ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2847/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в адміністративній справі №340/2847/24 (головуючий суддя першої інстанції - Кармазина Т.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року у справі №340/2847/24 скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків форми «С» від 03.01.2024 року №2/32-00-07-08-20.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС» судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (а.с.127-132).
23.09.2024 року представник позивача подав до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. (а.с. 133).
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в адміністративній справі №340/2847/24 заяву задоволено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕСЕНЬ ПЛЮС» витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 7500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (а.с. 156-157).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просило додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення є необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, яка стягнута судом на користь позивача, вважає таку суму неспівмірною складності справи.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, переглядаючи додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 встановлено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до заяви надано наступні документи:
- копія ордеру на надання правової допомоги,
- копія договору (угоди) про надання правової допомоги від 09.12.2022 року №22/8;
- копія довідки про отримання від клієнта (позивача) гонорару;
- копія акта прийому-передачі наданих юридичних послуг згідно з Договором №22/8 про надання правової допомоги від 09.12.2022 року на загальну суму 7500 грн. (а.с.136-139).
Відповідно до пункту 1.2 договору про надання правової допомоги від 09.12.2022 року №22/8 адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та законні інтереси клієнта в судах будь-якої спеціалізації та інстанції, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, в т.ч. підприємствах поштового зв`язку, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
У пункті 3.2 цього договору зазначено, що конкретний розмір винагороди попередньо узгоджується сторонами в усній формі та закріплюється в акті виконаних робіт, який в будь-якому разі підлягає сплаті не пізніш 15 календарних днів його складання.
Згідно акту виконаних робіт до договору №22/8 про надання правової допомоги від 09.12.2022 року адвокатом надано наступні послуги:
1. складання позовної заяви про (2 години на виконання) сума 5000 грн.
2. складання відповіді на відзив (1 година на виконання) сума 2500 грн..
Колегія суддів звертає увагу, що ані в договорі про надання правової допомоги, ані в доданих до нього документах не зазначено спосіб оплати наданих адвокатом послуг, так само не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів сплати такого гонорару або його частини, оскільки додана до заяви «копія довідки про отримання від клієнта (позивача) гонорару» не є платіжним підзвітним документом.
Акт прийому-передачі послуг не містить обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відтак, наданими доказами не підтверджено в повному обсязі обґрунтованість та фактичний обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі, як і їх хоча б часткову оплата позивачем на час апеляційного розгляду справи.
Крім того, суд враховує, що заявлений розмір витрат (7500,00 грн.) складає більше половини ціни позову (17238,00 грн.).
Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, яка не є складною та розглянута судом у письмовому провадженні, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 7500 грн., так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 7500 гривень, є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 2500 грн..
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до статті 317 КАС України існують підстави для зміни додаткового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в адміністративній справі №340/2847/24 задовольнити частково.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в адміністративній справі №340/2847/24 змінити.
В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри « 7500,00 гривень» замінити словами та цифрами «2500 гривень (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок».
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддяІ.В. Юрко
суддяС.В. Білак
суддяС.В. Чабаненко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124082967 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Юрко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні