Постанова

від 18.12.2024 по справі 367/6917/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи 367/6917/17

Номер апеляційного провадження 22-ц/824/14821/2024

Головуючий у суді першої інстанції Л.В. Мерзлій

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

18 грудня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання: Комар Л.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Аверс-Сіті»

відповідач Виконавчий комітет Ірпінської міської ради

відповідач Коцюбинська селищна рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2024 року та додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2024 року, ухвалені у складі судді Мерзлого Л.В., в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області.

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», (далі за текстом ТОВ «Аверс-Сіті») Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Коцюбинської селищної ради про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав, свідоцтва про право власності та рішення виконавчого органу селищної ради, в якому просила визнати недійсним пункт 2 рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22.09.2011 № 270 в частині доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати свідоцтво про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_1 закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) «Будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінґом, 1 черги будівництва: III та IV спусковий комплекс» введеним в експлуатацію житлового будинку N 1 з вбудованими приміщннями по АДРЕСА_2 : АДРЕСА_3 ». Визнати недійсним рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 15.08.2013, індексний номер 50388357, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком В.П., яким право власності на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстроване за відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті» та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.08.2013, індексний номер 8034848, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком В.П., яким посвідчено право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_4 .

В обгрунтування позову зазначено що 22.08.2011 між ТОВ «Аверс-Сіті», в якості продавця, та ОСОБА_3 , в якості покупця, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №1/105_ИП.

29.11.2011 між ОСОБА_3 , в якості цедента, та ОСОБА_1 , в якості цесіонарія, та відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті», в якості боржника, укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого (п.1.2) цедент ( ОСОБА_3 ) здійснює відчуження цесіонарію ( ОСОБА_1 ), а цесіонарій приймає право до боржника (ТОВ «Аверс-Сіті»), який одночасно є продавцем за Договором купівлі-продажу майнових прав № 1/105_ИП, укладеним між боржником та цедентом 22.08.2011 щодо передачі у власність згідно з умовами Договору майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .

Таким чином, на підставі Договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 до ОСОБА_1 перейшов повний обсяг прав та обов`язків покупця за Договором купівлі-продажу майнових прав, які існували у ОСОБА_3 станом на 29.11.2011.

Таким чином, вказує про те, що 25.08.2011 між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 підписано Акт приймання-передачі майнових прав до Договору № 1/105_ИПкупівлі-продажу майнових прав від 22.08.2011, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв майнові права на об`єкт нерухомості - складова та невід`ємна частина об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець. Характеристика об`єкта нерухомості та інформація про нього: двокімнатна квартира АДРЕСА_5 .

Отже, ОСОБА_1 при підписанні Договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 набула майнові права на спірний об`єкт нерухомості і набула право отримати від ТОВ «Аверс-Сіті» документи, необхідні для реєстрації права власності.

Враховуючи факт введення будинку по АДРЕСА_3 , в експлуатацію, що підтверджений сертифікатом серії КС N 16411043016, виданим Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ОСОБА_1 також набула право оформити право власності на спірну квартиру.

Однак, позивач була позбавлена можливості реалізувати свої права в один із двох зазначених вище способів, оскільки 15.08.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком В.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50388357, яким право власності на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстроване за ТОВ «Аверс-Сіті».

Також 15.08.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком В.П. ТОВ «Аверс-Сіті» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 8034848, яким посвідчено право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на спірну квартиру.

Позивач вважає, що вказані вище рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягають визнанню недійсними.

Зміст зобов`язання, яке виникло між позивачем і відповідачем свідчить, що ТОВ «Аверс-Сіті» не мало право реєструвати право власності на спірну квартиру на своє ім`я, реєстрація права власності на вказану квартиру мала бути здійснена виключно на ім`я ОСОБА_1

ТОВ «Аверс-Сіті» не було наділене достатнім обсягом цивільної дієздатності для вчинення дій щодо реєстрації права власності на майно за собою.

Отже, державний реєстратор не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, не надав належної оцінки тій обставині, що будівництво будинку і спірної квартири здійснювалося із залученням коштів фізичних осіб, не перевірив умов договору, який мав бути наданий ТОВ ««Аверс-Сіті»» для реєстрації права власності та за умовами якого у відповідача таке право власності не виникло.

Факт набуття позивачем майнових прав на спірну квартиру підтверджується тією обставиною, що 25.08.2011 між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 підписано Акт приймання-передачі майнових прав до Договору №1/105_ИПкупівлі-продажу майнових прав від 22.08.2011.

Таким чином, ОСОБА_1 при підписанні Договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 набула майнові права на спірний об`єкт нерухомості.

У свою чергу ТОВ «Аверс Сіті» було позбавлено всіх майнових прав на спірну квартиру ще у момент підписання Акту від 25.08.2011 приймання-передачі майнових прав до Договору № 1/105_ИПкупівлі-продажу майнових прав від 22.08.2011.

З огляду на вказане вище, реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем сама по собі є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки остання внаслідок такої реєстрації фактично була позбавлена можливості реалізувати (розпорядитися) своє майнове право у спосіб та у порядку, встановлені договором і законом.

Позивач вважає, що відповідач - ТОВ «Аверс-Сіті» не був наділений достатнім обсягом цивільної право- та дієздатності для набуття права власності на спірне майно, а державний реєстратор всупереч положенням актів цивільного законодавства не перевірив належним чином наявності договірних відносин, за змістом яких право власності підлягало реєстрації за позивачем, внаслідок чого були порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо розпорядження майновими правами, що слугує підставою для визнання рішення про державну реєстрацію та свідоцтва про право власності недійсними.

Так, спірна квартира включена до переліку квартир, на які Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради доручено видати свідоцтво про право власності - квартира АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що Коцюбинська селищна рада в особі виконавчого комітету при прийнятті оскаржуваного рішення перевищила власну компетенцію, фактично вийшла за межі цивільної дієздатності у сфері оформлення та реєстрації речових прав, а також діяла всупереч прямій забороні втручання у діяльність державного реєстратора.

Зазначає про те, що рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, яке було прийняте з перевищенням цивільної дієздатності селищної ради, безпосередньо вплинуло на обсяг прав та обов`язків учасників справи, оскільки слугувало фактичною підставою для набуття права власності ТОВ «Аверс Сіті» на спірну квартиру, що унеможливило позивачу реалізувати свої майнові права на зазначений об`єкт нерухомості.

Рішенням Ірпінського міського суду Київскої області від 10 червня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Коцюбинської селищної ради про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав, свідоцтва про право власності та рішення виконавчого органу селищної ради, відмовлено.

Додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2024 року заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про ухвалення додаткового рішення, задоволено.

Ухвалено додаткове рішення у справі № 367/6917/17, яким стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Аверс-Сіті» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт зауважує, що справа перебувала в провадженні суду першої інстанції 7 років, протягом яких динамічна практика Верховного Суду змінювалась неодноразово. 13 років назад ОСОБА_1 придбала майнові права на спірний об`єкт, з моменту введення будинку в експлуатацію ОСОБА_1 проживає в спірній квартирі, зробила там ремонт і повністю сплачує житлово-комунальні послуги. З 2013 року ОСОБА_1 безперервно перебуває в судових процесах, направлених на захист її права власності на єдине житло, яке вона придбала за власні кошти.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 до ОСОБА_1 перейшов повний обсяг прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу майнових прав, які існували у гр. ОСОБА_3 станом на 29.11.2011.

Відовідно договору купівлі-продажу майнових прав, покупець після підписання акту набуває майнові права на об`єкт нерухомості, які полягають у праві покупця набути право власності на об`єкт нерухомості після введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відовідних правовстановлюючих документів.

На думку ОСОБА_1 , при підписанні договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 вона набула майнові права на спірний об`єкт нерухомості і набула право отримати від відповідача - ТОВ «Аверс-Сіті» документи, необхідні для реєстрації права власності.

Враховуючи факт введення будинку по АДРЕСА_3 в експлуатацію, підтверджений сертифікатом серії КС № 16411043016, виданим Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, ОСОБА_1 також набула право оформити право власності на спірну квартиру.

Окрім того, висновки суду щодо обрання неефективного способу захисту прав є помилковими, адже вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінено судом як неналежний спосіб захисту.

Апелянт зауважує, що згідно із висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 316/2082/19 з посиланням на висновки Верховного Суду, сформовані у постанові Великої Палати від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18, за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер і таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру прав відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєтратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Спірна квартира включена до переліку квартир, на які Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради доручено видати свідоцтво про право власності під № 105 . Коцюбинська селищна рада вимоги зустрічного позову визнала. Будь-якої правової оцінки визнанню позову Коцюбинською селищною радою суд першої інстанції не надав.

Окрім того, судом першої інстанції помилково не враховано, що рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, яке було прийняте з перевищенням цивільної дієздатності селищної ради, безпосередньо вплинуло на обсяг прав та обов`язків учасників справи, оскільки слугувало фактичною підставою для набуття права власності ТОВ «Аверс Сіті» на спірну квартиру, що унеможливило позивачу за зустрічним позовом реалізувати свої майнові права на зазначений об`єкт нерухомості та наділяє позивача за зустрічним позовом правом оскаржити таке рішення в судовому порядку.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить додаткове рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви представника відповідача, про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що як слідує зі змісту заяви відповідача за зустрічним позовом та доданих до неї документів, вказана заява, як і документи щодо судових витрат позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_1 не надсилалися. Заява подана через Електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, однак ОСОБА_1 як сторона справи, не має та не зобов`язана мати електронний кабінет, у зв`язку із чим не може отримати копію заяви вказаним шляхом.

Отже, докази, подані на підтвердження судових витрат не можуть братися судом до уваги відповідно до ст. 83 ЦПК України, а заява про ухвалення додаткового рішення підлягає поверненню заявнику відповідно до положень ст. 183 ЦПК України.

Окрім того, оцінювання вартості послуг з вивчення документів та правової позиції сторони у розмірі 10 000,00 грн. є неспівмірним та завищеним, оскільки матеріали сторони та правова позиція відомі представнику відповідача з інших аналогічних спорів. Крім того, ТОВ «Аверс-Сіті» не подавало до суду відзив на зустрічну позовну заяву.

При цьому, незалежно від результатів вирішення спору по суті, саме позивач за зустрічним позовом, за обставинами справи є стороною, яка була позбавлена права власності на своє майно - квартиру АДРЕСА_5 , у зв`язку із чим стягнення судових витрат становить для неї надмірний тягар, що суперечить принциу розподілу таких витрат.

Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради, через свого представника Денисенка О.С. подано відзив на апеляційну скаргу. Відповідач просить розгляд справи проводити у відсутності представниика Виконавчого комітету Ірпінської міської ради за доказами, наявними в матеріалах справи.

ТОВ «Аверс-Сіті» подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу. Товариство просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, судове рішення без змін.

Зазаначає, що ОСОБА_1 , звернулась з позовною заявою про визнання протиправним рішення державного реєстратора та рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради. Натомість, на думку ТОВ «Аверс-Сіті» та суду першої інстанції, позивачем було обрано неналежний спосіб захисту саме як інвестора. Об`єкт нерухомого майна введений в експлуатацію ще у 2011 році, а тому належним способом захисту є витребування майна з чужого незаконного володіння.

На думку Товариства сільський голова Коцюбинської селищної ради свідомо ігноруючи нормативно-правові акти, рішення Конституційного Суду України та усталену позицію Верховного Суду, усвідомлюючи свій намір про те, що рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради мало індивідуальний характер та вже є реалізованим ТОВ «Аверс-Сіті», визнанням позову сприяє скасуванню його в судовому порядку.

ТОВ «Аверс-Сіті» не заперечує проти прав інвесторів, які реально оплатили грошові кошти. За 2014-2015 роки було укладено багато договорів купівлі-продажу квартир/нежитлових приміщень, а за період 2014 по 2024 було укладено та визнано судом близько 10 мирових угод між сторонами.

Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що ТОВ «Аверс-Сіті» звернулось з позовом до суду ще у 2013 році, а ОСОБА_1 було відомо про порушене право під час звернення Товариства до суду у 2013 році, а потім ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом лише у 2018 році, що є необгрунтованим ігноруванням інституту позовної давності.

Окрім того, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Отже, рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області № 270 від 22.09.2011 є дійсним, а свідоцтво про право власності не є правочином, на підставі якого право власності на об`єкт нерухомості виникає, змінюється або припиняється, а тому вимога ОСОБА_1 щодо припинення права власності за ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_4 є незаконною, неаргументованою та безпідставною.

Спір у даній справі виник між ОСОБА_1 та Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, а Виконавчий комітет є неналежним відповдачем.

Щодо оскарження ОСОБА_1 додаткового рішення суду від 01.07.2024, Товариство зазначає, що у додаткових поясненнях від 25.04.2023, ТОВ «Аверс-Сіті» повідомило суд, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрт на правову допопомогу складає 20 000,00 грн. Остаточний розмір витрат буде визначений з урахуванням вчинених процесуальних дій.

Відтак із врахуванням великої кількості судових засідань та затраченого часу адвокатів у ході розгляду даної справи, витрати на надання правничої допомоги склали 30 000,00 грн.

ОСОБА_1 не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Фляшковський В.А. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з викладених підстав.

Представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М.М. проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечив, рішення Ірпінського міського суду від 18.06.2024 та додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01.07.2024 просив залишити без змін як законні та обгрунтовані.

Представник Коцюбинської селищної ради Фефілатьєва Ю.М. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримала, просила задовольнити.

Представник Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Лахтай Н.С. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися у відповідності до вимог закону. Відповідач явку свого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив. Будь - яких заяв, клопотань від вказаних осіб на час розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

З метою дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності вказаних осіб, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи судом апеляційно інстанції.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Враховуючи те, що сторони повідомлялись про розгляд справи апеляційним судом, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності позивача, представника Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Фляшковського В.А., представника ТОВ «Аверс-Сіті» - адвоката Васюк М.М., представника Коцюбинської селищної ради - Фефілатьєву Ю.М. перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судових рішень в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, ТОВ «Аверс-Сіті» є замовником будівництва ЖК «Коцюбинський» за адресою: АДРЕСА_2 .

16.09.2011 житловий будинок АДРЕСА_6 введений в експлуатацію.

22.09.2011 Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради Київської області було прийнято рішення № 270 про оформлення та видачу ТОВ «Аверс-Сіті» свідоцтв на право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , в тому числі щодо квартири АДРЕСА_7 рішення було прийнято на підставі Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта серія КС № 16411043016.

За ТОВ «Аверс-Сіті» було зареєстровано право власності в ДРРПНМ у зв`язку з чим Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції Київської області було видано свідоцтво про право власності, номер 8034843 від 15.08.2013.

22.07.2013 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_4 .

07.11.2013 рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/5607/13 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено повністю.

08.12.2014 рішенням Апеляційного суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2013 скасовано.

22.04.2015 ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Київської області від 08.12.2014 скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

18.06.2015 ухвалою Апеляційного суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц апеляційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2013 залишено без змін.

23.12.2015 ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ТОВ «Аверс-Сіті» задоволено частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2013 та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18.06.2015 скасовано, справу № 367/5607/13-ц направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

07.12.2017 рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

23.04.2018 постановою Апеляційного суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду від 07.12.2017 залишено без задоволення.

02.07.2018 ухвалою Верховного Суду у справі №367/5607/13-ц відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1

07.09.2022 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц задоволено заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про поворот виконання рішення суду.

Згідно інформаційної довідки №98318823 від 25.09.2017, власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_1 .

Право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру було зареєстровано на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2013 у справі № 367/5607/13-ц, яке, як зазначалась вище, було скасовано рішенням Апеляційного суду Київської області від 08.12.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015.

Виходячи з інформаційної довідки № 330083765 від 24.04.2023, наразі ТОВ «Аверс-Сіті» є власником квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що 15.03.2019 на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 було скасовано запис про право власності за ОСОБА_1 .

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову Ірпінський міський суд Київської області дійшов висновку, що позивачем спосіб захисту порушеного права обраний неправильно. На думку суду першої інстанції ОСОБА_1 мала б оспорювати Сертифікат відповідності (ставити питання про його скасування або визнання його недійсним), саме така вимога була б належним способом захисту її прав щодо рішення Коцюбинської селищної ради, яке вона оспорює. Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справ 22.08.2011 між ТОВ «Аверс-Сіті», в якості продавця, та гр. ОСОБА_3 , в якості покупця, укладено договір купівлі - продажу майнових прав № 1/105_ИП (т. 1 а.с. 65-68).

Згідно з пунктом 1.4. Договору купівлі-продажу майнових прав, майновими правами є всі права на об`єкт нерухомості, що полягають у праві покупця набути право власності на об`єкт нерухомості після введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до пункту 1.3. Договору купівлі-продажу майнових прав, об`єктом нерухомості є складова та невід`ємна частина об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець. Характеристики об`єкта нерухомості та інформація про нього: двокімнатна квартира АДРЕСА_5 .

29.11.2011 між ОСОБА_3 , в якості цедента, ОСОБА_1 , в якості цесіонарія, та відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті», в якості боржника, укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого (п.1.2) цедент ( ОСОБА_3 ) здійснює відчуження цесіонарію, а цесіонарій приймає право до боржника (ТОВ «Аверс-Сіті»), який одночасно є продавцем за Договором купівлі-продажу майнових прав № 1/105_ИП, укладеним між боржником та цедентом 22.08.2011 щодо передачі у власність згідно з умовами Договору майнових прав на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 515 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із пунктом 1.5. Договору про відступлення права вимоги за цим Договором до цесіонарія переходять права цедента у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору.

З наведеного слідує, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 до ОСОБА_1 перейшов повний обсяг прав та обов`язків покупця за Договором купівлі-продажу майнових прав, які існували у гр. ОСОБА_3 станом на 29.11.2011.

Відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі-продажу майнових прав продавець передає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно із пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу майнових прав майнові права на об`єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акту.

Відповідно до пункту 1.6. Договору купівлі-продажу майнових прав Акт - це Акт приймання - передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, який підписується сторонами на підтвердження набуття покупцем права власності на майнові права на об`єкт нерухомості.

Положеннями пункту 3.2. Договору купівлі-продажу майнових прав встановлено, що право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання Акту.

Відповідно до пункту 3.3. Договору купівлі-продажу майнових прав оформлення права власності на об`єкт нерухомості та всі інші дії, пов`язані з оформленням права власності на об`єкт нерухомості, в тому числі сплата офіційних платежів та інших необхідних платежів здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок.

Пунктом 3.5. Договору купівлі-продажу майнових прав встановлено, що в разі отримання звернення від покупця продавець може здійснювати від імені покупця дії щодо оформлення права власності на об`єкт нерухомості, про що сторонами укладається окрема угода.

Разом із тим, відповідно до пункту 3.4. Договору купівлі-продажу майнових прав продавець зобов`язаний безумовно на першу вимогу покупця надати покупцю протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця вичерпний пакет документів (копій документів, нотаріальних копій документів, оригіналів документів та таке інше) необхідних покупцю для оформлення права власності на об`єкт нерухомості.

З наведених положень договору купівлі-продажу майнових прав слідує, що покупець після підписання Акту набуває майнові права на об`єкт нерухомості, які полягають у праві покупця набути право власності на об`єкт нерухомості після введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів (п. 1.4. Договору купівлі-продажу майнових прав).

При цьому, покупець на власний розсуд може отримати необхідні документи та зареєструвати права власності на квартиру або доручити продавцю здійснити реєстрацію права власності на квартиру на ім`я покупця.

Отже, 25.08.2011 між відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 , підписано Акт приймання-передачі майнових прав до Договору №1/105_ИПкупівлі- продажу майнових прав від 22.08.2011, згідно із яким продавець передав, а покупець прийняв майнові права на об`єкт нерухомості - складова та невід`ємна частина об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець. Характеристика об`єкта нерухомості та інформація про нього: двокімнатна квартира АДРЕСА_5 .

Таким чином, на думку колегії суддів Лахтай Н.С. при підписанні договору про відступлення права вимоги від 29.11.2011 набула майнові права на спірний об`єкт нерухомості і набула право отримати від відповідача - ТОВ «Аверс-Сіті» документи, необхідні для реєстрації права власності.

Зважаючи на ту обставину, що будинок АДРЕСА_3 введено в експлуатацію, що підтверджено сертифікатом відповідноссті серії КС №16411043016, виданим Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (т. 1 а. с. 16), ОСОБА_1 набула право оформити своє право власності на спірну квартиру.

ТОВ «Аверс-Сіті» заперечує факт взаєморозрахунків з ОСОБА_3 відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав від 22.08.2011 року на спірну квартиру за № 1/105_ИП.

ТОВ «Аверс-Сіті» не є первісним замовником (забудовником) будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Первісним замовником (забудовником) було Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції».

23.05.2006 року у виданні «ДИВІДЕНДИ-ІНФОРМ», випуск 121-122 опубліковано формацію про випуск облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції».

Згідно із вказаною інформацією, одна облігація серії С (номінал 20,20 грн.) дає право на отримання 0,01 м2 загальної площі житлового приміщення секції 2 у 454-квартирному, 21/22 поверховому житловому комплексі по АДРЕСА_2 , а саме: облігації серії С з №164 916 по 173 638 (загальна кількість 8 773 облігацій) дають право на житлове приміщення - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у вказаному будинку.

12.08.2008 між ОСОБА_3 , в якості покупця, та ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду «Житло та інвестиції» недиверсифікованого виду закритого типу, в якості продавця, укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №С105-К5; 118-Б/105, за умовами якого (п. 1.1.) покупець придбав іменні безпроцентні (цільові) облігації серії С з № 164 916 по 173 638 (загальна кількість 8 773 облігацій) за ціною 220 255,75 грн.

До цього, ОСОБА_3 здійснював платежі на користь ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів» відповідно до платіжних доручень №72 від 31.07.2008 року на суму 546036,81 грн., згідно договору №М141-К2; 72-Б/68 від 29.07.2008 р.; №595 від 01.08.2008 року на суму 465126,15 грн., згідно договору №М147-К2; 73-Б/68 від 29.07.2008 р.; №1508 від 01.08.2008 року на суму 226000,00 грн., згідно договору №М137-К2; 71- Б/68 від 29.07.2008 р.; №4871 від 01.08.2008 року на суму 694509,46 грн., згідно договору №Е225- К2; 70-Б/68 від 29.07.2008 р.; №4871 від 01.08.2008 року на суму 694509,46 грн., згідно договору №Е229-К2; 69-Б/68 від 29.07.2008 р.; №6579 від 04.08.2008 року на суму 357518,10 грн., згідно говору №М146-К2; 74-Б/68 від 29.07.2008 р.; №7700 від 04.08.2008 року на суму 320036,82 грн., згідно договору №М137-К2; 71-Б/68 від 29.07.2008 р.; №8443 від 04.08.2008 року на суму 342061,52 грн., згідно договору №142-К2; 106-Б/105 від 01.08.08 р. Всього на суму 3 645 798,32 грн.

13.08.2008 між ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів», що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного фонду «Житло та інвестиції» недиверсифікованого виду закритого типу та ОСОБА_3 укладено угоду про припинення зобов`язань зарахуванням, за умовами якої зазначена вище сума у розмірі 3 645 798,32 грн. зарахована в якості оплати, в тому числі за договором купівлі-продажу цінних паперів №С105-К5; 118-Б/105 від 12.08.2008.

Згідно із випискою про стан рахунку у цінних паперах, станом на 27.08.2008 року на рахунку ОСОБА_3 в цінних паперах в ВАТ КБ «Надра» обліковувалися цінні папери ТОВ «Регіональні будівельні інвестиції» номіналом 20,20 грн. у кількості 142 851 штук (79 526 + 63 325).

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2009 року у справі №19/205-09 визнано за ТОВ «Аверс-Сіті» право власності на частину активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Житло та інвестиції» недиверсифікованого виду закритого типу ЗАТ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції», що отримані за Актом розрахунку з учасником пайового венчурного інвестиційного фонду «Житло та інвестиції» недиверсифікованого виду закритого типу Закритого акціонерного товариства «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Наші інвестиції» від 17 липня 2009 року.

Зі змісту рішення слідує, що за вказаним актом відповідач передав позивачу - ТОВ «Авес-Сіті» вартість чистих активів Фонду у розрахунку на один інвестиційний сертифікат Фонду, що знаходиться в обігу, розрахованою на день, що передує дню початку розрахунку. Тобто станом на 16 липня 2009 року відповідач передав позивачу частину активів Фонду, а саме: цінні папери, нерухомість та інші активи Фонду на суму (за експертною оцінкою) 98 124 984,11 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2010 року у справі №Б13/116-10 порушено провадження у справі про банкротство емітента облігацій на спірну квартиру - Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівельні інвестиції».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі №Б13/116-10 затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції» до якого увійшло ТОВ « Аверс-Сті».

Ухвалою встановлено, що TOB «Аверс-Сіті» набув права вимоги виконання зобов`язань Боржника перед фізичними та (або) юридичними особами, щодо передачі об`єктів нерухомості на підставі, зокрема, договору купівлі-продажу цінних паперів №С105-К5; 118-Б/105 від 12.08.2008 року, укладеного з ОСОБА_3

30.06.2010 року між ТОВ «Аверс-Сіті» та ТОВ «Регіональні будівельні інвестиції» укладено Акт звіряння договірних зобов`язань, яким підтвердили, що на момент підписання акту стосовно об`єктів, якими вважається нерухоме майно, що знаходитиметься по завершенню будівництва у ЖК «Коцюбинський» за адресою: АДРЕСА_2 , було продано, шляхом підписання з фізичними особами договорів купівлі-продажу цінних паперів та договорів бронювання об`єктів нерухомості, зокрема ОСОБА_3 , де предметом договору є квартира АДРЕСА_8 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2012 року у справі № Б13/116-10 ліквідовано емітента облігацій на спірну квартиру - Товариство з обмеженою ідальністю «Регіональні будівні інвестиції».

Таким чином ТОВ «Аверс-Сіті» набуло право права вимоги виконання зобов`язань щодо передачі спірної квартири на підставі договору купівлі- продажу цінних паперів №С105-К5; 118-Б/105 від 12.08.2008 року в межах справи про банкрутство емітента облігацій на спірну квартиру.

При цьому, на момент набуття вказаного права вимоги, грошові зобов`язання ОСОБА_3 , як покупця облігацій були виконані в повному обсязі, що підтверджено зазначеними вище платіжними дорученнями, угодою від 13.08.2008 року та випискою про стан рахунку у цінних паперах.

Разом із тим, як зазначалось вище 22.08.2011 року між ТОВ «Аверс-Сіті», в якості продавця, та гр. ОСОБА_3 , в якості покупця, укладено Договір купівлі-продажу майнових прав №1/105_ИП.

При цьому, 25.08.2011 року між ТОВ «Аверс-Сіті» і ОСОБА_3 було укладено Договір №1/105/Z про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За змістом вказаного договору, за договором купівлі-продажу майнових прав №1/105_ИП ОСОБА_3 має виконати грошове зобов`язання перед ТОВ «Аверс-Сіті» у розмірі 220 255,75 грн.

За Актом анулювання №1/105 (угодою про припинення дії попереднього договору № С105 від 15.10.2010 року) ТОВ «Аверс-Сіті» має виконати грошове зобов`язання перед ОСОБА_3 у розмірі 220 255,75 грн.

З моменту підписання договору №1/105/Z про зарахування зустрічних однорідних вимог зобов`язання сторін за вказаними вище правочинами - договором купівлі-продажу майнових прав №1/105_ИП та актом анулювання №1/105 вважаються виконаними.

У зв`язку із вказаним, того ж дня 25.08.2011 року між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_3 було укладено акт приймання-передачі майнових прав, за змістом якого ТОВ «Аверс-Сіті» передало ОСОБА_3 майнові права на об`єкт нерухомості - складову та невід`ємну частину Обє`кту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири, спорудження якої здійснює продавець (ТОВ «Аверс-Сіті»), Характеристики Об`єкта нерухомості та інформація про нього: двокімнатна квартира АДРЕСА_5 .

15.10.2012 року ТОВ «Аверс-Сіті» видало ОСОБА_3 довідку, якою повідомило про відсутність заборгованості за договорами купівлі-продажу майнових прав, в тому числі за договором №1/105_ИП.

В суді першої інстанції позивач посилалася на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.12.2017 року у справі №367/5607/13, залишене в силі постановою Апеляційного суду Київської області від 23.04.2018 року.

Вказаними судовими рішеннями у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті» про визнання права власності на спірну квартиру достовірно встановлено, що згідно договору №1/105/Z про зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.08.2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті» вважається, що з моменту набрання чинності цього договору ОСОБА_3 виконав свої обов`язки за договором в обсязі 220 255,75 грн.

Факт відсутності заборгованості по сплаті вартості майнових прав на квартиру за договором, підтверджується довідкою про оплату повної вартості від 15.10.2012 виданою відповідачем, а також тим, що відповідно до п.1.3 Договорів відступления права вимоги від 29.08.2011 року, право вимоги, що відступалось за договором, належало продавцю (цеденту) вже як набувачам прав за договором купівлі-продажу майнових прав, укладених з ТОВ «Аверс-сіті». Тобто па момент укладання договору відступлення права вимоги вартість майнових прав на квартиру вже була оплачена відповідачу.

Таким чином, ТОВ «Аверс-Сіті» не є первісним замовником (забудовником) будівництва, Первісно майнові права на спірну квартиру придбавалися ОСОБА_3 шляхом купівлі облігацій ТОВ «Регіональні будівні інвестиції». Грошові зобов`язання за придбання облігацій були виконані в повному обсязі. ТОВ «Аверс-Сіті» набуло право права вимоги виконання зобов`язань щодо передачі спірної квартири в межах справи про банкрутство емітента облігацій із уже виконаними грошовими зобов`язаннями.

Факт відсутності заборгованості по сплаті вартості майнових прав за квартиру за вказаним договором встановлений судовим рішенням у справі між тими ж сторонами, у зв`язку із чим не підлягає доказуванню.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на усунення перешкод в реєстрації права власності відповідно до умов договору купівлі-продажу майових прав та п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 907/726/20, частини третьої ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністрества юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону.

Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту, адже задоволення такого позову призводе до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Також згідно із висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №316/2082/19 з посиланням на висновки Верховного Суду, сформовані у постанові Великої Палати від 21.12.2022 року у справі №914/2350/18, за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер і таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру прав відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Так, ОСОБА_1 заявила позовну вимогу про визнання рішення про державну реєстрацію недійсним.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта та зауважує, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги, таку відмову жодним чином не мотивував, вказавши лише на неєфективність інших вимог позивача щодо недійсності свідоцтва та рішення виконавчого комітету селищної ради.

Згідно зі статтею 19 наведеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного- будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

У постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 915/1844/18 зазначено, що «отже, як підставно зазначили суди попередніх інстанцій, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких, згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», провадиться державна реєстрація права власності, яке вони посвідчують, а визнання недійсним і скасування свідоцтв про право власності на майно має на меті захист прав позивача на земельну ділянку, на якій це майно розміщене з порушенням положень закону. За наведених мотивів суд відхиляє посилання на неправильно обраний позивачем спосіб захисту, враховуючи, що скасування тільки свідоцтв про право власності не призведе до поновлення порушеного права».

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З наведеного слідує, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, що його отримала, щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Суд на вказане уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про неможливість визнання свідоцтва про право власності недійсним, адже при наявності такого свідоцтва відповідач не позбавлений можливості здійснити повторну реєстрацію речового права.

Слід звернути увагу також на ту обставину, що Коцюбинська селищна рада позов ОСОБА_1 визнала.

Відповідно до ч. 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із ч. 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Будь-якої правової оцінки визнанню позову Коцюбинською селищною радою суд першої інстанції не надав.

Спірні правовідносини, на момент їх виникнення були врегульовані положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції Закону України від 07.07.2011 року № 3610-УІ, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції Закону України 11.02.2010 та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно в редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 року.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до ч. 1 статті 5 вказаного Закону входять до системи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Разом із тим, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція сільських, селищних, міських рад обмежена повноваженнями та правами, визначеним у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Положення статті 26 Закону не надають права органам місцевого самоврядування (радам) вирішувати питання про оформлення або відмову в оформленні свідоцтв про право власності на майно чи права доручати вчинення відповідних дій підконтрольним підприємствам комунальної форми власності.

Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад встановлена у статтях 27 - 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказані повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських рад також не передбачають можливості вирішувати питання про оформлення або відмову в оформленні свідоцтв про право власності на майно чи права доручати вчинення відповідних дій підконтрольним підприємствам комунальної форми власності.

Підстави та порядок видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, у тому числі новостворене, встановлені у зазначених вище Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п. 6) ч. 2 ст. 9 та п. 5) ч. 1 ст. 15 Закону видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснюється державним реєстратором.

Відповідно до п. 1.3. Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно- територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1) ч. 1 ст. 15 Закону прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вказані положення норм матеріального права закріплюють засади самостійності і незалежності державного реєстратора, а також пряму заборону втручання у його діяльність.

Разом із тим, Коцюбинська селищна рада в особі виконавчого комітету при прийнятті оскаржуваного рішення перевищила власну компетенцію, фактично вийшла за межі цивільної дієздатності у сфері оформлення та реєстрації речових прав, а також діяла всупереч прямій забороні втручання у діяльність державного реєстратора.

Відповідно до пункту 10) ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс18) аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було безпідставно здійснено державну реєстрацію, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду.

Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявления вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення, вплине на законність таких документів та відновить порушені права.

На думку колегії судді судом першої інстанції помилково не враховано, що рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, яке було прийняте із перевищенням цивільної дієздатності селищної ради, безпосередньо вплинуло на обсяг прав та обов`язків учасників справи, оскільки слугувало фактичною підставою для набуття права власності ТОВ «Аверс Сіті» на спірну квартиру, що унеможливило позивачу за зустрічним позовом реалізувати свої майнові права на зазначений об`єкт нерухомості та наділяє позивача за зустрічним позовом правом оскаржити таке рішення у судовому порядку.

Отже, встановивши обставини справи, які безперечно підтверджують факт порушення прав позивача за зустрічним позовом на спірне майно, суд першої інстанції не надав будь-якої правової оцінки позовним вимогам щодо оспорюваного рішення про державну реєстрацію речових прав, не здійснив інтерпретацію таких вимог до мети позову, також дійшов до помилкових висновків щодо неефективності визнання недійсними свідоцтва про право власності на майно та рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, не взяв до уваги факт визнання позову Коцюбинською селищною радою, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 18.06.2024 не відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню.

Щодо посилань відповідача на пропуск ОСОБА_1 позовної давності, то суд не погоджується з таким посиланням, оскільки ОСОБА_1 з 2013 року звертається до суду з різними позовними вимогами саме с метою захисту своїх прав щодо спірної квартири. Так, був період коли на підставі рішення суду (яке у подальшому було скасовано) за нею було зареєстровано право власності на спірну квартиру і лише 07.09.2022 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/5607/13-ц було задоволено заяву ТОВ «Аверс-Сіті» про поворот виконання рішення суду.

Згідно інформаційної довідки №98318823 від 25.09.2017, власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_1 .

Право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру було зареєстровано на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07.11.2013 у справі № 367/5607/13-ц, яке, як зазначалась вище, було скасовано рішенням Апеляційного суду Київської області від 08.12.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.04.2015.

Виходячи з інформаційної довідки № 330083765 від 24.04.2023, наразі ТОВ «Аверс-Сіті» є власником квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що 15.03.2019 на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 було скасовано запис про право власності за ОСОБА_1 .

Таким чином, звернувшись з зустрічним позовом у даній справі у червні 2018 року, ОСОБА_1 не пропустила позовну давність.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_2 на додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01.07.2024 колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висовку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2024 року та задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Аверс-Сіті», Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Коцюбинської селищної ради, отже правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на корсть ТОВ «Аверс-Сіті» понесених витрат на правничу допомогу відсутні.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції додаткове рішення суду першої інстанції від 01 липня 2024 року скасовує та задовільняє апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 907,06 грн, який був сплачений позивачем в повному обсязі (т. 2 а.с. 146-а).

При зверненні із апеляційною скаргою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 360,59 грн, який також був сплачений позивачем у повному обсязі (т. 4 а.с. 15).

Таким чином, оскільки за результатами апеляційного перегляду суд скасовує рішення Ірпінського міського суду Київської області та задовільняє позов ОСОБА_1 , тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої - 2 907,06 грн. та апеляційної інстаній - 4 360,59 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 червня 2024 року, скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Визнати незаконним пункт 2 рішення Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 22.09.2011 року № 270 в частині доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації оформити та видати свідоцтво про право власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_1 закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) «Будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та багатоповерховим паркінґом, 1 черги будівництва: III та IVспусковий комплекс» введеним в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_6 : АДРЕСА_3 ».

Визнати незаконним рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 15.08.2013 року, індексний номер 50388357, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком Валерієм Петровичем, яким право власності на квартиру АДРЕСА_4 , зареєстроване за відповідачем ТОВ «Аверс-Сіті» та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.08.2013, індексний номер 8034848, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Гордейчуком Валерієм Петровичем, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_4 .

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (код ЄДРПОУ 33939099, місце знаходження: 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул.Пономарьова, буд. 26, корпус 2, офіс 173) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_9 ) судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 2 907,06 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 360,59 грн.

Додаткове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 01 липня 2024 року, скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 26 грудня 2024 року.

Судді

Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О. І. Шкоріна