Постанова

від 26.12.2024 по справі 520/16804/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 520/16804/23

адміністративне провадження № К/990/87/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Смоковича М. І., Мартинюк Н. М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (суддя Полях Н. А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року (головуючий суддя Кононенко З. О., судді: Мінаєва О. М., Калиновський В. А.),

І. Суть спору

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії Національної гвардії України (далі - відповідач, Академія ), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Академії щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року включно;

- стягнути з Академії на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 361,30 грн в місяць у загальній сумі - 139 997,73 грн за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року в сумі 4 228,08 грн (як поточну індексацію, яка склалася внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103%), без урахування абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Тобто, відповідачем не виплачено індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року 4 361,30 грн в місяць у загальній сумі 139 997,73 грн.

ІІ. Установлені фактичні обставини справи, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх ухвалення

Відповідно до наказу начальника Академії від 20 листопада 2017 року № 262 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, було зараховано у списки особового складу відповідача та на всі види забезпечення (в тому числі грошове забезпечення).

На підставі наказу начальника Академії від 03 листопада 2020 року № 232 (по стройовій частині) позивач був виключений із списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення.

26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Академії з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

Листом Академії від 09 грудня 2020 року № 84/6-2086/М-37/з позивача було повідомлено, що його було зараховано в списки особового складу Академії 20 листопада 2017 року. У грошовому атестаті, наданому військовою частиною НОМЕР_1 (з яким позивач був ознайомлений та згоден, що засвідчує підпис на ньому) базовий місяць для нарахування індексації вказано не було. Згідно абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078) для працівників, яких переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію для новоприйнятих працівників, обчислення індексу споживчих цін для приведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Так, вказано, що у позивача було підвищення посадового окладу, в зв`язку з призначенням на нову посаду і встановлено базовий місяць - листопад 2017 року. З цього місяця почав розраховуватися індекс споживчих цін для визначення порогу індексації. У зв`язку зі зміною посадового окладу та структури грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року, наступним базовим місяцем індексації був визначений березень 2018 року, який не змінився до дати звільнення. Водночас, вказано, що за період з 20 листопада 2017 року по 03 листопада 2020 року нарахування та виплата індексації проводилася своєчасно та в повному обсязі.

Уважаючи такі дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом до Академії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (справа № 520/1478/21).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, у справі № 520/1478/21 у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи тим, що посилання позивача стосовно необхідності застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 20 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року є необґрунтованими та недоведеними. Поряд з цим, суди уважають, що у період з 20 листопада 2017 року по 03 листопада 2020 року Академією виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача відповідно до норм чинного законодавства, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України.

У подальшому, уважаючи, що за спірний період відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, без виплати індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року 4 361,30 грн в місяць у загальній сумі 139 997,73 грн, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів (справа № 520/16804/23)

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, закрито провадження у справі № 520/16804/23.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зауважив про неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, що ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.

Водночас, судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що судовим рішенням у справі № 520/1478/21 було встановлено відсутність порушених прав позивача щодо незастосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року за період з 20 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року, а також щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 156,90 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі, були предметом судового розгляду у справі № 520/1478/21, у якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до приписів пункту 4 частини першого статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

02 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дяченка О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2024 року визначено склад суду для розгляду цієї касаційної скарги: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Мельник-Томенко Ж. М., Смокович М. І.

У зв`язку із відпусткою судді Мельник-Томенко Ж. М., яка перебувала у складі колегії суддів, з урахуванням вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами) та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до Протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2024 року визначено склад суду для розгляду цієї касаційної скарги: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Смокович М. І.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини другої статті 328 КАС України.

Відповідно до Протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2024 року (у зв`язку з перебуванням судді Білак М. В. у відпустці) визначено склад суду для розгляду цієї касаційної скарги: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Смокович М. І., Мартинюк Н. М.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

На обґрунтування вимог скаржник стверджує, що у справі № 520/1478/21 та у справі, яка розглядається, різні предмети спору, а тому правовідносини не є подібними. Так, у справі № 520/1478/21 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 20 листопада 2017 року по 03 листопада 2020 року включно. Водночас, у справі № 520/16804/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року із визначенням чіткої суми.

Також скаржник зауважує, що відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

Крім того, представник позивача посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 30 березня 2023 року у справі № 200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, від 13 липня 2023 року у справі № 560/832/23, від 27 липня 2023 року у справі № 560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі № 380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі № 420/2884/23, від 02 серпня 2023 року у справі № 400/68/23, від 03 серпня 2023 року у справі № 200/2373/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 200/15017/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 240/24565/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 120/8306/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі № 560/2917/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 160/20796/22 щодо застосування абзаців 4, 6 пункту 5, пункту 10-2 Порядку № 1078.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не подавав, що не є перешкодою для перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 установлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

VІ. Висновки Верховного Суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.

Установлена в пункті 4 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

У постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову; це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин і фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.

