Рішення

від 17.12.2024 по справі 297/4417/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №297/4417/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Іванчовій І.С., з участю позивачки ОСОБА_1 , її представника Литвинова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду справу за адміністративним позовом адвоката Литвинова Вячеслава Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

Адвокат Литвинов Вячеслав Вячеславович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що постановою поліцейського Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Ороса В.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Із вказаною постановою позивачка не згідна, вважає себе такою, що не вчиняла адміністративного правопорушення, а вказану постанову необгрунтованою, безпідставною, такою, що винесена з істотним порушенням прав позивача, та такою, що не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Так, зазначене у оскаржуваній постанові не відповідає обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом марки "Honda Accord", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та не здійснювала на ньому зупинку й не залишала його на стоянці. Разом з тим, поліцейським Оросом В.В проведено розгляд вказаної справи з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, та з грубим порушенням прав ОСОБА_1 ..Разом зтим,поліцейський зневідомих причинпри застосуванняадміністративного стягнення,не обмеживсяусним зауваженнямпри малозначностівчиненого адміністративногоправопорушення.А тому,просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позовній заяві та пояснила, що не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки в той день свій автомобіль марки "Honda Accord" віддала подрузі на її прохання для поїздки в місто Берегово. Знаючи де остання припаркувала транспортний засіб, вирішила віднести речі до автомобіля, які в той день придбала у місті. Коли складала речі в автомобіль до неї підійшов працівник поліції, який виніс відносно неї оскаржувану постанову. Просила позов задоволити.

Представник позивача Литвинов В.В. в судовому засідання позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що вважає оскаржувану постанову необгрунтованою, безпідставною, такою, що винесена з істотним порушенням прав позивача, та такою, що не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи від нього не надходило (а.с. 50).

Згідно ч. 3ст. 268 КАС України,неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Чубелка О.Ю. в судове засідання не з`явилася, однак 05.11.2024 подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити (а.с. 26-29).

06.11.2024 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литвинов В.В. подав до суду відповідь на відзив, згідно якого просив позов задоволити (а.с. 33-35).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Так,відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, особою, щодо якої її винесено.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за порушення вимог дорожнього знаку 3.34 - стоянка та зупинка заборонена та п. 8.4 Правил дорожнього руху.

Так, ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Разом з тим, позивачка стверджує, що транспортним засобом марки "Honda Accord" в день винесення оскаржуваної постанови не керувала, оскільки в той день свій автомобіль віддала подрузі на її прохання для поїздки в місто Берегово, яка припаркувала транспортний засіб у зазначеному в постанові місці, а тому не порушувала правил зупинки та стоянки.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, оскільки позивач заперечує порушення ним правил дорожнього руху, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

При цьому,відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності винесення ним постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відзив наданий представником відповідача не грунтується на доказах.

Так, відповідачем не надано відеозапису з нагрудної камери поліцейського чи будь-яких інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема порушення нею вимог дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак, оскаржувана постанова не містить доводів, на яких ґрунтується висновок про порушення ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився та не навів доказів, на підставі яких ним прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

При цьому, слід врахувати, що Верховний суд Постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) вказав наступне.

Так, згідно ст. 7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, суд вважає факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП недоведеним.

Згідно з ч. 3 ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесення ним оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 , а також відповідачем не спростовано доводів позивача, та не надано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року, не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закриттю, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а тому суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 122, 247, 287 КУпАП, ч. 2 ст. 77, ст. ст. 241, 244, 246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

рішив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3297601 від 19 жовтня 2024 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зач.1ст.122КУпАП, закрити.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ФЕЙІР О. О.