Ухвала

від 18.12.2024 по справі 759/24231/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №759/24231/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7773/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, освіта середня, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей 2016 та 2022 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України підполковника поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023250000000018 від 15.01.2023 року, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, відділу Офісу Генерального прокуратура ОСОБА_8 , про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, на 53 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2025 року, без визначення розміру застави, з утримуванням його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор МЮ України".

В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави відносно підозрюваного у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 307, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю який він буде відбувати за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, безпідставною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що в своєму клопотанні слідчий послався на наявність ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак просто перерахував їх у клопотанні без надання доказів та матеріалів на підтвердження їх існування.

Апелянт вважає, що зазначені дії слідчого при поданні клопотання так і дії слідчого судді при ухваленні оскаржуваної ухвали є прямим порушенням п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України.

Так, п.5 ч. 1 ст. 184 КПК України зобов`язує слідчого та прокурора зазначити у клопотанні не тільки виклад обставин, на підставі яких вони дійшли висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні, а послатися на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Адвокат зазначає, що обґрунтування кожного ризику слідчим є лише припущенням та не підтверджується жодними матеріалами справи.

Так, ризик переховування від органів досудового слідства та суду обґрунтовано слідчим тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів і у разі визнання його винним це може спонукнути його до втечі на непідконтрольну територію України або за кордон. Отже, слідчий у самому обґрунтуванні наявності ризику приходить до припущення, а не до конкретних доказів існування цього ризику.

При цьому, в Україні діє військовий стан, а ОСОБА_7 є особою призивного віку та не може без дозволу уповноваженого державного органу перетнути кордон, а сполучення з непідконтрольними територіями в Україні відсутні.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, то слідчим зазначено, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчинити дії, спрямовані на знищення або приховування на даний час невідшуканих речей чи документів. До яких речей і документів у ОСОБА_7 є доступ для їх знищення, слідчим не наводиться, як не наводиться і доказів намірів вчинити зазначені дії, що є само собою не інакше як припущення.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у кримінальному проваджені, то знов таки слідчим наводиться припущення, що ОСОБА_7 може вчинити дії щодо вмовлянь, залякування або підкупу зазначених осіб.

Теж саме стосується і ризиків перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення нових злочинів та продовження існуючого злочину. Все зазначене вище, а саме перелік ризиків, передбачений ст. 177 КПК України та дії, якими вони можуть бути вчинені, є диспозицією зазначеної статті, а існування як кожного з них окремо, так і в сукупності, потрібно доводити доказами.

Сторона захисту стверджує, що зазначені висновки слідчого судді щодо наявності доказів скоєння ОСОБА_7 кримінальних правопорушень не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки не мають жодного відношення до ОСОБА_7 , а містять дані про скоєння кримінальних правопорушень іншими підозрюваними у справі, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

На думку апелянта, жодного доказу, який би вказував на здійснення злочинів ОСОБА_7 , матеріали справи не містять.

Посилається на те, що слідчим суддею враховано та встановлено, що підозрюваний має постійне місце мешкання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, має міцні соціальні зв`язки, отримав грамоту за підтримку ЗСУ, здійснює волонтерську діяльність, має гарні характеристики, але з урахуванням таких обставин дійшов висновку, що вони не дають підстав для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту. У той же час слідчий суддя врахував тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_7 та покарання, яке може бути йому призначене, і тому прийшов до висновку про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства.

Щодо характеристики підозрюваного, захисник зазначає про те, що ОСОБА_7 є несудимою особою, реалізований у цивільному житті та суспільстві в цілому, має міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики, є чуйним та готовим прийти на допомогу будь кому.

Зазначене підтверджується тим, що він перебуває у шлюбі із ОСОБА_12 відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , на утриманні має двох малолітніх дітей, один з яких народжений у шлюбі - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), другий ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), який є сином ОСОБА_12 (від попереднього шлюбу) - дружини ОСОБА_7 .

Зазначені малолітні діти перебувають на утриманні ОСОБА_7 оскільки його дружина - ОСОБА_12 відповідно до витягу з наказу ФОП ОСОБА_15 (іпн. НОМЕР_4 ) № 03-к від 03.05.2022 року, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04 травня 2022 року по 22 лютого 2025 року.

Також ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_5 ), яка вже хоч і досягла 21 року, але потребує батьківського догляду та порад, а також фінансової підтримки зі сторони батька.

Адвокат посилається на те, що ОСОБА_7 має допуск до виконання висотно - верхолазних робіт з застосуванням індивідуальних страхувальних засобів відповідно до посвідчення № 4\1\19, виданого ТОВ «Навчально - методичний центр «Новатор».

Останнім місцем офіційного працевлаштування є ТОВ «АТЛСЕРВІС ЧЕРКАСИ» (ЄДРПОУ 43144561), де він працював на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів в період з 01.02.2021 року по 07.12.2022 року, та має звідти позитивну характеристику. Після звільнення став займатися власною справою, без реєстрації як ФОП, з ремонту транспортних засобів, внаслідок чого отримує стабільний дохід для утримання своєї родини, дітей, матір та брата інваліда. Для здійснення зазначеної діяльності, останнім за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , на території приватного домоволодіння, облаштовано гаражне приміщення, що підтверджується характеристикою сусідів за вказаною адресою.

Також зазначає, що ОСОБА_7 бере активну участь у допомозі Збройним Силам України, а саме безоплатно здійснює ремонт транспортних засобів ЗСУ, що підтверджується довідкою про сприяння ОСОБА_7 у здійсненні волонтерських заходів громадської організації «Черкаське об`єднання інвалідів АТО» (ЄДРПОУ 42907654), за що був нагороджений грамотою Збройних сил України.

Матір ОСОБА_7 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю другої групи (довідка до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 202051). Батько ОСОБА_7 - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є пенсіонером (пенсійне посвідчення № НОМЕР_6 ). Брат ОСОБА_7 - ОСОБА_19 , 1981 року народження, є інвалідом третьої групи з дитинства (довідка до огляду МСЕК серії 10 ААБ № 349193 із посвідченням серії НОМЕР_7 ).

Зазначені особи зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 , де ОСОБА_7 здійснює діяльність з ремонту транспортних засобів, проводить більшість часу за вказаною адресою, що дає йому можливість опікуватись вказаними особами.

Сам ОСОБА_7 проживає за адресою АДРЕСА_2 із дружиною ОСОБА_12 та двома малолітніми дітьми.

Адвокат посилається на те, що з зазначених обставин та наданих на їх підтвердження матеріалів вбачається, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, є відповідальною людиною із активною життєвою позицією, має джерело доходу, хоч і не офіційне, для забезпечення потреб сім`ї, має на утриманні двох малолітніх дітей, матір та брата інваліда, є особою яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалась.

Із урахуванням зазначених обставин захисник вважає, що ризики, на які посилається орган досудового слідства в частині того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового слідства та перешкоджати досудовому розслідуванню, а також не буде виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного, є безпідставними. Всі зазначені слідчим та прокурором припущення про наявність ризиків і можливість їх здійснення ОСОБА_7 цілком можливо уникнути застосуванням цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, якій він буде відбувати за місцем реєстрації та здійснення діяльності з ремонту транспортних засобів, а саме за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначене дасть змогу ОСОБА_7 опікуватись своєю родиною та заробляти кошти для її утримання. Вказаний запобіжний захід цілком буде відповідати меті виконання покладених на ОСОБА_7 процесуальних обов`язків, а орган досудового розслідування цілодобово зможе контролювати виконання зазначеного запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 2, 3 ч. 1 ст.409 КПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023 року за підозрою ОСОБА_20 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_27 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_33 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

16.01.2024 року, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України та останнього затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня, Святошинським районним судом міста Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Строк дії вказаного запобіжного заходу визначено до 10.03.2024 року, включно.

Постановою заступника Генерального прокурора від 26.02.2024 року, строк досудового розслідування продовжено до 10 квітня 2024 року.

05.03.2024 року Святошинським районним судом міста Києва продовжено запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, до 10.04.2024року, включно.

27.03.2024 року, слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у вказаному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 10 січня 2025 року.

Після цього, Святошинським районним судом міста Києва продовжено запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 06.06.2024року.

04.06.2024 року Святошинським районним судом міста Києва продовжено запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, до 02.08.2024, включно.

31.07.2024 ОСОБА_7 продовжено строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.09.2024року.

24.09.2024 року, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено до 22.11.2024року, включно.

05.11.2024 року, ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на нову підозру, таким чином останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.

15 листопада 2024 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України підполковник поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023250000000018 від 15.01.2023 року, звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням, яке погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, відділу Офісу Генерального прокуратура ОСОБА_8 , про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_7 під час допиту, від надання показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України, однак не зважаючи на це, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, повністю підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколами огляду (ділянки місцевості) від 19.11.2023 року із відборами зразків виявлених в ході їх проведення речовин.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/69484-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 19.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 6,4050г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/69480-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 19.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 6,4137г.; протоколами огляду (ділянки місцевості) від 26.11.2023 року із відборами зразків виявлених в ході їх проведення речовин.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72019-НЗПРАП згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 33,7886г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72020-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 4,8401г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72010-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 18,3927г.; протоколом огляду за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Чехівка, садове товариство «Чайка», місце 1477 від 24.11.2023 року, згідно якого, було виявлено рідини та речовини, з яких було відібрано зразки для проведення експертизи; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72014-НЗПРАП, згідно із яким в наданій на дослідження рідині сірого кольору виявлено психотропну речовину амфетамін масою 12,4 г., у наданій на експертизу речовині жовтого кольору виявлено прекурсор фенілнітропропен масою 2.5 г, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 3,8225г; результатами проведення негласної слідчої розшукової дії,передбаченої ст. 260 КПК України (аудіо, відеоконтроль особи) щодо ОСОБА_7 ; результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, передбачених ст.ст. 261, 262 КПК України (накладення арешту, огляду виїмки кореспонденції) щодо ОСОБА_22 ; результатами проведення негласної слідчої розшукової дії,передбаченої ст. 263 КПК України (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) щодо ОСОБА_22 ; протоколом за результатами проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , під час проведення якого виявлено та вилучено паперову коробку з речовиною рослинного походження; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-24/7422-НЗПРАП, відповідно до якого надана на дослідження речовина зеленого кольору, вилучена 16.01.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 127,73 г.; показаннями свідка ОСОБА_34 , який повідомив що належним йому домоволодінням, за адресою: АДРЕСА_3 користувався ОСОБА_7 та ОСОБА_21 ; результатами проведеного обшуку в автомобілі "Ауді 80", державний номерний знак НОМЕР_8 , яким фактично користується ОСОБА_7 , під час проведення якого виявлено та вилучено згорток з фольги з порошкоподібною речовиною; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-24/6222-НЗПРАП,відповідно до якого в наданій на дослідження порошкоподібній речовині бежевого кольору, яка була вилучена під час проведення обшуку в автомобілі "Ауді 80", державний номерний знак НОМЕР_8 , містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 3,8201 г; результатами проведення огляду інформації,отриманої в ході проведення тимчасового доступу до речей та докмуентів, які знаходяться у володінні ТОВ "Нова пошта", де зафіксовано отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_22 поштових відправлень під вигаданими анкетними даними, показаннями свідка ОСОБА_35 , який повідомив, що належне йому гаражне приміщення № НОМЕР_9 автокооперативу "Строймашівець" за адресою:м.Київ, вул.Холодного Яру, 70, орендував у нього ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності, в тому числі рештою матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази та інші зібрані матеріали в своїй сукупності, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, є обґрунтованим, однак закінчити досудове розслідування не виявляється можливим внаслідок виняткової складності провадження та у зв`язку зтим, що необхідно провести та завершити наступне: вручити підозрюваним повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вказаному кримінальному провадженні; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для закінчення досудового розслідування у цьому провадженні; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Здійснення вищевказаних процесуальних, слідчих (розшукових) дій під час здійснення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, оскільки в подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати доказове значення винуватості підозрюваних осіб. Обставини, що перешкодили здійснити вищевказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії - велика кількість підозрюваних та їх захисників, значний обсяг матеріалів кримінального провадження з яким необхідно ознайомити підозрюваних та їх захисників.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення,у яких підозрюється ОСОБА_7 , являються особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Також, слідчий в клопотанні зазначив, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_7 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.

При цьому, слідчий зазначав про те, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також запобігти вищевказаним ризикам.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України підполковника поліції ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023250000000018 від 15.01.2023 року, погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, відділу Офісу Генерального прокуратура ОСОБА_8 , про продовження підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, без визначення розміру застави.

Продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, на 53 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2025 року, без визначення розміру застави, з утримуванням його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор МЮ України".

В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовлено.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Відповідно до наявних у кримінальному провадженні матеріалів, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: протоколами огляду (ділянки місцевості) від 19.11.2023 року із відборами зразків виявлених в ході їх проведення речовин.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/69484-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 19.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 6,4050г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/69480-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 19.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 6,4137г.; протоколами огляду (ділянки місцевості) від 26.11.2023 року із відборами зразків виявлених в ході їх проведення речовин.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72019-НЗПРАП згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 33,7886г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72020-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 4,8401г.; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72010-НЗПРАП, згідно із яким в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, відібраних 26.11.23 року, міститься психотропна речовина - амфетамін масою 18,3927г.; протоколом огляду за адресою: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Чехівка, садове товариство «Чайка», місце 1477 від 24.11.2023 року, згідно якого, було виявлено рідини та речовини, з яких було відібрано зразки для проведення експертизи; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-23/72014-НЗПРАП, згідно із яким в наданій на дослідження рідині сірого кольору виявлено психотропну речовину амфетамін масою 12,4 г., у наданій на експертизу речовині жовтого кольору виявлено прекурсор фенілнітропропен масою 2.5 г, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 3,8225г; результатами проведення негласної слідчої розшукової дії,передбаченої ст. 260 КПК України (аудіо, відеоконтроль особи) щодо ОСОБА_7 ; результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, передбачених ст.ст. 261, 262 КПК України (накладення арешту, огляду виїмки кореспонденції) щодо ОСОБА_22 ; результатами проведення негласної слідчої розшукової дії,передбаченої ст. 263 КПК України (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) щодо ОСОБА_22 ; протоколом за результатами проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , під час проведення якого виявлено та вилучено паперову коробку з речовиною рослинного походження; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-24/7422-НЗПРАП, відповідно до якого надана на дослідження речовина зеленого кольору, вилучена 16.01.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 127,73 г.; показаннями свідка ОСОБА_34 , який повідомив що належним йому домоволодінням, за адресою: АДРЕСА_3 користувався ОСОБА_7 та ОСОБА_21 ; результатами проведеного обшуку в автомобілі "Ауді 80", державний номерний знак НОМЕР_8 , яким фактично користується ОСОБА_7 , під час проведення якого виявлено та вилучено згорток з фольги з порошкоподібною речовиною; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19-24/6222-НЗПРАП,відповідно до якого в наданій на дослідження порошкоподібній речовині бежевого кольору, яка була вилучена під час проведення обшуку в автомобілі "Ауді 80", державний номерний знак НОМЕР_8 , містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 3,8201 г; результатами проведення огляду інформації, отриманої в ході проведення тимчасового доступу до речей та докмуентів, які знаходяться у володінні ТОВ "Нова пошта", де зафіксовано отримання ОСОБА_7 та ОСОБА_22 поштових відправлень під вигаданими анкетними даними, показаннями свідка ОСОБА_35 , який повідомив, що належне йому гаражне приміщення № НОМЕР_9 автокооперативу "Строймашівець" за адресою:м.Київ, вул.Холодного Яру, 70, орендував у нього ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності,в тому числі рештою матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йомуправопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, його наслідки, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також з огляду на дані про особу підозрюваного.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, продовжує існувати ризик, передбачений пунктом першим частини першої статті 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_36 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, а тому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати останнього до втечі на тимчасово непідконтрольні Україні території або за кордон та тривалого переховування від органів слідства та суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.

Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом другим частини першої статті 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, володіючи відомостями досудового розслідування, які стали йому відомі під час проведення слідчих дій за його участі та отримання копій документів кримінального провадження, може попередити невстановлених осіб, які є співучасниками, з метою уникнення ними кримінальної відповідальності.

Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений пунктом третім частини першої статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_36 знає особисто інших підозрюваних, та може вчинити дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування останніх, спонукати свідків, які надали викривальні покази відносно останнього чи інших підозрюваних у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового засідання.

Також доведеним є те, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом четвертим частини першої статті 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який може бути виражений у створенні підозрюваним ОСОБА_37 штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Продовжує існувати ризик, передбачений пунктом п`ятим частини першої статті 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, який полягає у тому, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень, оскільки незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток, а на теперішній час органом досудового розслідування достовірно не встановлено канали надходження наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, незаконний збут яких інкримінується підозрюваному, та осіб, які причетні до його незаконного можливого надходження до підозрюваних у вказаному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження щодо ОСОБА_7 строку тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, без проведення яких завершення досудового розслідування є неможливим.

Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.

Всупереч тверджень апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, продовживши строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється в тому числі і у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, що зумовлює право суду не визначати розмір застави при продовженні строків тримання під вартою.

Доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Ионкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Твердження апелянта про недоведеність продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Колегія суддів зауважує, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді не надано та матеріали провадження таких доказів не містять, а тому перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою немає.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Посилання апелянта на те, що підозрюваний раніше не підозрюваний має постійне місце мешкання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, має міцні соціальні зв`язки, отримав грамоту за підтримку ЗСУ, здійснює волонтерську діяльність, має гарні характеристики, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, не є безумовними підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2024 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4