Так, спірним є питання наявності в межах двох справ (№ 520/1478/21 та № 520/16804/23) одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 уже звертався до суду з адміністративним позовом до Академії, з вимогами:

- визнати протиправними дії Академії щодо застосування листопада 2017 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 20 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 20 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 14 208,16 грн, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнати протиправною бездіяльність Академії щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 156,90 грн, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

- зобов`язати Академію нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 156,90 грн за період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року включно в сумі 133 446,24 грн, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

За результатами розгляду справи № 520/1478/21 рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суди дійшли висновку, що у відповідач правомірно нараховував та здійснював виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 20 листопада 2017 року по 03 листопада 2020 року. При цьому, суди зауважили, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення, а тому саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення. Суди наголосили, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, у тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, відповідно до Порядку № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, відсутні.

У подальшому, ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року.

У касаційній скарзі у справі № 520/16804/23 представник позивача зазначає про нетотожність позову у цій справі та справі № 520/1478/21, адже у цьому випадку позовні вимоги стосуються виплати не «поточної індексації», а «індексації-різниці» грошового забезпечення, виходячи з фіксованої величини в розмірі 4 361,30 грн, згідно з вимогами абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Водночас, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 30 березня 2023 року у справі № 200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, від 13 липня 2023 року у справі № 560/832/23, від 27 липня 2023 року у справі № 560/10793/22, від 27 липня 2023 року у справі № 380/14200/22, від 02 серпня 2023 року у справі № 420/2884/23, від 02 серпня 2023 року у справі № 400/68/23, від 03 серпня 2023 року у справі № 200/2373/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 200/15017/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 240/24565/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 120/8306/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі № 560/2917/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 160/20796/22.

Скаржник стверджує, що у згаданих справах Верховний Суд висловив свою правову позицію стосовно «тотожності спорів» саме у правовідносинах, які є подібними до правовідносин у справі № 520/16804/23.

З цього приводу колегія суддів уважає за доцільне зазначити таке.

Суд звертає увагу, що Порядок № 1078 дійсно передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо «поточної індексації», то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Порядок № 1078 такого поняття не містить. Указаний термін закріплено у Додатку 4 до Порядку № 1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року, де було наведено приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078 поняття «фіксованої» суми індексації не використовується.

Водночас з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття «індексація» як різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21 та від 14 вересня 2023 року у справі № 120/8306/22.

Виходячи зі змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Як вбачається зі змісту наведених судових рішень у справі № 520/1478/21, у межах розгляду цієї справи, вирішено питання про право позивача на нарахування і виплату поточної індексації грошового забезпечення у період з 20 листопада 2017 року по 03 листопада 2020 року включно із застосуванням базових місяців: січень 2008 року та березень 2018 року. При цьому, на момент розгляду справи № 520/1478/21 Академією взагалі не було виплачено позивачу індексацію за період 20 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.

Однак суди не досліджували питання наявності права, розміру, механізму розрахунку щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Суд констатує, що предметом позову у ній є саме питання розрахунку фіксованої щомісячної індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача у період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року та її розмір.

Отже, дослідженню у цій справі підлягає питання наявності у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 03 листопада 2020 року, виходячи з фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, яка передбачена зазначеними положеннями Порядку № 1078.

Позивач в касаційній скарзі наголошує, що індексація грошового забезпечення у фіксованій величині залежить від суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати позивачу, у лютому 2018 року. Отже, оскільки розрахунок такої суми належав до дискреційних повноважень відповідача і на момент розгляду справи № 520/1478/21 проведений не був, то неможливо було визначити чи перевищило збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року суму індексації, нараховану у березні 2018 року.

Тільки після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення, нараховану у лютому 2018 року, стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, не перевищило суму індексації, яка склалась в березні 2018 року, та належна позивачу щомісячна фіксована індексація (індексація-різниця) грошового забезпечення становить 4 361,30 грн, виплата якої передбачена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

За твердженням позивача, самі ці обставини зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

Указане не було предметом правової оцінки судами у справі № 520/1478/21, оскільки перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, не здійснювалася.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі № 520/1478/21.

Крім того, колегія суддів бере до уваги посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену щодо подібних правовідносин, зокрема у справах № 460/3473/21, № 200/2737/21-а, № 200/4258/22, № 560/832/23, № 560/10793/22, № 380/14200/22, № 420/2884/23, № 400/68/23, № 200/2373/22, № 200/15017/21, № 240/24565/22, № 120/8306/22, № 160/16055/22, № 560/2917/23 та № 160/20796/22.

Серед іншого, у цих справах Верховний Суд зауважив, що відповідно до пункту 13 Порядку № 1078, спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на зазначене Суд уважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження в справі, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

З огляду на відсутність понесених судових витрат та результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтею 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року скасувати.

Справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді М. І. Смокович

Н. М. Мартинюк