Ухвала

від 25.12.2024 по справі 193/2236/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/2236/24

Провадження 2-з/193/47/24

У Х В А Л А

іменем України

25 грудня 2024 року сел.Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви про визнання права оренди таким, що існує, поданою представником позивача СГ ТОВ «Дружба» Богач Дмитром Валентиновичем, відповідач ОСОБА_1 у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати рішення про державну реєстрацію та її обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

Представник СГ ТОВ «Дружба» (правонаступник ТОВ «КСГ «Дніпро») 24 грудня 2024 року звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з вказаною заявою, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1225287700:02:004:0047, до закінчення розгляду справи по суті.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 18.05.2016 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «КСГ «Дніпро», як Орендарем, правонаступником якого є СГ ТОВ «Дружба», було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходяться на території Першотравенської сільської ради Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області, площею 8,54, кадастровий номер 1225287700:02:004:0047. Строк дії договору оренди земельної ділянки 7 років, який розпочинається з дати підписання та державної реєстрації права оренди. При цьому, строк дії договору з урахуванням його продовжень до 31.12.2024.

19.11.2024 орендарем направлено лист-повідомлення про засіяння озимих, із орієнтовним закінченням польових робіт липень 2025 року, відповідно до умов договору. Заявник зазначає, що власник земельної ділянки вважає, що договір оренди діє до 01.01.2025 року, таким чином виник спір права оренди земельної ділянки, оскільки, як стало відомо заявнику власник бажає укласти договір з іншим орендарем. Незабезпечення позовних вимог призведе до ускладнення виконання рішення у випадку неправомірної та безпідставної реєстрації права оренди за іншою особою, несанкціонованого збирання врожаю третіми особами, а у разі задоволення позову призведе до необхідності відшкодування завданих збитків. Посилаючись на наведені обставини, просить задовольнити заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Судовий збір сплатив.

Ознайомившись із заявою, суддя дійшов наступних висновків.

За змістом ч.ч.1,2ст.151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст.149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як роз`яснено п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Підставою для забезпечення позову є припущення представника позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п.1, п. 4 ч. 1ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Окрім того, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Важливим питанням при вирішенні заяви про забезпечення позову є встановлення співмірності виду забезпечення заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18).

Крім того, звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач серед іншого, повинен обґрунтувати наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо. Обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №910/16505/19).

Судом встановлено, що між сторонами може виникнути спір з приводу права оренди земельної ділянки, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Девладівської сільської ради, що знаходяться у приватній власності ОСОБА_1 . Згідно витягів вбачається, що між ОСОБА_1 та СГ ТОВ «Дружба», як правонаступника ТОВ «КСГ «Дніпро», укладений договір оренди на вказану земельну ділянку.

Згідно правових висновків Верховного Суду, зокрема, висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №668/13646/15 (провадження №61-4064св21) предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом позову є право оренди певної земельної ділянки, яке, на думку заявника, виникло між ним, власником земельної ділянки та іншим орендарем, який може отримати статус учасника справи.

Таким чином, в порушення приписів п.3 ч.1ст.151 ЦПК Українизаявник фактично не наводить у заяві предмета позову та всіх осіб, які можуть отримати статус учасника справи.

Предметом спору в майбутньо поданому позові визначено - визнання права оренди таким, що існує.

Підставами для забезпечення позову представник позивача зазначає, що відповідач може в майбутньому зловживати правами та розпорядитися земельною ділянкою без врахування існуючого права оренди та умов укладеного договору.

Зі змісту заяви встановлюється, що цивільно-правовий спір на час подання заяви відсутній і порушеного права (існування спору) позивачем в заяві не зазначено, натомість викладені обставини про вірогідність порушення його права в майбутньому після 01.01.2025. Тобто, заявник звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, обґрунтування та підстав подання якої не довів та не довів існування порушеного його права, на момент звернення, отже заява є передчасною, не пов`язаною з порушенням прав позивача, та не направленою на забезпечення фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З огляду на викладене, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість порушення його прав та підстав звернення до суду за захистом порушеного права, яке може виникнути, ускладнення виконання або невиконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В разі підтвердження незаконних дії відповідачем щодо земельної ділянки, належної на праві оренди позивачу, останній матиме право на захист своїх порушених прав, у передбачений ст. 16 ЦК Україниспосіб.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов переконливого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви про визнання права оренди таким, що існує, поданої представником позивача СГ ТОВ «Дружба» Богач Дмитром Валентиновичем, відповідач ОСОБА_1 , у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати рішення про державну реєстрацію та її обтяження, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.О.Кравченко