Рішення

від 19.09.2024 по справі 309/3843/24

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3843/24

Провадження № 2-а/309/32/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Соймик Н.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Хуст адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що:

-24 липня 2024 року постановою інспектора Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ізаєм Віталієм Володимировичем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.00коп.;

-з вищевказаної постанови вбачається, що він 24 липня 2024 року, о 18-09, в м.Хуст по вулиці Небесної Сотні /колишня назва - Гвардійська/, керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. в ПДР порушення правил користування ременями безпеки;

-дійсно, 24 липня 2024 року він під час керування автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції, при цьому йому не було пояснено причин зупинки. Від нього затребували документи на його автомобіль та посвідчення водія, а після перевірки документів інспектор одразу звинуватив його в тому, що він не пристебнутий ременями безпеки. Він з цим не погодився, пояснив, що він не порушив ПДР під час керування автомобілем, оскільки був пристебнутий ременем безпеки. Незважаючи на його заперечення, інспектор склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.;

-дану постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №2673467, від 24 липня 2024 року він вважає незаконною та необґрунтованою; такою, що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесену з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, вона ґрунтується на неповному та необ`єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності,

звернувся до суду з адміністративним позовом та просить: скасувати постанову, серії ЕНА №2673467, від 24.07.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 510грн.00коп.; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.3 ч.3 ст.286 КУпАП; стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 605грн.60коп..

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду клопотання /а.с.14/, згідно якого позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та провести розгляд справи в його відсутність.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.12-13/, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи в його відсутність від представника відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України: у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи /у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження/, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивача та представника відповідача, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.293 КУпАП: орган /посадова особа/ при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1/залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2/скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3/скасовує постанову і закриває справу;

4/змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України: за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1/залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2/скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3/скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4/змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно постанови /а.с.6/, яка винесена інспектором Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області майором поліції Ізаєм В.В. у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №2673467, від 24 липня 2024 року, - ОСОБА_1 , 24 липня 2024 року в м.Хуст по вулиці Небесної Сотні /колишня назва - Гвардійська/, керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. в ПДР порушення правил користування ременями безпеки. Цією ж постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510грн.00коп..

Відповідо до ст.251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.245 КУпАП: завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

За змістом закріпленого в ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації №К (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади /принцип 7/.

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.73 КАС України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1,2,6 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи в Хустському районному суді, в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, як і не подав до суду ніяких доказів правомірності винесеної ним постанови від 24 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 .

Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову, серії ЕНА №2673467, від 24.07.2024 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст.286 КАС України, - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку про задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень ст.132, 139, 143 КАС України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч.5 ст.139 КАС України: судові витрати слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Зважаючи на вищевикладене, а також беручи до уваги задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 605грн.60коп. сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.2, 5-15, 73, 77, 132, 139, 143, 205, 229, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, ст.251, 288, 289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 / до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області /місце знаходження: 88000, м.Ужгород Закарпатської області, вулиця Ф.Ракоці, будинок №13; ЄДРПОУ: 40108913/ про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити повністю.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №2673467, від 24 липня 2024 року, винесену поліцейським Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Ізаєм Віталієм Володимировичем, про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.121 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510грн.00коп., - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ст.121 ч.5 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - закрити.

Стягнути на рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 605грн.60коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2024 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково до Восьмого Апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Лук`янова О.В.