Постанова

від 26.12.2024 по справі 815/6134/16

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 815/6134/16

Перша інстанція суддя Попов В.Ф.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» до Головного управління ДПС в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайміст», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма Ойл», про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкер» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДПС в Одеській області від 01 листопада 2016 року, а саме:

- № 0000811403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158,00 грн (за основним платежем на суму 185726,00 грн та за штрафними санкціями на суму 46 432,00 грн),

- № 0000824003, яким застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365400,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, задоволено позовні вимоги.

Постановою Верховного Суду від 17 липня 2020 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, а саме:

- в частині висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року № 0000824003, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову;

- в частині висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року № 0000811403, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року № 0000811403.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин податковим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача, за наслідком якої встановлено, що у межах перевіряємого періоду останнім безпідставно занижено свої зобов`язання зі сплати ПДВ за наслідком документального оформлення господарських операцій, які не мали реального характеру з контрагентами ТОВ «Скайміст» та ТОВ «Гамма Ойл».

В свою чергу, апелянт вважає, що його господарські операції з контрагентами ТОВ «Скайміст» та ТОВ «Гамма Ойл» підтверджуються належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Також, апелянт наголошує на тому, що будь-які недоліки в діяльності його контрагентів, як і можливі порушення податкової дисципліни відповідними контрагентами, не є підставою для нарахування додаткових податкових зобов`язань позивачу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 28 вересня 2016 року № 1102, у період з 30 вересня по 10 жовтня 2016 року, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Балкер», з питань взаємовідносин повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2015 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18 жовтня 2016 року № 5292/15-53-14-03/32508612.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення норм податкового законодавства, зокрема п. 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185 726,00 грн, у тому числі у грудні 2015 року на 121 042,00 грн, у січні 2016 року на 64 684,00 грн;

На підставі зазначених висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року, а саме: № 0000811403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 232 158,00 грн (за основним платежем на суму 185 726,00 грн та за штрафними санкціями на 46 432,00 грн).

Не погоджуючись з правомірністю отриманого податкового повідомлення-рішення, товариством звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі (з врахуванням постанови Верховного Суду від 17 липня 2020 року) є перевірка правомірності отриманого ТОВ «БАЛКЕР» податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2016 року № 0000811403, яким ТОВ «БАЛКЕР» збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 232 158,00 грн.

В даному випадку, на формування спірних податкових зобов`язань ТОВ «БАЛКЕР» у перевіряємому періоді вплинули його господарські операції з придбання товару (алюміній вторинний) у контрагентів ТОВ «СКАЙМІСТ» та ТОВ «ГАММА ОЙЛ».

Податковий орган вважає, що проведені товариством господарські операції з його контрагентами не мали реального характеру, а надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.

В свою чергу, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про те, що господарські операції ТОВ «БАЛКЕР» з контрагентами ТОВ «СКАЙМІСТ» та ТОВ «ГАММА ОЙЛ» не мали реального характеру.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, а також надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що у межах спірних правовідносин ТОВ «БАЛКЕР» (покупець) та ТОВ «СКАЙМІСТ» (постачальник) укладено договір поставки від 15 січня 2016 року №А-01/16, умовами якого передбачено продаж товару (алюміній вторинний) (т. 1 а.с. 39-42).

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну від 22 січня 2016 року, товарно-транспортну накладну від 22 січня 2016 року, банківську виписку за 02 лютого 2016 року, картку рахунку, оборотно-сальдову відомість (т. 1 а.с. 44-61).

Аналогічним чином, ТОВ «БАЛКЕР» (покупець) та ТОВ «ГАММА ОЙЛ» (постачальник) укладено договір поставки від 01 грудня 2015 року № А-01/12, умовами якого передбачено продаж товару (алюміній вторинний) (т. 1 а.с. 69-72).

На підтвердження господарських операцій за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну від 04 грудня 2015 року, товарно-транспортну накладну від 04 грудня 2015 року, банківську виписку, картку рахунку, оборотно-сальдову відомість (т. 1 а.с. 74-86).

В свою чергу, за наслідком здійснення аналізу зібраних документів, колегія суддів формує висновок про те, що зібрані у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи підтверджують факт передачі, транспортування та оплати спірного товару.

При цьому, колегія суддів вважає, що проведені господарські операції, узгоджуються з господарською діяльністю позивача та мають ділову мету.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить жодного висновку щодо неповноти, або недоліків оформлення зазначених первинних бухгалтерських документів.

Більш того, податковим органом у межах доводів його апеляційної скарги не заперечується факт подальшого використання придбаних товариством товарів та послуг у своїй господарській діяльності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до юридичної відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

В даному випадку, обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладається на податковий орган, як на суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, колегія наголошує, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій з поставки товарів мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Між тим, єдиною обставиною, яку покладено податковим органом в основу висновку про безтоварність проведених операцій є наявність податкової інформації про те, що контрагенти ТОВ «СКАЙМІСТ» та ТОВ «ГАММА ОЙЛ» не мають достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, декларували придбання широкого спектру товарів, але не вторинного алюмінію.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що у ході проведеної перевірки податковим органом не використовувались матеріали, складені за наслідком проведення податкових перевірок та зустрічних звірок вказаних контрагентів, а лише використано інформацію з листів інших податкових органів, зміст якої документально не підтверджувався.

Тобто, документальне походження проданого позивачу товару у відповідних контрагентів, як і самі контрагенти, податковим органом не перевірялись, а тому висновок податкового органу про те, що контрагенти позивача мають недостатню кількість основних засобів, трудових ресурсів та не підтвердили походження товару є гіпотетичним, так як він не ґрунтується на будь-яких числових значеннях, підрахунках та первинних документах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковий орган, обґрунтовуючи оскаржуване рішення, безпідставно посилається лише на отриману податкову інформацію щодо можливого порушення вказаними контрагентами позивача норм податкового законодавства, так як така інформація не доводить факту порушення позивачем податкової дисципліни.

Вказані висновки свідчать про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а як наслідок колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення у справі нового рішення про задоволення позовних вимог (у частині вимог, що переглядаються).

Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року - скасувати, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» до Головного управління ДПС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000811403 від 01 листопада 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкер» понесені судові витрати зі сплати судового збору, загальним розміром 8705,93 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян