Рішення

від 19.12.2024 по справі 333/10875/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/10875/24

Пр. № 2-о/333/693/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники в особі представника- адвоката Ігнатова Євгена Євгеновича звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дитини. Заява мотивована тим, з 09.09.2016 р. заявники перебувають у шлюбі, який зареєстрований Миколаївським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 заявниця ОСОБА_2 в м. Севастополь Україна народила дитину ОСОБА_3 , батьком якої є заявник по справі. Факт народження дитини зареєстрований окупаційним органом м. Севастополь Республіки Крим. У зв`язку з тим, що медичні документи про народження, отримані на території АР Крим зразка російської федерації є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України відсутня, вони позбавлені можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому поряду.

На підставі вищевикладеного заявники просять суд: встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. м. Севастополь, АР Крим, Україна від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.

В судове засідання заявники та їх представник не з`явилися, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні заяви наполягають у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи -Комунарського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 293 ЦПК Українив порядку окремого провадження суд розглядає, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. 317 ч.1 ЦПК України,заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

У відповідності зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно зі ст.13Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові, походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України; підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказомМіністерства Юстиції України 18 жовтня 2010 р. №52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 серпня 2006 р., № 545.

Відповідно дост. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно з ч. 1 ст.122 Сімейного кодексуУкраїнидитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно з п. 14 розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь-кого з них.

Відповідно до ст.ст.145-147СК України, ім`я дитини визначається за згодою батьків. Ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі,у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.

За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зі змінами, які набули чинності 07 травня 2022 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Відповідно до копії паспорту громадянина України, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Миколаїв, Україна, є громадянином України.

Відповідно до копії паспорту громадянина України, заявниця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Северодвинськ Архангельської області, росія, є громадянкою України.

Заявники перебувають у шлюбі, який 09.09.2016 р. зареєстрований Миколаївським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, який підтверджується сканкопією свідоцтва про шлюб.

Відомості про наявність указу Президента України про припинення громадянства України, заявниками по справі, в порядку передбаченому ст.ст. 17-19 Закону України «Про громадянство України», в матеріалах справи відсутні

З документів «Виписний епікриз» (в перекладі з російської мови) від 11.10.2024 року виданої медичним закладом м. Севастополь, АР Крим, та «свідоцтва про народження» (в перекладі з російської), виданого органом окупаційної влади на тимчасово окупованій території в м. Севастополь, АРК, вбачається, що у даному місті у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитиначоловічої статі.

В судовому засіданні встановлено, що надані заявниками медичний документ про народження дитини, видані установою, що розташована на тимчасово окупованій рф території України. Оцінюючи дані докази, суд виходить з того, що народження особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення та зміну багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст.3,8,9Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки») в контексті оцінки документів про народження особи та реєстрацію шлюбу між батьками дитини, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Відповідно до листа-роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.04.2021 року, для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, тому заявнику не потрібно звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення факту народження.

З урахуванням вищезазначеного, суд бере до уваги вищезазначені свідоцтво про укладення шлюбу та документи про народження дитини, спільну заяву батьків дитини про встановлення факту народження їх спільної дитини, згоду заявників щодо обраного ними ім`я та прізвища дитини, та на їх підставі встановлює факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою України ОСОБА_2 у м. Севастополь, АРК Крим Україна, дитини чоловічої статті ОСОБА_3 , батьками якої є заявники.

Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини.

Керуючись ст.ст.317,353,354 ЦПК Українисуд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -задовольнити.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , у місті Севастополь, Автономної Республіки Крим, Україна, дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 (в називному відмінку « ОСОБА_3 »), батьками якого є:

- мати дитини - громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Северодвинськ Архангельської області, росія;

батько дитини- громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Миколаїв, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.Й.Наумова