кордону у нарядах «СП» та «ПС».

Отже матеріали справи не містять документів щодо виконання позивачем безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов`язків (певних завдань) по охороні державного кордону України.

Суд відхиляє також посилання позивача стосовно іншого військовослужбовця ОСОБА_5 , який так само проходив військову службу на прикордонній заставі «Дніпровське», як і позивач, проте на відміну від позивача, отримав винагороду до 100 000 грн в спірний період, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач та ОСОБА_5 виконували разом бойові завдання в спірний період 2022 року.

Суд не приймає до уваги також рапорти начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ОСОБА_3 про клопотання щодо виплати позивачу додаткової винагороди згідно Постанови №168 від 02.07.2022 №Вх.№р/6-103 та №Вх.№р/6-106 у розмірі 70 000 грн за періоди, з 05.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 30.06.2022, оскільки відсутні інші документи, передбачені Наказом №164-АГ для виплати винагороди у підвищеному розмірі. Крім того матеріали справи не містять також належних доказів на підтвердження того, що позивач у цей період здійснював виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов`язків (певних завдань) по охороні державного кордону України.

Суд наголошує, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі сукупності інформації з таких документів: бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість, а також рапорт командира підрозділу із зазначенням участі кожного військовослужбовця, його звання, прізвища та кількості днів участі.

Отже лише вищевказані документи у розумінні статей 72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).

Проте доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять.

Суд підкреслює власне усвідомлення та усвідомлення кожним громадянином України значущості внеску кожного військовослужбовця у захист та оборону Батьківщини у період з 24.02.2022, але за волею законодавця додаткова винагорода у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі підлягає виплаті не за щоденне виконання завдань повсякденної військової служби по охороні державного кордону, а по суті за професійний ризик несення військової служби в умовах існування миттєвої і невідворотної загрози загибелі військовослужбовця у ході бойової дії від дій ворога.

При цьому суд враховує, що із положень частин 1 і 2 статті 77 КАС України у поєднанні з приписами частини 4 статті 9, абзацу 2 частини 2 статті 77, частин 3 і 4 статті 242 КАС України слідує, що суб`єкт владних повноважень повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування суб`єктом владних повноважень задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку частини 2 статті 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Суд засвідчує позивачу як військовослужбовцю Державної прикордонної служби України глибоку повагу, шану та вдячність за виконання завдань військової служби під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, але з огляду на зміст згаданих вище належних норм матеріального права зауважує про відсутність правових підстав для призначення додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100.000,00 грн розмірі за спірний період.

За таких обставин з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України суд змушений у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).

Суддя В.В. Падій