Рішення
від 13.12.2024 по справі 160/28977/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2024 рокуСправа №160/28977/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Максима метал сервіс" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

30.10.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Максима метал сервіс" до Дніпровської митниці, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості № UA110130/2024/000316/1 від 03.10.2024р;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000706 від 03.10.2024р., винесену Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 01.10.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима метал сервіс» до митного контролю та оформлення за ЕМД № 24UA110130022381U7 заявлено партію товару, імпортовану за контрактом № OZD-MАX-2024 від 28.08.2024, укладеного між компанією OZDEMIR BORU PROFIL SAN VE TIC А.S (Туреччина) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима метал сервіс» (Україна). Митна вартість визначена за ціною контракту. Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від № № UA110130/2024/000316/1 від 03.10.2024року. Позивач не погоджується із винесеним рішенням про коригування митної вартості та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимогст. 53 МК Українита надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима метал сервіс», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. Сумніви відповідача у достовірності відомостей у комерційних документах та твердження щодо не включення складових митної вартості у повному обсязі не підтверджені жодними доказам та є безпідставними. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 р. справу № 160/28977/24 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

14.11.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Дніпровської митниці надійшов відзив проти позову.Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Дніпровською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № ЕМД № 24UA110130022381U7 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000316/1 від 03.10.2024 року, а саме:

1) Декларантом позивача до митного контролю та оформлення 01.10.2024 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником «OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI.» (код 4104 у графі 44 ЕМД) від 28.08.2024 №OZD-MAX-2024 (далі Контракт).

Відповідно до п.2.1. Контракту ціна продукції за одиницю та за позиціями вказана та узгоджена у Специфікації, що є невід`ємною частиною та додатком до цього Договору.

Вищезазначеної Специфікації до митного оформлення не надавалось;

2) Пунктом 3.2.5. Контракту передбачено надання митної декларації країни відправлення.

Декларантом до митного оформлення надана копія декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 24411500EX00001275, яка містить реквізити Е-фактури №24243160110886038052899/1 від 24.09.2024, але до митного оформлення зазначений документ не надавався.

До митного оформлення надані рахунок - фактура від 24.09.2024 №2024IHR000000064, проформа - інвойс від 28.08.2024 № MAX-27/2410962, які відрізняються від заявленого у декларації країни відправлення.

Це може свідчити про наявність, ще одного інвойсу вартість якого не врахована при заявлені митному органу. Таким чином, враховуючи відомості митної декларації країни відправлення, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, документи містять між собою розбіжності в товаросупровідних документах, що мають значення для врахування всіх складових митної вартості та вірності розрахунку митної вартості.;

3) До митного контролю заявлено умови поставки FCA Kdz Eregli.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FCA продавець повинен доставити товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці.

Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Декларантом до митного оформлення надано Договір від 24.092024 №Ф-02/24 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, в якому зазначається, що на кожне окреме завантаження оформлюється письмовий додаток до Договору (Заявка), що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення, в тому числі і суму ставки перевезення, що має важливе значення при перевірці правильності розрахунку митної вартості товару, що здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом Заявка не надавались.

Згідно п.6.2. Договору передбачені строки оплати наданих послуг, у термін протягом 30 календарних днів з моменту отримання Замовником рахунку.

З урахування того, що Експедитор виставив рахунок на оплату 25.09.2024, можливо здійснено оплату Експедитору, однак банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за надані послуги згідно рахунку від 25.09.2024 № 172 до митного оформлення не надавались.

Декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату від 25.09.2024 №172, в якому зазначено наступну інформацію щодо оплати транспортних послуг, а саме:

- транспортні послуги з міжнародного перевезення: Ереглі (TR) м/п Рені (Україна) у сумі - 81 600,00 грн;

- м/п Джурджюлешті/Рені м. Дніпро у сумі - 54 400,00 грн.

Відповідно до наданого Договору перевізник ще надає послуги по організації перевезень, а пунктом 5 передбачені обов`язки експедитора.

Таким чином, виконавець Договору ТОВ «САВ ТРАНС-ЛОГІСТИК» являється, ще і експедитором.

У наданих документах відсутня інформація про вартість експедиційного обслуговування за межами України та по території України.

У довідці про транспортні витрати від 25.09.2024 № 1 інформація про експедиційні витрати, навантаження розвантаження товару на транспортний засіб відсутня.

Також, вищезазначений документ не передбачений Договором №Ф-02/24 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.09.2024 та не є бухгалтерським документом.

Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості - оплата послуг експедитора за межами території України, розвантаження/ завантаження.

У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наданий декларантом рахунок щодо транспортних витрат від 25.09.2024 №172 має інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг.

В зв`язку із цим дані документи не є належними документами, які підтверджують заявлену митну вартість.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Дніпровської митниці разом з митною декларацією (МД) № ЕМД № 24UA110130022381U7 від 01.10.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Вищевикладені обставини слугували підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару та з огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

27.11.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима метал сервіс» подано відповідь на відзив проти позову, в якому позивач вказує про безпідставність коригування митної вартості товару та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.1ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима Метал Сервіс (ТОВ «ТД «ММС»), є юридичною особою приватного права, що було створено/ зареєстроване 11.12.2023р. та знаходиться за адресою: м. Дніпро, Криворізьке шосе, 21Д.

Основний вид діяльності підприємства є «Оптова торгівля металами та металевими рудами» (Код КВЕД 46.72).

28.08.2024 між Позивачем (Покупець) та компанією OZDEMIR BORU PROFIL SAN VE TIC А.S (Туреччина) (Продавець) укладено Контракт №OZD-MАX-2024 (надалі за текстом також Контракт).

Згідно умов Контракту продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити Товар, у кількості та за ціною відповідно до Специфікації (Рахунку-проформи), що є невід`ємною частиною Контракту (п.1.1.); Ціна продукції за одиницю та за позиціями вказана та узгоджена у Специфікаціях (проформах), що є невід`ємною частиною та додатком до цього Договору (п.2.1.).

Відповідно до розділу 4 контракту розрахунки за поставлений товар здійснюються в доларах США на умовах 100% попередньої оплати.

На виконання умов Контракту Продавець виставив узгоджену з Покупцем проформу інвойс: № MAX-27/2410962 від 28.08.2024 на суму 61421,63 дол. США (оплачений Покупцем в повному обсязі 02.09.2024 на суму 61421,63 доларів США, SWIFT - TF113855D0240902),

Після виготовлення продукції Продавець 24.09.2024 здійснив часткову поставку товару в кількості 23300 кг. на суму 15727,50 доларів США (з розрахунку 675 дол.США за 1т товару); надав комерційний інвойс №2024IHR000000064 від 24.09.2024 в якому зазначив, що поставка здійснена за вищезазначеним Контрактом OZD-MАX- 2024 від 28.08.2024 за проформою інвойсом № MAX-27/2410962 від 28.08.2024, а також надав пакувальний лист та Сертифікат якості (Certificate of quality) № 11605/07-2024 від 24.09.2024 із зазначенням сортаменту та кількості продукції (копії надаються).

Відповідно до умов п. 3.1. Контракту, - Продавець поставляє продукцію згідно з базисними умовами поставки FCA зі складу продавця Kdz Eregl Зонгулдак, Туреччина, згідно з ІНКОТЕРМС-2020 (самовивіз, автотранспорт, транспортні витрати з місця поставки оплачує Покупець).

Вартість перевезення продукції зі складу продавця Kdz Eregl Зонгулдак (Туреччина) до покупця в м. Дніпро (Україна) склала 136000,00 грн., відповідно до Договору №Ф-02/24 «Про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні» від 24.09.2024 року, укладеного позивачем з ТОВ "САВ ТРАНС-ЛОГІСТИК".

Підтвердженням тому, що товар, який підлягав постачанню, пройшов митне очищення, є експортна декларація 24411500EX00001275 від 24.09.2024., в якій зокрема також зазначено загальну вартість продукції -15727,50 доларів США за 23300,00 кг.

Походження продукції підтверджується наданим Продавцем Сертифікатом № В 1605763 від 24.09.2024р.

09.09.2024р. ТОВ «Торговий дім Максима Метал Сервіс» (довіритель) уклало з ФОП ОСОБА_1 (повірений/декларант) договір доручення №169 на вчинення дій з декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються Довірителем через митний кордон України. а також здійснювати інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів.

На підставі даного Договору, декларантом позивача для здійснення митного оформлення продукції, поставка якої здійснена за Контрактом № OZD-MАX-2024 від 28.08.2024 та проформи інвойс: № MAX-27/2410962 від 28.08.2024 до Дніпровської митниці подано митну декларацію № 24UA110130022381U7 від 01.10.2024 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № 24UA110130022381U7 року подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) OZD-MAX-2024 від 28.08.2024;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № MAX-27/2410962 від 28.08.2024;

- Банківський платіжний документ № TF113855D0240902 від 02.09.2024;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 2024IHR000000064 від 24.09.2024;

- Пакувальний лист (Packing list) від 24.09.2024;

- Сертифікат якості (Certificate of quality) № 11605/07-2024 від 24.09.2024;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № В 1605763 від 24.09.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24411500EX00001275 від 24.09.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 861848 від 25.09.2024;

- Договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №Ф-02/24 від 24.09.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) №1 від 25.09.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №172 від 25.09.2024;

- Договір доручення № 169 від 09.09.2024 (про надання послуг митного брокера);

- 02.10.2024 в рамках проведення консультацій щодо визначення митної вартості, декларантом додатково надана Заявка на перевезення №04/24 від 24.09.2024 до Договору №Ф-02/24 від 24.09.2024.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митницею було направлено повідомлення відповідно до якого Позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на запит митного органу Декларант 02.10.2024 додатково надав Заявку на перевезення №04/24 та листом від 03.10.2024 № 2 повідомив, що інших документів надати немає можливості.

За наявності зазначених відповідей та відповідно до приписів ч. 6ст. 54 МК Українивідповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом.

Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів 03.10.2024 року №UA 110130/2024/000316/1 з обґрунтованням у графі 33 , а саме:

1) Декларантом позивача до митного контролю та оформлення 01.10.2024 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником «OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI.» (код 4104 у графі 44 ЕМД) від 28.08.2024 №OZD-MAX-2024 (далі Контракт).

Відповідно до п.2.1. Контракту ціна продукції за одиницю та за позиціями вказана та узгоджена у Специфікації, що є невід`ємною частиною та додатком до цього Договору.

Вищезазначеної Специфікації до митного оформлення не надавалось;

2) Пунктом 3.2.5. Контракту передбачено надання митної декларації країни відправлення.

Декларантом до митного оформлення надана копія декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 24411500EX00001275, яка містить реквізити Е-фактури №24243160110886038052899/1 від 24.09.2024, але до митного оформлення зазначений документ не надавався.

До митного оформлення надані рахунок - фактура від 24.09.2024 №2024IHR000000064, проформа - інвойс від 28.08.2024 № MAX-27/2410962, які відрізняються від заявленого у декларації країни відправлення.

Це може свідчити про наявність, ще одного інвойсу вартість якого не врахована при заявлені митному органу. Таким чином, враховуючи відомості митної декларації країни відправлення, що дають змогу ідентифікувати оцінюваний товар, документи містять між собою розбіжності в товаросупровідних документах, що мають значення для врахування всіх складових митної вартості та вірності розрахунку митної вартості.;

3) До митного контролю заявлено умови поставки FCA Kdz Eregli.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FCA продавець повинен доставити товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці.

Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Декларантом до митного оформлення надано Договір від 24.092024 №Ф-02/24 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, в якому зазначається, що на кожне окреме завантаження оформлюється письмовий додаток до Договору (Заявка), що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення, в тому числі і суму ставки перевезення, що має важливе значення при перевірці правильності розрахунку митної вартості товару, що здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів.

До митного оформлення декларантом Заявка не надавались.

Згідно п.6.2. Договору передбачені строки оплати наданих послуг, у термін протягом 30 календарних днів з моменту отримання Замовником рахунку.

З урахування того, що Експедитор виставив рахунок на оплату 25.09.2024, можливо здійснено оплату Експедитору, однак банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за надані послуги згідно рахунку від 25.09.2024 № 172 до митного оформлення не надавались.

Декларантом до митного оформлення надано рахунок на оплату від 25.09.2024 №172, в якому зазначено наступну інформацію щодо оплати транспортних послуг, а саме:

- транспортні послуги з міжнародного перевезення: Ереглі (TR) м/п Рені (Україна) у сумі - 81 600,00 грн;

- м/п Джурджюлешті/Рені м. Дніпро у сумі - 54 400,00 грн.

Відповідно до наданого Договору перевізник ще надає послуги по організації перевезень, а пунктом 5 передбачені обов`язки експедитора.

Таким чином, виконавець Договору ТОВ «САВ ТРАНС-ЛОГІСТИК» являється, ще і експедитором.

У наданих документах відсутня інформація про вартість експедиційного обслуговування за межами України та по території України.

У довідці про транспортні витрати від 25.09.2024 № 1 інформація про експедиційні витрати, навантаження розвантаження товару на транспортний засіб відсутня.

Також, вищезазначений документ не передбачений Договором №Ф-02/24 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 24.09.2024 та не є бухгалтерським документом.

Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості - оплата послуг експедитора за межами території України, розвантаження/ завантаження.

У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наданий декларантом рахунок щодо транспортних витрат від 25.09.2024 №172 має інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг.

В зв`язку із цим дані документи не є належними документами, які підтверджують заявлену митну вартість.

Разом з рішенням про коригування митної вартості товару Дніпровською митницею також було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА110130/2024/000706 від 03.10.2024 року.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару: За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товарів: товару №1 «1.Труби з чорних металів електрозварні діаметром понад 168,3 мм алее не більш 406,4мм круглого поперечного перерізу; EN 10219 Part 1 2; марка сталі S235JRH: - діам.273мм завтовшки 5,00мм, кругла, довжиною 12000мм - 17,560тн; Хімічний склад: C-0,050%, Si-0,020%, Mn-0,210%, P- 0,010%, S-0,007%, Cr -0,050%, Al-0,027%, N -0,006%; Nb - 0,003%; V -0,003%; Ti - 0,003%; Ni-0,070%; Mo -0,013%; Cu-0,150. - діам.325мм завтовшки 8,00мм, кругла, довжиною 12000мм - 5,740тн;Хімічний склад: C-0,150%, Si-0,010%, Mn-0,890%, P- 0,017%, S-0,013%, Cr -0,020%, Al-0,038%, N -0,003%; Nb - 0,002%; V -0,003%; Ti - 0,001%; Ni-0,010%; Mo -0,004%; Cu-0,030.» за ЕМД від 01.10.2024 № 24UA110130022381U7 (UA110130/2024/022381), на умовах поставки INCOTERMS FCA TR KdzEregli, з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 0,7599дол.США /кг». Країна виробник Туреччина. Виробник OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI. Ввезений у приблизній вазі з аналогічним товаром 23300,00 кг.

У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів за МД від 05.08.2024 № 24UA100180010000U5 (UA100180/2024/ 010000). Країна виробництва Туреччина. Виробник OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI., співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні - 0,8500дол.США/кг з урахуванням всіх складових.

Не погоджуючись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернуся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2ст. 382 Господарського кодексу Україниформа і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановленірозділом III Митного кодексу України(надалі -МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1ст. 49 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1ст.50 Митного кодексу Українивідомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 51 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.52 Митного кодексу Українизаявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1ст.53 Митного кодексу Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2ст.53 Митного кодексу Українимістить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року .

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3ст.54 Митного кодексу Україниза результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6ст.54 Митного кодексу Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст.55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1ст. 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8ст.57 Митного кодексу Україниосновним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексуза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно достатті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно достатті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 7ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності, зокрема у спірному рішенні викладено наступне обґрунтування, що спростовується наявними матеріалами справи, зокрема:

1)стосовно ненадання декларантом Специфікації, то Контрактом передбачено як можливість встановлення ціни в Специфікаціях так і в Проформах, про що зазначено у пунктах 2.1, 2.3. Контракту, а саме «Ціна продукції за одиницю та за позиціями вказана та узгоджена у Специфікаціях (проформах), що є невід`ємною частиною та додатком до цього Договору» (п.2.1.); Ціни, зазначені в Специфікаціях (проформах) до цього Контракту, не можуть бути змінені Продавцем в односторонньому порядку та є стабільними протягом дії цього Контракту. У разі потреби зміни ціни на продукцію в період дії Контракту до його оплати, Продавець зобов`язаний письмово погодити нову ціну із Покупцем. Зміна ціни оформляється складеною та підписаною обома Сторонами додатковою угодою. Зміна ціни після проведення оплати продукції не допускається (п..2.3.)

Також, відповідно до п.2.2 Контракту передбачено, що Ціна продукції визначається з урахуванням основного терміну (базису) поставки, зазначеного в Контракті. Вартість упаковки та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, а також витрати на навантаження та транспортуванням товару до місця поставки входять в ціну товару.

Узгоджена Сторонами ціна товару за Контрактом OZD-MАX-2024 від 28.08.2024 відповідно до проформи інвойсу № MAX-27/2410962 від 28.08.2024 становить 675 дол.США за 1 тонну продукції на умовах поставки FCA зі складу продавця Kdz Eregl Зонгулдак, Туреччина.

2) стосовно ненадання декларантом всіх документів зазначених у декларації країни відправлення від 24.09.2024 № 24411500EX00001275, то Експортна митна декларація оформлюється Продавцем відповідно до норм внутрішнього законодавства Туреччини та подається декларантом як додатковий документ, підтвердженням тому, що товар, який підлягав постачанню, пройшов митне очищення; крім того в експортній декларації крім реквізитів Продавця та Покупця є посилання на Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) № 2024IHR000000064 від 24.09.2024, який в свою чергу посилається на зовнішньоекономічний договір (контракт) №OZD-MAX-2024 від 28.08.2024, що повністю ідентифікує експортно/імпортну операцію з конкретною поставкою; крім того в декларації зазначено кількість та вартість продукції (23300,00кг вартістю 15727,50 доларів США), що підтверджує вартість продукціїї з розрахунку 675 дол.США за 1 тонну продукції;

Поруч з тим, слід зауважити, що експортна митна декларація не входить до переліку документів, подання яких в обов`язковому порядку передбаченост. 53 МК України.

Тому, за відсутності обґрунтування з боку митного органу, що вказана розбіжність спричинила неправильність визначення митної вартості, вказане не може бути обґрунтованим сумнівом у заявленій митній вартості.

3) стосовно неможливості митним органом здійснити перевірку числового значення транспортної складової митної вартості товару, то зазначене не відповідає дійсності оскільки декларантом в підтвердження зазначеної транспортної складової відповідачу надано Договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №Ф-02/24 від 24.09.2024; Заявка на перевезення №04/24 від 24.09.2024 до Договору №Ф-02/24 від 24.09.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 861848 від 25.09.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційні послуги №172 від 25.09.2024; довідка про транспортні витрати №1 від 25.09.2024.

Так, питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимогист.53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД. В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в рішенні, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів.

Тобто, числові значення митної вартості товару не мали і не мають ніяких розбіжностей.

Окрім того, згідно із п.4 ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, з наданих для митного оформлення документів за ЕМД чітко вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною. Вартість товару за інвойсами було включено до митної вартості за ЕМД.

В ч.2 ст.53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, до якого входить, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно п.3 ч.3 ст.335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема, про транспортні (перевізні) документи.

Отже, Митним кодексом України не визначено чіткого найменування транспортних документів, які мають подаватись декларантом до митного органу.

Ту ж саму правову позицію висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 31.05.2019 у справі в №804/16553/14, в якій зазначив, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічні правові висновки відображені у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 07.07.2023 у справі №803/718/17 та 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

Одночасно суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована устатті 58 МК Українив якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митноївартості лежить на органі доходів і зборів.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

У зв`язку з чим судом встановлено, що відомості надані позивач стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (сертифікат дилера) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Уч.2ст. 53 МК Українине передбачено надання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічній угоді.

Таким чином, зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні, як підстави для його прийняття: ненадання документів передбачених Контрактом, суперечить положеннямчинного законодавства України.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положеньМитного кодексу Українив редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6ст. 54 Митного кодексу Українивстановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3ст. 53 Митного кодексу Україниу разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Крім того, як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема у відповідача наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару: товару №1 «1.Труби з чорних металів електрозварні діаметром понад 168,3 мм алее не більш 406,4мм круглого поперечного перерізу; EN 10219 Part 1 2; марка сталі S235JRH: - діам.273мм завтовшки 5,00мм, кругла, довжиною 12000мм - 17,560тн; Хімічний склад: C-0,050%, Si-0,020%, Mn-0,210%, P- 0,010%, S-0,007%, Cr -0,050%, Al-0,027%, N -0,006%; Nb - 0,003%; V -0,003%; Ti - 0,003%; Ni-0,070%; Mo -0,013%; Cu-0,150. - діам.325мм завтовшки 8,00мм, кругла, довжиною 12000мм - 5,740тн;Хімічний склад: C-0,150%, Si-0,010%, Mn-0,890%, P- 0,017%, S-0,013%, Cr -0,020%, Al-0,038%, N -0,003%; Nb - 0,002%; V -0,003%; Ti - 0,001%; Ni-0,010%; Mo -0,004%; Cu-0,030.» за ЕМД від 01.10.2024 № 24UA110130022381U7 (UA110130/2024/022381), на умовах поставки INCOTERMS FCA TR KdzEregli, з урахуванням витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 0,7599дол.США /кг». Країна виробник Туреччина. Виробник OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI. Ввезений у приблизній вазі з аналогічним товаром 23300,00 кг.

У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів за МД від 05.08.2024 № 24UA100180010000U5 (UA100180/2024/ 010000). Країна виробництва Туреччина. Виробник OZDEMIR BORU PROFIL SAN. VE TIC. LTD. STI., співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні - 0,8500дол.США/кг з урахуванням всіх складових.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Господарського кодексу Українизагальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст.179,189,190 Господарського кодексу Українипри укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3ст. 318 Митного кодексу Українимитний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно ізЗаконом України від 15.02.2011 №3018-VIПро внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів 03.10.2024 року №UA110130/2024/000316/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем картки відмови у митному оформленні №UA 110130/2024/000706, яка є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Картка відмови №UA110130/2024/000706 прийнята у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів згідно із ЕМД № 24UA110130022381U7 від 01.10.2024 відповідно.

Оскільки судом скасоване рішення про коригування митної вартості № UА 110130/2024/000316/2 від 03.10.2024 через його протиправність, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА110130/2024/000706 також підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно з ч. 5ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 4844,80 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.139,242-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Максима метал сервіс" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості № UA110130/2024/000316/1 від 03.10.2024р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000706 від 03.10.2024р., винесену Дніпровською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Максима метал сервіс» (49035, м. Дніпро, Криворізьке шосе, буд. 21Д, код ЄДРПОУ 45170373) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.12.2024
Оприлюднено30.12.2024
Номер документу124089203
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/28977/24

Рішення від 13.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рябчук Олена Сергіївна

Ухвала від 31.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рябчук Олена Сергіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні