Справа № 239/107/22
Провадження № 2/202/2455/2024
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(з а о ч н е)
25 грудня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого суддіМарченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2022 року позивач в особі свого представника ОСОБА_2 звернулася до Новогродівського міського суду Донецької області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В своєму позові позивач зазначає, що 31.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. був виданий виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 89040, про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс». яке є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованості в розмірі 20580 грн.
З даним виконавчим написом вона не згодна, вважає, що виконавчий напис вчинений із порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
На думку позивача, нотаріус не переконався у безспірності заборгованості.
Зазначає, що заборгованість, яка стягнута за виконавчим написом, є спірною. Договір, на підставі якого виданий виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, що виключало можливість видачі виконавчого напису нотаріусом.
За цих підстав позивач просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горая О.С. від 31.10.2020 року, зареєстрований у реєстрі за № 89040, таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 28 лютого 2022 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою цього ж суду від 23 лютого 2022 року застосовані заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 29.04.2022 року за № 26/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Новогродівський міський суд Донецької області) змінено територіальну підсудність судових справ Новогродівського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.
У грудні 2023 року зазначена справа була передана за підсудністю Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, ухвалою якого від 25 грудня 2023 року справу прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони та треті особи в судове засідання не з`явилися.
При цьому відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс» було належним чином повідомлено про час і місце судового розгляду, відзив на позов не надало.
Суд вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим судом проведений заочний розгляд справи на підставі наявних у справі даних та доказів у відсутність представника відповідача.
Треті особи заперечень проти позову також не надали.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено,що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О.С. був виданий виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за номером 89040 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Таліон Плюс», яке є правонаступником ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», заборгованості в загальній сумі 20580 грн., з яких: 5000 грн. прострочений основний борг, 9345 грн. прострочені проценти; 5035 грн. строкова заборгованість за штрафами і пенею, 1200 грн. плата за вчинення виконавчого напису.
Не погодившись із цим виконавчим написом, позивач звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору між сторонами, суд ураховує, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й крім того бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частини), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.
Згідно зістаттею 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин 1, 3статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1, 5, 6статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано доказів, що нарахування та стягнення заборгованості з позивача здійснено з урахуванням умов укладеного договору. Доказів вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором також не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Отже, з 22.02.2017 року втратив чинність п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Як убачається з матеріалів справи, виконавчий напис, який оскаржується, вчинений нотаріусом 31.10.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватися до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.
Між тим, відповідач не надав доказів щодо нотаріального посвідчення договору, на підставі якого вчинений виконавчий напис.
Отже, законні підстави для видачі виконавчого напису не доведені.
Суд вважає недоведеним дотримання нотаріусом умов вчинення виконавчого напису в частині необхідності подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника та підстав для його видачі.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити, визнавши виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горая О.С., який був виданий 31.10.2020 року та зареєстрований у реєстрі за номером 89040, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в загальному розмірі 20580 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, при зверненні до суду з цим позовом та заявою про забезпечення позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. та 496 грн. 20 коп. відповідно.
Згідно з частиною 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.
Оскільки позов задоволено, вказані витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.141,258-259,263-265, 280-282 ЦПК України,суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 31.10.2020 року, зареєстрований у реєстрі за № 89040, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в загальному розмірі 20580 (двадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн.
Стягнути зТоваристваз обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс»на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дані сторін та третіх осіб:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВ «Таліон Плюс», юридична адреса: 01133, м. Київ. вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7, оф. 204 ЄДРПОУ 39700642.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 60, оф. 14.
Суддя Наталія МАРЧЕНКО
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2024 |
Оприлюднено | 30.12.2024 |
Номер документу | 124086122 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Марченко Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні