Рішення

від 25.12.2024 по справі 308/12812/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12812/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

розглянувшиувідкритому судовомузасіданнівзалісудувм.Ужгородзаправиламиспрощеного позовногопровадженняцивільнусправузапозовноюзаявою кредитної спілки «Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Кредитна спілка «Хосен» звернулася до судуз позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 20 лютого 2018 року ОСОБА_1 від кредитної спілки «Хосен» на підставі заяви про надання кредиту отримала грошові кошти в розмірі 49500,00 грн. Спілка першочергово надала їй письмову інформацію про фінансові послуги відповідно доЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» № 3462-VІ від 02.06.2011, в якій зазначено орієнтовну сукупну вартість кредиту та повідомила її про зміст та умови кредитування відповідно до ч. 2ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідач ОСОБА_1 погодилася з умовами кредитування, написала заяву-анкету на кредит та підписала договір кредиту: погашення кредиту- повернення кредиту з періодичною сплатою процентів і періодичною сплатою рівних частин основної суми кредиту, які розраховуються шляхом ділення загальної суми наданого кредиту на кількість періодів користування кредитом. При цьому нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Зауважує, що 20.02.2018 р., ОСОБА_1 -член кредитної спілки «Хосен», на підставі заяви на кредит від 20.02.2018 р., договору кредиту від 21.02.2018 року № 11*30 та видаткового касового ордеру від 21.02.2018 року № 76 отримала від кредитної спілки кредит в сумі 49500, 00грн.

Кредитна спілка «Хосен» виконала свої зобов`язання та видала позичальнику кредит в розмірі 49500, 00грн., який надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку. Плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 30 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відсотки нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення. Нарахування відсотків за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів, включно), кількість днів у році приймається за 365 (366). Сторони домовилися, що надання і погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який відповідає умовам, зазначеним у п. 2.8 цього договору.

Однак, ОСОБА_1 у встановлений договором строк належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання по отриманому нею кредиту та з позивачем не розраховується.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 01.10.2021 року перед позивачем по кредитному договору №11*30 становить 63557,23 грн., з яких: 29000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 9807,23 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Позивач зазначає, що відповідно до п.4.1. договору кредиту зобов`язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується договорами поруки:

-Від 21 лютого 2018 року №18 з ОСОБА_2 ;

-Від 21 лютого 2018 року №20 з ОСОБА_3 ;

-Від 21 лютого 2018 року №19 з ОСОБА_4 .

Зазначає, що позивач звертався до відповідачів з листами від 15.09.2021 року №66, №67, №68 і №69 про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов кредитного договору, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідачам. На листи належним чином відповідачі не реагують, тому кредитна спілка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Станом на 01 жовтня 2021 року зобов`язання не виконані і заборгованість не погашена, відповіді на листи позивач не одержав. У добровільному порядку відповідачі борг не погашають.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хосен» заборгованість за договором про споживчий кредит №11*30 від 21 лютого 2018 року та договорами поруки №18, №20 та №19 від 21 лютого 2018 року в розмірі 63557,23 грн. з яких: 29000,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 9807,23 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору; стягнути з солідарних з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хосен» судові витрати по справі сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн. з кожного по 567,50 грн.

15.06.2022 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив наступне.

Вказав, що станом на 10.06.2022 року сума заборгованості за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року становить 66795,46 грн., з яких: 28500,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13545,46 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Згідно поданої заяви просив суд стягути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хосен» заборгованість за договором про споживчий кредит №11*30 від 21 лютого 2018 року та договорами поруки №18, №20 та №19 від 21 лютого 2018 року в розмірі 66795,46 грн., з яких: 28500,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13545,46 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

07.05.2024 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив наступне.

Вказав, що станом на 16.05.2024 року сума заборгованості за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року становить 67905,62 грн., з яких: 28500,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 14655,62 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Згідно поданої заяви просив суд стягути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хосен» заборгованість за договором про споживчий кредит №11*30 від 21 лютого 2018 року та договорами поруки №18, №20 та №19 від 21 лютого 2018 року в розмірі 67905,62 грн., з яких: 28500,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 14655,62 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

04.10.2024 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зазначив наступне.

Вказав, що станом на 04.10.2024 року сума заборгованості за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року становить 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Згідно поданої заяви просив суд стягути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Хосен» заборгованість за договором про споживчий кредит №11*30 від 21 лютого 2018 року та договорами поруки №18, №20 та №19 від 21 лютого 2018 року в розмірі 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Виклад позицій сторін по справі:

У судове засідання представник позивача не зявився. В заяві про уточнення позовних вимог просив суд розглянути справу без їх участі, позовні вимоги (уточнені) підтримує, проти винесення заочного рішення судом не заперечує.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями,які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за №0600255882071, №0600264088361.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив. Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, згідно яої просила розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями,які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за №0600239087733, №0600255888053.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями,які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній» за №0600239088810, №0600255888274.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив. Відповідач ОСОБА_4 подала до суду заяву, згідно яої просила розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями,які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за №0600239090017, №0600255888983 та №8800021686030 та з відміткою «вручено» за №8800019486228.

Справа перебувала у провадженні судді Сарай А.І.

Заяви, клопотання.

11.02.2022 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

15.06.2022 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

09.02.2024 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

29.03.2024 року представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

07.05.2024 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

04.10.2024 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та розгляд справи без участі.

07.11.2024 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду клопотання про розгляд справи без участі.

07.11.2024 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про розгляд справи без участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

02.11.2021року ухвалоюсудді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

08.08.2023 року ухвалоюсудді Ужгородського міськрайонного суду прийнято справу до свого провадження суддею Бенца К.К.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи івирішення спорупо суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповіднодоч.1ст.81ЦПКУкраїникожнасторонаповиннадовеститіобставини,наяківонапосилаєтьсяякнапідставусвоїхвимогабозаперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статтіпередбачено,що доказиподаються сторонами та іншими учасниками справи,ач.6 що доказуваннянеможе ґрунтуватисяна припущеннях.

Згіднозч.7ст.81ЦПКУкраїнисуднеможезбиратидокази,щостосуютьсяпредметаспору,звласної ініціативи,крімвитребування доказівсудомувипадку,коливін маєсумніви у добросовісному здійсненні учасникамисправиїхніх процесуальнихправ абовиконанні обов`язків щододоказів, атакож іншихвипадків,передбаченихцимКодексом.

Доказамиєбудь якідані,напідставіякихсудвстановлюєнаявністьабовідсутність обставин (фактів), щообґрунтовуютьвимогиізаперечення учасниківсправи,таінших обставин, які мають значення длявирішеннясправи(ч.1ст.76ЦПКУкраїни).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Судом встановлено, що 20.02.2018 року КС «Хосен» було надано відповідачу ОСОБА_1 інформацію про фінансові послуги відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг «№3462-УІ від 02 червня 2011 року», копія якої приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 20.02.2018 року КС «Хосен» було повідомлено відповідача ОСОБА_1 шляхом піписання повідомлення кредитної спілки «Хосен» про зміст та умови кредитування відповідно до ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», копія якого приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 20.02.2018 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву-анкету на кредит, членська книжка №7251.

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року між КС «Хосен» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №11*30 згідно якого спілка надала ОСОБА_1 , а остання отримала суму кредиту у розмірі 49 500,00 гривень, із сплатою за користування кредитом 30 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 24 місяці, з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни передбачені умовами кредитного договору, згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків, що стверджується кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 р. та заявою ОСОБА_1 на кредит від 20.02.2018 року , копія яких приєднана до матеріалів справи .

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_1 отримала кошти від КС «Хосен» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

Відповідно до видаткового касового ордеру №76 від 21.02.2018 року про видачу кредиту, відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у сумі 49 500,00 гривень.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору кредит надавався відповідачу ОСОБА_1 з цільовим призначенням 014 придбання, будівництво, ремонт з метою придбання будматеріалів.

Згідно п. 2.1. договору кредит надається строком на 24 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Відповідно до п.2.4. договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного в п.2.1. даного договору.

Згідно п. 3.5. договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України. Відповідно до п. 7.2 кредитного договору порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. Пунктом 7.4 кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за порушення зобов`язання, а саме: штраф у розмірі 50 % від простроченої суми заборгованості по кредиту, одержаного позичальником, на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору зобов`язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується договором поруки від 21 лютого 2018 року № 18 з ОСОБА_2 ; договором поруки від 21 лютого 2018 року № 20 з ОСОБА_3 ; договором поруки від 21 лютого 2018 року № 19 з ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року було укладено договір поруки №18 між поручителем ОСОБА_2 та КС «Хосен» строком на 24 місяці.

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року було укладено договір поруки №20 між поручителем ОСОБА_3 та КС «Хосен» строком на 24 місяці.

Судом встановлено, що 21 лютого 2018 року було укладено договір поруки №19 між поручителем ОСОБА_4 та КС «Хосен» строком на 24 місяці.

Судом встановлено, що 15.09.2021 року КС «Хосен» було надіслано вимогу до позичальника ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості.

Судом встановлено,що 15.09.2021року КС«Хосен» булонадіслано вимогудо поручителя ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості.

Судом встановлено,що 15.09.2021року КС«Хосен» булонадіслано вимогудо поручителя ОСОБА_4 щодо сплати заборгованості.

Судом встановлено, що 15.09.2021 року КС «Хосен» було надіслано вимогу до поручителя ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 04.10.2024 року допустила заборгованість за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року у розмірі 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Нормативно-правове обґрунтування:

Згідно зі ст.11Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб,що передбачені актами цивільного законодавства,а також із дій осіб,що непередбачені цими актами,але за аналогією породжують цивільні права таобов`язки.Підставамивиникненняцивільних правтаобов`язків, зокрема,є договоритаінші правочини.

Відповідно до ч.7 ст.3Закону "Прокредитні спілки" кредитна спілка від свого імені може укладати договори та вчиняти інші правочини, що не суперечать цьому Закону, законодавству України та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов`язки, що випливають із законодавства та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у суді.

За правилами ст. 5 Закону "Про кредитні спілки", кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як визначено в ч. 1 ст.1Закону "Прокредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Частиною 5 ст.8Закону "Прокредитні спілки" передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.34Закону "Профінансові послугита державнерегулювання ринківфінансових послуг" та ч. 5 ст.8Закону "Прокредитні спілки" діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов`язковому ліцензуванню.

На підставі ч. 2 ст.34Закону "Профінансові послугита державнерегулювання ринківфінансових послуг" здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до норм матеріального права, що діяли під час укладення вказаного договору кредиту, КС «Хосен» повинна була мати необхідний обсяг цивільної дієздатності для видачі кредиту на зазначених у ньому умовах.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

При цьому, згідно ст.627ЦК України та відповідно до ст.6цього Кодексу сторониєвільнимив укладенНі договору,виборі контрагента тавизнані умов договору зурахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актів цивільногозаконодавства, звичаївділовогообороту,вимог розумності та справедливості.

Згідно зіст. 628 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, підписання кредитного договорусвідчить проте, що відповідачамвсі умовицілкомзрозумілі і вони вважаютьїх справедливими по відношенню до себе.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимогст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.527ЦКУкраїни Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610ЦК України регламентовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або не належне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, які застосовуються до відносин за кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.612ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір був укладений кредитною спілкою, яка в разі його порушення позичальником має право на позов, якого не може бути позбавлена (ст.ст.41,55 Конституції України, ст.ст.15,16,20,80,91,92,95,96,321, Глава29, ст.1054 ЦК України,ст. 4 ЦПК України, інші норми законодавства).

Відповідно до договору про споживчий кредит від 21.02.2018 року №11*30 ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість за договором станом на 04.10.2024 року становить 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Відповідачі не спростували вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальнийобов`язок передбачений ст.ст.12,13 ЦПК України.

Разом із тим, відповідно до ст.546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, заставою.

Частиною 1 ст.553ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі ст.554ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. ст.598,599 ЦК України).

З досліджених договорів поруки встановлено, що відповідно п.2 встановлено, що у разі порушення позичальником зобов`язання (обов`язку) забезпеченого договором поруки, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За приписами ст.540ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.543ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так від будь-кого з них окремо.

Договори поруки №18, 19 та 20 від 21.02.2018 р., не оспорювалися в судовому порядку і, відповідно, підлягають виконанню. Правових підстав стверджувати, що договори поруки не були укладені і зобов`язання щодо поруки з нього не виникли, наразі немає.

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ч. 2 ЦК України). У спірних правовідносинах з урахуванням чинності договору слід виходити з того, що стосовно поручителя діють і застосовуються лише ті умови договору, що регулюють поруку, а умови, які регулюють власне кредитне зобов`язання, застосовуються до відносин із позичальником.

При дослідженні договорів поруки №18, 19 та 20 від 21.02.2018 р., року встановлено, що порукою забезпечується виконання поручителем зобов`язання (обов`язку) позичальника ОСОБА_1 у повному обсязі, на суму 49500,00 грн., включаючи сплату основного боргу, процентів за користування кредитом згідно фіксованої процентної ставки, штраф у розмірі 50 процентів від суми фактичного залишку кредиту на дату прийняття кредитором рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку.

Суд бере до уваги, що відповідачами до суду не подано відзиви або заперечення на позов, так само як і не надано контрозрахунків щодо сплати ними коштів за даним кредитом.

Враховуючи, що позичальник не виконав умови договору про споживчий кредит від 21.02.2018 року № 11*30 щодо своєчасного повернення суми отриманого кредиту, наведена обставина є підставою для стягнення у солідарному порядку з позичальника та поручителів отриманих позичальником коштів.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд за результатами касаційного перегляду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 серпня 2017 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2018 року у справі № 308/9288/16-ц).

Стосовнопозовних вимог, щодо стягнення процентівзакористування кредитом суд зазначаєнаступне.

Відповідно до ч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Представник позивачавказує,щостаномна 04.10.2024року відповідач допустила заборгованість за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року у розмірі 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору, що стверджується даними розрахунку заборгованості , долученим до матеріалів справи.

Щодонарахуваннятастягненняпроцентіввідсумипозики(кредиту)післяспливу строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Судом встановлено, що згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року, долученим до позовної заяви , вбачається, що станом на 30.09.2021 року заборгованість по відсоткам становить 9807,23 грн. З вказаного розрахунку вбачається, що станом на 21.02.2020 року ( дата спливу строкукредитування) заборгованість по відсоткам становить 0,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 04.10.2024року відповідач допустила заборгованість за кредитним договором №11*30 від 21.02.2018 року у розмірі 48317,16 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 13027,16 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Отже,включенняпозивачемдорозрахункупроцентівзакористування кредитом періодуз 31.03.2020 рокупо04.10.2024року єбезпідставним.

Зважаючи направові висновкивикладені упунктах48-55постановиВеликої Палати ВерховногоСудувід28березня2018рокуусправі№444/9519/12,напереконаннясуду позивач неправомірно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строкукредитування,а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів суми заборгованості за відсотками в розмірі 13027,16 грн., які нараховані станом на 04.10.2024року не підлягають до задоволення.

На основі з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими судом доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме про стягнення з відповідачів: 10540,00 грн.заборгованість по основній сумі кредиту; 0,00 грн. , заборгованість по відсотках та 24750,00 грн. - сума штрафу у розмірі 50% від заборгованості по основній сумі кредиту на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

Відповіднодо ст.89ЦПК України,судоцінює доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному,об`активному та безпосередньому дослідженні наявнихусправі доказів. Жоден доказне маєдля суду наперед встановленого значення. Судоцінює належність, допустимість,достовірністькожного доказуокремо,атакож достатність і взаємнийзв`язокдоказівв їх сукупності.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосуваннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимогист. 81 ЦПК України- кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачами не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено.

З огляду на висновки Суду щодо позовної заяви та задоволення позовних вимог , у порядку частин першої статті 141 ЦПК України, з відповідачів за позовом на користь позивача підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2270,00 грн.

Таким чином стягненню з відповідачів в рівних частинах з кожного на користь позивача підлягає сума у розмірі 567,50 грн.

Відповідно до положень частин 4, 5статті 268 ЦПК Україниу разінеявки всіхучасників справиу судовезасідання,яким завершуєтьсярозгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 24.12.2024 року, дата складання повного судового рішення 25.12.2024 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -25.12.2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,14,82,206,223,259,263-265, 268, 352,354ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Зменшені позовні вмоги кредитної спілки «Хосен» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення боргу за договором кредиту -задовольнити частково .

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь Кредитної спілки «Хосен» (місце знаходження:88000, м. Ужгород,вул. Берчені, 21, код ЄДРПОУ 22107810) суму заборгованості станом на 04.10.2024 року за договором про споживчий кредит від 21.02.2018 року № 11*30 та договорами поруки №18, №19 та №20 від 21.02.2018 року в розмірі 35290,00 грн., з яких: 10540,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 0,00 грн. заборгованість по відсотках; 24750,00 грн. - сумаштрафу урозмірі 50%від заборгованостіпо основнійсумі кредитуна датуприйняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку відповідно до п.7.4. договору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Кредитної спілки «Хосен» 567,50 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Кредитної спілки «Хосен» 567,50 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Кредитної спілки «Хосен» 567,50 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Кредитної спілки «Хосен» 567,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданнібулооголошенолишевступну та резолютивнучастини судового рішення абоу разі розгляду справи(вирішенняпитання)безповідомлення (виклику)учасників справи,апеляційнаскарганарішення судуподаєтьсяпротягомтридцяти днівз дня складенняповного судового рішення(ч.1 ст.354,ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набираєзаконної сили післязакінчення строку для подання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скаргирішення,якщо його нескасовано, набирає законноїсили після повернення апеляційної скарги,відмовиу відкритті чи закриття апеляційного провадженняабо прийняттяпостанови судуапеляційноїінстанціїза наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст.273 ЦПКУкраїни).

Учасник справи, якомуповне рішення не було вручене у день його проголошення або складення,має право напоновленняпропущеногостроку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягомтридцяти днівз дняврученняйомуповногорішення(п.1 ч.2ст.354ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску зіншихповажнихпричин (ч.3ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач - Кредитна спілка «Хосен» (місце знаходження:88000, м. Ужгород,вул. Берчені, 21, код ЄДРПОУ 22107810);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 );

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 );

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Дата складання повного тексту судового рішення 25.12.2024 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца