Рішення

від 12.12.2024 по справі 317/3720/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/3720/24

Провадження номер 2/317/1047/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Заярна Марина Анатоліївна, до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Заярна М.А., звернулась до суду з позовом до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, який в подальшому був уточнений в частині учасників справи, а саме: залучення третьої особи ОСОБА_2 .

Уточнений позов обґрунтований тим, що після смерті матері позивачки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ), Запорізького району Запорізької області. Позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину, звернувшись з відповідною заявою до Запорізької районної державної нотаріальної контори. При оформленні прав на спадкове майно нотаріусом встановлено, що правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок відсутні, у зв`язку з чим 09.07.2024 державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М. винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У зв`язку з неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку, позивачка вимушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивачка та її представник до суду не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Від представника позивачки до суду надійшла заява, відповідно до якої вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд позов задовольнити та розглянути справу без її участі.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, відзиву до суду не надав.

Третя особа до суду не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань, пояснень щодо позову до суду не надала.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.12.2023 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що 22.12.2023 складено відповідний актовий запис № 795.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно, у тому числі, у вигляді: житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається після смерті особи.

Згідно зі ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , 21.12.2023, ОСОБА_1 звернулась до Запорізької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи № 16/2024.

Факт родинних відносин позивачки ОСОБА_1 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки, де в графі «мати» зазначена ОСОБА_3 , а також копією свідоцтва про укладення шлюбу позивачки, відповідно до якого вона змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Крім позивачки, відповідно до матеріалів спадкової справи, виявлено іншого спадкоємця дочку померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2 , яка не зверталась до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини.

Відтак суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 р. 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат», у разі неподання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.

Відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.07.2024, виданої державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М., позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що право власності на житловий будинок не зареєстровано за спадкодавцем.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, застосовуються положення ЦК УРСР, що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Суд встановив, що відповідно до копії довідки № 620 від 02.02.2024, виданої начальником ЦНАП Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з Виписки з погосподарського обліку № 3940 від 05.08.2024, виданої начальником ЦНАП Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, відповідно до запису № 12.04.06-1 погосподарського обліку Широківської сільської ради, житловий будинок, який обліковується за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), має наступну адресу: АДРЕСА_4 ).

Відповідно до довідки № 3939 від 05.08.2024, виданої начальником ЦНАП Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою № 3941 від 05.08.2024, виданої начальником ЦНАП Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, рішенням сесії № 32 від 04.04.2024 «Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Широківської сільської територіальної громади» було змінено поштову адресу: АДРЕСА_3 , на АДРЕСА_1 .

Вищевказане також підтверджується копією рішення сорок третьої позачергової сесії сьомого скликання Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 32 від 04.04.2024 «Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Широківської сільської територіальної громади».

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, яка була чинною до 07.07.1994, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затв. заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію нерухоме майно, збудоване до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об`єкти.

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу, який виготовлений ФОП ОСОБА_6 станом на 11.08.2024, будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» рік побудови 1963, загальною площею 74,4 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м., прибудова літ. «а», сарай літ. «б», літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», гараж літ. «Г», літня кухня літ. «Г1», сарай літ. «Д», погріб з шийкою літ. «пг», навіс літ. «Е», ворота №2, паркан №1 збудовані в період з 1963 по 1991 роки, самовільних побудов немає.

Таким чином, з урахуванням факту побудови будинку спадкодавцем у 1963 році, що підтверджується технічним паспортом на будинок, та відповідно до приписів листа ВССУ від 16.05.2013, суд вважає, що за позивачкою може бути визнане право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом.

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено право позивача на спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_3 та неможливість оформити це право у відповідності до чинного законодавства у нотаріальному порядку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 203, 1216-1218, 1220, 1222, 1264, 1274, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст.ст. 89, 247, 258-259, 263-265, 280, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 ), інтереси якої представляє адвокат Заярна Марина Анатоліївна (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 6), до Територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (ЄДРПОУ: 26013402, адреса місцезнаходження: 70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1), третя особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6 ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А», загальною площею 74,4 кв.м., житловою площею 40,1 кв.м., прибудову літ. «а», сарай літ. «б», літню кухню літ. «Б», сарай літ. «В», гараж літ. «Г», літню кухню літ. «Г1», сарай літ. «Д», погріб з шийкою літ.«пг», навіс літ. «Е»,ворота №2,паркан №1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова