Постанова

від 17.12.2024 по справі 280/2744/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2744/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу: Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі №280/2744/24за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

27.03.2024р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. / а.с. 1-35 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/2744/24 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 164 том 4/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2024р у справі №280/2744/24 провадження у цій справі було зупинено / а.с. 5 том 5/ а відповідною ухвалою суду першої інстанції від 29.07.2024р. провадження у справі №280/2744/24 було поновлено / а.с. 11 том 5/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що податковим органом фактична перевірка проведена всупереч встановленому законом порядку та за відсутності правових підстав з огляду на те, що не доведено існування фактичних обставин, визначених у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, необхідних для проведення перевірки, що свідчить про відсутність конкретної інформації, яка б підтверджувала можливі порушення позивачем законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій, висновки викладені у акті перевірки є необґрунтованими та безпідставними оскільки на початку перевірки позивачем були надані належні документи на підтвердження ведення позивачем обліку товарних запасів та походження товару, а саме Форма ведення обліку товарних запасів, опис запасів, накладні на внутрішнє переміщення товару, опис залишків товару на дату початку перевірки, акти приймання-передачі товару на комісію за договорами комісії (разом із відповідними) договорами, видаткові накладні, тому зроблений контролюючим органом під час проведення перевірки документів висновок про реалізацію товару без документів, які підтверджують облік та походження реалізованого товару на суму 3030287,00 грн. є безпідставним, як і наведене у акті перевірки твердження про не проведення розрахункової операції на повну суму покупки та не видачу фіскального чека на суму 595,00 грн.. Отже позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення №00023010709 від 26.02.2024р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3031774,50 грн., є необгрунтованим, тому позивач просив визнати протиправним та скасувати таке рішення податкового органу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі №280/2744/24 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №00023010709 від 26.02.2024р., повний текст рішення виготовлено 15.08.2024р.. /а.с. 15-20 том 5/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, за допомогою засобів системи «Електронний суд» 06.09.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 09.09.2024р. / а.с. 24-41,42 том 5/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції 10.09.2024р. витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи №280/2744/24 / а.с. 43 том 5/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 21.10.2024р. / а.с. 48 том 5/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.10.2024р. у справі №280/2744/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі №280/2744/24 /а.с. 49том 5/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні о 13-00 годин 26.11.2024р. / а.с. 50 том 5/, про що повідомлено учасників справи /а.с. 72-77 том 5/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024р. у справі №280/2744/24 призначено проведення судового засідання під час апеляційного розгляду справи №280/2744/24 в режимі відеоконференції / а.с. 78 том 5/, про що повідомлено учасників справи /а.с. 79,80 том 5/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 29.07.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 51-59 том 5/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мали суттєве значення для її вирішення, та постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 29.07.2024р. у цій справі залишити без змін.

У судовому засіданні 26.11.2024р. через технічну неможливість здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції у розгляді цієї справи оголошено перерву до 14 годин 30 хвилин 17.12.2024р. / а.с. 81-85том 5/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 86-92 том 5/.

Заслухавши у судовому засіданні 17.12.2024р. в режимі відеоконференції:

-представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 29.07.2024р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі;

-представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві позивача на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 29.07.2024р. у цій справі залишити без змін ;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що наказом ГУ ДПС у Львівській області № 112-ПП від 10.01.2024р. відповідно до ст. 20 та п.п. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі ПК України) призначено проведення фактичної перевірки магазину ювелірних виробів « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 12.01.2024 року по дату закінчення перевірки за період діяльності відповідно до ст. 102 ПК України / а.с. 39 том 1/.

На виконання вищезазначеного наказу 15.01.2024р. під час контрольної розрахункової операції на суму 595,00 грн. при продажі срібної підвіски було застосовано РРО (ПРРО), але під час продажу виробу та його повернені розрахунковий документ встановленої форми та змісту не було надано і замість фіскального чеку при продажі було видано касовий чек № 32390115-0000003 від 15.01.2024р., а при повернені чек-повернення № 32390115-0000004 від 15.01.2024р., які не містять фіскального номеру, а тому не є фіскальним, що було відображено у акті фактичної перевірки до якого додано касові чеки від 15.01.2024р. ( п. 4.5. акту) / а.с. 42-45 том 1/, також під час дослідження наданих суб`єктом господарювання документів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2023р. по дату початку перевірки (15.01.2024) внесено до Форми обліку товарних запасів товарів на загальну суму 3030287,00 грн. відсутніми (не представлені до перевірки) актами прийому-передачі товарів, а саме: - жовтень 2023р. 274856,00 грн.; - листопад 2023р. 652251,00 грн.; - грудень 2023р. 1962 439,00 грн.; - січень 2024р. 140741,00 грн. ( п. 2.2.20 акту) / а.с. 42-45 том 1

15.01.2024р. ГУ ДПС у Львівській області було надано ФОП ОСОБА_1 запит б/н про надання документів, в якому вимагалося надати у тому числі «Документи, щодо походження товару, що знаходиться на реалізації (накладні, ТТН, акти прийому-передачі, тощо)» / а.с. 54 том 1/ і 17.01.2024р. суб`єктом господарювання були надані податковому органу документи відповідно до запиту від 15.01.2024р. та повторно надано первинні документи / 55-57 том 1/.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №2326/13/04/РРО/ НОМЕР_1 від 19.01.2024 / а.с. 42-45 том 1/, з наданої суду ксерокопії якого вбачається, що податковим органом за результатами проведеної фактичної перевірки зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У подальшому, а саме 26.02.2024р., ГУ ДПС у Запорізькій області, у якому перебуває на податковому обліку ФОП ОСОБА_1 , на підставі вищезазначеного акту фактичної перевірки прийнято податкове-повідомлення рішення №00023010709 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції на суму 3031774,50 грн. / а.с. 40-41 том 1/ і саме ще рішення відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями пп.75.1.3. п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Аналіз положень п.81.1 ст.81 ПК України дає можливість зробити висновок про те, що в наказі про проведення перевірки повинні зазначатися, серед іншого, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлює дві підстави для проведення фактичної перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері, тому колегія суддів вважає, що податковий орган зазначаючи підставою для проведення фактичної перевірки пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України також повинен зазначити фактичну підставу для її проведення: наявність та /або отримання певної інформації чи здійснення контролюючим органом функцій визначених законодавством у відповідній сфері.

Надана суду ксерокопія наказу ГУ ДПС у Львівській області № 112-ПП від 10.01.2024р. про призначення проведення фактичної перевірки магазину ювелірних виробів « ОСОБА_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) / а.с. 39 том 1/ дає можливість зробити висновок про те, що цей наказ містить лише посилання на положення пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, як на підставу призначення перевірки.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції та у апеляційній скарзі відповідач зазначив, що підставою для проведення перевірки позивача став лист ДПС України №301/7/99-00-07-04-02-07 від 05.01.2024р., який свідчить про наявність інформації про можливі порушення законодавства платником податків і є правомірною підставою для призначення проведення перевірки відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, але колегія суддів з огляду на зміст наказу ГУ ДПС у Львівській області № 112-ПП від 10.01.2024р., який не містить посилань на лист ДПС України №301/7/99-00-07-04-02-07 від 05.01.2024р., погоджується із висновком суду першої інстанції що фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 проведено контролюючим органом за відсутності фактичних підстав, а тому така перевірка є незаконною та не породжує жодних правових наслідків, акт фактичної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч.2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Щодо підстав прийняття відповідачем оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.

З наданої суду ксерокопії податкового-повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №00023010709 від 26.02.2024р. / а.с. 40-41 том 1/ вбачається, що цим рішенням до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3031774,50 грн. за порушення п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Фізичні особи - підприємці (далі ФОП), відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України, зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі - Порядок № 496), який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону № 265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Положеннями вищезазначеного порядку передбачено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі - Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку (пункт 1 розділу II Порядку № 496), а первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

При цьому положення п. 85.2 ст. 85 ПК України зобов`язують платника податків після початку перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а положення п. 85.4 ст. 85 ПК України надають право посадовим (службовим) особам контролюючого органу при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 20 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що облік товарних запасів і здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку, є обов`язком суб`єкта господарювання виходячи з положень п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а положення ст. 20 цього ж Закону визначають санкцію, яка застосовується до суб`єктів господарювання разі не виконання ними обов`язку визначеного п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР тобто у випадку коли суб`єкт господарювання реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку, так і в разі ненадання суб`єктом господарювання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які знаходяться у місці продажу/господарському об`єкті.

Так під час розгляду цієї справи відповідач стверджує, що в ході фактичної перевірки було встановлено порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме не надано документи, що підтверджують з 01.10.2023р. по 15.01.2024р. облік та надходження товару (в електронному та/або паперовому вигляді), у тому числі накладні на внутрішнє переміщення на загальну суму 3030287,00 грн., при цьому надані позивачем під час фактичної перевірки акти прийому-передачі товарів на комісію в електронній формі в кількості 161 шт. за період з 01.10.2023р. по 14.01.2024р. контролюючим органом до уваги прийнято не було з огляду на те, що ці акти прийому-передачі товарів на комісію підтверджують факт того, що товар від ТОВ «ТД «Золотий Вік» був переданий відповідно до договору комісії ФОП ОСОБА_1 за її податковою адресою в м. Запоріжжі, де вона здійснює свою діяльність та веде облік, і ці документи не підтверджують факт переміщення товару до місця здійснення торгівлі у якому проведено фактичну перевірку, оскільки у даному випадку позивач повинна мати первинні документи, які підтверджують внутрішнє переміщення товару між господарськими об`єктами суб`єкта господарювання.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що товар, висновок про відсутність якого зроблено податковим органом в ході фактичної перевірки та відображено у акті фактичної перевірки №2326/13/04/РРО/2422413822 від 19.01.2024р. /а.с. 42-45 том 1/, отримано позивачем відповідно до укладеного ним (Комісіонер) з ТОВ «ТД «Золотий Вік» ( Комітент) договору комісії №54-ТДК від 01.05.2023р., умовами якого, з урахуванням додаткових угод №1 від 01.05.2023р. та №2 від 01.05.2023р. , які є невід`ємними частинами цього договору / а.с. 128-131 том 1, а.с. 235 том 4 /, сторони , серед іншого, визначили, що місце приймання-передачі товару, який передається Комісіонеру - визначає Комітент, а також передбачено, що сторони мають право погодити будь-які інші умови доставки та передачі товару.

Також позивачем під час розгляду цієї справи судом було надано суду акти приймання-передачі товару від комісіонера до комітента відповідно до вищезазначеного договору, які також були надані позивачем 17.01.2024р. контролюючому органу на його запит / а.с.132-250 том 1, а.с. 1-250 том 2, а.с. 1-250 том 3, а.с. 1-139 том 4/, які дозволяють встановити походження товару, ідентифікувати сам товар, який було передано, його кількість, характеристики та вартість, але ці акти, які з урахуванням характеру господарської діяльності у позивача у розумінні положень Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є належними первинними документами, які свідчать про рух активів позивача протягом перевіряємого періоду, і є підставою для ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності, не містять будь яких відомостей щодо місця передачі товару від Комітента Комісіонеру (позивачу у справі), що спростовує твердження відповідача під час розгляду цієї справи про те, що місцем передачі товару є м. Запоріжжя.

При цьому колегія суддів акцентує увагу, що відповідачем під час розгляду цієї справи судом не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зробленого ним висновку про те, що місцем передачі товару було саме м. Запоріжжя, у зв`язку із чим позивачу також необхідно надати документи про переміщення товару до місця здійснення господарської діяльності у м. Львів, де було проведено фактичну перевірку.

Приймаючи до уваги наведене колегія суддів вважає, відповідачем не доведено невідповідність первинних документів, документів щодо обліку товарних запасів, що фактично свідчить про те, що відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України під час розгляду цієї справи судом не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження зробленого за результатами проведеної фактичної перевірки висновку про реалізацію позивачем ювелірних виробів без наявності документів в паперовій та/або електронній формі на суму 3031774,50 грн., що свідчить про безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР.

Щодо відображеного у акті перевірки фактичної перевірки №2326/13/04/РРО/2422413822 від 19.01.2024р. /а.с. 42-45 том 1/ факту здійснення контрольної розрахункової операції на суму 595,00 грн. при продажі срібної підвіски із застосуванням РРО (ПРРО) у ході якого під час продажу виробу та його повернені було видано касовий чек № 32390115-0000003 від 15.01.2024р., а при повернені чек-повернення № 32390115-0000004 від 15.01.2024р., які не містять фіскального номеру, а тому не є фіскальним, то позивачем до адміністративного позову було додано фіскальний чек №1817348850 від 15.01.2024р. о 12:52:29 на суму 595,00 грн. / а.с. 48-49 том 1/ та фіскальний чек про повернення №1817832229 від 15.01.2024р. о 14:16:35 на суму 595,00 грн. / а.с. 50-51 том 1/, тоді як відповідачем під час розгляду цієї справи не було надано суду належних доказів того, що ці фіскальні чеки не були створені або ці чеки не стосувались контрольної розрахункової операції, яка зазначена у акті перевірки фактичної перевірки №2326/13/04/РРО/2422413822 від 19.01.2024р., навіть незважаючи на те, що у цьому акті зазначено початком проведення контрольного заходу (фактичної перевірки) -13 годин 30 хвилин 15.01.2024р.

Приймаючи до уваги положення ст. 77 КАС України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, і встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову, колегія суддів вважає, що під час розгляду цієї справи відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №00023010709 від 26.02.2024р., яке є предметом оскарження у цій справі, тоді як позивачем у справі надано належні та допустимі доказі на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги, у зв`язку з чим суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень та постановив у цій справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 29.07.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024р. у справі №280/2744/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 25.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова