Ухвала
від 26.12.2024 по справі 420/19265/23
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

26 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19265/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів Градовського Ю.М., Турецької І.О., розглянувши питання про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ ТРОЇЦЬКЕ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ ТРОЇЦЬКЕ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 11.01.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області через систему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Апеляційну скаргу повернуто апелянту з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, що полягали у сплаті судового збору.

20.12.2024 року апелянт вдруге звернуся до суду апеляційної інстанції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2023 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Також, до апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 8052 грн. №5149 від 09.12.2024 року.

В обґрунтування заявленого клопотання, апелянт зазначає, що первісну апеляційну скаргу ним подано в межах строку, визначеному ст. 295 КАС України, проте, апеляційна скарга була повернута з підстав несплати судового збору. Разом з тим, апелянт вказує, що у нього були відсутні бюджетні надходження коштів на оплату судового збору, проте, звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге, апелянт надав докази сплати судового збору.

На підставі наведеного, скаржник просить визнати поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити йому такий строк.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно вимог ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як вбачається з електронних матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження 12 грудня 2023 року.

Копію вказаного рішення в електронному вигляді направлено відповідачу через систему «Електронний суд» та отримано ним 13.12.2023 року о 00:43, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Апеляційна скарга на наведене рішення подана ГУ ДПС в Одеській області до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» 20.12.2024 року.

Тобто, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів про отримання копії ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду разом з позовною заявою, наявними в програмі КП ДСС.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені апелянтом в апеляційній скарзі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, колегією суддів також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

На підставі наведеного, враховуючи, що апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЗ ТРОЇЦЬКЕ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статті 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька

СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення26.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124083559
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/19265/23

Ухвала від 26.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 16.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 05.02.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Ухвала від 16.01.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Шеметенко Л.П.

Рішення від 12.12.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

Ухвала від 29.09.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

Ухвала від 06.09.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

Ухвала від 08.08.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

Ухвала від 01.08.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бездрабко О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні