Постанова

від 25.12.2024 по справі 580/5951/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5951/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна В.А. звернулася в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною відмову у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІ (далі - Закон №2262-ХІ), постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року;

- зобов`язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області нову довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІ та Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІ, не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, списки осіб від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, пенсії яких підлягають перерахунку, до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області для складання довідок для перерахунку пенсії від Пенсійного фонду України не надходили, прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 не є підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача, тому мета отримання довідки для перерахунку пенсії особі не відповідає встановленому алгоритму дій у таких правовідносинах.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна В.А. (надалі - апелянт) подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт зазначає, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-ХІ та у зв`язку зі скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) та поновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, на її думку, з 01 січня 2023 року виникли підстави на отримання довідки про розмір грошового забезпечення в яких посадовий оклад та оклад за військове звання повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 14 до Постанови №704 та направлення такої довідки до територіального органу Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 25 грудня 2024 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача, колегія суддів вважає за належне апеляційну скаргу задовольнити, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , мотивуючи це слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІ (протокол про призначення пенсії від 19 серпня 2014 року) (а.с.12).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна В.А. звернулась до відповідача із заявою, де просила видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІ та Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року у сумі 2481 грн, 2684 грн для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2023 року, відповідно (а.с.8).

Відповідач листом від 14 квітня 2024 року за №6805-2548/6811 повідомив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміну В.А., що відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІ усі призначені пенсії за цим законом підлягають перерахунку у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, позаяк інше рішення про перерахунок пенсій у зв`язку із підвищенням, призначених за Законом не приймалось, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, розраховуються виходячи з розміру 1762 грн (а.с.9-11).

Вважаючи бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо не підготування і не направлення на адресу управління Пенсійного фонду довідки для перерахунку пенсії протиправною, представник позивача звернулася до суду з метою захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Станом на час прийняття Постанови №704 пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Разом з тим, Додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 Постанови №704 містять примітки у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

У Додатках 1 та 14 до Постанови №704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Тобто, вказані Додатки до пункту 4 Постанови №704 дублювали положення пункту 4 Постанови №704 у частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

У подальшому, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №103 пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 01 березня 2018 року змінено розрахункову величину з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Водночас, зміст приміток до Додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704 не приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж Постанови, тобто такими передбачено використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до Додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі- Порядок №45).

Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не змінювався.

Однак, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема, пункту 4 Постанови №704.

Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналіз вищевикладених норм свідчить про те, що з 29 січня 2020 року, - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, наступного змісту: "розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14".

Таким чином, з 29 січня 2020 року, - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та на перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, на проведення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, з 29 січня 2020 року грошове забезпечення всіх військовослужбовців, яким воно нараховується та виплачується на підставі Постанови №704, має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту як мінімум на прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, який становить 2102 грн, а не на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, який становив 1762 грн.

У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі - Закон №294-IX) та Закон України від 09 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18 та від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України правила, а також враховуючи, що з 29 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі №520/2986/19.

Однак, відповідач не вчиняв дій для складання та направлення довідки попри те, що алгоритм дій, які повинні вчинити відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103, та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21 дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах: "1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; 2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік); 3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01 січня 2017 року, обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.".

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2021 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2023 року у справі №160/2775/22.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що починаючи з 29 січня 2020 року у військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена Додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

З огляду на викладене колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що оскільки розмір прожиткового мінімуму у 2023 році змінився то позовні вимоги в частині вимог, які стосуються оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, підлягають задоволенню.

Щодо посилання суду першої інстанції на постанову Кабінету Міністрів України 12 травня 2023 року №481, якою скасований підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" - внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, викладений абзац перший в редакції: "установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13 і 14", то апеляційний суд вважає дані посилання суду першої інстанції помилковими, оскільки позивач ОСОБА_1 просить видати йому довідки станом на 01 січня 2023 року, а не станом на травень 2023 року, а тому Постанова №481 не підлягає застосуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги представника позивача спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та прийняття нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 , слід задовольнити.

Виходячи із задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у даній справі пропорційно до задоволених вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,31 грн відповідно до квитанції №7300-0072-7046-3673 від 30 травня 2024 року, а при поданні апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1816,80 грн відповідно до квитанції №2192-2402-8532-6657 від 31 липня 2024 року.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,11 грн.

Керуючись статтями 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 роки, розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік для здійснення перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (адреса: вул.Прикордонника Лазаренка, 1, м. Черкаси, 18029, код ЄДРПОУ 38646021) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 11 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Н.В. Безименна

Судді: Ю.К. Черпак