Ухвала

від 25.12.2024 по справі 522/24403/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА

25 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають кримінальні провадження №12023168500000134 від 01.07.2023 року, №12024163510000633 від 20.08.2024 року, №12024164500000203 від 24.06.2024 року, №12024163510000752 від 03.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України та №12024162510000907 від 20.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор висловив думку про об`єднання кримінальних проваджень відносно ОСОБА_6 в одне, а також звернувся до суду з клопотанням про продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 не зникли та існувати не перестали.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти об`єднання кримінальних проваджень. Водночас, заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою або зменшити раніше визначений розмір застави.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала думку прокурора.

В судове засіданні потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , неповнолітній потерпілий ОСОБА_13 та його законний представник ОСОБА_14 будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, водночас надали до суду заяви, в яких просять судове провадження здійснювати без їх участі.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальні акти з додатками, вивчивши клопотання прокурора, дійшов висновків про таке.

Розглядаючи питання про об`єднання кримінальних проваджень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.334КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Частина 1 ст. 217 КПК України передбачає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднанні матеріали досудових розслідувань щодо однієї особи, підозрюваної у вчинені кількох кримінальних правопорушень.

Таким чином, з метою дотримання засад кримінального провадження, визначених ст.ст.7, 9 КПК України, а також ст.ст.217, 334 КПК України, враховуючи, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси на стадії судового розгляду перебувають обвинувальні акти за кримінальними провадженнями №12023168500000134 від 01.07.2023 року, №12024163510000633 від 20.08.2024 року, №12024164500000203 від 24.06.2024 року, №12024163510000752 від 03.10.2024 року та №12024162510000907 від 20.06.2024 року за обвинуваченням однієї особи, тобто ОСОБА_6 , суд вважає, що вказані обвинувальні акти по кримінальним провадженням підлягають об`єднанню в одне.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

За змістом ч. ч. 4, 5 ст.199 КПК України (далі КПК), якими суд керується в силу положень ч.2 ст.331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший більш або менш суворий.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зокрема за ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вік та стан здоров`я обвинуваченого щодо якого відсутні документально підтвердженні відомості, які б перешкоджали тримання його під вартою.

Окрім того, судом враховується неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження, зокрема обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся у судові засідання та жодних причин його неявки, які б були поважними суду не надано. Більш того, застосований судом привід не дав змоги забезпечити участь обвинуваченого у судовому засіданні, у зв`язку із чим він був оголошений у розшук.

Вищевикладені обставини свідчать про існування в даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливе переховування обвинуваченого від суду.

Також, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, тобто джерела його існування невідомі, раніше судимий, та на теперішній час обвинувачується у вчиненні низки злочинів, в тому числі корисливої направленості, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

Разом із цим, суд звертає увагу сторони захисту на те, що ризик це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для кримінального провадження подій та запобіжний захід застосовується саме для запобігання ризиків, тобто до моменту їх настання, при цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, достатньо обґрунтованого припущення, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що в даному кримінальному проваджені існують доведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливе переховування обвинуваченого від суду; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігти вище вказаним ризикам, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Разом із цим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, в якості альтернативного запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Суд вважає, що розмір застави повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , та тим ступенем довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Так, з урахуванням обставин у даній справі та ризиків, доведених прокурором перед судом, враховуючи також майновий стан обвинуваченого і його соціальні зв`язки, суд не вбачає підстав для зміни розміру застави, визначеного ухвалою суду від 13.11.2024 року, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень в бік зменшення, та вважає, що саме такий розмір є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, у зв`язку з чим визначений судом розмір застави, як альтернативний запобіжний захід продовжує свою дію на визначених раніше умовах.

Керуючись ст.ст. 314, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

Кримінальні провадження №12023168500000134 від 01.07.2023 року, №12024163510000633 від 20.08.2024 року, №12024164500000203 від 24.06.2024 року, №12024163510000752 від 03.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, об`єднати в одне провадження з кримінальним провадженням №12024162510000907 від 20.06.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, присвоївши кримінальному провадженню єдиний унікальний номер №522/24403/23, провадження №1-кп/522/2536/24.

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 задовольнити.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 лютого 2025 року.

Раніше визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави, в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень обвинуваченому ОСОБА_6 залишити без змін.

Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинуваченого обов`язків, в разі внесення ним застави, становить 22 лютого 2025 року.

Ухвала вчастині продовженнястроку запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюобвинуваченого підлягає негайномувиконанню післяїї оголошеннята може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

25.12.2024

Єдиний унікальний номер справи: №522/24403/23

Номер провадження № 1-кп/ 522/2536/24

Головуючий суддя ОСОБА_1