Ухвала

від 18.12.2024 по справі 991/12745/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 991/12745/24

провадження № 11-сс/991/937/24

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі представників власника майна - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 04.12.2024 р., -

в с т а н о в и л а:

09.12.2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до розгляду.

До початку апеляційного розгляду представником власника майна адвокатом ОСОБА_6 подано доповнення до апеляційної скарги.

1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт на вилучений мобільний телефон Samsung Galaxy, який належить ОСОБА_9 .

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 .

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних даних про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, прокурором не зазначено, яким чином посадові особи ТОВ «Абсолют-Клімат» та Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (далі - КНП «МЦРПД»), зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили грошові кошти. Натомість, у клопотанні вказано про вчинення злочину за попередньою змовою організованою групою, за відсутності жодних відомостей про механізм, розподіл ролей та створення організованої групи. Вважає, що наявний в матеріалах справи висновок аудиту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та виконавчого органу КМР від 15.03.2024 р. не є належним доказом факту завищення обсягу та вартості виконаних робіт, оскільки він є внутрішнім актом підприємства. Аналогічний висновок викладено у рішенні господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позову КНП «МЦРПД» до ТОВ «Абсолют-Клімат» про стягнення 14 103 435 грн. збитків. Крім того, наявний в матеріалах справи протокол огляду від 14.02.2024 р. кошторисної документації проведення ремонтних робіт госпіталя та порівняння у ньому цін на будівельні матеріали в будівельних гіпермаркетах («Епіцентр» та інші) також не підтверджує придбання ТОВ «Абсолют-Клімат» матеріалів за завищеними цінами, оскільки порівняння цін наведено без врахування дати. Відтак, прокурором не надано доказів причетності посадових осіб ТОВ «Абсолют-Клімат» до обставин вчинення злочину, описаного у клопотанні. За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_9 , як керівник кошторисного відділу ТОВ «Абсолют-клімат», безпосередньо складає кошторисну документацію, де вказує завищені ціни на матеріали, які підприємство закуповує для ремонтних робіт. Втім, доказів на підтвердження наведеного матеріали справи не містять. Також, не погоджується з висновком слідчого судді про відповідність вилученого майна критеріям речового доказу, оскільки у клопотанні, окрім загального посилання на положення КПК України, не зазначено жодного доводу щодо наявності обставин, які б свідчили про можливість знищення телефону, що потребує його вилучення з метою збереження. Крім того, ході обшуку ОСОБА_9 добровільно надала телефон для огляду та повідомила пароль доступу до нього. Отже, доступ до інформації у телефоні не обмежувався, а тому детективи під час обшуку могли скопіювати інформацію. У протоколі огляду, який проведено після вилучення телефону, вказано, що з технічних причин скопіювати дані у повному обсязі не виявилось можливим. Прокурор стверджує, що у телефоні ОСОБА_9 виявлено листування з абонентом « ОСОБА_10 », у якому наявні видалені файли, тому детективом вилучено телефон з метою експертного дослідження та відновлення інформації. Водночас, у постанові про призначення експертизи на вирішення експерту поставлено лише одне питання - щодо можливості скопіювати інформацію, яка зберігається в пам`яті телефону. Тобто, детектив не ставить на вирішення експерта питання щодо дослідження телефону на предмет наявності видалених файлів та їх відновлення. При цьому, проведення експертного дослідження телефону детектив доручив іншому детективу, а не експерту, як того вимагає чинний КПК України. Окремо наголошує, що ОСОБА_9 є інвалідом та наразі проходить серйозне лікування, а тому вилучення у неї телефону позбавляє її можливості бути на постійному зв`язку.

2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосила, що під час обшуку ОСОБА_9 добровільно надала телефон та повідомила пароль доступу до нього, після чого він був оглянутий детективом. Неможливість копіювання інформації з технічних причин не може бути підставо для вилучення телефону. Крім того, експертне дослідження вилученого телефону доручено іншому детективу НАБУ, а не експерту, як того вимагає законодавство. Відтак, вказаний телефон вилучено незаконно. Окремо зазначила, що у даному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а наявні матеріали не містять доказів змови або іншої причетності володільця майна до обставин, що розслідуються. Крім тоо, висновки внутрішнього аудиту не можуть встановлювати збитки.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 та просила її задовольнити. Наголосила, що до проведення експертизи можуть залучатися інші спеціалісти та експерти, які не є працівниками державних експертних установ за умови, що вони атестовані. Натомість, детектив ОСОБА_11 , якому доручено проведення експертизи, не є атестованим експертом.

Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Наголосив, що наразі перевіряється факт заволодіння бюджетними коштами при виконанні ТОВ «Абсолют-клімат» ремонтних робіт головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни». Керівником кошторисного відділу підприємства є ОСОБА_9 , у якої в ході обшуку було вилучено телефон, оскільки у ньому виявлено листування щодо ремонтних робіт на даному об`єкті. При цьому, зафіксовано обмін файлами, частина із яких не відкривається, ймовірно, через їх видалення. Відтак, відомості, виявлені у телефоні, мають значення для досудового розслідування.

Власник майна ОСОБА_9 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду не зверталася. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за її відсутності.

3.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема за фактами закупівлі службовими особами Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за попередньою змовою зі службовими особами КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат» будівельних матеріалів, виробів та конструкцій по завідомо завищеній ціні в ході проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету на суму 38 124 272 грн.

Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.

Так, 07.11.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 , в результаті якого вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy.

За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільний телефон Samsung Galaxy заслуговують на увагу, оскільки керівником кошторисного відділу ТОВ «Абсолют-Клімат» є ОСОБА_9 , яка безпосередньо складає кошторисну документацію (підсумкову відомість ресурсів), а відтак, може вказувати завищені ціни на будівельні матеріали, які закуповує ТОВ «Абсолют-Клімат» для ремонтних робіт. При цьому, матеріали клопотання вказують на спілкування ОСОБА_9 зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_12 та з підлеглими працівниками щодо завищення цін. Зокрема, у вилученому телефоні в месенджерах «WhatsApp» та «Telegram» віднайдено листування ОСОБА_9 з абонентом « ОСОБА_10 » щодо виконання робіт з ремонтних робіт КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни». В цьому ж листуванні міститься обмін відомостями щодо виконання робіт по капітальному ремонту госпіталя із зазначенням суми скоригованого плану на 2024 рік - 451 722 494 грн., фотозображення чорнових рукописних записів із зазначенням сум грошових коштів, номерів документів, загальних сум коштів, а також низку інших файлів у форматі pdf, Excel, які не відкриваються з причин можливого видалення.

Викладені обставини переконали слідчого суддю у тому, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_9 з особами, які перевіряються на причетність до вчинення злочину, що розслідується. При цьому, детективом надано постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, оскільки у ході огляду телефону встановлено, що скопіювати інформацію, яка зберігається в його пам`яті, не виявилось можливим. Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що органом досудового розслідування належним чином обґрунтовано необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

4. Мотиви суду.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників власника майна, а також пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з матеріалами клопотання, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, за версією органу досудового розслідування, в грудні 2022 року службовими особами КНП «МЦРПД» оголошено та проведено процедуру закупівлі «Капітальний ремонт приміщень 4-го поверху головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» очікуваною вартістю 65 608 055 грн. За результатами тендеру переможцем оголошено ТОВ «Абсолют-Клімат», з яким у подальшому укладено договір підряду на суму 65 556 000 грн. Впродовж 2023-2024 р.р. службовими особами КНП «МЦРПД» оголошено та проведено 17 процедур закупівлі щодо ремонту головного корпусу вказаного госпіталя, переможцем в яких оголошено ТОВ «Абсолют-Клімат». Загальна сума договорів, підписаних з ТОВ «Абсолют-Клімат» щодо ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», складає 936 514 426,27 грн. Проведеним 14.02.2024 року оглядом проектно-кошторисної документації, в ході якого порівняно ціни на будівельні матеріали, які вказані у проектно-кошторисній документації, з ринковими цінами на вказані матеріали, встановлено завищення вартості будівельних матеріалів на суму 38 124 272 грн. При цьому, аудиторським звітом від 15.03.2024 р., проведеним Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту, встановлено завищення вартості будівельних матеріалів та конструкцій на суму 18 650 027 грн. лише щодо 5 поверху головного корпусу КНП «МЦРПД». Отже, службові особи виконавчого органу КМР (КМДА) за попередньою змовою зі службовими особами КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат», в порушення вимог Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р., зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили закупівлю будівельних матеріалів та конструкцій за завищеними цінами в ході проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», чим вчинили розтрату коштів місцевого бюджету на суму 38 124 272 грн., що становить особливо великі розміри.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за обставин, викладених у клопотанні.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: протоколі огляду від 20.02.2024 р. інтернет-сайту «Prozorro.gov.ua» з долученими договорами підряду та додатковими угодами до таких договорів, що укладені між КНП «МЦРПД» і ТОВ «Абсолют?Клімат» на проведення капітального ремонту головного корпусу госпіталя; підсумкових відомостях ресурсів «Капітальний ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»; аудиторському звіті від 15.03.2024 р., складеному за результатами позапланового аудиту діяльності КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу КМР (КМДА) як замовника під час виконання робіт з капітального ремонту головного корпусу госпіталя; протоколі огляду від 14.02.2024 р. проектно-кошторисної документації щодо ремонту головного корпусу госпіталя (т. 1 а.с. 8-181), та інших матеріалах провадження.

При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 є керівником кошторисного відділу ТОВ «Абсолют-Клімат». Крім того, матеріали клопотання вказують на її спілкування з безпосереднім керівником ОСОБА_12 та з підлеглими працівниками щодо завищення цін. Отже, наведені обставини можуть свідчити про причетність ТОВ «Абсолют-Клімат» та ОСОБА_9 до закупівлі ТОВ «Абсолют-Клімат» будівельних матеріалів по завідомо завищеній ціні для проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни».

Що стосується доводів представника ОСОБА_6 про необґрунтованість твердження прокурора щодо завищення ціни, оскільки висновки аудиту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та виконавчого органу КМР від 15.03.2024 р. та протокол огляду від 14.02.2024 р. кошторисної документації проведення ремонтних робіт головного корпусу госпіталя, з порівнянням у ньому цін на будівельні матеріали в будівельних гіпермаркетах, не є належними доказами, колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у даному провадженні є обставини укладення та виконання вищевказаних договорів між КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат» щодо ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», що пов`язує ТОВ «Абсолют-Клімат» із досліджуваними обставинами. Водночас, наведені представником власника майна доводи можуть бути предметом перевірки з наданням їм відповідної оцінки під час подальшого досудового розслідування.

Щодо доводів представника ОСОБА_6 стосовно неналежності та недопустимості проведеного у даному провадженні аудиту від 15.03.2024 р. та протоколу огляду кошторисної документації проведення ремонтних робіт головного корпусу госпіталя від 14.02.2024 р., колегія суддів зазначає, що оцінка доказів з точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування суд повинен оцінити можливість використання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.

Доводи представника власника майна про те, що зі змісту клопотання не вбачається достатніх об`єктивних даних про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки прокурором не зазначено, яким чином посадові особи ТОВ «Абсолют-Клімат» та КНП «МЦРПД», зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили грошові кошти, а також відсутні відомості про механізм, створення та розподіл ролей в організованій групі, колегія суддів також відхиляє, оскільки у відповідності до ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Отже, виклад обставин кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, тому у клопотанні про арешт майна вони викладаються у такому виді, як він вважає за необхідне. Відповідно, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту клопотання так, як на їх думку це має бути.

Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно особи, яка не має жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені обставини дають підстави вважати, що на даному етапі провадження потреби розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як його арешт.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_9 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені оскаржуваною ухвалою обставини.

Зокрема, 07.11.2024 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 , остання добровільно надала детективам свій телефон та повідомила пароль доступу до нього, у ході огляду якого виявлено відомості, що мають значення для провадження. В месенджері «WhatsApp» віднайдено листування з абонентом « ОСОБА_10 », в якому містяться відомості щодо виконання ремонтних робіт КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», зокрема з першого по дев`ятий поверхи. 17.09.2024 року абонент « ОСОБА_10 » надіслав ОСОБА_9 повідомлення «Госпиталь» із прикріпленими файлами щодо виконання капітального ремонту госпіталя із зазначенням суми скоригованого плану на 2024 рік, а також фотозображення чорнових рукописних записів із зазначенням сум грошових коштів, номерів документів. 27.08.2024 року абонент «Владислав» надіслав файл у форматі Excel із назвою «Аналіз залишку плану - код. Видатки_20.08.24», у якому є заголовок «КНП Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» із зазначенням сум із розбивкою по поверхам по будівлі головного корпусу госпіталя. Від ОСОБА_9 на адресу « ОСОБА_10 » надіслано зображення рукописних записів із заголовком «Пуща» із розбивкою по поверхах. У наведених переписках із абонентом « ОСОБА_10 » виявлено також інші файли із зазначенням сум грошових коштів щодо вартості робіт, в тому числі по об`єкту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни». Рішення про вилучення телефону прийнято у зв`язку із наявністю у ньому листування, яке має значення для провадження та неможливістю скопіювати видалену інформацію (т. 1 а.с. 191-196).

07.11.2024 року постановою детектива вилучений телефон визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 197-203).

Після чого, детективом за участі спеціаліста проведено огляд вилученого телефону, у ході якого здійснювалась спроба створення повної копії файлової системи телефону із використанням апаратно-програмного комплексу «Cellebrite UFED», втім це не виявилось можливим у зв`язку з помилками з`єднання телефона та комплексу в процесі налаштування копіювання (т. 2 а.с. 50-52). Відтак, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (т. 2 а.с. 44-46).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що телефон, вилучений у ОСОБА_9 під час обшуку, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час провадження (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, можливо причетними до злочину). В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження. Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефону, на який накладено арешт, ознакам речового доказу.

Водночас, доводам апеляційної скарги про призначення комп`ютерно-технічної експертизи з грубим порушенням норм КПК України та Закону України «Про судову експертизу» колегія суддів оцінки не надає, оскільки, як зазначалось вище, питання належності та допустимості доказів вирішуються на іншій стадії судового процесу. На стадії досудового розслідування визнання доказів недопустимими можливе лише у випадках, коли вони отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду. Отже, суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення процедури збирання яких не може бути спростоване іншими матеріалами провадження, що на даному етапі є передчасним.

При цьому, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для вилучення телефону у зв`язку з тим, що у ході обшуку ОСОБА_9 надала детективам доступ до нього, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. У даному ж випадку орган досудового розслідування у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних з вилученого телефону призначив проведення експертного дослідження.

Доводи апеляційної скарги щодо непропорційності застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в частині накладення арешту на телефон ОСОБА_9 колегія суддів також відхиляє.

Так, завданням кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також застосування належної правової процедури до кожного учасника. При цьому, у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначається на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).

Разом з тим, утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Виходячи із нормативного визначення арешту майна, останній можливий шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним. Колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що невжиття заходу забезпечення провадження у вигляді арешту в частині заборони користування, відчуження та розпорядження майном може призвести до його пошкодження або втрати, що у свою чергу може перешкодити досягненню мети, з якою такий арешт накладено.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо нагальної необхідності у користуванні ОСОБА_9 вилученим мобільним телефоном з огляду на її стан здоров`я, колегія суддів, беручи до уваги тимчасове обмеження у користуванні телефоном та доказове значення відомостей, що можуть міститись у ньому, вважає, що його арешт не є надмірно обтяжливим. Крім того, зазначені посилання представника власника майна нічим не підтверджено.

Відтак, на даному етапі досудового розслідування колегія суддів враховує, що інформація, яка ймовірно міститься на вилученому телефоні, може мати значення для досудового розслідування у провадженні. Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена або необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні, або можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу.

5.Висновки суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вірно визначено правову підставу для накладення арешту, надано оцінку розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4