Постанова

від 26.12.2024 по справі 721/70/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року

м. Чернівці

cправа № 721/70/24

провадження № 822/1035/24-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальність «УКР Кредит Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2024 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Проскурняк С.П.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні2024року ТзОВ«УКР КредитФінанс» звернулосядо судуіз позовомдо ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Посилалась на те, що 15 липня 2022 року між ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір №1067-3611 про надання кредиту, шляхом підписання відповідачем договору через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» зобов`язався надати ОСОБА_1 кошти у розмірі 4900 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язувався їх повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в обумовленому договором розмірі, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, тоді як відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань належним чином не виконував умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 08 січня 2024 року в розмірі 48657 гривень, що складається з: 4900 гривень - тілу кредиту; 43757 гривень - суми прострочених платежів по процентах, які відповідач у добровільному порядку не сплачує, що є підставою для їх стягнення.

На підставі наведеного, просив суд стягнути з відповідача на їх користь борг у розмірі24500 гривень. Вирішити питання про судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2024 року позов ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1067-3611 в розмірі 6615 гривень.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів, тому в даному випадку спірні умови слід трактувати на користь споживача та виходити зі строку кредитування 14 днів та відповідної ціни кредиту у розмірі 6615 гривень, які первинно узгоджувались учасниками.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині зменшення стягнення заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаної вимоги повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до пункту 4.8 кредитного договору №1067-3611 від 15 липня 2022 року строк на який надається кредит 300 календарних днів, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк кредитування становить лише 14 днів.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15 липня 2022 року між ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1067-3611, відповідно до умов вказаного договору кредитор надав позичальнику кредит в сумі 4900 гривень строком на 300 календарних днів.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1067-3611 від 15 липня 2022 року ОСОБА_1 нарахована заборгованість в сумі 48657 гривень, що складається з: 4900 гривень - тіла кредиту; 43757 гривень - суми прострочених платежів по процентах.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Справа розглядається в порядку частини першоїстатті 369 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятоюстатті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина першастатті 367 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення тіла кредиту в апеляційному порядку не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється, відповідно до частини першоїстатті 367 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 3 Закону України "Про електронну комерцію"електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першоїстатті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьоїстатті 11 Закону України "Про електронну комерцію"електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертастатті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостоюстатті 11 Закону України "Про електронну комерцію"відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмоїстатті 11 Закону України "Про електронну комерцію"у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України "Про електронну комерцію"передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першоїстатті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, посилається на правомірність нарахування позивачем відсотків за 300 днів користування кредитом.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4.6. укладеного сторонами договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах:

Стандартна процентна ставка 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою).

Знижена процентна ставка 2.50% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, цього договору).

Пільгова процентна ставка 2,50% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, цього договору).

У пункті 4.8. договору вказано, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів (до 11 травня 2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування.

Отже, з умов договору слідує, що сторони погодили, що заявлений строк, є строком протягом якого, може бути використане право користування кредитом за зниженою та/або пільговою (2.50%) ставкою і триває з дати видачі кредиту15 липня 2022 року до 28 липня 2022 року, натомість строк кредитування це строк, на якій надається кредит та триває протягом 300 днів з моменту надання позичальнику кредитних коштів.

Таким чином умови укладеного сторонами договору є чіткими, зрозумілими та однозначними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що: «стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

Укладений між ТзОВ "УКР Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 кредитний договір чи окремі його умови у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.

При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним у частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України "Про захист прав споживачів".

Позивачем була заявлена вимога про стягнення неповернутого відповідачем тіла кредитув розмірі 4900 гривень та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 19600 гривень, що були нараховані в межах строку кредитування, погодженого сторонами у пункті 4.8. договору300 календарних днів (до 11 травня 2023).

Відповідачем вказаний розрахунок заборгованості не спростовано.

З огляду на вищевикладені вимоги закону, встановивши, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним сторонами договором, апеляційний суд дійшов висновку що позивачем доведена наявність у відповідача заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 19 600 гривень, яка підлягає стягненню на користь ТзОВ «УКР Кредит Фінас».

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно достатті 382 ЦПК України,апеляційний суд при винесенні постанови вирішує питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» за подання апеляційної скарги сплатило судовий збір в розмірі 3633 гривень 60 коп (а.с.66).

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «УКР Кредит Фінанс» слід стягнути 3633 гривень 60 коп в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідност. 376 ЦПКпідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення в оскаржуваній частині змінити збільшивши розмір стягуваних відсотків.

Керуючись ст. ст.368,374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» задовольнити.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 05 листопада 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №1067-3611 від 15 липня 2022 року змінити, збільшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №1067-3611 від 15 липня 2022 року з 1751 гривень до 19600 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» 3633 гривень 60 коп в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Дата складання повного тексту постанови - 27 грудня 2024 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді : О.О. Одинак

Н.Ю. Половінкіна