Постанова

від 25.12.2024 по справі 160/26885/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26885/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/26885/24за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Огірковий барон» до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

08.10.2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Огірковий барон» (далі ТОВ «Огірковий барон») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування розпоряджень про анулювання ліцензій №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами/ а.с. 1-15/.

Також разом із адміністративним позовом позивачем 08.10.2024р. подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову / а.с. 33-40/ , у якій ТОВ «Огірковий барон» просить суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі зупинити дію розпоряджень про анулювання ліцензій №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ТОВ «Огірковий барон», посилаючись на те, що прийняття спірних розпоряджень позбавляє підприємство здійснювати господарському діяльність з огляду на те, що основним видом господарської діяльності підприємства є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами і ця діяльність в частині торгівлі тютюновими виробами не можлива без отримання ліцензії, і анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності підприємства наслідком якої буде неможливість сплачувати податки, заробітну плату працівникам, тобто призведе до створення для підприємства негативних наслідків, які буде неможливо або дуже складно усунуту , а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення цього спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/26885/24 / а.с. 57-59/ заяву ТОВ «Огірковий барон» про забезпечення позову задоволено, зупинено дію розпоряджень ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 319-рл від 24.09.2024р., № 329-рл від 30.09.2024р., № 333-рл від 02.10.2024р. про анулювання ліцензії ТОВ «Огірковий Барон» (код ЄДРПОУ 45563777) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26885/24.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі, за допомогою системи «Електронний суд» 24.10.2024р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 25.10.2024р. / а.с. 68-86,87/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024р. у справі №160/26885/24 апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/26885/24 залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 88/.

У межах наданого судом строку відповідачем недоліки апеляційної скарги було усунуто / а.с. 90-102/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024р. у справі №160/26885/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/26885/24, витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/26885/24, справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.12.2024р. / а.с. 103,104/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи /а.с. 105-107/.

Відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області , посилаючись у апеляційній скарзі /а.с. 68-72/ на те, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову від 10.10.2024р. у цій справі постановлена судом з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, оскільки при вирішенні питання щодо наявності підстав про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен перевірити настання негативних наслідків для позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову, і застосований судом засіб забезпечення позову має бути ефективним та співмірним порушеному праву, що у даному випадку не відбулось, тому просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі та відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, який зареєстровано судом апеляційної інстанції 06.11.2024р, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом обґрунтовано застосовано заходи забезпечення позову, які є афективними, оскільки зроблять не можливим до розгляду цієї справи судом допустити порушення права та інтересів суб`єкта господарювання, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2024р. у цій справі залишити без змін.

Матеріали адміністративної справи №160/26885/24 надійшли до суду апеляційної інстанції 20.12.2024р. / а.с. 116/

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та відокремлені матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів відокремленого провадження вбачається, що 08.10.2024р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Огірковий барон» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень про анулювання ліцензій №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами/ а.с. 1-15/ і разом із цим позовом позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову / а.с. 33-40/, у якій позивач просить суд до набрання законної сили судовий рішенням у справі зупинити дію розпоряджень про анулювання ліцензій №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами ТОВ «Огірковий барон».

Підстави, види, порядок вжиття адміністративним судом заходів забезпечення адміністративного позову визначені ст. ст. 150-154 КАС України.

Сукупний аналіз положень ст.ст. 150-151 КАС України, які встановлюють підстави для забезпечення позову в адміністративній справі та визначають види забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тому під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам, враховуючи при цьому специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Відповідно до Рекомендацій №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, які прийнято Комітетом Ради Європи 13.09.1989р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі, з урахуванням того, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а співмірність у даному випадку передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Приймаючи до уваги, що предметом спору у справі №160/26885/24 є оскарження позивачем розпоряджень №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій ТОВ «Огірковий барок» на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, то з урахуванням положень ст. 3 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР реалізація цих рішень податкового органу матиме суттєві наслідки для суб`єкта господарювання позивача у справа, у вигляді фактичного позбавлення цього суб`єкта господарювання права на здійснення основного виду господарської діяльності наслідком чого може бути неможливість виконання підприємством обов`язку щодо сплати податків та зборів, неможливості виконання ним договірних зобов`язань перед третіми особами та необхідності скорочення штату працівників підприємства та їх вимушеного звільнення, що в свою чергу свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги норми чинного процесуального законодавства, які визначають підстави, види, порядок та способи забезпечення адміністративного позову, з урахуванням предмету спору у даній адміністративній справі, яким є оскарження рішень відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, а саме розпоряджень №319-рл від 24.09.2024р., №329-рл від 30.09.2024р., №333-рл від 02.10.2024р. в частині анулювання ліцензій ТОВ «Огірковий барок» на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, колегія суддів вважає, що своєчасне невжиття судом забезпечення цього адміністративного позову до набрання законної сили судовим рішення у адміністративній справі №160/26885/24 може призвести до порушення прав та охоронюємих законом інтересів позивача, та ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуємого рішення, тому суд першої інстанції правильно задовольнив заяву позивача про забезпечення адміністративного позову та обрав спосіб забезпечення позову, який є співрозмірними до позовних вимог, які заявлено позивачем у цій справі, що забезпечить у подальшому виконання рішення суду у цій адміністративній справі, і застосовані судом заходи забезпечення адміністративного позову жодним чином не порушують прав та інтересів осіб, які беруть участь у розгляді цієї адміністративної справи, та третіх осіб, тому судом першої інстанції постановлено обґрунтовану і законну ухвалу про забезпечення адміністративного позову у цій справі.

При цьому колегія суддів з огляду на положення ст.ст. 150-154 КАС України , які визначають підстави, види, порядок вжиття адміністративним судом заходів забезпечення адміністративного позову, тобто встановлюють інститут забезпечення позову у адміністративному судочинстві, з урахуванням предмету спору у цій справі оскарження суб`єктом господарювання юридичною особою, акту індивідуальної дії, вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у апеляційній скарзі у даному випадку помилково визначено цілі та завдання забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову у даному випадку повинні бути спрямовані на збереження положення учасників спору у стані до прийняття оскаржуваного рішення, і негативні наслідки оскаржуваного рішення повинні бути застосовані лише після прийняття судом рішення у справі на підставі об`єктивного та повного з`ясування судом фактичним обставин справи.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2024р. про забезпечення адміністративного позову у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2024р. у справі №160/26885/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Постанова виготовлена та підписана 25.12.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов